Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №160/26195/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 рокуСправа №160/26195/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у тому, що ним не розглянуто об`єктивно і вчасно заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не перевірено викладених у ній фактів, не прийнято рішення відповідно до чинного законодавства, не повідомлено позивачу у письмовій формі про наслідки розгляду заяви;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов`язаному, який зайнятий постійним доглядом за матір`ю, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, та надати Довідку із зазначенням строку відстрочки за формою встановленою Додатком 6 до Постанови Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 року № 560.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що здійснює постійний догляд за своєю матір`ю на непрофесійній основі та з наведених підстав протягом 2024 – 2025 років отримував право на відстрочку від призову під час мобілізації в особливий період. Після закінчення терміну чергової наданої відстрочки позивач звернувся з відповідною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 та підтверджуючими документами. Однак, відповідачем не було надано відстрочку від призову під час мобілізації та не було оформлено відповідного рішення про відмову у наданні відстрочки.

У зв`язку з вищезазначеним звернувся з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

Разом з адміністративним позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/26195/25, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні та витребувано у відповідача додаткові докази у справі.

Цією ж ухвалою надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року повторно витребувано додаткові докази у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

15.10.2025 року ОСОБА_1 подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

20.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну предмету позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог, відтак, судом розглядаються вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо відмови в наданні відстрочки на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , на підставі пункту 9 частини 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов`язаному, який зайнятий постійним доглядом за матір`ю, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, та надати Довідку із зазначенням строку відстрочки за формою встановленою Додатком 6 до Постанови Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 року №560 на підставі заяви, яка отримана ІНФОРМАЦІЯ_5 - 07 серпня 2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , на підставі пункту 9 частини 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов`язаному, який зайнятий постійним доглядом за матір`ю, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, та надати Довідку із зазначенням строку відстрочки за формою встановленою Додатком 6 до Постанови Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 року №560, на підставі заяви, яка отримана ІНФОРМАЦІЯ_5 - 07 серпня 2025 року.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування додаткових доказів у справі від ТОВ «Скай – Віннер».

23.10.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 на виконання ухвали суду надано заяву, якою долучено витребувані докази у справі та надано пояснення, що при перевірці наявності ліцензії на медичну практику у Центра сімейного здоров`я та реабілітації Геліос ТОВ «Скай - Вінер» за допомогою Ліцензійного реєстру МОЗ України з медичної практики встановлено, що медичний центр Геліос було ліквідовано 12.11.2021 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай - Вінер» витребуваних ухвалою суду доказів не було надано.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.

Згідно запису з військово – облікового документу «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов`язаний та має наявний запис про надання відстрочки до 05.11.2025 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

06 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації до відповідача, до якої було додано:

Копія Висновку ЛКК № 44 від 09.05.2025 року, що виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай – Віннер» Центр сімейного здоров`я та реабілітації ОСОБА_2 ; копія Ліцензії, виданої МОЗ №551 від 27.08.2015 року; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 03.06.2025 року, що виданий Адміністрацією Соборного району Дніпровської міської ради, який підтверджує факт постійного догляду ОСОБА_1 за своєю матір`ю ОСОБА_4 ; оригінал довідки №1137 від 30.07.2025 виданий Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі про не призначення заявнику державної допомоги або компенсації з догляду на непрофесійній основі.

Згідно протоколу №77 засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.08.2025 року після розгляду заяви про надання відстрочки було прийнято рішення відмовити у наданні відстрочки ОСОБА_1 у наданні відстрочки оскільки подана заява не за встановленою формою. Відсутній ВОД.

Про вказане прийняте рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 складено повідомлення №2699 від 11.08.2025 року.

Згідно протоколу №84 засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.09.2025 року після розгляду заяви про надання відстрочки було прийнято рішення відмовити у наданні відстрочки ОСОБА_1 у наданні відстрочки оскільки медичні документи видано ліквідованим медичним закладом.

Про вказане прийняте рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 складено повідомлення №2700 від 29.09.2025 року.

Не погоджуючись з вказаними діями щодо відмови у наданні відстрочки під час мобілізації в особливий період, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

На момент розгляду даної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон України №3543-ХІІ), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, .

За приписами статті 1 Закону України №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 8 цього Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

У статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" наведені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та передбачені категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, згідно з частиною 1 цієї статті (у редакції Закону України від 11.04.2024 №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024 року) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Згідно з частинами 7, 8 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Як визначено у пунктом 56, 57, 58, 58-1, 59-61, 64, 65 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

- відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

- перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

У додатку 5 до Порядку №560 наведений перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Так, згідно з підпунктом 9 пункту 1 додатку 5 документами, що підтверджують право на відстрочку для категорії осіб, передбаченої пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", є:

-для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;

-для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

-для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка),- документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Судом встановлено, що у спірному випадку, позивач, який є військовозобов`язаним, звернувся до відповідача із заявою від 06.08.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як такому, що зайнятий постійним доглядом за свєю хворою матір`ю ОСОБА_4 до якої було додано:

Копія Висновку ЛКК № 44 від 09.05.2025 року, що виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай - Віннер» Центр сімейного здоров`я та реабілітації Геліос; копія Ліцензії, виданої МОЗ №551 від 27.08.2015 року; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 03.06.2025 року, що виданий Адміністрацією Соборного району Дніпровської міської ради, який підтверджує факт постійного догляду ОСОБА_1 за своєю матір`ю ОСОБА_4 ; оригінал довідки №1137 від 30.07.2025 виданий Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі про не призначення заявнику державної допомоги або компенсації з догляду на непрофесійній основі.

Разом з цим, в контексті оцінки правомірності та обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення, за результатом розгляду заяви позивача, суд звертає увагу, що наведені судом приписи Постанови №560 в частині переліку документів, які має надати заявник з метою отримання відстрочки на підставі пункту дев`ятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» через наявність такої обставини як зайнятість постійним доглядом за хворою матір`ю, яка за висновком ЛКК потребує постійного догляду, повністю узгоджуються із пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII та уточнюють, які саме документи має подати військовозобов`язаний, задля реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Під час перевірки підстав для надання відстрочки та вивчення наданих документів було встановлено наступне, наступне.

Медичні документи, Висновок № 44 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі та Висновок ЛКК №44 на ім`я ОСОБА_4 , видані, згідно відбитків печаток на документах, Центром сімейного здоров`я та реабілітації ГЕЛІОС Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-Вінер" (єдрпоу 39336307).

При перевірці наявності ліцензії на медичну практику у Центра сімейного здоров`я та реабілітації ГЕЛІОС Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-Вінер" за допомогою Ліцензійного реєстру МОЗ України з медичної практики було встановлено, що медичний центр ГЕЛІОС було ліквідовано 12.11.2021 року.

Таким чином, при видачі медичних документів були використані печатки неіснуючого медичного закладу, що в свою чергу можуть свідчити про не дійсність документів.

На підставі викладеного вище, Комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 , протокольним рішенням засідання комісії № 84 від 29.09.2025, громадянину ОСОБА_1 було відмовлено у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Із системного аналізу норми пункту дев`ятого частини першої статті 23 Закону України № 3543-XII слідує, що така визначає різні групи осіб за якими може здійснювати догляд військовозобов`язаний та набувати право на відстрочку.

Такими особами є зокрема: 1) хвора дружина (чоловік) військовозобов`язаного, його дитина та/або його батько чи матір; 2) батько чи матір дружини (чоловіка) військовозобов`язаного.

При цьому, нормами Додатку №5 Постанови №560 чітко встановлено, які саме документи відносно вказаних вище груп слід надати військовозобов`язаному для отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

Тобто, наведені приписи як Закону України №3543-XII, так і Порядку №560 розмежовують як категорії осіб, за якими має здійснювати догляд військовозобов`язаний для отримання права на відстрочку, так і необхідні для цього документи, які він має надати до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зокрема, у разі здійснення догляду за своїми за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю для надання відстрочки від призову на підставі пункту дев`ятого частини першої статті 23 Закону України № 3543-XII для особи яка зайнята доглядом достатньо лише документа, який підтверджує родинні зв`язки; для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Однак, позивачем разом із заявою надано довідку ЛКК закладом, що вже було ліквідовано, а відтак не було надано підтверджуючих документів щодо необхідності постійного догляду.

Із наведеного слідує, що під час мобілізації військовозобов`язані, які, зокрема зайняті постійним доглядом за своїм хворими батьками, який за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, не підлягають призову на військову службу, а для набуття права на відстрочку такій особі достатньо надати лише документ, який підтверджує родинні зв`язки та документ про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а для особи яка потребує догляду - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Отже, оскільки, як встановлено судом з наданих позивачем документів, позивачем не було надано доказів на підтвердження статусу матері позивача як особи, що потребує у постійному сторонньому догляді, відтак наданих позивачем документів не було достатньо для прийняття рішення про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України № 3543-XII.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави визнавати протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови у наданні відстроки під час мобілізації ОСОБА_1 .

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна