Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №420/542/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/542/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А, розглянувши у письмовому провадженні в приміщені суду в м. Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправним рішення начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 викладене (оформлене) у письмовій відповіді про відмову у звільненні з військової служби №0666/35/51 від 02.01.2026 за наслідками розгляду рапорту ОСОБА_1 вх. № 57182 від 30.12.2025 про звільнення із лав ЗСУ у запас через сімейні обставини на підставі підпункту г, пункту 2, частини 4, статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за сімейними обставинами (перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці), як військовослужбовця на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років і який не має заборгованості із сплати аліментів.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити військовослужбовця - ОСОБА_1 за наслідками розгляду отриманого рапорту позивача вх. № 57182 від 30.12.2025 про звільнення із лав ЗСУ у запас через сімейні обставини на підставі підпункту г, пункту 2, частини 4, статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за сімейними обставинами (перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці), як військовослужбовця на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років і який не має заборгованості із сплати аліментів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходить службу у в/ч НОМЕР_1 та звернувся до відповідача із рапортом про звільнення з військової служби на підставі пп. «г» п.2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу». Позивач вважає, що ним було повної мірою доведено перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей до 18 років. Таким чином, вважає протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у звільненні його з військової служби.

Ухвалою суду від 12.01.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому вимоги не визнає та вказує, що з долучених до рапорту документів, відповідно до рішення Херсонського міського суду Херсонської області у справі за №766/6859/25 від 30.09.2025 між Позивачем та дружиною ОСОБА_2 , розірвано шлюб без визначення місця проживання дітей з батьком, тобто Позивачем, який є військовослужбовцем.

Крім того, відповідно до долучених до рапорту на звільнення копій документів, встановлено, що 20.11.2025 між Позивачем та ОСОБА_3 (прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ») укладено шлюб, що підтверджувалось копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 та у період шлюбних відносин у Позивача з дружиною народилась донька, - ОСОБА_5 , що підтверджувалось копією свідоцтва про народження (виданого повторно), серії НОМЕР_3 від 09.12.2025 із зазначенням батьківства (материнства). Таким чином, на момент розгляду рапорту у Позивача на утриманні фактично перебуває лише одна малолітня дитина - ОСОБА_5 .

Крім того, відповідно до довідки Третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за №1923-39/118321 від 09.12.2025, встановлено, що відповідно даних АСВП відносно Позивача відкритих виконавчих проваджень щодо примусового стягнення коштів на користь фізичних та юридичних осіб, не встановлено.

Таким чином, відсутні будь-які відомості, що Позивач виконує обов`язок щодо утримання та виховання малолітніх дітей, - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , народжених від попереднього шлюбу з ОСОБА_2 .

Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 , проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 у званні солдата на посаді старшого навідника 2 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_4 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

30.12.2025 року позивачем подано рапорт командуванню військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби у зв`язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років та відсутності заборгованості із сплати аліментів, який прийнято частиною та належним чином зареєстровано (вх. № 57182 від 30.12.2025).

До вказаного рапорту позивач долучив наступні документи: копію сідоцтва про народження ОСОБА_5 НОМЕР_5 від 09.12.2025 року;

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 НОМЕР_6 від 21.04.2025 року;

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 НОМЕР_7 від 11.10.2025 року;

Копія рішення Херсонського міського суду про розірвання шлюбу у справі № 766/6859/25, провадження № 2/766/9489/25 від 30.09.2029 року, рішення набрало законної сили 03.11.2025 року;

Довідка про відсутність заборгованості по аліментам видана третім відділом державної виконавчої служби у місті Вінниця № 1923-39/118321 від 09.12.2025 року;

Копія свідоцтва про одруження НОМЕР_8 від 20.11.2025 року;

Копія паспорта ОСОБА_1 № НОМЕР_9 від 12.01.2021 року виданий 6514;

Копія паспорта ОСОБА_8 № НОМЕР_10 від 24.11.2025 року виданий 0512;

За результатом розгляду вказаного рапорту начальник штабу -заступник командира військової частини НОМЕР_1 за вих.№0666/35/57 від 02.01.2026 року відмовив у його задоволенні з посиланням на те, що: відповідно до рішення Херсонського міського суду Херсонської області у справі за №766/6859/25 від 30.09.2025 шлюб розірвано без визначення місця проживання дітей з батьком, який є військовослужбовцем.

«..Відповідно до долучених до рапорту на звільнення копій документів, встановлено, що 20.11.2025 між Вами та ОСОБА_3 (прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ») укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 та у період дошлюбних відносин ймовірно у Вас з дружиною народилась донька, - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_3 від 09.12.2025 із зазначенням батьківства (материнства). Таким чином станом на грудень поточного року у Вас на утриманні фактично перебуває одна малолітня дитина.(..) до рапорту не долучено копію письмового договору між батьками про те. з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні, оскільки відповідно до рішення Херсонського міського суду Херсонської області у справі за №766/6859/25 від 30.09.2025 між Вами та ОСОБА_2 , шлюб розірвано без визначення місця проживання дітей з батьком, тобто Вами, що є військовослужбовцем.

Таким чином, відсутнє будь-яке підтвердження, яке засвідчує виконання Вами обов`язку щодо утримання та виховання малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .().»

Позивач з вказаною відмовою не погоджується, та звернувся до суду із вказаним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції УкраїниПрезидент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок звільнення з військової служби в умовах воєнного стану.

Частиною 3статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»,передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Так, підстави для звільнення військовослужбовців з військової служби передбачено ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпунктом "г" пункту 2 частини 4 якої встановлено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Відповідно до ч. 12ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (абз. 5 п. 3 ч. 12ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Саме з вказаної підстави позивач звернувся до відповідача із рапортом про звільнення з військової служби та отримав відмову у його задоовленні через недоведеність факту перебування на утриманні 2-ох дітей від першого шлюбу.

Згідно з пп. 13 ч. 5 Переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, що є додатком 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII) затвердженого наказом МОУ № 170 від 10 квітня 2009 року, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються:у разі перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (під час дії воєнного стану):

копія свідоцтва про народження кожної дитини із зазначенням батьківства (материнства) військовослужбовця та / або рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовослужбовця (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовослужбовця виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності);

один з таких документів: копія свідоцтва про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше), або копія рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовослужбовцем, або копія рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовослужбовцем, або копію письмового договору між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні, або копія свідоцтва про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та копії документів, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (копія свідоцтва про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин; копія рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; копія вироку суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; копія висновку медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; копія рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);

інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовослужбовця за категорією стягнення (характером зобов`язання) "стягнення аліментів" з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби та їх реєстрації в установленому порядку.

Суд встановив, що позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтво про народження НОМЕР_5 від 09.12.2025 року;

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 копія свідоцтва про народження НОМЕР_6 від 21.04.2025 року;

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 копія свідоцтва про народження НОМЕР_7 від 11.10.2025 року.

Позивач разом із рапортом надав рішення Херсонського міського суду про розірвання шлюбу у справі № 766/6859/25, провадження № 2/766/9489/25 від 30.09.2029 року, яке набрало законної сили 03.11.2025 року про розірвання шлюбу укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 21.09.2019 року у якому зазначено про наявність двох вищевказаних дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від спільного шлюбу

Довідка про відсутність заборгованості по аліментам видана третім відділом державної виконавчої служби у місті Вінниця № 1923-39/118321 від 09.12.2025 року;

Копія свідоцтва про одруження між позивачем та ОСОБА_3 , яка взяла прізвище ОСОБА_4 серія НОМЕР_8 від 20.11.2025 року;

Станом на час розгляду справи та звернення позивача із рапортом до відповідача шлюб між позвачем та ОСОБА_8 є чинним.

Згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_5 від 09.12.2025 року матір`ю ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_8 , а батьком -позивач.

Суд зауважує, що Закон не ставить право військовослужбовця на звільнення з військової служби у залежність від сумісного проживання батька(матір) з дитиною(ами) як умову для звільнення, а тому факт відсутності визначення місця проживання дітей від першого шлюбу з позивачем не може бути підставою для відмови у звільненні, виходячи від того, щодо згідно положень Сімейного кодексу України обов`язки батьків по вихованню та матеріальному утриманню дитини не ставляться у залежність від проживання разом з дитиною.

Враховуючи викладене, для підтвердження перебування на утриманні у позивача двох дітей від першого шлюбу ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , відповідачу було надано достатні та належні докази, що визначені приписами Інструкції 170, а тому суд робить висновок про протиправність відмови відповідача у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби на підставі пп. «г» п.2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу».

Враховуючи факт наявності у позивача на утриманні трьох дітей віком до 18 років та відсутність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, суд робить висновок про наявність підстав для зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», підстави для вирішення питання щодо стягнення витрат у вигляду судового збору відсутні.

Доказів щодо понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Аміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Визнати протиправним рішення начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 викладене (оформлене) у письмовій відповіді про відмову у звільненні з військової служби №0666/35/51 від 02.01.2026 за наслідками розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення із лав ЗСУ у запас через сімейні обставини на підставі підпункту «г», пункту 2, частини 4, статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за сімейними обставинами (перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці), як військовослужбовця на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років і який не має заборгованості із сплати аліментів.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити військовослужбовця - ОСОБА_1 у запас через сімейні обставини на підставі підпункту «г», пункту 2, частини 4, статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за сімейними обставинами (перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці), як військовослужбовця на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років і який не має заборгованості із сплати аліментів.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_11 .

Відповідач Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_12 .

Суддя Е.А.Іванов