Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №320/21967/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року справа №320/21967/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М.Я., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_14), третя особа: Військова частина НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

встановив:

Уповноважений представник позивача ОСОБА_2 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », третя особа: Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ командира Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.03.2025 № 131/од/дск у частині, що стосується прав та обов`язків ОСОБА_1 , а саме: положень, відповідно до яких ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні дисциплінарного правопорушення та притягнутий до дисциплінарної відповідальності із накладенням стягнення у вигляді «сувора догана».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 ухвалено Письмове клопотання представника ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі задовольнити. Постановлено судове засідання, що призначене на 16 год. 00 хв. 21.10.2025 року у справі № 320/21967/25 проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 ухвалено закрити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та діючим військовослужбовцем, що підтверджується посвідченням УБД і військовим квитком із відмітками про проходження служби. Станом на подання позову він проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 окремий батальйон територіальної оборони НОМЕР_5 окремої бригади ТрО). Згідно з витягом з наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.03.2025, на момент спірних подій він: був призначений командиром 2 механізованого взводу; тимчасово виконував обов`язки командира 2 стрілецької роти. Разом з тим ОСОБА_1 вказує, що перебуває у стані юридичної невизначеності щодо свого посадового становища, оскільки: його не ознайомлювали з наказами про призначення; старший командир не відрекомендував його особовому складу; не проводилась інвентаризація майна та техніки; не оформлювались акти приймання-передачі підрозділу; не подавались і не складались відповідні рапорти; фактично були лише усні вказівки про тимчасове виконання обов`язків командира роти, без зазначення дати покладання цих обов`язків. Наказом від 15.02.2025 №121 його відсторонено від тимчасового виконання обов`язків у зв`язку з призначенням службового розслідування, при цьому результати такого розслідування йому не відомі. Інших наказів про призначення його на посади офіційно не доводилось. ОСОБА_1 вказав, що після закінчення курсів 27.12.2024 він має звання молодшого лейтенанта, однак посвідчення офіцера не отримував і користувався військовим квитком, де останньою зазначеною посадою є головний сержант. Позивач вважає, що така невизначеність щодо звання і посади має враховуватись при оцінці його дій, оскільки вона свідчить про неналежну організацію служби з боку командування. За відсутності належної передачі посади він не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за «невиконання службових обов`язків» чи «невміле управління силами та засобами», які фактично йому не були передані. Щодо службового розслідування ОСОБА_1 зазначає, що 07.03.2025 його ознайомили з наказом командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.02.2025 №57/од/дск та позатерміновим бойовим донесенням командира НОМЕР_6 ОМБр від 16.02.2025 №864дск без права отримання копій чи фото через гриф «Для службового користування». Зі змісту цих документів, за його словами, вбачається, що службове розслідування призначено для встановлення причин залишення особового складу НОМЕР_4 ОБ ТрО на позиціях «ІНФОРМАЦІЯ_5», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під час їх заміни та визначення ступеня вини командування батальйону. 09.03.2025 він надав письмові пояснення старшому офіцеру групи з`ясування обставин ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Наказом від 31.03.2025 №131/од/дск його визнано винним у порушенні вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Бойового статуту механізованих і танкових військ. Йому інкриміновано неналежне виконання бойового розпорядження командира НОМЕР_6 ОМБр від 13.02.2025 №595, а саме: непередання до 24:00 15.02.2025 визначених позицій іншому підрозділу, внаслідок чого особовий склад залишався на позиціях під час заміни. За це накладено стягнення у вигляді суворої догани.

Позивач у позові детально виклав перебіг подій, які йому відомі та у яких він особисто брав участь. 17.02.2025 ОСОБА_1 вибув на лікування у зв`язку з травмою (контузією), що підтверджується медичними документами. Для наочності обставин до позовної заяви додано орієнтовну схему позицій, на яких відбувалися події, із зазначенням відстаней, які доводилося долати вночі та в умовах постійних атак противника. ОСОБА_1 зазначив ці обставини у письмових поясненнях, відібраних у нього в ході службового розслідування, проведеного ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Крім того, аналогічні пояснення позивач надав і під час службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 , що стосувалося тих самих подій, щодо яких ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » проводило службове розслідування. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що висновок про наявність у його діях дисциплінарного проступку є помилковим; службове розслідування проведене формально; реальні умови бойової обстановки та недоукомплектованість підрозділу не були належним чином враховані; він діяв добросовісно та в межах можливого за конкретних обставин. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить задовольнити позовні вимоги та скасувати наказ у частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

09.06.2025 року від уповноваженого представника Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надійшов письмовий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд у задоволенні позову відмовити.

Так, сторона відповідача зазначила, що Наказом командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.03.2025 №131/од/дск ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із накладенням стягнення «сувора догана». Підставою стало порушення вимог: статей 11, 12, 16, 101 Статуту внутрішньої служби ЗСУ; пункту 1.1 додатку 1 частини ІІ Бойового статуту механізованих і танкових військ. Щодо суті порушення вказано: неналежне виконання бойового розпорядження від 13.02.2025 №595 в частині обов`язку до 24:00 15.02.2025 передати визначені позиції іншому підрозділу, що призвело до залишення особового складу на позиціях під час заміни. На момент подій ОСОБА_1 займав посаду командира 2 механізованого взводу та тимчасово виконував обов`язки командира 2 стрілецької роти. Щодо службового розслідування уповноважений представник Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зазначив таке. Дисциплінарне стягнення винесене за результатами службового розслідування, призначеного наказом від 17.02.2025 №57/од/дск. Метою розслідування було встановлення причин відсутності особового складу на позиціях під час їх заміни та визначення ступеня вини посадових осіб. За результатами розслідування складено акт від 21.03.2025 №ОТУХ/43/СР, у якому комісія дійшла висновку про підтвердження факту порушення з боку позивача, зокрема щодо непередання позицій та залишення підпорядкованого особового складу на них. Щодо тверджень про «юридичну невизначеність» уповноважений представник Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вказав, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.01.2025 №5 ОСОБА_1 призначено на посаду командира 2 механізованого взводу; цим же наказом його допущено до тимчасового виконання обов`язків командира 2 стрілецької роти; він вважається таким, що з 05.01.2025 прийняв посаду і приступив до виконання обов`язків. Також зазначено, що йому видано та вручено посвідчення офіцера. Отже, відповідач не погоджується з твердженням позивача про його правову невизначеність щодо статусу та посади. Щодо твердження про подвійне притягнення. Відповідач заперечує доводи позивача про притягнення до відповідальності двічі за одне правопорушення. Зазначає, що військова частина НОМЕР_2 за результатами свого службового розслідування до дисциплінарної відповідальності його не притягувала; відповідні докази планує надати суду.

Щодо позиції третьої особи Військової НОМЕР_7 .

24.05.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду представник третьої особи скерував відзив та інформацію щодо виконання ухвали суду про витребування доказів.

1) Витяги із наказів та докази їх доведення до відома позивача, щодо його призначення на посади/покладання тимчасового виконання обов`язків за посадами: надано витяги з наказів про призначення ОСОБА_1 командиром 2 механізованого взводу та тимчасово виконуючим обов`язки командира 2 стрілецької роти. Проте як вбачається, доказів доведення цих наказів до відома позивача не збереглося.

2) Документи про приймання-передачу посад: суд витребував інвентаризаційні відомості, акти прийняття підрозділу та рапорти про прийняття посад, однак жоден з цих документів не надано, оскільки зі слів третьої особи - вони не збереглися.

3) Інформацію, чи оформлено станом на момент надання відповіді на цей запит посвідчення офіцера на ім`я ОСОБА_2 : повідомлено, що посвідчення офіцера серії НОМЕР_8 було вручено ОСОБА_3 05.05.2025 особисто заступником начальника штабу разом із комплектом документів на переведення до військової частини НОМЕР_9 .

4) Бойові розпорядження: суд витребував бойове розпорядження командира НОМЕР_6 ОМБр від 13.02.2025 №595 та бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 11.02.2025 №БР-313/1118/т/х, а також докази їх доведення до ОСОБА_1 . Представник третьої особи повідомив, що ці розпорядження до військової частини НОМЕР_2 не надходили, тому позивача з ними не ознайомлювали.

5) Штат та фактична чисельність роти станом на 15.02.2025: за штатом 2 стрілецької роти налічувалося 90 військовослужбовців, за списком - 77, фактично у строю перебували 43 особи, з них 38 без обмежень за висновками ВЛК та 5 - фактично наявні, але непридатні до виконання бойових завдань за станом здоров`я.

6) Письмову інформацію, чи завершено службове розслідування відносно ОСОБА_4 : повідомлено, що наказ про призначення службового розслідування від 15.02.2025 №121 скасовано через наявність наказу ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.03.2025 №131/од/дск про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. До відзиву додано копії наказів та аркуш ознайомлення з наказом ОТУ.

7) Перебування на позиціях: особовий склад 2 стрілецької роти перебував на позиціях « ІНФОРМАЦІЯ_5 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » орієнтовно 2 доби, чергування розпочалося 14.02.2025, за поданими відомостями про наявність особового складу.

8) Журнал бойових дій: надано копії витягів із журналу бойових дій за період 10.02.2025 - 15.02.2025.

9) Інформація щодо військовополонених: у журналі бойових дій за зазначений період відсутні записи про взяття в полон військовослужбовців РФ на позиціях «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6» та « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Окрім цього, уповноважений представник третьої особи Військової НОМЕР_7 повідомив, що 06.05.2025 ОСОБА_1 не прибув до військової частини НОМЕР_9 для подальшого проходження служби, його місцезнаходження на момент подання відзиву було невідоме військовій частині НОМЕР_2 .

04.06.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова відповідь на відзив, із змісту якої вбачається, що позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням доводів відповіді на відзив.

Позивач зазначає, що ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не додало до свого відзиву жодного доказу, у тому числі акту службового розслідування, на який є посилання у відзиві; не навело доводів стосовно зібраних у ході службового розслідування доказів, а також на встановлені фактичні обставини, з яких ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » дійшло висновку про наявність у діяннях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку; не навело доводів на спростування заявлених підстав позову, обмежившись лише аргументами про обізнаність ОСОБА_1 із своїм посадовим становищем та про те, що він вдруге не притягався до дисциплінарної відповідальності за службовим розслідуванням, призначеним військовою частино НОМЕР_2 . Таким чином сторона позивача вважає, що ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » жодним чином не довело правомірності та обґрунтованості свого ж рішення, оскарження якого є предметом позову у справі.

Щодо посвідчення офіцера позивач зазначив, що ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фактично підтвердило, що під час подій і розслідування посвідчення офіцера у ОСОБА_1 не було, отже відомості про зміну службового статусу туди не вносились і він не міг дізнатися про них із цього документа.

Щодо наказу №5 від 05.01.2025. Позивач вказав, що військова частина НОМЕР_2 надала витяги з наказу, яким: призначено позивача командиром 2 механізованого взводу; тимчасово покладено обов`язки командира 2 стрілецької роти. Водночас, ОСОБА_1 стверджує, що з наказами його не ознайомлювали; про посаду командира взводу він дізнався лише з матеріалів справи; докази доведення наказу «не збереглися», оскільки фактично ніколи не існували; щодо документів про приймання-передачу посад: вони не збереглися, бо фактично не оформлювались.

Окрім цього, у письмовій відповіді на відзив, позивач стверджує, що жодна з посад не була належним чином передана, а отже йому не передано підтверджених даних про чисельність особового складу; відомостей про майно та озброєння; інших ресурсів підрозділу. На думку сторони позивача, за відсутності переданого особового складу та засобів неможливо притягати до відповідальності за «невміле розпорядження».

Щодо бойових розпоряджень ОСОБА_1 вказав таке. Військова частина НОМЕР_2 повідомила, що бойові розпорядження 151 ОМБр №595 та ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №БР-313/1118/т/х до частини не надходили. Позивач вважає, що це підтверджує відсутність доведення наказів до його відома. Стверджується, що ОСОБА_1 керувався лише усними вказівками по рації, які коригував відповідно до бойової обстановки, про що доповідав командуванню. Отже, притягнення за невиконання розпорядження, яке не доводилось, вважається безпідставним.

Щодо чисельності особового складу. ОСОБА_1 звертає увагу, що фактична укомплектованість становила приблизно 42- 47%. Водночас зазначається, що в районі виконання завдань реально перебували 17 військовослужбовців, з яких 3 були непридатні до виконання завдань.

Щодо подвійного притягнення. Позивач вважає, що притягнення розпочинається з моменту призначення службового розслідування. Оскільки наказ в/ч НОМЕР_2 №121 від 15.02.2025 було видано раніше, то процедура притягнення фактично відбувалась двічі. На думку позивача, скасуванню мав підлягати наказ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а не наказ в/ч НОМЕР_2 .

Щодо військовополонених. Військова частина НОМЕР_2 повідомила про відсутність записів у журналі бойових дій щодо взяття полонених. ОСОБА_1 вказує, що це лише свідчить про неналежне ведення журналу. Натомість, як вбачається з матеріалів, позивач надав фото- та відеоматеріали з телефону ОСОБА_1, датовані 14.02.2025, на яких зафіксовано двох полонених. ОСОБА_1 вказав, що це подається як доказ того, що підрозділ перебував на позиціях та вів бойові дії, а отже висновок про відсутність військовослужбовців на позиціях є необґрунтованим.

Позиція сторін по справі, висловлена у судових засіданнях.

Позивач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, у судові засідання не з`являвся.

Уповноважений представник позивача - адвокат Бєрьозка Ю.В. у судовому засіданні надав усні пояснення по справі, підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Полтєв Є.О. 28.07.2025 у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Слобода А.С. 19.08.2025 у судовому засіданні надав усні пояснення по справі та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи Військової частини НОМЕР_2 , який належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, у судові засідання не з`являвся.

Щодо показів свідка у судовому засіданні.

Суд зазначає, що свідок надав покази під присягою та будучи попередженим про кримінальну відповідальність передбачену ст. 384, 385 КК України, у тому числі за введення суду в оману, що підтверджується розпискою та присягою свідка, яка міститься у матеріалах справи.

Так, у судовому засіданні 21.10.2025 в режимі відеоконференції було проведено допит свідка ОСОБА_8 , що служив у військовій частині НОМЕР_2 та приймав участь у бойових діях, які стали предметом службового розслідування.

Судом заслухано свідка ОСОБА_8 , який надав відомості про обставини, що мали місце 15- 16 лютого 2025 року. Свідок повідомив, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 понад три роки. За його словами, позивач ОСОБА_1 виконував обов`язки командира роти з осені 2024 року, після повернення до Харківської області, спочатку неофіційно, як в.о. командира. Свідок підтвердив, що офіційна передача посади позивачу не здійснювалась: інвентаризація майна та перевірка особового складу не проводились, повідомлення про виконання обов`язків надавались усно. Щодо бойових дій на позиціях « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та « ІНФОРМАЦІЯ_8 » свідок зазначив, що особовий склад перебував там близько 5- 6 діб без ротацій, тоді як нормальна тривалість перебування мала б складати добу. Причиною тривалого перебування він назвав нестачу особового складу через загибель та поранення військовослужбовців. Свідок ОСОБА_8 також повідомив, що 9 лютого 2025 року отримав поранення, проте залишився на позиціях за проханням позивача, який організував ротацію та подальше ведення бойових завдань. Щодо доведення бойових розпоряджень, свідок зазначив, що накази та розпорядження переважно передавались усно, лише одного разу роздруковане розпорядження надійшло офіційно на ОСОБА_1 . При цьому свідок наголосив, що через бойову обстановку не завжди була змога виконувати накази в точній відповідності до тексту розпоряджень.

Встановлені судом фактичні обставини.

ОСОБА_2 є учасником бойових дій та діючим військовослужбовцем, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_10 , військовим квитком серії НОМЕР_11 із відмітками про проходження військової служби.

На момент виникнення спірних подій він був призначений на посаду командира 2 механізованого взводу НОМЕР_4 ОБ ТрО та тимчасово виконуючим обов`язки командира 2 стрілецької роти.

ОСОБА_1 закінчив курси підготовки офіцерів 27.12.2024 та мав звання молодшого лейтенанта, посвідчення офіцера йому видано лише 05.05.2025, а до цього він користувався військовим квитком, де останньою посадою зазначено головний сержант.

У матеріалах міститься витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 15.02.2025 № 121 «Про призначення службового розслідування за фактом неналежного виконання обов`язків т.в.о. командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 молодшим лейтенантом ОСОБА_1 ».

В межах зазначеного розслідування ОСОБА_1 надав письмові пояснення 06.03.2025 року, що підтверджується відповідним бланком отримання пояснень.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 13.03.2025 № 221 «Про продовження службового розслідування за фактом неналежного виконання обов`язків т.в.о. командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 молодшим лейтенантом ОСОБА_1 » вбачається, що службове розслідування було продовжене.

У матеріалах справи наявне клопотання ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.05.2025 про долучення доказів, а саме: копію матеріалів службового розслідування призначеного наказом командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 17.02.2025 № 57/од/дск, витяг з Положення про тимчасовий орган військового управління оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", затверджене наказом командувача оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " від 01.04.2025 № 138/нод/дск.

Судом проаналізовано поданий акт службового розслідування від 21.03.2025 року, із змісту якого вбачається опис обставин правопорушення, яке сталося 15 лютого 2025 року. Судом з`ясовано, що акт містить факти та обставини, встановлені під час проведення службового розслідування, а також аналіз події та дій військовослужбовців. Окрім цього, суд встановив, що з акту службового розслідування можна отримати відповідні відомості про осіб, щодо яких було призначено розслідування, зокрема стосовно ОСОБА_1 , і встановити ймовірні неправомірні дії військовослужбовця, а також причинний зв`язок між цими діями та подією, яка трапилася.

Згідно з актом, вина ОСОБА_1 вбачалася у формі непрямого умислу, та зазначаються конкретні статті та положення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, порушення яких йому приписується.

07.03.2025 ОСОБА_1 ознайомлено з наказом командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.02.2025 №57/од/дек та позатерміновим бойовим донесенням командира НОМЕР_6 окремої механізованої бригади від 16.02.2025 №864лск, при цьому, як встановлено, позивач не мав можливості отримати паперові копії чи здійснити фотокопіювання документів через їх статус «Для службового користування».

Службове розслідування було призначене з метою уточнення причин і умов, які сприяли перебуванню особового складу НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони на позиціях відділення « ІНФОРМАЦІЯ_5 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також для встановлення ступеня вини командування НОМЕР_4 ОБ ТрО НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 у випадку порушень або бездіяльності, що призвели до вчинення дисциплінарних порушень.

09.03.2025 ОСОБА_1 надав письмові пояснення старшому офіцеру групи з`ясування обставин оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майору ОСОБА_10 та подав клопотання про долучення наступних доказів до матеріалів службового розслідування: копії форми №100, оформленої 18.02.2025 щодо ОСОБА_1 ; копії довідки про обставини травми, виданої ОСОБА_1 на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 15.02.2025 №48; копію направлення на стаціонарне лікування, виданого командиром військової частини НОМЕР_2 ; копію військового квитка ОСОБА_1 із зазначеною останньою посадою «головний сержант»; копію письмових пояснень та клопотання від 06.03.2025, наданих під час службового розслідування за наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 15.02.2025 №121; флеш-носій із аудіозаписом голосового повідомлення члена розвідувальної групи РДК, надісланого 15.02.2025 заступником командира НОМЕР_5 ОБр ТрО з позивним « ІНФОРМАЦІЯ_7 » із вимогою надати пояснення щодо обставин, викладених у повідомленні.

Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься витяг із наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.03.2025 щодо результатів службового розслідування.

Відповідно до пункту 3 наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.03.2025 №131/од/дск: ОСОБА_1 визнано винним у порушенні вимог статей 11, 12, 16, 101 Статуту ВС ЗСУ та пункту 1.1 додатку 1 частини ІІ (батальйон, рота) Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ Збройних Сил України, затвердженого наказом командувача Сухопутних військ ЗСУ від 30.12.2016 №605; порушення полягало у неналежному виконанні бойового розпорядження командира НОМЕР_6 ОМБр від 13.02.2025 №595, а саме у невиконанні обов`язку до 24:00 15.02.2025 передати командиру НОМЕР_12 ОБ ТрО та НОМЕР_13 ОБр ТрО позиції у визначеному районі оборони, включно з позиціями відділень «ІНФОРМАЦІЯ_5», « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та вогневою позицією « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; станом на 15.02.2025 о 06:30 на зазначених позиціях відсутній особовий склад 2 стрілецької роти НОМЕР_4 ОБ ТрО 127 ОБр ТрО під час прийому-передачі підрозділом НОМЕР_12 ОБ ТрО та НОМЕР_13 ОБр ТрО; за вказані порушення ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді суворої догани.

Суд врахував, що встановлення вини ОСОБА_1 ґрунтувалося на матеріалах службового розслідування, наданих наказами командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та командирів військових частин, а також на поясненнях ОСОБА_1 щодо обставин перебування особового складу на зазначених позиціях, проте судом зафіксовано відсутність документально підтверджених доказів доведення до позивача наказів та розпоряджень.

До справи додано аркуш ознайомлення з наказом командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.03.2025 про результати службового розслідування, з підписом молодшого лейтенанта ОСОБА_1 від 02.04.2025.

Судом встановлено, що витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.04.2025 «Про результати службового розслідування» підтверджує, що наказ №121 від 15.02.2025 «Про призначення службового розслідування за фактом неналежного виконання обов`язків т.в.о. командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 молодшим лейтенантом ОСОБА_1 » було скасовано, наказ №221 від 13.03.2025 «Про продовження службового розслідування за фактом неналежного виконання обов`язків т.в.о. командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 молодшим лейтенантом ОСОБА_1 » також скасовано.

До матеріалів справи позивачем додано медичну довідку військової частини НОМЕР_2 від 20 лютого 2025 року, з якої встановлено, що ОСОБА_1 отримав вибухову травму у результаті безпосередньої участі у бойових діях під час виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_2 15.02.2025. Також у матеріалах міститься направлення на стаціонарне лікування ОСОБА_1 , що свідчить про документальне підтвердження обставин отриманих травм під час виконання службових обов`язків.

Із змісту позовної заяви судом встановлено та проаналізовано обставини виконання бойових завдань особовим складом 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 станом на 15.02.2025, також враховано інформацію щодо кількості особового складу 2 стрілецької роти станом на зазначену дату, а також обставини перебігу подій, відомих ОСОБА_1 та/або у яких він особисто брав участь.

Проаналізовано орієнтовну схему позицій, де відбувалися зазначені події, із зазначенням дистанцій, які потрібно було долати у нічний час та в умовах постійних атак противника, що дозволило суду оцінити реальні умови виконання бойових завдань підрозділом.

Окрім вищезазначеного, судом встановлено, що у матеріалах справи містяться документи, надані військовою частиною НОМЕР_2 на виконання ухвали суду, зокрема:

- Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.01.2025 №5, з якого вбачається, що ОСОБА_1 призначений на посаду командира 2 механізованого взводу механізованої роти та вважається таким, що 05.01.2025 приступив до виконання обов`язків. Суд встановив, що даний витяг не підписаний командиром військової частини - підполковником ОСОБА_11 ;

- Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.01.2025 року № 5, з якого вбачається, що молодшого лейтенанта ОСОБА_1 допущено до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою командира 2 стрілецької роти та вважати, що з 05 січня 2025 року він прийняв справи та приступив до виконання обов`язків за посадою командира 2 стрілецької роти з посадовим окладом 4 370 гривень (тарифний розряд 19, ШІПК «капітан»). Даний витяг не підписаний командиром військової частини - підполковником ОСОБА_11 ;

Водночас, встановлено, що підставою для призначення наказу слугував рапорт молодшого лейтенанта ОСОБА_1 від 05.01.2025 року, однак сам рапорт до матеріалів справи не додано.

- Витяги з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 за період 10.02.2025, 13.02.2025, 15.02.2025, у яких відображено завдання та стислий перебіг бойових дій, відсутній підпис командира частини ОСОБА_12 ;

- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 13.05.2025 № 379 «Про призначення службового розслідування за фактом неприбуття до військової частини НОМЕР_2 молодшим лейтенантом ОСОБА_13 »;

- Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2025 № 182 «Про результати службового розслідування за фактом неприбуття до військової частини НОМЕР_2 молодшим лейтенантом ОСОБА_13 ».

Релевантні джерела права, оцінка та висновки суду.

Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України Про оборону України, Про Збройні Сили України, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до пункту 21 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану згідно з Указом Президента України в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.

Указ затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні.

Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Статтею 1 Закону №2232-XII встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини друга статті Закону №2232-XII).

Частиною першою статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби).

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини) (частина друга вступу Статуту внутрішньої служби).

Статтею 9 Статуту внутрішньої служби встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, зокрема такі обов`язки: - свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; - бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; - беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; - постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; - дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; - вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання.

Згідно із статтями 26-27 Статуту внутрішньої служби, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України Про оборону України дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Статтею 30 Статуту внутрішньої служби визначено, що начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання.

Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Відповідно до статті 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: Слухаюсь і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Так, згідно з статтею 63 Статуту внутрішньої служби командири підрозділів (начальники) приймають і здають посаду особисто на підставі наказу по військовій частині (кораблю).

Новопризначеного командира підрозділу (начальника) відрекомендовує особовому складові підрозділу старший командир (начальник).

При прийманні та здаванні посади командиром підрозділу (начальником) обов`язково проводиться інвентаризація майна і техніки підрозділу (служби). За результатами проведеної інвентаризації складаються інвентаризаційні відомості та акт.

Про прийняття і здавання посади командир підрозділу (начальник) подає рапорт у порядку підпорядкованості командирові військової частини (корабля).

Особа, яка приймає посаду, до свого рапорту додає акт про прийняття підрозділу. В акті зазначаються дані про склад підрозділу за списком і наявний; стан бойової та мобілізаційної готовності; морально-психологічний стан особового складу, стан військової дисципліни, бойової підготовки; наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів; житлові і побутові умови військовослужбовців.

Акт складається і підписується особою, яка приймає, та особою, яка здає посаду, а також начальниками служб військової частини, головою та членами внутрішньої перевірочної комісії. До акта додаються інвентаризаційні відомості про майно та техніку підрозділу (служби).

Відповідно до статті 64 Статуту внутрішньої служби установлюються такі терміни для прийняття і здавання посад: командира бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) - не більше ніж 10 днів, заступника командира з тилу - не більше ніж 20 днів, командира батальйону та командира роти (корабля 3 і 4 рангу) - не більше ніж 5 днів, начальника служби, якому підпорядковані склади, - не більше ніж 15 днів.

Відповідно до зазначених вище норм процедура вступу військовослужбовця на посаду командира підрозділу передбачає:

Видання наказу по військовій частині про призначення на відповідну посаду.

Відрекомендування новопризначеного командира перед особовим складом відповідного підрозділу, що здійснюється старшим командиром.

Проведення інвентаризації майна підрозділу за участю попереднього та новопризначеного командира, з оформленням інвентаризаційних відомостей та відповідного акту

Подання рапорту командиру військової частини про прийняття посади, до якого додається акт про прийняття підрозділу з зазначенням істотних відомостей щодо особового складу.

Суд встановив, що у випадку ОСОБА_1 процедура передачі посади командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 не була дотримана, а також не було забезпечено його обізнаності щодо фактичного стану справ підрозділу.

При розгляді цієї справи суд керується Методичними рекомендаціями з порядку приймання та здавання справ і посади особами офіцерського складу Збройних Сил України (далі - Методичні рекомендації), які розроблені для надання офіцерам практичних орієнтирів та чіткого порядку дій при прийманні та здаванні посад і справ.

Методичні рекомендації затверджені директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 10.06.2011. Вони розроблені у відповідності до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV та наказу Міністра оборони України від 16 липня 1997 року № 300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України».

Щодо основних етапів приймання та здавання справ і посади.

Так, керівництво військовим господарством у підпорядкованих службах (службі, підрозділі) до закінчення приймання і здавання справ і посади (до затвердження акта) здійснює особа, яка здає справи та посаду.

Приймання та здавання справ і посади, за необхідністю, проводиться за календарним планом, що розробляється разом із тим, хто приймає, та тим, хто здає справи і посаду. План розробляється в довільній формі.

Календарний план затверджується старшим командиром (начальником) особи, яка приймає справи та посаду.

Командири підрозділів (начальники) приймають і здають посаду особисто на підставі наказу по військовій частині (кораблю) [2].

При прийманні та здаванні посади командиром підрозділу (начальником) обов`язково проводиться інвентаризація майна і техніки підрозділу (служби). За результатом проведеної інвентаризації складаються інвентаризаційні відомості та акт [2].

Приймання та здавання справ і посади командира підрозділу доцільно вести в такому порядку: ознайомитись з розміщенням підрозділу; прийняти списочний та наявний склад підрозділу; прийняти бойову техніку та озброєння підрозділу; вивчити та визначити рівень бойової готовності підрозділу; вивчити моральний стан та стан військової дисципліни; оцінити стан бойової та гуманітарної підготовки особового складу підрозділу; визначити рівень забезпеченості, стан та наявність озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, ПММ, інших матеріальних засобів.

Відповідно до Методичних рекомендацій встановлено процес складання документів з приймання та здавання справ і посади.

Особа, яка приймає посаду, разом з особою, яка її здає, за результатами приймання та здавання справ і посади складають акт.

Форма акту довільна, але в ньому відповідно до Статуту внутрішньої служби ЗС України повинно бути зазначено: списочний і наявний склад підрозділу; стан бойової та мобілізаційної готовності підрозділу; морально-психологічний стан особового складу підрозділу; стан військової дисципліни; стан бойової підготовки; наявність і стан ОВТ, боєприпасів, пального й іншого майна; житлові і побутові умови військовослужбовців.

Акт підписується особами, які приймають і здають справи і посаду, начальниками служб військової частини, головою та членами внутрішньої перевірочної комісії. До акту додаються інвентаризаційні відомості про майно та техніку підрозділу (служби) [4] із зазначенням наявності, якісного стану, надлишків і нестач, а також пояснення особи, яка здає справи і посаду, про причини виникнення нестачі, надлишків.

У випадку призначення офіцера на вакантну посаду або коли попередник з певних причин відсутній, приймання справ проводиться за участю членів комісії, призначеної командиром.

Акт відпрацьовується в 3 примірниках: примірник № 1 - до справи військової частини; примірник № 2 - офіцеру, що здає справи; примірник № 3 - офіцеру, що приймає справи.

Перший екземпляр додається до рапорту про приймання справ і посади і подається командиру військової частини у встановлений термін. Приймання справ завершується затвердженням старшим командиром (начальником) акту, і з цього моменту новий командир підрозділу приступає до командування.

Рішення щодо усунення зазначених у акті недоліків повинно бути прийнято старшим командиром не пізніше десятиденного строку. При проведенні службового розслідування, що проводиться за результатами нестачі, рішення про притягнення винного до відповідальності повинно бути прийнято не пізніше місячного строку з дня закінчення розслідування. Особа, яка здає справи і посаду, відбуває до нового місця служби після затвердження акта, а у випадку виявлення нестачі - після прийняття щодо неї відповідного рішення.

Відповідно до Методичних рекомендацій визначено процедуру прийняття та здавання посади командира військової частини (корабля).

Командир вступає в командування військовою частиною (кораблем) на підставі розпорядження або наказу старшого командира (начальника).

Командир військової частини (корабля) приймає або здає посаду в присутності представника від старшого командира (начальника).

До вступу в командування військовою частиною новопризначений командир повинен ретельно та всебічно підготуватися до прийому посади, вивчити вимоги керівних документів та статутів ЗС України, порядок прийняття посади, обов`язки за новою посадою. Для прийняття і здавання посади наказом старшого командира (начальника) призначаються комісії, які після проведення перевірки складають відповідні акти .

Строк приймання та здавання справ і посади рахується з моменту прибуття до військової частини (підрозділу), призначеної для прийому справ і посади особи.

Алгоритм прийняття посади командира військової частини (корабля) наведений на рис. 6.1.

Старший командир (начальник) або його представник представляє новопризначеного командира особовому складу військової частини.

Після представлення особовому складу військової частини новопризначений командир обходить стрій особового складу військової частини та оголошує час (протягом 1-2 діб) і порядок проведення опитування військовослужбовців з метою виявлення та задоволення їх заяв та скарг, встановлює час, черговість доповідей та подання рапортів заступниками, начальниками служб, командирами батальйонів, дивізіонів та окремих рот про стан підпорядкованих служб та підрозділів, інформує про порядок роботи комісії з прийняття та здавання посади.

Опитування особового складу проводиться згідно Статуту внутрішньої служби ЗС України.

Перед опитуванням він зобов`язаний ознайомитися зі змістом книги пропозицій, заяв та скарг.

Опитування кожної категорії військовослужбовців (рядовий склад, сержантський і старшинський склад, офіцерський склад, військовослужбовці-жінки) проводиться окремо. Опитування офіцерів проводиться за посадами - окремо командирів взводів, рот, батальйонів та осіб, прирівняних до них. Заступники командирів (від роти і вище) опитуються окремо від своїх командирів, а офіцери управління частиною - окремо від офіцерів підрозділів. Опитування рядового складу проводиться поротно.

Усі заяви (скарги), подані під час опитування, реєструються в книзі пропозицій, заяв і скарг військової частини.

Прийняття посади командира військової частини проводиться за календарним планом, який розробляється тим, хто приймає, та тим, хто здає посаду, а також головою комісії.

Відповідно до Методичних рекомендацій при прийманні та здаванні посади командиром підрозділу (начальником) обов`язково проводиться Інвентаризація майна і техніки підрозділу (служби).

За результатом проведеної інвентаризації складаються інвентаризаційні відомості та акт (пункт 5.2 Методичних рекомендацій).

Пунктом 5.3 Методичних рекомендацій встановлено, що особа, яка приймає посаду, разом з особою, яка її здає, за результатами приймання та здавання справ і посади складають акт. Форма акту довільна, але в ньому відповідно до Статуту внутрішньої служби ЗС України повинно бути зазначено: списочний і наявний склад підрозділу; стан бойової та мобілізаційної готовності підрозділу; морально-психологічний стан особового складу підрозділу; стан військової дисципліни; стан бойової підготовки; наявність і стан ОВТ, боєприпасів, пального й іншого майна; житлові і побутові умови військовослужбовців. Акт підписується особами, які приймають і здають справи і посаду, начальниками служб військової частини, толовою та членами внутрішньої перевірочної комісії. До акту додаються інвентаризаційні відомості про майно та техніку підрозділу (служби) із зазначенням наявності, якісного стану, надлишків і нестач, а також пояснення особи, яка здає справи і посаду, про причини виникнення нестачі, надлишків.

У випадку призначення офіцера на вакантну посаду або коли попередник з певних причин відсутній, приймання справ проводиться за участю членів комісії, призначеної командиром. Акт відпрацьовується в 3 примірниках: примірник № І - до справи військової частини, примірник № 2 - офіцеру, що здає справи, примірник № 3 - офіцеру, що приймає, справи. Перший екземпляр додається до рапорту' про приймання справ і посади і подається командиру військової частини у встановлений термін. Приймання справ завершується затвердженням старшим командиром (начальником) акту, і з цього моменту новий командир підрозділу приступає до командування.

Рішення щодо усунення зазначених у акті недоліків повинно бути прийнято старшим командиром не пізніше десятиденного строку. При проведенні службового розслідування, що проводиться за результатами нестачі, рішення про притягнення винного до відповідальності повинно бути прийнято не пізніше місячного строку з дня закінчення розслідування Особа, яка здає справи і посаду, відбуває до нового місця служби після затвердження акта, а у випадку виявлення нестачі - після прийняття щодо неї відповідного рішення.

Законом України Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України від 24 березня 1999 року №551-XIV, затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту (частина третя преамбули Дисциплінарного статуту).

Відповідно до вимог статей 1-2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: - додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; - бути пильним, зберігати державну таємницю; - додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; - виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; - поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; - не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Абзацом 1 статті 7 Дисциплінарного статуту встановлено, що застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України - дисциплінарною владою командира корпусу.

Відповідно до частини першої статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності (частина друга статті 45 Дисциплінарного статуту).

Згідно із статтею 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Порядок накладення дисциплінарних стягнень встановлено статтями 83-95 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Відповідно до частини першої статті 84, частини першої, третьої статті 85 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Згідно із статтею 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: 1) характер та обставини вчинення правопорушення; 2) його наслідки; 3) попередня поведінка військовослужбовця; 4) тривалість військової служби; 5) рівень знань про порядок служби.

З огляду на викладені норми Дисциплінарного статуту, підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення є невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. При цьому, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок є повноваженням суб`єкта його накладення. Крім того, положення наведеного законодавства, не містять жодних застережень щодо необхідності дотримання послідовності при застосуванні до осіб дисциплінарних стягнень, а передбачають необхідність застосування до особи, якою вчинено дисциплінарний проступок, дисциплінарного стягнення, співрозмірного з вчиненим нею проступком та з урахуванням обставин його скоєння.

Згідно із статтею 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України.

На виконання статті 85 Дисциплінарного статуту Наказом Міністерства оборони України 21 листопада 2017 року №608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок №608).

Згідно з пункту 1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; - внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України Про запобігання корупції, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Як передбачено пунктом 1 розділу ІV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: - дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; - виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; - розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

Відповідно до розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.

В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Згідно з пункту 1 розділу VI Порядку №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, проаналізувавши Методичні рекомендації з порядку приймання та здавання справ і посади особами офіцерського складу Збройних Сил України, а також норми Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядку проведення службового розслідування, суд встановив, що позивач у справі - молодший лейтенант ОСОБА_1 - фактично не був належним чином введений у посаду командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 : йому не були передані відповідні документи, відомості про чисельність особового складу, майно та засоби підрозділу, а також не було забезпечено ознайомлення з наказами щодо призначення та бойовими розпорядженнями.

Враховуючи зазначене, суд робить обґрунтований висновок, що ОСОБА_1 не міг фактично здійснювати управлінські функції та не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за нібито «невиконання службових обов`язків» або «невміле управління ввіреними силами та засобами».

Як встановлено судом, військова частина НОМЕР_2 видала ОСОБА_1 накази від 05.01.2025 про призначення на посаду командира 2 механізованого взводу механізованої роти та тимчасове виконання обов`язків командира 2 стрілецької роти. Водночас позивач не був ознайомлений із зазначеними наказами, а факту доведення їх до відома ОСОБА_1 не підтверджує жоден документ.

Суд витребував документи, що могли б засвідчити передачу ОСОБА_1 посадових обов`язків, проте, як повідомив представник третьої особи - військової частини НОМЕР_2 - такі документи не збереглися. Відповідно, відсутні будь-які підтвердження фактичного доведення до позивача інформації про призначення та покладання на нього обов`язків за відповідними посадами.

Окрім цього, проаналізувавши процедуру передачі посад, передбачену статтями 63 та 64 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, суд встановив, що у справі жодна з передбачених дій не була виконана. ОСОБА_1 не отримав достовірної інформації щодо чисельності особового складу, майна та озброєння підрозділу, що фактично унеможливлювало належне виконання ним службових обов`язків.

Дослідивши наявні письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, зокрема свідчення свідка ОСОБА_8 та надані матеріали справи, суд встановив, що викладені обставини свідчать про неналежну організацію служби та неналежне дотримання процедури передачі посад командуванням військової частини, тому суд вважає, що такі недоліки не можуть слугувати підставою для застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .

Враховуючи положення статей 63 та 64 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Методичні рекомендації з порядку приймання та здавання справ і посади особами офіцерського складу Збройних Сил України, а також принципи законності та справедливості, суд робить обґрунтований висновок, що ОСОБА_1 не підлягає дисциплінарній відповідальності за обставини, які стали предметом оскарження.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України.

Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій, яку долучено до матеріалів справи.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 14, 72-77, 78, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 12-13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_14), третя особа: Військова частина НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.03.2025 № 131/од/дск у частині, що стосується прав та обов`язків ОСОБА_1 , а саме: положень, відповідно до яких ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні дисциплінарного правопорушення та притягнутий до дисциплінарної відповідальності із накладенням стягнення у вигляді «сувора догана».

Рішення направити учасникам справи (їх представникам).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.