Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №360/2448/25 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2448/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Мамчика Дмитра Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката адвоката Мамчика Дмитра Олеговича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 21 березня 2024 року та щодо зміни методики обчислення його пенсії зі статті 54 на статтю 59 Закону України № 796-ХІІ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням ч. 1 ст. 54 Закону України № 796-XII з 21 березня 2024 року без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням доплат, надбавок та індексації, враховуючи проведені виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У зв`язку із зменшенням розміру призначеної пенсії, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.

Листом від 03.11.2025 №10842-11771/3-02/8-1200/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не лише відмовило у знятті обмеження, але й повідомило про зміну методики розрахунку пенсії. Зокрема, відповідач, без заяви позивача, змінив порядок розрахунку пенсії, припинивши застосування ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII (із розрахунку заробітної плати у зоні відчуження) та застосував ст. 59 Закону №796-XII (обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати). Підставою для таких дій відповідач зазначив невідповідність довідки про заробітну плату за 2003 рік вимогам законодавства, хоча ця довідка була підставою для виплат протягом понад 20 років.

Позивач з такими діями відповідача не згоден та вважає, що має право на перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження, наявної в матеріалах пенсійної справи.

Ухвалою від 25 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 30 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в частині позовних вимог про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 19 червня 2025 року та щодо зміни методики обчислення його пенсії зі статті 54 на статтю 59 Закону України № 796-ХІІ; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням ч. 1 ст. 54 Закону України № 796-XII з 19 червня 2025 року без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням доплат, надбавок та індексації, враховуючи проведені виплати. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано відповідачу подати відзив на позов та зобов`язано відповідача надати до суду докази, яких не вистачає для розгляду справи.

Ухвалою від 30 грудня 2025 року повернуто позивачу позовну заяву в частині позовних вимог про: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та щодо зміни методики обчислення його пенсії зі статті 54 на статтю 59 Закону України № 796-ХІІ з 21.03.2024 по 19.06.2025; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням ч. 1 ст. 54 Закону України №796-XII з 21.03.2024 по 19.06.2025 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням доплат, надбавок та індексації, враховуючи проведені виплати.

14.01.2026 від ГУПФУ в Луганській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 21.10.1991 та отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи від захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Паперова пенсійна справа ОСОБА_1 перебуває на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.

В матеріалах оцифрованої паперової пенсійної справи ОСОБА_1 наявні: довідка від 29.07.2003 про заробітну плату за періоди роботи в зоні відчуження, видана Сєвєродонецьким державним виробничим підприємством «Об`єднання «АЗОТ»; архівна довідка від 21.04.1997 № 1/1599 про періоди роботи в зоні відчуження, видана Галузевим державним архівом Міністерства оборони України; розрахунок середнього заробітку та денної тарифної ставки, проведений Сєвєродонецьким державним виробничим підприємством «Об`єднання «АЗОТ».

Відповідач звертає увагу, що довідка про заробітну плату складена з урахуванням денної тарифної ставки 12,36 крб, тобто 4 збільшеної на 100% (6,18 крб х 100% = 12,36 крб). Оплата праці в 4 кратному розмірі проведена із застосуванням подвоєної тарифної ставки.

Також ОСОБА_1 у довідку включено 60% премії за роботу в зоні відчуження (наказ або положення про преміювання відсутній). Відповідно до Постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалась відповідно до діючого на підприємстві (в організації) положення про преміювання.

За результатом проведеного аналізу матеріалів оцифрованої паперової пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що розмір пенсії було обчислено відповідно до довідки від 29.07.2003 про заробітну плату за жовтень 1987 року, виданої Сєвєродонецьким державним виробничим підприємством «Об`єднання «АЗОТ». При розрахунку середнього заробітку для обчислення розміру пенсії було застосовано: подвоєну тарифну ставку, але відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 оплата праці працівників, підприємств, установ і організацій, розташованих в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, розділеної на ІІІ, ІІ, І зону небезпеки, проводилась відповідно у 5,4,3-кратному розмірі одинарних тарифних ставок (посадових окладів). Оплата праці з урахуванням підвищення тарифних ставок до 100% провадилася з дня аварії на решті території, що не була віднесена до зон небезпеки (зона особливого контролю). Відрядженим особам оплата праці проводилась на 1 кратність менше, так як за особами, що направлялись на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, за основним місцем роботи зберігався середній заробіток. Тобто для застосування показників кратності до тарифних ставок, посадових окладів, підвищених на 100 відсотків підстав не було.

Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 склав 70905,62 грн, пенсію було обчислено від середнього заробітку (124938,20 грн х 75%). Відповідно до статті 67 Закону №796 розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 обмежено максимальним розміром і складає 23610,00 грн (2361,00 грн х 10).

