Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №360/2096/25 — Луганський окружний адміністративний суд

Суд: Луганський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №360/2096/25

Суддя: І.О. Свергун

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2096/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в загальному позовному провадженні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі- відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 122950002785 від 17.10.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 10.02.2025 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 у розмірі не менше 80% від середнього заробітку 20872 грн. 44 коп., зарахувати до страхового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 весь пільговий стаж 18 років 10 місяців 25 днів (із зарахуванням до загального страхового стажу додатково 18 років 10 місяців 25 днів), який складається з таких періодів: з 22.02.1993 року по 29.05.1993 року, з 28.10.1993 року по 28.12.1994 року, з 16.03.1995 року по 11.03.1996 року, з 13.04.1996 року по 07.07.1998 року, з 26.07.1999 року по 22.10.2000 року, з 01.03.2005 року по 30.04.2005 року, з 01.06.2005 року по 06.01.2006 року, з 27.02.2006 року по 08.12.2014 року, з 02.03.2016 року по 31.01.2017 року з 18.02.2020 року по 03.07.2022, та визначити загальний страховий стаж 43 роки 02 міс. 06 дн; здійснити виплату належної пенсії з 10.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.10.2025 рішенням відповідача № 122950002785 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 360/934/25 призначено позивачу пенсію за віком із зниженням пенсійного віку до 50 років. Визначено загальний страховий стаж 36 р. 07 міс. 17 днів, з них страховий стаж за Списком № 1 - 12 р. 04 міс. 21 день та додаткові роки за Список № 1 - 12 р. 00 міс. 00 днів. Визначено середній заробіток у розмірі 20872 грн 44 коп.

З такими діями та рішеннями відповідача позивач не згоден, вважає їх протиправними, оскільки загальний пільговий стаж на підземних роботах за Списком № 1 складає 18 років 10 міс. 25 дн. З урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», пільговий стаж позивача на підземних роботах подвоюється та до загального стажу роботи повинно бути зараховано подвоєний пільговий стаж, тому страховий стаж з урахуванням підземних робіт повинен складати 37 років 09 міс. 20 дн.

До того ж у відповідності до трудової книжки загальний страховий стаж позивача за всю трудову діяльність, з урахуванням подвоєння періодів на підземних роботах (37 років 09 міс. 20 дн.), складає 43 роки 02 міс. 06 дн., а не визначений відповідачем загальний страховий стаж 36 роки 07 міс. 17 дн.

Також ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу). Тобто пенсія повинна була призначена на пільгових умова за Списком № 1, а розмір пенсії повинен був скласти не менше ніж 80% від 20872 грн 44 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 03.11.2025 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.

Ухвалою суду від 17.11.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 16.01.2026 визначено здійснювати подальший розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.

27.01.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.04.2025 звернувся із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

За принципом екстериторіальності заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.04.2025 за №122950002785 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі №360/934/25 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.04.2025 №122950002785 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 квітня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ч. 1 п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правових висновків суду.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 360/934/25 позивачу було призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку до 50 років, визначено середній заробіток у розмірі 20872,44 грн, однак позивач, не погодившись з діями та рішенням Головного управління, знову звернувся до суду за захистом, як він вважає, свого порушеного права.

Згідно матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за Списком №1. Вік позивача на момент звернення – 50 років. Страховий стаж позивача зараховано повністю та становить 36 роки 07 місяців 17 днів, з урахуванням додаткових років за Списком №1. Підтверджений пільговий стаж позивача – 12 років 04 місяці 21 день зараховано на підставі обчислення спеціального стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу з урахуванням атестації робочих місць та з урахуванням сплати страхових внесків до органів Пенсійного фонду України.

До пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.03.1994, а саме: - з 22.02.1993 року по 29.05.1993 року, з 28.10.1993 року по 28.12.1994 року, з 16.03.1995 по 11.03.1996 року, з 13.04.1996 року по 07.07.1998 року, оскільки в трудовій книжці відсутні записи відповідно до п.2.14 Інструкції №58, а саме: відсутня інформація про атестацію робочих місць.

Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивачем не надано.

До пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.03.1994, а саме:

- з 01.01.2000 по 22.10.2000, оскільки в підставах обчислення спеціального стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу код підстави для обліку спецстажу відноситься до Списку №2, що не відповідає займаній посаді,

- з 01.03.2005 по 30.04.2005, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні нарахування заробітної плати та підтвердження сплати страхових внесків до органів Пенсійного фонду України,

- з 01.12.2014 по 08.12.2014, оскільки в підставах обчислення спеціального стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про обчислення пільгового стажу, відсутні нарахування заробітної плати та підтвердження сплати страхових внесків до органів Пенсійного фонду України,

- з 01.01.2017 по 31.01.2020, оскільки в підставах обчислення спеціального стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про обчислення пільгового стажу,

- з 01.01.2022 по 31.03.2022, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутнє підтвердження сплати страхових внесків до органів Пенсійного фонду України,

- з 01.04.2022 по 03.07.2022, оскільки в підставах обчислення спеціального стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про обчислення пільгового стажу, відсутні нарахування заробітної плати та підтвердження сплати внесків до органів Пенсійного фонду України.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах винесене на підставі положень чинного законодавства, є правомірним та законним, а отже відсутні підстави для скасування такого рішення.

З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.02.2026 закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не прибули, представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-76 КАС України, суд дійшов до такого.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.

14.04.2025 звернувся до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до частини 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.04.2025 № 122950002785 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого частиною 1 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 360/934/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.04.2025 № 122950002785 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 квітня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до частини 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правових висновків суду.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 360/934/25 Головним управлінням було призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому відповідно до повідомлення щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 360/934/25 Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.10.2025 № 122950002785 до пільгового стажу роботи за списком № 1 не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.03.1994, а саме:

- з 22.02.1993 року по 29.05.1993 року, з 28.10.1993 року по 28.12.1994 року, з 16.03.1995 по 11.03.1996 року, з 13.04.1996 року по 07.07.1998 року, оскільки в трудовій книжці відсутні записи відповідно до п.2.14 Інструкції № 58, а саме: відсутня інформація про атестацію робочих місць.

Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній заявником не надано.

До пільгового стажу роботи за списком № 1 не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.03.1994, а саме:

- з 01.01.2000 по 22.10.2000, оскільки в підставах обчислення спеціального стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу код підстави для обліку спецстажу відноситься до Списку № 2, що не відповідає займаній посаді,

При виконанні рішення суду до пільгового стажу роботи зараховано періоди за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на підставі кодів для обліку спецстажу, що відповідають Списку № 1.

Судом встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_3 від 09.03.1994 щодо пільгових підземних періодів роботи позивача містить такі записи:

Ордена Леніна шахта «Гірська»:

запис №2 від 22.02.1993 – направлено з ПТУ для проходження виробничої практики підземним учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею;

запис № 3 від 29.05.1993 – звільнено в зв`язку з призовом в лави Збройних сил;

запис № 6 від 28.10.1993 – прийнято електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

запис № 7 від 28.12.1994 – звільнено за власним бажанням;

Ордена Леніна шахта «Гірська» в/о «Первомайськвугілля»:

запис № 8 від 16.03.1995 – прийнято підземним учнем прохідника з повним робочим днем під землею;

запис № 9 від 20.09.1995 – відповідно до атестації робочих місць професія учень прохідника дає право для переходу на пенсію за списком № 1;

запис № 10 від 11.03.1996 – направлено на курси в УКК в/о «Первомайськвугілля» в групу підземних прохідників;

запис № 11 від 13.04.1996 – направлено з УКК для проходження виробничої практики підземним учнем прохідника з повним робочим днем під землею;

запис № 12 від 29.05.1996 – переведено підземним прохідником з повним робочим днем під землею;

запис № 13 від 21.10.1996 – переведено підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею, що дає право для переходу на пенсію за списком № 1;

запис № 14 від 14.11.1996 – Ордена Леніна шахта «Гірська» в/о «Первомайськвугілля» перейменовано в ДВАТ шахта «Гірська»;

запис № 15 від 07.07.1998 – звільнено за власним бажанням;

ДП ДХК «Первомайськвугілля»:

запис № 16 від 26.07.1999 - прийнято прохідником підземним з повним робочим днем під землею тимчасово; згідно наказу № 446 від 29.09.1995 про атестації робочих місць професія прохідник дає право для переходу на пенсію за списком № 1;

запис № 17 від 23.09.1999 - переведено прохідником підземним з повним робочим днем під землею постійно; згідно наказу № 446 від 29.09.1995 про атестації робочих місць професія прохідник дає право для переходу на пенсію за списком № 1;

запис № 18 від 22.10.2000 – звільнено за власним бажанням;

Шахта імені 50-річча Жовтня:

запис № 25 від 01.03.2005 - прийнято прохідником підземним з повним робочим днем під землею;

запис № 26 від 30.04.2005 – звільнено за власним бажанням;

МПП "Шахтобудівельник":

запис № 27 від 01.06.2005 - прийнято прохідником з повним робочим днем під землею;

запис № 28 – внесено запис про атестацію робочого місця за умовами праці;

запис № 29 від 06.01.2006 – звільнено за власним бажанням;

СП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»:

запис № 30 від 27.02.2006 - прийнято підземним гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею; згідно наказу № 374 від 29.12.2002 про атестації робочих місць професія гірник з ремонту гірничих виробок підземний дає право для переходу на пенсію за списком № 1;

запис № 32 від 01.02.2006 – СП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» реорганізовано в ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»;

запис № 33 від 26.11.2007 – відповідно до атестації робочих місць професія гірник з ремонту гірничих виробок підземний дає право для переходу на пенсію за списком № 1, наказ від 26.11.2007 № 575;

запис № 38 від 22.11.2012 – відповідно до атестації робочих місць професія гірник з ремонту гірничих виробок підземний дає право для переходу на пенсію за списком № 1, наказ від 22.11.2012;

запис № 39 від 08.12.2014 – звільнено за власним бажанням;

ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»:

запис № 40 від 02.03.2016 - прийнято гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею; згідно наказу № 1136 від 22.11.2012 про атестації робочих місць професія гірник з ремонту гірничих виробок підземний дає право для переходу на пенсію за списком № 1;

запис № 41 від 31.01.2017 – переведено електрослюсарем черговим;

запис № 42 від 18.02.2020 - переведено електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею; згідно наказу № 873 від 19.11.2017 атестації робочих місць професія електрослюсар підземний дає право для переходу на пенсію за списком № 1;

запис № 43 від 03.07.2022 - переведено електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею; згідно наказу № 873 від 19.11.2017 атестації робочих місць професія електрослюсар підземний дає право для переходу на пенсію за списком № 1.

Запису про звільнення трудова книжка не містить.

Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Тобто, судом встановлено, що позивач в період з 22.02.1993 по 29.05.1993, з 28.10.1993 по 28.12.1994, з 16.03.1995 по 11.03.1996, з 13.04.1996 по 07.07.1998, з 26.07.1999 по 22.10.2000, з 01.03.2005 по 30.04.2005, з 01.06.2005 по 06.01.2006, з 27.02.2006 по 08.12.2014, з 02.03.2016 по 31.01.2017, з 18.02.2020 по 31.03.2022 (за вирахуванням періоду з 01.04.2022 по 03.07.2022, який не може бути включено до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, оскільки запису про звільнення трудова книжка не містить, а страхові внески підприємством сплачено лише по 31.03.2022) працював повний робочий день на підземних гірничих роботах з видобутку вугілля, що загалом становить більше 15 років.

При цьому дослідженням розрахунку стажу, судом встановлено, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії зараховано до пільгового стажу за списком №1 періоди його роботи з 26.11.2007 по 27.12.2009, з 01.01.2010 по 30.11.2014, з 01.03.2016 по 31.12.2016, з 01.02.2020 по 31.12.2021, однак взагалі не зараховано до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею періоди роботи позивача з 22.02.1993 по 29.05.1993, з 28.10.1993 по 28.12.1994, з 16.03.1995 по 11.03.1996, з 13.04.1996 по 07.07.1998, з 26.07.1999 по 22.10.2000, з 01.03.2005 по 30.04.2005, з 01.06.2005 по 06.01.2006, з 27.02.2006 по 08.12.2014, з 02.03.2016 по 31.01.2017, з 18.02.2020 по 31.03.2022.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзацами 9, 10 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.

Відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про неможливість зарахування до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на розрахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів роботи позивача з 22.02.1993 по 29.05.1993, з 28.10.1993 по 28.12.1994, з 16.03.1995 по 11.03.1996, з 13.04.1996 по 07.07.1998, суд зазначає таке.

Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу вказаних періодів роботи відповідач посилається на те, що в трудовій книжці відсутня інформація про атестацію робочих місць, а довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній заявником не надано.

Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 22.02.1993 по 29.05.1993, з 28.10.1993 по 28.12.1994, з 16.03.1995 по 11.03.1996, з 13.04.1996 по 07.07.1998 ОСОБА_1 працював в Ордена Леніна шахта «Гірська» в/о «Первомайськвугілля» (ДВАТ шахта «Гірська») підземним учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею, електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, підземним учнем прохідника з повним робочим днем під землею, підземним прохідником з повним робочим днем під землею.

Записи щодо спірного періоду у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах та відсутні пільгові довідки, з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в спірний період ОСОБА_1 працював в Ордена Леніна шахта «Гірська» в/о «Первомайськвугілля» (ДВАТ шахта «Гірська») на посадах, які були передбачені: списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10; списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Таким чином, судом установлено, що в спірний період ОСОБА_1 працював в Ордена Леніна шахта «Гірська» в/о «Первомайськвугілля» (ДВАТ шахта «Гірська») на посадах, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Суд зазначає, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах та для підтвердження пільгового стажу необхідно надання уточнюючих довідок, передбачених п. 20 Порядку № 637, суд не бере до уваги, оскільки робота позивача, яка дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1, у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці.

Щодо посилання відповідача на відсутність атестації робочих місць суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів п. 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Таким чином, проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачена діючим законодавством України та проводиться згідно з Порядком № 442 та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п. 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 4.1. Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383) передбачено, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383 якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788 та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року та 17 березня 2015 року № 21-183а13, № 21-519а14, № 21-585а14 відповідно). Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 31.01.2018 у справі К/9901/48/17.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Проте, Верховний Суд України при ухваленні постанов від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 і 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15 віддав перевагу найменш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Більше того, суд вважає хибним, безпідставним, не обґрунтованим та нічим не підтвердженим посилання відповідача на те, що в трудовій книжці відсутня інформація про атестацію робочих місць, оскільки таке твердження повністю спростовано відомостями, які містяться в дослідженій судом трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 09.03.1994, а саме: записом № 9 від 20.09.1995, записом № 13 від 21.10.1996, записом № 16 від 26.07.1999 та записом № 17 від 23.09.1999.

З огляду на наведене суд вважає, що періоди роботи ОСОБА_1 з 22.02.1993 по 29.05.1993, з 28.10.1993 по 28.12.1994, з 16.03.1995 по 11.03.1996, з 13.04.1996 по 07.07.1998 повинні бути враховані до пільгового підземного стажу позивача.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про неможливість зарахування до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на розрахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів роботи позивача з 01.01.2000 по 22.10.2000, з 01.03.2005 по 30.04.2005, з 01.12.2014 по 08.12.2014, з 01.01.2017 по 31.01.2020, з 01.01.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 03.07.2022, суд зазначає таке.

Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу вказаних періодів роботи відповідач посилається на те, що з 01.01.2000 по 22.10.2000 в підставах обчислення спеціального стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу код підстави для обліку спецстажу відноситься до Списку № 2, а в решті періоду відсутня інформація про обчислення пільгового стажу, відсутні нарахування заробітної плати та підтвердження сплати страхових внесків до органів Пенсійного фонду України.

Щодо періоду роботи позивача з 01.01.2000 по 22.10.2000, суд зазначає, що відповідно до записів трудової книжки позивача в спірний період ОСОБА_1 працював в ДП ДХК «Первомайськвугілля» на посаді прохідник підземний з повним робочим днем під землею; згідно наказу № 446 від 29.09.1995 атестації робочих місць професія прохідник дає право для переходу на пенсію за списком № 1.

Вказана посада передбачена списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Таким чином, судом установлено, що в період з 01.01.2000 по 22.10.2000 ОСОБА_1 працював в ДП ДХК «Первомайськвугілля» на посаді, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Тому вказаний період роботи позивача повинен бути врахований до пільгового підземного стажу.

Щодо посилання відповідача на відсутність нарахування заробітної плати та підтвердження сплати страхових внесків до органів Пенсійного фонду України, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону № 1058).

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 20 Закону № 1058-ІV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина десята статті 20 Закону № 1058-ІV).

Згідно з абзацом першим частини дванадцятої статті 20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

З вищенаведених положень статті 20 Закону № 1058-ІV слідує, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Оскільки обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, яке здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи, а невиконання цього обов`язку страхувальником позбавляє працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, суд вважає це неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

В свою чергу, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не може бути підставою для позбавлення працівника права на призначення чи перерахунок пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії працівникові періоду його роботи.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а , від 04 серпня 2018 року в справі № 482/434/17, від 17 липня 2019 в справі № 144/669/17, від 01 листопада 2018 року в справі № 199/1852/15.

З огляду на наведене суд вважає, що періоди роботи позивача з 01.01.2000 по 22.10.2000, з 01.03.2005 по 30.04.2005, з 01.12.2014 по 08.12.2014, з 01.01.2017 по 31.01.2020, з 01.01.2022 по 31.03.2022 мають бути зараховані відповідачем до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею.

Щодо періоду роботи позивача з 01.04.2022 по 03.07.2022 суд не знаходить підстав для зарахування його до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, оскільки, як вже зазначалося судом, запису про звільнення трудова книжка не містить, а страхові внески підприємством сплачено лише по 31.03.2022. При цьому 03.07.2022 в трудовій книжці позивача внесено запис посадовою особою так званої "лнр".

Решта періодів, які позивач просить зарахувати до пільгового підземного стажу, не враховані відповідачем до пільгового стажу з невідомих суду причин, оскільки у відзиві на позов відповідачем не наведено жодних підстав їх незарахування.

Оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому вказані період роботи позивача, які з невідомих суду причин не враховані відповідачем до пільгового стажу позивача, мають бути зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача.

Відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є зайнятість на підземних роботах повний робочий день не менш як 15 років.

Матеріалами справи підтверджено, що з врахуванням спірного стажу та стажу, який не заперечується відповідачем (12 років 04 місяці 21 день), пільговий стаж позивача складає більше 15 років, тому суд дійшов висновку, що позивач має достатній стаж для реалізації прав, передбачених статтею 8 Закону № 345-VІ та абз. 3 ст. 28 Закону № 1058-ІV.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із загальними засадами права, дії суб`єкта владних повноважень це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового підземного стажу позивача за списком № 1 спірні періоди його роботи, чим допустив бездіяльність, що призвела до протиправного незастосування відповідачем до спірних правовідносин статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та отримання позивачем пенсії в розмірі, меншому ніж 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки сукупний стаж роботи позивача шахтарем з урахуванням спірного періоду є більшим 15 років.

Таким чином, оскільки суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо незарахування до пільгового стажу позивача за списком № 1 спірних періодів його роботи, то це свідчить саме про протиправну бездіяльність відповідача, а не рішення відповідача, як вказує позивач, у зв`язку з чим суд, керуючись положеннями статті 9 КАС України, вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав позивача та визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.

Як наслідок, підлягає задоволенню й похідна від цієї вимоги вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до пільгового підземного стажу за списком № 1 спірних періодів роботи позивача.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать до часткового задоволення з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 1211,20 грн судового збору.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати згідно з частиною восьмою статті 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею за списком №1, який дає право на розрахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», періодів роботи з 22.02.1993 по 29.05.1993, з 28.10.1993 по 28.12.1994, з 16.03.1995 по 11.03.1996, з 13.04.1996 по 07.07.1998 в Ордена Леніна шахта «Гірська» (Ордена Леніна шахта «Гірська» в/о «Первомайськвугілля», ДВАТ шахта «Гірська»), з 26.07.1999 по 22.10.2000 в ДП ДХК «Первомайськвугілля», з 01.03.2005 по 30.04.2005 в Шахті імені 50-річча Жовтня, з 01.06.2005 по 06.01.2006 в МПП «Шахтобудівельник», з 27.02.2006 по 08.12.2014 в СП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» (ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»), з 02.03.2016 по 31.01.2017, з 18.02.2020 по 31.03.2022 в ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити розрахунок пенсії позивача в розмірі пенсії за віком з врахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на розрахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», періоду роботи ОСОБА_1 з 22.02.1993 по 29.05.1993, з 28.10.1993 по 28.12.1994, з 16.03.1995 по 11.03.1996, з 13.04.1996 по 07.07.1998 в Ордена Леніна шахта «Гірська» (Ордена Леніна шахта «Гірська» в/о «Первомайськвугілля», ДВАТ шахта «Гірська»), з 26.07.1999 по 22.10.2000 в ДП ДХК «Первомайськвугілля», з 01.03.2005 по 30.04.2005 в Шахті імені 50-річча Жовтня, з 01.06.2005 по 06.01.2006 в МПП «Шахтобудівельник», з 27.02.2006 по 08.12.2014 в СП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» (ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»), з 02.03.2016 по 31.01.2017, з 18.02.2020 по 31.03.2022 в ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», та здійснити перерахунок та виплату пенсії з дати її призначення, тобто з 11.02.2025, з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua