Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №560/12760/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12760/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області від 08.07.2025 року №220550003018 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до його страхового стажу: - період роботи з 28.04.1997 по 08.05.1998 в фірмі «Едем групп», - період з 01.11.2003 р. по 30.11.2003 р., з 01.12.2003 по 31.12.2003 р. підприємницької діяльності; - період з 01.01.2004 р. по 31.112007 р. - підприємницької діяльності; - а також зарахувати період проходження військової служби в особливий період з 24.03.2022 по 22.06.2022- до страхового стажу в потрійному розмірі та здійснити призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно не зарахував йому страховий стаж, у зв`язку з чим порушив право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.

Дослідивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , 01.07.2025 року звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного Фонду в Сумській області від 08.07.2025 року №220550003018 у призначенні пенсії було відмовлено.

Вказаним рішенням було вказано, що пенсійний вік позивача визначений пп. 4 п.1 ст. 115 Закону України №1058 - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років. Страховий стаж згідно наданих документів - 19 років 03 місяці 23 дні. До страхового стажу не зараховані періоди: - з 28.04.1997 р. по 08.05.1998 р., оскільки відсутній підпис відповідальної особи при звільненні з роботи. Для врахування даного періоду в страховий стаж необхідно надати уточнюючі довідку та довідку про перейменування. - з 01.11.2003 р. по 30.11.2003р., з 01.12.2003р. по 31.12.2003р.- підприємницької діяльності, оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду. - з 01.01.2004 р. по 31.11.2007 р. - підприємницької діяльності, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб.

Згідно висновку, викладеного у Рішенні про відмову в призначенні пенсії, відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.4 п.1 ст. 115 Закону України №1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , 01.07.2025 року звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного Фонду в Сумській області від 08.07.2025 року №220550003018 у призначенні пенсії було відмовлено.

Вказаним рішенням було вказано, що до страхового стажу не зараховані періоди: - з 28.04.1997 р. по 08.05.1998 р., оскільки відсутній підпис відповідальної особи при звільненні з роботи. Для врахування даного періоду в страховий стаж необхідно надати уточнюючі довідку та довідку про перейменування. - з 01.11.2003 р. по 30.11.2003р., з 01.12.2003р. по 31.12.2003р.- підприємницької діяльності, оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду. - з 01.01.2004 р. по 31.11.2007 р. - підприємницької діяльності, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб.

За приписами статей 26 та 27 Закону №1058-IV право на призначення пенсії за віком та її розмір знаходяться в залежності від розміру страхового стажу особи.

Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.

Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою КМУ від 27 квітня 1993 р. №301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства. Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника; прізвище, ім`я по батькові, дата народження, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Згідно з п.2.4 Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження) але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки, а також внесення до неї записів, є підприємство роботодавець.

Відповідно до Висновку Верховного Суду, сформованого у постанові від 06.03.2018 по справі №754/14989/15-а, положеннями Закону №1058-IV підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Отже, не всі недоліки записів трудової книжки можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці

Згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.93 №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен конртолювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Суд зазначає, що згідно записів зазначених у трудовій книжці позивача серія НОМЕР_2 від 14.11.1985 спірні періоди роботи позивача зазначено у трудовій книжці, при цьому вказані записи виконанні в чіткій послідовності та без виправлень та перекреслень, при цьому, за кожним записом міститься номер та дата наказу, що також засвідчено печатками підприємств.

Таким чином, відповідач не врахував ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, якою передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, завідомо безпідставно не зарахували вказаний період роботи.

Тому, рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії, підставою для прийняття якого стало відсутність необхідного трудового стажу, є протиправним.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, який вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення трудової книжки з вини адміністрації підприємства яка відповідальна за дотримання правил її ведення (постанова № 687/975/17 від 21.02.2018).

Отже, перевіривши в сукупності підстави відмови відповідача у призначенні пенсії за віком, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області від 08.07.2025 року №220550003018 суд дійшов висновку про наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що за для повного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 , до його страхового стажу: - період роботи з 28.04.1997 по 08.05.1998 в фірмі «Едем групп», - період з 01.11.2003 по 30.11.2003 , з 01.12.2003 по 31.12.2003 підприємницької діяльності; - період з 01.01.2004 по 31.112007 - підприємницької діяльності.

Згідно ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV: - застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; - страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; - страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; - персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Згідно статтей 14, 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків є страхувальники (роботодавці), які зобов`язані сплачувати страхові внески за застрахованих осіб (працівників) до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Здійснення персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування врегульовано статтею 21 Закону №1058-IV. Як зазначено в частині другій цієї статті на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Частиною третьою статті 21 Закону №1058-IV визначено перелік відомостей, які повинна містити персональна електронна облікова картка застрахованої особи; та серед іншого, частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків.

Постановою правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі Положення №10-1), яке визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 6 розділу V Положення №10-1 інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається, зокрема, щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення. Так, додатком 4 до цього Положення затверджено форму довідки ОК-5 “Індивідуальні відомості про застраховану особу” Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Нормами статті 106 Закону №1058-IV передбачена відповідальність страхувальників, серед іншого, за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків.

Оцінюючи наведені вище обставини, суд враховує численну та усталену практику Верховного Суду (постанови від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №480/12392/16-а, від 31.10.2019 у справі №226/1994/17, від 01.03.2021 у справі №423/757/17) при розгляді аналогічних спорів: касаційний суд неодноразово вказував на те, що відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Внаслідок невиконання підприємством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним засадам у сфері соціального захисту. Тому особа не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому вона працює.

Враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду, суд оцінює як протиправні дії відповідача, щодо не зарахування стажу роботи позивача, адже несплата страхувальником страхових внесків не повинна порушувати право позивача на соціальний захист.

Суд також зазначає, що згідно з Довідкою від 01 лютого 2024 року №41/2/1223 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 24.03.2022 по 21.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Дачне, с. Маяки Одеської області.

Відповідно до статті 57 Закону №1788-ХІІ військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при визначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

В розумінні вимог п.3 постанови КМУ від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" один місяць служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану, зараховується за три місяці часу проходження служби.

Згідно з пунктом 2.3 розділу II Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 визначено, що час проходження служби, упродовж якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, та час участі в АТО зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Суд зазначає, що враховуючи наведене вище, до вислуги років позивача має бути включена і пільгова вислуга років за період участі позивача з 24.03.2022 по 21.06.2022 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Оскільки, вказаний вище період роботи позивачки підлягає зарахуванню до загального страхового стажу, відтак сукупний спеціальний стаж роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, складає понад 25 років, тобто є достатнім для призначення пенсії позивачу за віком на пільгових умовах, передбаченої п.4 п.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області від 08.07.2025 року №220550003018 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 28.04.1997 по 08.05.1998 в фірмі "Едем групп", період з 01.11.2003 по 30.11.2003, з 01.12.2003 по 31.12.2003 підприємницької діяльності; період з 01.01.2004 по 31.11.2007 - підприємницької діяльності, період проходження військової служби в особливий період з 24.03.2022 по 22.06.2022- до страхового стажу в потрійному розмірі та здійснити призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.4 п.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 01.07.2025 року.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська обл., Сумський р-н,40009 , код ЄДРПОУ - 21108013)

Головуючий суддя О.П. Шевчук