Враховуючи те, що довідку про заробітну плату видано з урахуванням подвоєної тарифної ставки та премії в розмірі 60% врахувати її для перерахунку пенсії не можливо. ОСОБА_1 з 01.09.2025 проведено перерахунок пенсій відповідно до статті 59 Закону №796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховувався під час обчислення пенсії ОСОБА_1 складав: 2,90126 = 6000,00 грн (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021) х 5/10340,35 грн (середня заробітна плата за 2020 рік). Розмір заробітної плати для обчислення пенсії складав 25861,34 грн (8913,83 грн х 2,90126). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 склав 19117,68 грн, а саме: 19396,01 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (25861,34 грн х 75%); 944,40 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи; 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни II-ї групи; 379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; 1151,85 грн - обмеження в індексації з 01.03.2023; 500,48 грн - обмеження в індексації з 01.03.2025.

Відповідач зазначає, що за даними електронної пенсійної справи ОСОБА_1 неодноразово звертався до Пенсійного фонду України з заявами про перерахунок пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області рішення про відмову у перерахунку пенсії за наслідком розгляду заяви позивача не приймало. Листи відповідача за вих. №1200-0201-8/26468 від 18.09.2025, вих.№ 9618-9534/ З-02/8-1200/25 від 09.10.2025, вих. № 10842-11771/3-02/8-1200/25 від 14.10.2025, вих. №13102-13664/З-02/8-1200/25 від 04.12.2025 не є актами (рішеннями) суб`єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

19.01.2026 позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначає, що не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали електронної справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до довідки Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об`єднання «АЗОТ» про заробітну плату ОСОБА_1 за періоди роботи в населених пунктах зони відчуження з 27 вересня 1987 року по 09 грудня 1987 року (жовтень) за посадовим окладом (тарифна ставка по відомості №603; 2 від 10.1987-12.1987, 07.2003 роки відповідно до постанови Укрпрофради від 10 червня 1986 р. №207-7), згідно якої оплата за підвищенними тарифними ставками (посадовими окладами) з урахуванням зони безпечності, провадиться виходячи з установленого у зоні віджуження 6-ти годинного роюочого дня та 6-ти денного (36-ти годинного) робочого тижня та вказано: 3 зона, 25 днів, годинна тарифна ставка - 12,36, кратність 4, доплата за вихідні та святкові дні (4 дні) -197,76 руб., всього – 1433, 76 руб. Фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження, із якої визначається пенсія: збережений середній заробіток за дні роботи в зоні віджуження за 25 днів жовтня – 325, 25 (13,01х25) руб., оплата праці за дні роботи в зоні – 1436,76 руб., премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження (з повним поясненням) – 741,60 (12,36х25х60%) руб., всього сума 2500,61 руб.

Відповідно до довідки Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об`єднання «АЗОТ» про заробітну плату позивача за періоди роботи внаселених пунктах зони відчуження з 27 вересня 1987 року по 09 грудня 1987 року (листопад) за посадовим окладом (тарифна ставка по відомості №603; 2 від 10.1987-12.1987, 07.2003 роки відповідно до постанови Укрпрофради від 10 червня 1986 р. №207-7), згідно якої оплата за підвищенними тарифними ставками (посадовими окладами) з урахуванням зони безпечності, провадиться виходячи з установленого у зоні віджуження 6-ти годинного роюочого дня та 6-ти денного (36-ти годинного) робочого тижня та вказано: 1, 3 зона, 2 і 20 днів відповідно, годинна тарифна ставка - 12,36, кратність 2 і 4, доплата за вихідні та святкові дні 1 день - 24,72 руб., 3 дні - 148, 32 руб, всього 74,16 і 1137, 12 руб. відповідно. Фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження, із якої визначається пенсія: збережений середній заробіток за дні роботи в зоні віджуження за 22 днів листопада – 286, 22 (13,01х22) руб., оплата праці за дні роботи в зоні – 1211,28 руб., премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження (з повним поясненням) – 622,94 (12,35х2х2х60%+20х4х60%)) руб., всього сума 2120,44 руб.

Дослідженням протоколів ГУПФУ в Луганській області за пенсійною справою 054450003082 встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 складав: 93703,65 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (124938,20 грн х 75%); 379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС пост. № 112 п.5; 944,40 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни ІІ групи (2361,00 грнх 40%); 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни ІІ групи; 11311,28 грн – обмеження індексації з 01.03.2023 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; 4696,29 грн - обмеження індексації з 01.03.2024 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; 8164,46 грн - обмеження індексації з 01.03.2025 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». Максимальний розмір пенсії - 23610,00 грн.

З матеріалів пенсійної справи 054450003082 встановлено, що позивачу з 01.09.2025 проведено перерахунок пенсій із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року. Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховувався під час обчислення пенсії ОСОБА_1 складав: 2,90126 = 6000,00 грн (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021) х 5/10340,35 грн (середня заробітна плата за 2020 рік).

Згідно протоколу ГУПФУ в Луганській області про перерахунок пенсії з 01.09.2025, розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 25861,34 грн (8913,83 грн х 2,90126). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 склав 19117,68 грн, а саме: 19396,01 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (25861,34 грн х 75%); 944,40 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни ІІ групи; 50,00 грн- цільова допомога інвалідам війни II групи; 379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; 1151,85 грн - обмеження в індексації з 01.03.2023; 500,48 грн - обмеження в індексації з 01.03.2025.

05.09.2025 позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою ВЕБ-12001-Ф-С-25-185455, в якій просив розглянути його документи та здійснити перерахунок пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за вих.№ 9618-9534/З-02/8-1200/25 від 09.10.2025 позивачу повідомлено, що довідка про заробітну плату видана з порушенням норм чинного законодавства, а саме: розрахунок заробітної плати наведено з урахуванням подвійної денної тарифної ставки. У зв`язку із вищезазначеним, з 01.09.2025 проведено перерахунок пенсії, відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року.

Також листом за вих. №1200- 0201-8/26468 від 18.09.2025 позивачу надано відповідь, в якій зазначено, що оскільки в електронних пенсійних справах відсутні документи про оплату праці за періоди виконання військового обов`язку/робіт в зоні відчуження з 01.09.2025, позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону №796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного року. Крім того, повідомлено, що для перегляду розміру пенсії позивачу необхідно надати до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України або засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України заяву разом зі сканованими копіями оригіналів наступних документів: паспорту громадянина України; документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідку Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.01.2026 7 військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження; довідки про заробітну плату за період робіт в зоні відчуження, видану згідно норм законодавства з розрахунком; документу про проходження військової служби (служби); посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи зі вкладенням; рішення суду, якими покладено зобов`язання на органи Пенсійного фонду України щодо проведення призначення/перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату в зоні відчуження (за наявності).

14.10.2025 позивач повторно звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою ВЕБ-12001-Ф-С-25-232978, в якій просив надати йому розрахунок заробітної плати та страхового стажу за період перебування в зоні відчуження, а саме за період з 25 вересня по 9 грудня 1987 року.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області надано відповідь за вих. № 10842-11771/3-02/8-1200/25 від 03.11.2025, в якій зазначено, що пенсію по інвалідності ІІ групи від захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, позивачу було обчислено за довідкою про заробітну плату від 29.07.2003 б/н, виданою Сєвєродонецьким державним виробничим підприємством «Об`єднання Азот». Для розрахунку пенсії було враховано заробітну плату за жовтень 1987 року (як повний місяць роботи) в розмірі 0,02593 (в гривнях), коефіцієнт заробітної плати складав 14,01622. Оскільки довідку про заробітну плату видано з порушенням норм чинного законодавства, а саме: розрахунок заробітної плати наведено з урахуванням подвійної денної тарифної ставки, з 01.09.2025 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року. До страхового стажу зараховано період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 03.10.1987 по 18.10.1987, 20.10.1987, 22.10.1987, 24.10.1987 по 22.11.1987.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України № 796-XII від 28.02.1991 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 10 Закону № 796-XII визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Умови, порядок та механізм призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 зі змінами (далі - Порядок № 1210) визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (пп. 4 пункту 3 Порядку № 1210).

Постановою ЦК КПРС Президії Верховної Ради СРСР від 07 травня 1986 року №524- 156 і Ради Міністрів України №168-5 від 08 травня 1986 року, згідно якої оплата праці працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах з усунення наслідків аварії на ЧАЕС здійснюється по підвищених до 100% тарифних ставках

З підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофспільки від 10 червня 1986 року №207-7 вбачається, що оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС №665-195 від 05 серпня 1986 року визначено, що встановлення працівникам підприємств, організацій і установ, що виконують роботи з усунення наслідків аварії на ЧАЕС максимального розміру премії- 60% від тарифної ставки на місяць. Пункт 5 цієї постанови дозволяв залучати працівників до робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії у вихідні і святкові дні з оплатою праці в подвійному розмірі.

Частиною четвертою статті 15 Закону № 796-ХІІ встановлено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 13 лютого 2018 року у справі №358/1179/17 та від 20 березня 2018 року у справі № 539/2350/17.

Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

У свою чергу, виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи відповідно до статті 64 Закону № 1058-ІV мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату, одержану за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.

Судом встановлено, що довідки про заробітну плату видані за місцем роботи позивача - Сєвєродонецьким ДВП «Об`єднання «АЗОТ» за час участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25.09.1987 по 09.12.1987.

Судом встановлено, що така довідка підписана директором і головним бухгалтером, скріплена печаткою вказаного підприємства.

Довідка незаконною, недійсною або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі, не визнавалась.

Відомості щодо отриманої заробітної плати також підтверджені розрахунково-платіжною відомістю, розшифровкою розрахунку заробітної плати позивача та архівними довідками розрахункового сектору Сєвєродонецького ДВП «Об`єднання «АЗОТ» по зарабітній платі ОСОБА_1 . Отже, матеріали справи містять докази, які вказують на встановлення позивачу підприємством підвищеної тарифної ставки та граничного розміру премії відповідно до діючих на той час нормативно-правових актів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на обрахунок його пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у вищевказаних довідках.

Відповідач у відзиві зазначає, що паперова пенсійна справа ОСОБА_1 перебуває на тимчасово окупованій території України, тому за результатами проведеного аналізу довідок про заробітну плати, позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796-XII із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2021 року.

Суд зауважує, що жодною нормою пенсійного законодавства не передбачено право здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії у зв`язку з втратою пенсійних справ та документів, що в них зберігалися.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що перед здійсненням перерахунку раніше призначеної позивачеві пенсії в бік зменшення, що негативно впливає на права пенсіонера, відповідач не ініціював адміністративне провадження згідно із вимогами Закону України «Про адміністративну процедуру» і не забезпечив право на участь в адміністративному провадженні, в межах якого позивач мав би змогу надати наявні документи та розрахунок заробітної плати за роботу в зоні відчуження, що надані до позовної заяви.

Щодо тверджень відповідача про видачу вказаних довідок з порушенням норм законодавства про оплату праці, а саме розрахунок годинної ставки проведено із застосуванням показника кратності до посадового окладу, підвищеного на 100 %, збільшеної до 60 % премії, то суд їх відхиляє, оскільки, як вже вище вказано, означені довідки із вказаною у них інформацією про роботу позивача в зоні відчуження та отриману ним заробітну плату, відповідачем до 01 вересня 2025 року враховувалися і у відповідача не виникало будь-яких сумнівів у достовірності, відображеної у цих довідках інформації.

Крім того, суд зауважує, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості її видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні чи перерахунку пенсії.

Відсутність первинних документів, що стали підставою для видачі довідки, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Відповідальність за відсутність первинних документів докладається на власника підприємства, а не працівника (пенсіонера).

Суд зазначає, що належних доказів, які б підтверджували безпідставність видачі довідок про заробітну плату позивачу відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність перерахунку пенсії позивача, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року, без урахування довідок про заробітну плату за роботу в зоні відчуження.

Щодо установленого судом обмеження розміру пенсії позивача її максимальним розміром, то суд зазначає таке.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом № 3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011.

За положеннями статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Так, згідно з частиною третьою статті 67 Закону № 796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону № 796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 120/1602/23, від 15 листопада 2023 року у справі № 120/6735/23.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 380/12268/20, у постанові від 05 вересня 2023 року у справі № 120/1602/23 зазначив, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).

Норми статті 2 Закону № 3668-VI також кореспондуються з положеннями частини третьої статті 67 Закону № 796-XII.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, 20 березня 2024 року Конституційний Суд України прийняв Рішення № 2-р (II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 20 березня 2024 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 стаття 67 Закону № 796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що до 19 березня 2024 року включно припис статті 2 Закону № 3668-VI, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов`язковому застосуванню.

Натомість з 20 березня 2024 року відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII.

Позивач набув права на виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з 20 березня 2024 року (дати набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року у справі № 2-р(II)/2024), з відповідними заявами до відповідача не звертався, проте відповідачем самостійно здійснено неправильний перерахунок пенсії у зв`язку з прийняттям КСУ вказаного рішення з 01.03.2025.

За встановлених обставин, керуючись положеннями статті 9 та 245 КАС України, суд вважає за необхідне визначити такий спосіб захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, з виходом за межі позовних вимог, а саме:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо перерахунку пенсії без урахуванням довідок про заробітну плату в зоні відчуження, що призвело до зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 .

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу з 19 червня 2025 року раніше встановленої пенсії у розмірі, визначеному виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог з корегуванням обраного способу захисту порушених прав позивача.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та у спірних правовідносинах відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адвоката Мамчика Дмитра Олеговича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахуванням довідок про заробітну плату в зоні відчуження, що призвело до зменшення розміру пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 19 червня 2025 року раніше встановленої пенсії у розмірі, визначеному виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова