Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №160/32140/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 рокуСправа №160/32140/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, –

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 05.09.2025 №615/32-00-07-13.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції, є протиправним. Позивач зазначає, що в його обігу протягом 2022-2023 років перебували алкогольні напої, марковані марками акцизного податку зразка до 01.05.2020. Такі марки не містять штрихового коду, що унеможливлювало його відображення у фіскальних чеках реєстратора розрахункових операцій (РРО). На підтвердження цього позивач посилається на листи постачальників та власну аналітичну довідку. Крім того, на думку позивача, відсутність у розрахунковому документі лише одного реквізиту (штрих-коду марки), який не перешкоджає ідентифікації розрахункової операції, не є підставою для застосування штрафу за п. 1 ст. 17 Закону № 265, що підтверджується позицією Верховного Суду у справі №520/4564/23. З огляду на викладене, вважає висновки акта фактичної перевірки безпідставними, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню судом як протиправне.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що з 01.01.2022 суб`єкти господарювання зобов`язані при продажу алкогольних напоїв проводити розрахункові операції через РРО із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку. Відповідно до Положення № 13, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, такий документ не приймається як розрахунковий. Таким чином, невідображення штрих-коду у фіскальному чеку є порушенням, за яке передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Представником відповідача подано до суду заперечення на попередній розрахунок судових витрат.

Представником відповідача подано до суду клопотання, в якому останній просив врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.09.2025 у справі №580/7450/24.

Представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, у якій останній проти тверджень представника відповідача, викладених у відзиві останнього, заперечив та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

На адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо поданого представником відповідача клопотання про врахування правової позиції Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 07.08.2025 №2955-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Омега»» та направлень на перевірку, посадовими особами контролюючого органу було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (далі – позивач, ТОВ «Омега»).

Перевірка проводилася у супермаркеті позивача за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Дніпровська, 1.

За результатами проведеної фактичної перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було складено Акт фактичної перевірки від 15.08.2025 №39496/Ж5/10/36/07/30982361 (далі – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), а саме: порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265 щодо проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку (серія та номер), що призвело до не роздрукування та не видачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 1063814,37 грн.

На підставі висновків Акта перевірки, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення-рішення №615/32-00-07-13 від 05.09.2025 (форма «С») на суму штрафних санкцій 1597353,17 грн.

10.09.2025 позивачем оскаржено спірне податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 31.10.2025 №31533/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач зі спірним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України), Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон №265) та Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13).

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону № 265, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО для підакцизних товарів із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Статтею 8 Закону №265 визначено, що форма та зміст розрахункових документів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13, якими фіскальний касовий чек доповнено новим обов`язковим реквізитом цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

Згідно з абз. 2 п. 3 розд. І Положення № 13, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що якщо нормативно-правовим актом встановлено вичерпний перелік обов`язкових реквізитів, їх недотримання нівелює статус документа. Видача фіскального чеку без обов`язкового реквізиту (штрих-коду акцизної марки) прирівнюється до невидачі розрахункового документа встановленої форми та змісту.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного суду у справі №580/7450/24.

За порушення цих вимог п. 1 ст. 17 Закону № 265 встановлена фінансова відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 100 або 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів.

Суд критично оцінює твердження позивача про неможливість дотримання вимог закону у зв`язку з продажем алкогольних напоїв, маркованих марками зразка до 01.05.2020 (без штрих-кодів). З 01.01.2022 законодавець імперативно встановив обов`язок зазначати у чеках РРО реквізити акцизних марок (серію та номер) для всіх реалізованих алкогольних напоїв. Закон не передбачає винятків чи звільнення від цього обов`язку для залишків продукції зі старими марками.

Позначення серії та номеру акцизної марки зразка до 01.05.2020 повністю відповідає змісту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку. Отже, при продажі алкогольної продукції з марками акцизного податку зразка до 01.05.2020 позивач мав необхідну інформацію та можливість її зазначити в фіскальних чеках. Суб`єкт господарювання повинен був організувати свою діяльність (в тому числі шляхом ручного введення серії та номера марки) таким чином, щоб забезпечити виконання імперативних вимог Закону № 265.

Надані позивачем листи постачальників та внутрішня «Аналітична довідка» не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Ці документи містять лише загальні інформаційні дані та не доводять належними та допустимими доказами, що конкретні пляшки алкоголю, реалізовані у спірних чеках та зафіксовані в акті перевірки, дійсно були марковані виключно марками старого зразка.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат між сторонами.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька