Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №160/31876/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 рокуСправа №160/31876/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

05.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому з урахуванням уточненого позову просить суд:

- визнати протиправними дії Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження, виданої ВАТ «Павлоградське управління шахтобудмеханізації» від 2.11.1998 року № 3, та скасувати листи від 24.07.2025 року за № 2800-030203-8/49096, від 22.09.2025 за № 0400-010313, Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

- зобов`язати Пенсійний фонд України Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити починаючи від 01.08.2025 року пенсію ОСОБА_1 за довідкою 21.11.1998 року № 3 виданою ВАТ «Павлоградське управління шахтобудмеханізації.»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області здійснити перерахунок пенсійних виплат відповідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі № 160/15436/24 з довідкою від 21.11.1998 року № 3, виданою ВАТ «Павлоградське управління шахтобудмеханізації».

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року першої категорії, є особою з інвалідністю другої групи, захворювання пов`язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 17.05 по 30.05.1986 року відповідно ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12 редакція 28 лютого 1991 року з змінами (надалі Закон 796-12). Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розрахована за норми ст. 49, 54, 55, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12. За результатами звернення позивача до Пенсійного фонду України щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження, виданої ВАТ «Павлоградське управління шахтобудмеханізації» від 02.11.1998 року № 3, йому було надано лист відповідача від 27.09.2025 року № 0400-010313-8/177039, яким було повідомлено про відсутність підстав для здійснення такого перерахунку, оскільки довідка не містить обов`язкових даних. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 25.11.2025 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

27.11.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому управління не погоджується з поданою позовною заявою і просить звернути увагу на наступні обставини справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті. Відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 796), громадянам, які постраждали внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження видаються підприємствами, установами та організаціями на підставі документів про період роботи, населений пункт (об`єкт), де виконувалися роботи, особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів. Згідно статті 15 Закону № 796, враховуючи лист Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 року № 03-3/1652-018-2 “Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 рр.” для осіб, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища визначається порядок нарахування та виплати заробітної плати учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. За матеріалами пенсійної справи у період з 17.05.1986 року по 30.05.1986 року (14 днів) позивач брав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (населений пункт (об`єкт), де виконувалися роботи не зазначено). В матеріалах пенсійної справи міститься довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження № 3 від 21.11.1998 року, видана ВАТ “Павлоградське управління шахтобудмеханізація”. У зв`язку з відсутністю документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, зону небезпеки (населений пункт, в якому проходила робота по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), підвищену оплату праці, підстави для врахування вказаної довідки при обчисленні розміру пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796 відсутні. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

28.11.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому управління не визнає та заперечує позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, виходячи з наступного. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсійну виплату позивача обчислено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021 року (середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, - 2,90126). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі № 160/15436/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсії із її збільшенням із врахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 року, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами без обмеження максимальним розміром, починаючи з 20.03.2024 року. Водночас розмір пенсії позивача, обчислений відповідно до Закону № 796, з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особи, віднесеної до потерпілих І категорії із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону № 796 не досягає максимального розміру пенсії, визначеного законодавством. За матеріалами пенсійної справи, позивач у період з 17.05.1986 року по 30.05.1986 року (14 днів) брав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (населений пункт (об`єкт), де виконувалися роботи не зазначено). В матеріалах справи міститься довідка про заробітну плату в зоні відчуження від 21 листопада 1998 року №3, видана ВАТ «Павлоградське управління шахтобудмеханізація». У зв`язку з відсутністю документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, зону небезпеки (населений пункт, в якому проходила робота по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), підвищену оплату праці, підстави для врахування даної довідки при обчисленні розміру пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796 відсутні. Крім того, в довідці № 3 заробітна плата за роботу в зоні відчуження проведена за 11 днів. Відтак, розмір пенсії позивача на 01.08.2025 року становить 15174,15 грн. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.12.2025 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій він зазначає наступне. на виконання Постанови Правління Пенсійного фонду України від 03.09.2018 року №19-1, та Порядку проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.09.2018 року за № 1077/32529) проведено перевірку, яка визначала процедуру перевірки й актуалізації пенсійних справ задля забезпечення їхньої достовірності та відповідності чинному законодавству. Головною метою видання вказаної Постанови було проведення інвентаризації пенсійних справ одержувачів пенсій і перевірки правильності призначення та виплати пенсій, розвиток електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій. Постанова також мала на меті контроль за пенсійними виплатами, забезпечення комплектності і достовірності документів пенсійної справи, узгодження даних з реєстром застрахованих осіб, а також вжиття заходів за результатами цієї інвентаризації. Постанова мала визначений строк дії для основного завдання - інвентаризації пенсійних справ. За офіційними джерелами, виконання заходів повинно було завершитися до 31 грудня 2019 року. Згідно п.5 Розділу II Порядку №19-1 за наявності в пенсійній справі документів, які містять неточності, виправлення та/або у яких відсутні відповідні записи (відбитки печаток, штампів, підписи), з`ясовується наявність документів, що уточнюють ці обставини, або потреба у проведенні їх перевірки. Згідно з п.2 Розділу III Порядку №19-1 у разі виявлення під час інвентаризації порушень законодавства рішення про призначення (перерахунок, утримання, відрахування) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) переглядаються відповідно до чинного законодавства. Отже, єдиною підставою для перегляду рішення про перерахунок пенсії під час інвентаризації було виявлення порушень законодавства. Посилання ПФУ на відсутність первинних документів після інвентаризації пенсійних справ у 2018-2019 роках не може вважатися таким, що відповідає дійсності, або свідчить про його бездіяльність внаслідок якої документи були втрачені. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 02.03.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року першої категорії (посвідчення серія НОМЕР_1 від 26.08.2019 року), є особою з інвалідністю другої групи , захворювання пов`язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 17.05 по 30.05.1986 року відповідно ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12 редакція 28 лютого 1991 року з змінами (надалі Закон 796-12).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пенсійну виплату позивача обчислено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021 року (середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, - 2,90126).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі № 160/15436/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсії із її збільшенням із врахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 року, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами без обмеження максимальним розміром, починаючи з 20.03.2024 року.

Водночас розмір пенсії позивача, обчислений відповідно до Закону № 796, з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особи, віднесеної до потерпілих І категорії із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону № 796 не досягає максимального розміру пенсії, визначеного законодавством.

За результатами звернення позивача до Пенсійного фонду України щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження, виданої ВАТ «Павлоградське управління шахтобудмеханізації» від 02.11.1998 року № 3, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано лист від 27.09.2025 року № 0400-010313-8/177039, яким було повідомлено про відсутність підстав для здійснення такого перерахунку та зазначено наступне. За матеріалами пенсійної справи у період з 17.05.1986 року по 30.05.1986 року (14 днів) позивач брав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (населений пункт (об`єкт), де виконувалися роботи не зазначено). В матеріалах пенсійної справи міститься довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження № 3 від 21.11.1998 року, видана ВАТ “Павлоградське управління шахтобудмеханізація”. У зв`язку з відсутністю документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, зону небезпеки (населений пункт, в якому проходила робота по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), підвищену оплату праці, підстави для врахування вказаної довідки при обчисленні розміру пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796 відсутні.

Позивач, не погоджуючись із відмовою відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження № 3 від 21.11.1998 року, видана ВАТ “Павлоградське управління шахтобудмеханізація”, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року (далі Закон №796-ХІІ).

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Статтею 57 Закону № 796-ХІІ визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (ч.3 ст. 54 Закону №796-ХІІ, чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова КМУ №1210) затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок №1210), який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видача довідок про період роботи(служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ №1210 було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Постановою КМУ від 09.12.2021 року №1307 було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і від 26 вересня 2012 року № 886 Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка набрала чинності з 1 січня 2022 р., крім підпунктів 6 та 8 пункту 1 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 грудня 2022 року, зокрема було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ з 1 грудня 2022 р. на найбільш вигідних умовах.

Зазначеною постановою було передбачено, що в разі, якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням змін, затверджених цією постановою, буде більшим від розміру пенсії, обчисленої відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснюється автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв`язку.

Суд зазначає, що листом Пенсійного фонду України від 24.07.2025 року №2800-030203-8/49096 підтверджується, що за матеріалами пенсійної справи позивач у період з 17.05.1986 року по 30.05.1986 року (14 днів) брав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В матеріалах пенсійної справи міститься довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження № 3 від 21.11.1998 року, видана ВАТ “Павлоградське управління шахтобудмеханізація”, на підставі якої позивач просив пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії.

Однак, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.09.2025 року № 0400-010313-8/177039 позивачу було повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження № 3 від 21.11.1998 року, видана ВАТ “Павлоградське управління шахтобудмеханізація”, у зв`язку з відсутністю документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, зону небезпеки (населений пункт, в якому проходила робота по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), підвищену оплату праці, підстави для врахування вказаної довідки при обчисленні розміру пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796 відсутні.

Суд зазначає, що довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження № 3 від 21.11.1998 року, видана ВАТ “Павлоградське управління шахтобудмеханізація”, є чинною і не відкликаною.

Невідповідність по формі виданої довідки, яка при цьому містить інформацію про виплачені кошти позивачу, не може бути обґрунтованою підставою для відмови здійснити перерахунок на підставі всіх матеріалів пенсійної справи, оскільки у листі відповідачем не зазначено, що дані, які зазначені в довідці про заробітну плату за роботу в зоні відчуження № 3 від 21.11.1998 року, виданій ВАТ “Павлоградське управління шахтобудмеханізація”, не містять необхідної інформації, на підставі якої можливо здійснити перерахунок пенсії позивачу.

За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

У Доповіді «Верховенство права», яка схвалена Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття «законних очікувань») (пункт 48).

За таких обставин у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були відсутні підстави відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.08.2025 року з урахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження № 3 від 21.11.1998 року, виданої ВАТ “Павлоградське управління шахтобудмеханізація”.

При цьому, слід зазначити, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було відмовлено листом від 27.09.2025 року № 0400-010313-8/177039 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі вищезазначеної довідки, тому саме цей суб`єкт владних повноважень належить зобов`язати вчинити певні дії.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок пенсійних виплат відповідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі № 160/15436/24 з довідкою від 21.11.1998 року № 3, виданою ВАТ «Павлоградське управління шахтобудмеханізації» суд зазначає наступне.

Предметом розгляду в даній справі є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження № 3 від 21.11.1998 року, виданої ВАТ “Павлоградське управління шахтобудмеханізація”.

При цьому, належне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі № 160/15436/24 перевіряться судом, який розглядав справу, в разі звернення позивача із заявою в порядку ст. 382, 383 КАС України.

Отже, враховуючи все викладене, суд, у відповідності до ст. 9 КАС України, вважає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження, виданої ВАТ «Павлоградське управління шахтобудмеханізації» від 02.11.1998 року № 3 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити починаючи від 01.08.2025 року пенсію ОСОБА_1 з урахуванням довідки від 21.11.1998 року № 3 виданою ВАТ «Павлоградське управління шахтобудмеханізації» та з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №160/15436/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доказів понесення судових витрат не пов`язаних із сплатою судового збору позивачем не надано.

Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору судом не вирішується.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження, виданої ВАТ «Павлоградське управління шахтобудмеханізації» від 02.11.1998 року № 3.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) перерахувати та виплатити починаючи від 01.08.2025 року пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з урахуванням довідки від 21.11.1998 року № 3 виданою ВАТ «Павлоградське управління шахтобудмеханізації» та з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №160/15436/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна