Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 01 березня 2026 р.
Справа: №240/4044/25
Суддя: Приходько Оксана Григорівна
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/4044/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивачка просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30 грудня 2024 року № 064250007274 про відмову у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-XIІ);
- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком, як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV) на підставі частини першої статті 55 Закону № 796-XIІ.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 240/5747/24 відповідачем зараховано до страхового стажу період зайняття підприємницькою діяльністю з 01 квітня 1995 року по 30 вересня 1995 року та з 01 липня 1997 року по 31 грудня 1997 року та повторно розглянуто заяву від 15 січня 2024 року, проте відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII. Оскільки позивачка належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та проживала у зоні посиленого радіологічного контролю 4 роки, а також по наслідку зарахування до страхового стажу періодів згідно з рішенням суду у справі № 240/5747/24 має не менше 15 років страхового стажу, по досягненню 56-річного віку позивачка набула, на її переконання, права на призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 55 Закону № 796-XII.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні); залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначає про те, що за наданими документами та згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивачки становить 14 років 10 місяців 08 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку при необхідному у 2022 році не менше 24 років (29 - 5), тому спірне рішення є обґрунтованим.
Третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору також подано відзив на позовну заяву, у якому пенсійний орган зазначає, що підставою для відмови у призначенні позивачці пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно з оскаржуваним у цій справі рішенням слугувало те, що страховий стаж позивачки складає 14 років 10 місяців 08 днів за необхідного не менше 24 років. При цьому відповідачем повною мірою виконано судове рішення у справі № 240/5747/24, а також зараховано до страхового стажу усі періоди трудової діяльності, а жодного іншого документального підтвердження страхового стажу у розумінні пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 позивачкою не надано. З таких підстав просить суд відмовити у позові.
Розглянувши доводи у позовній заяві та відзивах на позов, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою реалізації права на пенсійне забезпечення у віці 56 років звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 15 січня 2024 року про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII як особі, яка постійно проживає у зоні посиленого радіологічного контролю.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30 січня 2024 року № 064250007274 відмовлено позивачці у призначенні пільгової пенсії на умовах статті 55 Закону № 796-XII у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, який склав 13 років 10 місяців 8 днів.
Згідно з цим рішенням позивачці не було зараховано до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 1995 по 1997 роки за відсутності даних про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 240/5747/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30 січня 2024 року № 064250007274 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу позивачки період зайняття підприємницькою діяльністю з 01 квітня 1995 року по 30 вересня 1995 року та з 01 липня 1997 року по 31 грудня 1997 року та повторно розглянути заяву від 15 січня 2024 року про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, з урахуванням висновків суду у цій справі.
На виконання судового рішення у справі № 240/5747/24 відповідачем повторно розглянуто заяву позивачки від 15 січня 2024 року й зараховано до страхового стажу періоди підприємницької діяльності з 01 квітня 1995 року по 30 вересня 1995 року та з 01 липня 1997 року по 31 грудня 1997 року, проте відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років згідно з рішенням від 30 грудня 2024 року № 064250007274.
Причиною відмови у призначенні позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII слугувало відсутність необхідного страхового стажу у 24 роки, натомість стаж позивачки складає, як вказано у рішенні, 14 років 10 місяців 8 днів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом № 796-XII.
Згідно зі статтею 9 зазначеного Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (стаття 11 Закону № 796-ХІІ).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 цього Закону особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - відносяться до категорії 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій.
Згідно зі статтею 65 Закону № 796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Крім того, згідно з частиною першою статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-ІV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з положеннями статті 26 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 01 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 01 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 01 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені у статті 55 Закону № 796-XII, частиною першою якої передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII передбачено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. При цьому, згідно з приміткою до вказаної статті, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідно до частини третьої статті 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону № 1058-ІV і цього Закону.
Пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) визначені у статті 56 Закону № 796-XII, згідно з частиною другою якої право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовами для виникнення в особи права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII є:
1) наявність відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу;
2) факт проживання та (або) праці такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року;
3) досягнення необхідного віку для призначення пенсії, зменшеного на відповідну кількість років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовляючи у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку виходило з того, що страховий стаж позивачки, з урахуванням вимог статті 26 Закону № 1058-ІV, повинен становити 24 роки (29 - 5), натомість наявний в неї страховий стаж становить 14 років 10 місяців 8 днів, тобто є недостатнім для цілей призначення пенсії на пільгових умовах.
Тому суд не може не звернути увагу відповідача на те, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 344/9747/17 сформувала правовий висновок згідно з яким, відповідно до статті 56 Закону № 796-ХІІ, громадянам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, надано державою право саме на пенсію в повному розмірі - у розмірі не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону № 1058-ІV.
Цей висновок послідовно підтримано Верховним Судом у постановах від 09 липня 2024 року у справі № 240/16372/23, від 19 травня 2025 року у справі № 240/505/24, від 27 листопада 2025 року у справі № 240/25327/24.
Тобто ОСОБА_1 як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії має право на призначення пенсії за наявності стажу роботи не менше 15 років, тому з доводами позивачки у цій частині суд погоджується.
Між з тим, стверджуючи, що її страховий стаж складає 15 років 11 місяців 8 днів, позивачка зазначає про те, що
13 років 10 місяців 8 днів – підтверджено пенсійним органом в оскаржуваному рішенні від 30 січня 2024 року № 064250007274 та встановленими обставинами у справі № 240/5747/24;
12 місяців (з 01 квітня по 30 вересня 1995 року та з 01 липня по 31 грудня 1997 року) – зараховано згідно з рішенням суду у справі № 240/5747/24;
13 місяців – сплата позивачкою з січня 2015 року по лютий 2016 року єдиного внеску у сумі 47272 грн (щомісячний платіж 2948 грн) на підставі договору з Головним управлінням ДПС у Житомирській області від 15 грудня 2023 року про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску).
Суд, враховуючи доводи позивачки, за результатом порівняльного аналізу та співставлення звертає увагу на те, що за обліковими даними страхового стажу позивачки по пенсійній справі № 064250007274 на дату звернення: 15 січня 2024 року страховий стаж позивачки склав 13 років 10 місяців 8 днів, про що було вказано ще у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30 січня 2024 року № 064250007274, скасованого за результатом судового оскарження у справі № 240/5747/24. Проте, й суд наголошує, що цього стажу вже було зараховано період з 01 січня 2015 року по 29 лютого 2016 року (вид трудової діяльності: одноразова сплата) як 1 рік 2 місяці.
На користь висновку про зарахування цього стажу свідчить й те, що ані у попередньому рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30 січня 2024 року № 064250007274, ані у рішенні від 30 грудня 2024 року № 064250007274, що оскаржується наразі, не йдеться про незарахування означеного періоду до страхового стажу позивачки.
Таким чином, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 240/5747/24, із зарахуванням до страхового стажу позивачки періодів з 01 квітня по 30 вересня 1995 року та з 01 липня по 31 грудня 1997 року, тобто 12 місяців, страховий стаж склав 14 років 10 місяців 8 днів, що не сягає 15 років.
Відсутність мінімального страхового стажу, своєю чергою, не утворює підстав для призначення пенсії за віком із відповідним зниженням пенсійного віку на умовах статті 55 Закону № 796-ХІІ.
Таким чином, виходячи зі встановлених обставин цієї справи на підставі поданих сторонами доказів, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30 грудня 2024 року № 064250007274 про відмову у призначенні пенсії прийнято з урахуванням поданих позивачкою документів, у якому обґрунтовано встановлено, що страховий стаж позивачки менше 15 років, що, відповідно, не надає позивачці права на пенсію на умовах, визначених статтю 55 Закону № 796-XII, тобто зі зниженням пенсійного віку відповідно до поданої заяви від 15 січня 2024 року.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У спірних правовідносинах відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до участі (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
02.03.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua