Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №400/11397/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №400/11397/25

Суддя: Брагар В. С.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 р. № 400/11397/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаМіністерства юстиції України, вул. Городецького архітектора, 13,м. Київ,01001,

третя особаДержавне підприємство "Національні інформаційні системи", вул. Бульварно-Кудрявська, 4,м. Київ,04053,

провизнання протиправним та скасування наказу від 17.10.2025 року № 2796/5,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2796/5 від 17.10.2025 про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області Морозинського Олександра Анатолійовича.

Ухвалою суду від 30.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 400/11397/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що наказом Міністерства юстиції України №2796/5 від 17.10.2025 тимчасово заблоковано державному реєстратору Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці. Виконання наказу покладено на ДП "Національні інформаційні системи". На переконання позивача, зазначений наказ є очевидно протиправним, а тому за захистом свої прав та законних інтересів звернувся до суду з даним позовом.

14.11.2025 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити. За результатами проведеної камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора ОСОБА_1 , Комісією виявлено порушення порядку державної реєстрації та складено акт від 17.10.2025 № 5037/19.1.4/25. В Акті від 17.10.2025 вказано, що: «Комісія у складі … згідно зі статтею 371 Закону, Порядком № 990, за результатом здійснення моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за критерієм «проведення державним реєстратором реєстраційних дій протягом, зокрема, шести місяців з дня відновлення доступу державного реєстратора до реєстрів, у тому числі після тимчасового блокування такого доступу», на підставі наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2025 № 2069/7 провела перевірку дотримання вимог законодавства щодо проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав державним реєстратором Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області Морозинським Олександром Анатолійовичем». Відтак, вказане беззаперечно підтверджує той факт, що прийняттю рішення про проведення камеральної перевірки позивача передувало проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, зокрема, за критерієм наведеним у підпункті 4 пункту 6 Порядку № 990. Таким чином, представник відповідача вказує, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а відтак є законним і обґрунтованим.

Позивача подав до суду відповідь на відзив.

Ухвалою від 26.11.2025 року суд залучив до участі у справі № 400/11397/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2025. на електронну адресу Мішково-Погорілівської сільської ради надійшов наказ Міністерства юстиції України №2069/7 від 29.09.2025 про проведення камеральної перевірки, яким визначено провести у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральну перевірку державного реєстратора Мішково Погорілівської сільської ради Миколаївської області Морозинського Олександра Анатолійовича щодо реєстраційних дій за заявою, зареєстрованою в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 67135415. Разом з наказом надійшов супровідний лист №141030/19.1.4/-25 від 29.09.2025 щодо проведення камеральної перевірки у якому зазначено про можливість подачі пояснень.

14.10.2025 державним реєстратором Мішково-Погорілівської сільської ради за вихідним №1613/02-05 на електронну та поштові адреси Міністерства юстиції України направлено пояснення щодо камеральної перевірки, згідно наказу Міністерства юстиції України №2069/7 від 29.09.2025 (стосовно реєстраційних дій по заяві №67135415).

20.10.2025 на електронну адресу Мішково-Погорілівської сільської ради надійшов наказ Міністерства юстиції України №2796/5 від 17.10.2025 про результати проведення камеральної перевірки, яким вирішено тимчасово блокувати державному реєстратору Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці.

Разом з наказом надійшов акт №5037/19.1.4/25 від 17.10.2025 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області Морозинського Олександра Анатолійовича.

У акті перевірки № 5037/19.1.4/25 від 17.10.2025 зазначено як порушення, що в технічному паспорті вказано земельну ділянку з кадастровим номером 4823383900:07:036:0021, а в декларації вказано земельну ділянку з кадастровим номером 4823383901:07:036:0001 та що державним реєстратором проведено державну реєстрацію за відсутності відомостей про присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. таким чином державним реєстратором Морозинським О.А. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 40, 77 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію за відсутності відомостей про присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отриманих державним реєстратором з Єдиного державної електронної системи у сфері будівництва. Комісія ознайомившись з позицією, викладеною в поясненнях, приходить до висновку, що надані пояснення не спростовують фактів порушень державним реєстратором Морозинським О.А. законодавства у сфері держаної реєстрації прав.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також забезпечення визнання та захисту державною таких прав, регламентовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року, (далі - Закон № 1952-IV, чинного та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06 жовтня 2016 року №1666-VIII, який набрав чинності 02 листопада 2016 року, Закон №1952-IV доповнено статтею 37-1 «здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав», якою Міністерство юстиції України наділено повноваженнями контролю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

Згідно зі статтею 37-1 Закону №1952-IV, за результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про, зокрема, анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (частина друга, пункти 2, 4).

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання (частина 3).

Відповідно до частини четвертої статті 37-1 Закону №1952-IV Кабінетом Міністрів України розроблено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затверджений постановою від 21 грудня 2016 року № 990, який набрав чинності 30 грудня 2016 року (далі - Порядок № 990) та, зокрема, безпосередньо визначає процедуру здійснення Мін`юстом відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з п.п. 4, 6, 9 - 11 Порядку №990, контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, зокрема щодо відповідності державних реєстраторів кваліфікаційним вимогам, визначеним законодавством, здійснюється шляхом розгляду скарг відповідно до Закону України "Про звернення громадян", звернень інших осіб відповідно до закону, депутатських звернень, аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті, перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації, моніторингу реєстраційних дій в реєстрах, а також шляхом проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах.

Моніторинг реєстраційних дій в реєстрах як комплекс організаційно-технічних заходів, що за допомогою програмних засобів ведення реєстрів забезпечує проведення посадовими особами Мін`юсту аналітичного дослідження реєстраційних дій за певний проміжок часу (тиждень, місяць або квартал) за принципом зростання (без перевірки попередніх періодів), здійснюється за такими критеріями: 1) скасування записів у реєстрах; 2) проведення реєстраційних дій з порушенням строків, визначених законами; 3) проведення державної реєстрації припинення обтяжень права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва (крім випадку проведення такої реєстраційної дії державними та приватними виконавцями); 4) проведення державним реєстратором реєстраційних дій протягом одного року з дня призначення на відповідну посаду суб`єктом державної реєстрації, з дня призначення на посаду державного нотаріуса чи з дня реєстрації приватної нотаріальної діяльності, а також протягом шести місяців з дня відновлення доступу державного реєстратора до реєстрів.

Камеральна перевірка за результатами здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначається така інформація: 1) дата прийняття та номер зазначеного рішення; 2) прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки; 3) підстава проведення камеральної перевірки та реєстраційні дії, щодо яких проводиться камеральна перевірка; 4) прізвище, ім`я, по батькові посадової особи Мін`юсту, яка буде проводити камеральну перевірку.

Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як десять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки.

Як свідчать матеріали справи, камеральна перевірка державного реєстратора Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області Морозинського Олександра Анатолійовича призначена відповідно до ст. 37-1 Закону №1952-IV пп. 4 п. 6 Порядку №990.

При цьому, в порушення вказаних вище вимог Порядку №990 відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, які виявлені порушення позивачем вимог закону, що стали підставою для проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.п. 14, 15 Порядку №990, за результатами проведення камеральної перевірки посадова особа Мін`юсту готує проект рішення Мін`юсту про результати проведення камеральної перевірки та у випадках, передбачених законами, про притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності, в якому зазначається така інформація: 1) дата прийняття та номер зазначеного рішення; 2) дата прийняття та номер рішення про проведення камеральної перевірки; 3) прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких проводилася камеральна перевірка; 4) наявність/відсутність порушень встановленого законом порядку державної реєстрації, суть виявлених порушень з посиланням на норми закону; 5) у разі наявності порушень - відомості про прийняте рішення щодо притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності.

Під час підготовки проекту рішення Мін`юсту про притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності посадова особа Мін`юсту встановлює наявність у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразового порушення визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або наявність у діях таких осіб інших порушень у сфері державної реєстрації, зокрема таких, як: проведення реєстраційних дій з порушенням строків, визначених законами; відсутність на документах в електронній формі кваліфікованого електронного підпису державного реєстратора у випадках, передбачених законодавством; відсутність електронних копій документів, які необхідні для проведення відповідної реєстраційної дії та виготовлення яких передбачено законодавством (за умови подальшого виготовлення таких копій державним реєстратором).

Вмотивоване рішення - це рішення, видане на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, з подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто уповноважений орган має оцінити висновок комісії з проведення камеральної перевірки, викладений в акті перевірки у формі пропозиції, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду винести відповідне рішення.

Суд зазначає, що наказ №2796/5 від 17.10.2025, який оскаржується містить лише цитування нормативно-правових актів, без надання оцінки даним, які позивач зобов`язаний був враховувати під час виконання своїх обов`язків.

Крім того, варто зазначити, що наказ Міністерства юстиції України №2796/5 від 17.10.2025 взагалі не містить мотивів про результати проведення камеральної перевірки та за яких державному реєстратору тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме на 2 (два) місяці, і за які порушення застосовано саме цей вид стягнення, що суперечить загальним принципам обґрунтованості, законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності, а лише містить посилання на акт комісії про проведення камеральної перевірки. Необхідно підкреслити, що визначаючи вид стягнення і встановлюючи строк обмеження то слід було зазначити: підстави прийняття такого рішений; належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу; обґрунтування строків його застосування.

Також необхідно врахувати правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі №826/12480/17, в якій акцентовано увагу на тому, що саме в спірному наказі відповідача, мають бути чітко викладені мотиви його прийняття, а відсилання до акта, складеного за результатами камеральної перевірки, не можна вважати достатнім обґрунтуванням (мотивуванням) рішення, оскільки такий акт містить виключно висновки щодо наявності виявлених порушень, які не є обов`язковими при прийнятті остаточного рішення.

Аналогічна правова позиція застосована у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року по справі №640/25601/19

З огляду на викладене у сукупності, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний наказ прийнято з порушеннями вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, Закону №1952-IV та Порядку №990, у зв`язку з чим останній є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, 13,м. Київ,01001, ідентифікаційний код 00015622) за участю у справі третьої особи Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно-Кудрявська, 4,м. Київ,04053, ідентифікаційний код 39787008) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2796/5 від 17.10.2025 про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області ОСОБА_1 .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, 13,м. Київ,01001, ідентифікаційний код 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. С. Брагар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua