Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №580/523/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року справа № 580/523/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 12.12.2025 №232950010526;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового страхового стажу за Списком №2 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , період роботи з 15.11.1994 року по 27.02.1995 року в виробничому кооперативі «Верфь», з 05.02.1991рку по 18.10.1993 року, з 03.03.1995 року по 24.04.1995року, з 16.06.1995 року по 01.11.2000 року в Керченському орендному підприємстві по теплопостачанню «Керчтеплокомуненерго» за даними трудової книжки, та повторно розглянути заяву від 05 грудня 2025 року про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області неправомірно відмовило позивачу у призначені пенсії на пільгових умовах за списком №2, зазначивши, що позивач не має необхідного страхового та пільгового стажу роботи. Позивач зазначає, що до його пільгового стажу підлягає зарахуванню період роботи з 15.11.1994 року по 27.02.1995 року в виробничому кооперативі «Верфь», з 05.02.1991рку по 18.10.1993 року, з 03.03.1995 року по 24.04.1995року, з 16.06.1995 року по 01.11.2000 року в Керченському орендному підприємстві по теплопостачанню «Керчтеплокомуненерго».

Ухвалою суду від 26.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, подав до суду письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області правомірно відмовило позивачу у призначені пенсії на пільгових умовах за списком №2, так як позивач не має необхідного страхового та пільгового стажу роботи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 05.12.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішенням від 12.12.2025 №232950010526 відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №2 через відсутність підтвердження страхового та пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах за списком №2.

В оскарженому рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 27 років 11 місяців 13 днів. Стаж за Списком №2 становить 1 рік 9 місяців 0 днів. До страхового стажу не зараховано: період роботи з 15.11.1994 року по 27.02.1995 рік згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 10.10.1988 року, оскільки відсутня назва підприємства при прийнятті на роботу. Вказаний період роботи потребує уточнення.

До пільгового стажу не зараховано: період роботи з 05.02.1991 року по 18.10.1993 рік, з 03.03.1995 року по 24.04.1995 рік, з 16.06.1995 року по 01.11.2000 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 10.10.1988 року та пільгової довідки №07/1591 від 22.07.2008 року (пільговий стаж зараховано частково з 01.01.1999 року по 30.09.2000 рік згідно даних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування), оскільки з 05.02.1991 року по 18.10.1993 рік, з 03.03.1995 року по 24.04.1995 рік, з 16.06.1995 року по 31.12.1998 рік, з 01.10.2000 року по 01.11.2000 рік відсутні дані в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по підприємству.

До пільгового стажу не зараховано: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №741/01-10 від 24.09.2025 року, оскільки відсутня інформація про перейменування/ підпорядкування КП «Смілаводоканал» на КП ВодГео», не вірно зазначений пільговий період роботи (з 01.11.2003 року) при зазначеній в довідці загального календарного стажу роботи заявника на підприємстві; не вірно зазначена підстава видачі даної пільгової довідки (Підстава видачі: Заява ОСОБА_1 від 08.09.2025 року вх.805/1/01-07); назва посади в довідці не відповідає постанові Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 року, в електронній пенсійній справі до наказу №133 від 31.12.2003 про результати атестації робочих місць не додано перелік робочих місць, професій з зазначенням номеру, розділу, підрозділу атестованого Списку №2; у вищезазначеній пільговій довідці в атестації №37 від 26.03.2008 року не вірно зазначена дата цієї атестації (26.12.2008 рік) та в переліку робочих місць, професій до атестації №37 від 26.03.2008 року відсутні номер списку, розділ, підрозділ згідно Постанови КМУ; існують розбіжності в даті та номері між наказом про результати атестації робочих місць №124/1/01-03 від 19.09.2018 року та між переліком робочих місць, професій №1 від №28.08.2018 року.

До пільгового стажу не враховано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №281 від 08.10.2025 року, оскільки посада в довідці та в переліку робочих місць, професій до наказів про атестацію робочих місць №ТЧ-5-01/1334 від 27.12.2019 року та №ТЧ-5-11/877 від 15.11.2024 не відповідає посаді постанови КМУ №461 від 24.06.2016 року: відсутня довіреність на право підпису вищезазначеної пільгової довідки начальником обліково-розрахункової групи служби локомотивного господарства.

Вирішуючи питання про правомірність оскарженого рішення відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Трудова книжка, відповідно до ст. 48 КЗпП України та згідно з п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно з п. 20 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Виходячи з наведеного, норми Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до заяви про призначення пенсії трудову книжку серії НОМЕР_2 , а також довідку №07/1591 від 22.07.2008 про підтвердження пільгового стажу роботи, в яких містяться відомості про період роботи позивача, займану посаду - електрогазозварник, код професії у списку №2, атестацію робочих місць, а саме: з 05.02.1991 по 18.10.1993, з 03.03.1995 року по 24.04.1995 рік, з 16.06.1995 по 01.11.2000.

Відповідач не зарахував наведений стаж у зв`язку з відсутністю даних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по підприємству.

Суд вважає наведену позицію пенсійного органу помилковою, оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості страхувальника по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при перерахунку її пенсії.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 23 липня 2019 року у справі № 617/927/17.

Щодо викладених відповідачем тверджень, що до страхового стажу не зараховано: період роботи з 15.11.1994 року по 27.02.1995 у зв`язку з відсутністю назви підприємства при прийнятті на роботу, суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 “Про трудові книжки працівників” відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.

Суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки, зокрема, у разі недотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що наявні помилки при оформленні записів у трудовій книжці позивача та наданих довідках на підтвердження пільгового стажу роботи не можуть слугувати підставою для незарахування стажу роботи позивача.

Щодо відсутності назви підприємства за період роботи з 15.11.1994 по 27.02.1995, суд зазначає, що в трудовій книжці НОМЕР_2 міститься запис №8 від 15.11.1994 про прийняття позивача на роботу газоелектрозварником 5 розряду на підставі наказу №42 від 04.11.1994. Запис №9 містить відомості про звільнення позивача з роботи 27.02.1995 на підставі наказу №4 від 20.02.1995. На зазначених записах є відтиск печатки виробничого кооперативу «Верфь», що дає змогу ідентифікувати місце роботи позивача.

Щодо відсутності перейменування/підпорядкування КП «Смілаводоканал» на КП «ВодГео», суд зазначає, що згідно записів в трудовій книжці позивача, 30.11.2005 його звільнено з комунального підприємства «Смілаводоканал» за угодою сторін та 18.12.2007 працевлаштовано до комунального підприємства «ВодГео». Крім того, рішенням Смілянської міської ради від 29.05.2007 №15-1/V «Про реорганізацію комунального підприємства «Смілаводоканал», вирішено реорганізувати комунальне підприємство «Смілаводоканал» шляхом приєднання до комунального підприємства «ВодГео».

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що надані позивачем документи дають змогу достовірно встановити наявність пільгового стажу роботи за списком №2 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача необхідного стажу для призначення пільгової пенсії, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 №1451/11731, встановлено, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон №2148, що доповнив Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 розділом XIV-1, який містить п. 2 ч. 2 ст. 114 такого змісту: “На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах”.

За приписами ст. 12 Закону №1788 право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно з пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788-XIІ), у редакції чинній до прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” №213-VIII від 02.03.2015 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14 пункти “б” - “г” статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.

Згідно з п. 3 резолютивної частини Рішення КСУ №1-р/2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом №213 для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788 з урахуванням Рішення КСУ №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років та 55 років - для чоловіків (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058 з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 55 років, тоді як другий - у 60 років. Аналогічним чином наявна колізія щодо необхідного стажу роботи, який після ухвалення Рішенням №1-р/2020 повинен складати у чоловіків - 25 років, у жінок - 20 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України”).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи пенсійного органу про те, що відповідно до ст. 5 Закону №1058 дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058.

Велика Палата Верховного Суду також не погодилась з посиланням пенсійного органу на абзац другий пункту 16 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058, відповідно до якого положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом №2148 мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку пенсійного органу, це положення свідчить про обмеження сфери застосування Закону №1788 відносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити із Закону №1788 всі інші положення, чого зроблено не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.

Отже, вік та страховий стаж позивача є достатніми для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось 60 років при наявному стажі зафіксованому в оскарженому рішенні - 27 років 11 місяців 13 днів.

За таких обставин, відповідач передчасно прийняв рішення від 15.11.2022 №057050010613 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняти рішення про призначення пенсії, суд зазначає, що порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку 3 з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до пункту 4.2. Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Відповідно до пункту 4.8. Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та “Про захист персональних даних”.

Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 “Деякі питання документування управлінської діяльності”.

В силу положень пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Отже, питання призначення пенсії вирішує орган до якого документи заявника передані в електронному вигляді за принципом екстериторіальності. В даному випадку Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області виключно здійснює прийняття і обробку документів особи, яка звернулась за призначенням пенсії, натомість рішення про її призначення чи відмову в призначенні приймає інший пенсійний орган, тому клопотання відповідача про залучення співвідповідачем Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області задоволенню не підлягає.

Отже, суд для повного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати пенсійний орган, який допустив порушення прав позивача – Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши спірні періоди роботи до страхового стажу, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 262, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.12.2025 №232950010526 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 05.12.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 15.11.1994 по 27.02.1995 у виробничому кооперативі «Верфь»; з 05.02.1991 по 18.10.1993, з 03.03.1995 по 24.04.1995, з 16.06.1995 по 01.11.2000 у Керченському орендному підприємстві по теплопостачанню «Керчтеплокомуненерго» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО