Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №460/22029/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2026 року м. Рівне№460/22029/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доВійськово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1), в якому просить суд:

визнати протиправними дії відповідача 1 щодо проведення медичного огляду та оформлення висновку ВЛК від 11.11.2025 стосовно позивача;

скасувати висновок ВЛК від 11.11.2025 як незаконний, оформлений з порушенням процедури;

зобов`язати відповідача 1 повідомити органи військового управління (включаючи відповідні реєстри) про скасування висновку та вилучити його з мобілізаційних систем, зокрема застосунку «Резерв+» .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що на переконання позивача, під час проведення відповідачем 1 11.11.2025 медичного огляду допущено істотні порушення вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерство оборони України від 14.08.2008 № 402. Позивач зазначає, що огляд проведено формально, без належного з`ясування стану його здоров`я, без проведення обов`язкових лабораторних та інструментальних обстежень, передбачених Положенням, зокрема без рентгенологічного дослідження органів грудної клітки, електрокардіографії та інших обстежень, обов`язкових для осіб його віку. Крім того, за твердженням позивача, членами ВЛК не були належним чином зафіксовані його скарги, об`єктивні дані огляду та встановлений діагноз, а також не вручено йому копію висновку комісії. Також позивач вказує, що на момент проходження огляду мав тілесні ушкодження, які, на його думку, могли впливати на визначення придатності до військової служби, однак такі обставини не були враховані комісією. Незважаючи на це, за результатами огляду прийнято висновок про його придатність до військової служби, який внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та відображено у мобільному застосунку «Резерв+».

З огляду на викладене, позивач вважає, що дії військово-лікарської комісії щодо проведення медичного огляду та оформлення довідки від 11.11.2025 є протиправними, а сам висновок підлягає скасуванню як такий, що прийнятий із порушенням вимог законодавства та без належного врахування фактичного стану його здоров`я.

Ухвалою суду від 05.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.12.2025 від позивача надійшло заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 15.12.2025 заяву ОСОБА_1 про відкликання заяви задоволено. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №460/22029/25 повернуто заявнику без розгляду.

Представник відповідача 1 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що 11.11.2025 позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якого було прийнято постанову, оформлену довідкою ВЛК №2025-1111-1520-5556-3, про придатність до військової служби. Відповідач 1 вказує, що під час проведення медичного огляду дотримані вимоги Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерство оборони України від 14.08.2008 № 402. Позивачу проведено обов`язкові лабораторні та інструментальні дослідження, передбачені абз. 1 п. 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення, а також здійснено огляд лікарями відповідних спеціальностей згідно з абз. 3 п. 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення. Інших медичних документів, які б підтверджували наявність захворювань чи станів, що впливають на придатність до військової служби, позивачем під час проходження ВЛК надано не було.

Також відповідач 1 зазначає, що постанова ВЛК оформлена належним чином у формі довідки відповідно до п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення, а електронний документ з постановою передано до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у встановленому порядку. Відомості про результати проходження медичного огляду належать до службових даних особи та відображаються в її персональному електронному кабінеті відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Позивач мав можливість ознайомитися з результатами медичного огляду через електронний кабінет, однак із запитом щодо видачі паперової копії довідки ВЛК до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не звертався. Відповідач 1 звертає увагу, що сам факт внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та їх відображення у мобільному застосунку «Резерв+» здійснено відповідно до вимог законодавства і не свідчить про порушення прав позивача.

Водночас, щодо посилань позивача у позовній заяві на відкриття кримінального провадження стосовно ймовірного заподіяння йому тілесних ушкоджень, відповідач 1 зазначає, що початок досудового розслідування не є доказом протиправності постанови ВЛК, оскільки питання притягнення до кримінальної відповідальності окремих осіб не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з прийняттям медичного рішення комісією. Крім того, відповідач посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховний Суд від 13.06.2018 у справі №806/526/16, відповідно до якої суд у межах адміністративного процесу не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів ВЛК щодо застосування методів огляду, дослідження медичної документації та визначення діагнозів, оскільки такі питання потребують спеціальних знань у сфері медицини. Визначення придатності до військової служби за станом здоров`я є дискреційним повноваженням військово-лікарської комісії, а суд не може підміняти собою спеціалізований медичний орган.

Окремо відповідач 1 зазначає, що Положенням передбачено можливість перегляду постанов ВЛК районного (міського) рівня військово-лікарськими комісіями вищого рівня, зокрема ВЛК регіону та Центральною військово-лікарською комісією. Проте, позивач не скористався правом адміністративного оскарження постанови ВЛК до комісій вищого рівня, хоча така можливість передбачена нормативними актами. З огляду на викладене відповідач 1 вважає, що у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, підстав для визнання дій протиправними та скасування довідки ВЛК не вбачається, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 02.01.2026 залучено ІНФОРМАЦІЯ_4 як другого відповідача у справу №460/22029/25.

У поданих запереченнях на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що з відзиву відповідача 1 йому вперше стало відомо про твердження щодо нібито проходження ним медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач категорично заперечує факт проходження ним військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначає, що не відвідував зазначену комісію, не контактував з її лікарями та не проходив медичного огляду. Також він вказує, що йому не було відомо про складання будь-яких документів за його участю, у тому числі довідки ВЛК № 2025-1111-1520-5556-3 про придатність до військової служби. Посилаючись на ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зазначає, що обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта. На його думку, відповідач 1 не надав належних та допустимих доказів фактичного проходження ним військово-лікарської комісії.

Крім того, позивач вказує, що відповідачем 1 не виконано вимог ухвали суду щодо надання витребуваних документів, зокрема повісток, направлення на ВЛК, протоколів, актів, медичних карт, рішення ВЛК від 11.11.2025 та доказів ознайомлення його з відповідним рішенням. Також позивач зазначає, що військово-лікарською комісією не проводилися обов`язкові діагностичні дослідження, передбачені Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зокрема рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, електрокардіографія, вимірювання внутрішньоочного тиску та дослідження крові на рівень глюкози. Окремо позивач зазначає, що 11.11.2025 він отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів двох ребер, що, за його твердженням, підтверджується висновком судово-медичної експертизи у межах кримінального провадження. На його думку, навіть у разі проведення огляду, такий огляд був би неповним та формальним, оскільки зазначені обставини не були враховані. Позивач вважає, що створення довідки ВЛК та внесення її до відповідного реєстру без фактичного проведення медичного огляду та без його особистої участі свідчить про порушення встановленої процедури. У зв`язку з цим він просить суд врахувати наведені обставини при ухваленні рішення у справі.

Ухвалою суду від 08.01.2026 клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі задоволено. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні документи: повістки, постанови, направлення на військово-лікарську комісію, накази, протоколи, акти, розпорядження, картки обстеження та медичного огляду, у тому числі протоколи та довідку(и) ВЛК, рішення військово-лікарської комісії від 11.11.2025, інші документи, на підставі яких було прийнято рішення про придатність позивача до військової служби, докази ознайомлення позивача з таким рішенням, а також інші документи, що стосуються мобілізації позивача.

Ухвалою суду від 15.01.2026 клопотання позивача про витребування оригіналу письмового доказу задоволено частково. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_6 належним чином завірену, читабельну копію картки обстеження та медичного огляду від 11.11.2025 №202.1111-1520-5556-3, а також електронну копію картки обстеження та медичного огляду від 11.11.2025 №202.1111-1520-5556-3, на яку накласти кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Ухвалою суду від 15.01.2026 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача – ІНФОРМАЦІЯ_7 в частині діяльності відповідної лікарської комісії. Задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача - Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Залучено Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 як співвідповідача у справу №460/22029/25.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 08.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 . Зазначив, що відповідно до вимог законодавства ведення військового обліку здійснюється за місцем перебування особи на обліку, а доступ до персональних даних Реєстру мають лише уповноважені органи в межах їх повноважень. У зв`язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_9 не володіє матеріалами військово-облікової справи позивача. Разом з тим повідомив, що у його розпорядженні наявні копія картки обстеження та медичного огляду, а також довідка військово-лікарської комісії № 2025-1111-1520-5556-3 від 11.11.2025, які й подані суду на виконання ухвали про витребування доказів.

26.01.2026 через систему «Електронний суд» ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання ухвали суду від 15.01.2026 надав картку обстеження та медичного огляду від 11.11.2025 №2025-1111-1520-5556-3.

Від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1, де останній зазначав, що нібито його медичний огляд був проведений військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 , а за результатами огляду складено довідку ВЛК про придатність до військової служби. Вказує, що категорично заперечує ці твердження, зазначаючи, що жодного разу не проходив медичного огляду у зазначеній комісії, не контактував із її лікарями та не надавав медичні документи. Надані суду копії картки обстеження та довідки ВЛК є непідписаними, незасвідченими та не містять підтвердження ознайомлення позивача з результатами огляду. Позивач також звертає увагу, що медичний огляд не міг бути проведений у день, коли він отримав тілесні ушкодження (переломи 6-го та 7-го ребер), що підтверджено висновком судово-медичної експертизи. Враховуючи його відсутність, відсутність підписів членів ВЛК та печатки, довідка ВЛК є недостовірним документом і не може слугувати доказом придатності до військової служби. Скасування довідки є необхідним для захисту прав позивача та запобігання використанню недостовірного документа для обмеження його законних інтересів. Позивач просить задовольнити позовні вимоги та скасувати довідку військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.11.2025 №2025.1111-1520-5556-3.

Ухвалою від 11.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивача у витребуванні доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

11.11.2025 позивач пройшов медичний огляд та військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами такого огляду прийнято постанову, оформлену довідкою ВЛК №2025-1111-1520-5556-3, про придатність до військової служби.

Позивач вважає, що дії військово-лікарської комісії щодо проведення медичного огляду та оформлення довідки від 11.11.2025 є протиправними, а сама довідка підлягає скасуванню як така, що прийнята із порушенням вимог законодавства та без належного врахування фактичного стану його здоров`я.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства в силу ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суб`єктом владних повноважень на підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 №2801-XII (далі - Закон № 2801-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення № 402 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.1 Закону №2801-XII, законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Так, ст. 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом № 2232-ХІІ.

Частиною 3 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з ч. 1 ст.2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 затверджено Положення № 402.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 визначено, що військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з абз. 1-3 п. 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до абз. 1-5 п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону;

ВЛК евакуаційного пункту;

ВЛК пересувної госпітальної бази.

Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується директору Військово-медичного департаменту (далі - ВМД) Міністерства оборони України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).

На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України (абз. 1 п.п. 2.3.3 п. 2.3 розділу І Положення № 402).

Як передбачено п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з п.п. 2.3.5 п. 2.3 розділу I Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 2.4.5 п. 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. (п.п. 2.4.6. п. 2.4 розділу І Положення № 402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п.п. 2.4.10. п. 2.4 розділу І Положення № 402).

Відповідно до пп. 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Підпункт 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 визначає, що позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів) (підпункт 2.5.3 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402).

Відповідно до п. 2.8 розділу І Положення № 402, ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

Головою ВЛК районного (міського) ТЦК та СП призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підвищення кваліфікації) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з керівником районного (міського) державного або комунального закладу охорони здоров`я (установи), головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_11 ,

ІНФОРМАЦІЯ_12 (Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ) призначається начальник медичного відділення цього ТЦК та СП наказом керівника ТЦК та СП після погодження з начальником ВЛК регіону.

Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров`я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.

ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.

У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК.

За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження, інші обстеження для отримання повної та об`єктивної інформації про стан її здоров`я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.

Голова ВЛК при ТЦК та СП: організовує роботу ВЛК; перевіряє заповнення книги протоколів засідань ВЛК; відповідно до результатів ВЛК перевіряє і підписує картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаних (резервістів); доповідає керівнику районного (міського) ТЦК та СП про результати проведення медичних оглядів ВЛК, засвідчує свій підпис у картках обстеження та медичного огляду військовозобов`язаних (резервістів) та подає на перевірку книгу протоколів засідань ВЛК; перевіряє відповідність записів і висновків лікарів про придатність громадян до військової служби під час мобілізації, в особливий період та обґрунтованість установлених діагнозів.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Відповідно до п.п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з пунктом 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.

Підставами якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги є порушення ВЛК процедури проведення медичного огляду позивача 11.11.2025, за результатами якого його визнано придатним до військової служби.

З даного приводу суд вказує на те, що аналіз зазначених вище норм, дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану та проведення мобілізації військовозобов`язані підлягають медичному огляду за наявності для цього підстав.

За результатами медичного огляду, ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи не придатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою.

Судом встановлено, що 11.11.2025 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 оформлена постанова про придатність позивача до військової служби у формі довідки №2025-1111-1520-5556-3.

За нормами Положення №402 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 є позаштатною лікарською комісією.

Пунктом 3.3. розділу І Положення № 402 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) чітко визначено порядок оскарження постанов ВЛК районних (міських) ТЦК СП.

Зокрема визначено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК

У разі наявності сумніву щодо правильності висновку даної комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись за підпорядкованістю до ВЛК обласної ТЦК СП, дії яких в свою чергу оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я

В межах проведення даного оскарження та перевірки рішень ВЛК ТЦК та СП штатною комісією може бути здійснено направлення на контрольне медичне обстеження за наявності для цього підстав.

Позивач своїм правом на звернення із скаргою до ВЛК вищого рівня, як визначено даним Положенням не скористався.

При цьому, даним Положенням не передбачено оскарження дій, постанов позаштатних ВЛК районних, міських ТЦК та СП в судовому порядку.

Суд зауважує, що відповідно до норм Положення № 402 саме рішення ВЛК регіону чи ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Щодо посилань позивача про порушення процедури медичного огляду, огляду іншими лікарями, витребування додаткової інформації, проведення лабораторних досліджень, то суд зазначає таке.

Порядок проведення медичного огляду комісією визначено розділом главою 3 розділу ІІ Положення № 402.

Щодо проходження медичного огляду військовослужбовців під час дії воєнного стану відповідними ВЛК.

Так, п. 3.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Як вбачається, з п. 3.4 розділу ІІ Положення № 402 перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту В (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту С (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням.

Як вбачається із п. 3.8 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду) не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Вказаними нормами встановлено чіткий алгоритм дій членів комісії при здійсненні ними медичного огляду військовозобов`язаного.

При цьому даними нормами визначено, що повинно бути здійснено обов`язково, а що при наявності додаткових показань.

Позивач не заперечує факту медичного огляду його комісією.

Щодо покликання позивача на висновок судово-медичної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні Єрдр №12025181200000683, суд зазначає таке.

В контексті спірних правовідносин та зазначених норм законодавства суд констатує, що саме на ВЛК покладається обов`язок щодо визначення стану придатності та непридатності військовозобов`язаного до військової служби, та відповідність поставлених діагнозів тій чи іншій статті графи ІІ Розкладу хвороб та ТДВ.

Суд враховуючи наявні в справі документи доходить висновку про відсутність порушень зі сторони Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 у процедурі прийняття постанови у формі довідки віл 11.11.2025 про придатність позивача до військової служби.

Слід констатувати, що виходячи із змісту позову фактично позивач є незгідним із постановою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо придатності його до військової служби.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що перевірка рішення Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військовозобов`язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Крім того, суд звертає увагу на постанову від 10.02.2022 справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Щодо покликання позивача на відповідь КП "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради (а.с.17 том 2), то суд зазначає, що предметом оскарження є дії та рішення ВЛК. Зазначена відповідь надана на запит про проведення медичних обстежень позивача Комунальним підприємством "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради, а не військово-лікарською комісією. А відтак, вказана довідка не стосується обставин, які належить доказувати в даній справі.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови ВЛК від 11.11.2025, яка оформлена довідкою №2025-1111-1520-5556-3, відсутні також і підстави для задоволення похідних позовних вимог про зобов`язання вчинити дії, а саме зобов`язання повідомити органи військового управління (включаючи відповідні реєстри) про скасування Довідки та вилучити його з мобілізаційних систем, зокрема застосунку "Резерв+".

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як зазначено у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Низка рішень ЄСПЛ містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень, зокрема, наголошується на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються.

Поряд з цим, ЄСПЛ неодноразово зазначав про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Тобто у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього, а мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи.

Відтак, перевіривши основні доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач немає права на відшкодування будь-яких понесених у цій справі судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02 березня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ) Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ), Відповідач - Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 )

Суддя С.М. Дуляницька