Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №949/306/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/306/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП України в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проживаючої по АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 658454 від 16 лютого 2026 року, 29 січня 2026 року близько 11 год 30 хв біля житлового будинку по вул. Центральній у с. Жадень Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , наявної у матеріалах справи, вона просить розглянути справу без її участі у зв`язку із сімейними обставинами.

Відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи та подала заяву про розгляд справи за її відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Водночас сама наявність формальної протиправності не означає автоматичної необхідності застосування адміністративного стягнення без урахування всіх істотних обставин справи.

Відповідно до статті 10 КУпАП дії визнаються умисними, якщо особа усвідомлювала протиправний характер своєї поведінки та свідомо її вчиняла.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності.

Адміністративна відповідальність за статтею 173 КУпАП встановлена за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Верховний Суд України у постанові від 04 жовтня 2012 року (справа № 5-17кс12) зазначив, що громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, який забезпечує громадський спокій, повагу до честі та гідності особи, дотримання усталених правил співжиття та взаємної поваги між членами суспільства.

Судом встановлено, що інкриміновані ОСОБА_1 дії за своїм фактичним змістом полягали у словесному конфлікті побутового характеру, під час якого вона висловлювалася нецензурною лайкою, що формально утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши надані докази у їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 173 КУпАП адміністративна відповідальність встановлена за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 658454 від 16 лютого 2026 року; повідомленням заступника начальника відділення поліції — начальника слідчого відділення ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Олександра Коваля від 29 січня 2026 року; рапортом від 29 січня 2026 року; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 29 січня 2026 року; заявою ОСОБА_3 від 29 січня 2026 року (а.с. 6). Зазначені докази є належними та допустимими у розумінні статті 251 КУпАП, узгоджуються між собою та не були спростовані під час судового розгляду, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про доведеність вини правопорушниці та наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Разом із тим судом встановлено, що конфлікт між сторонами мав короткочасний характер, виник на побутовому ґрунті та відбувався між конкретними особами. Подія не супроводжувалася застосуванням фізичного насильства, пошкодженням майна чи іншими протиправними діями, які б свідчили про істотне порушення громадського порядку. Матеріалами справи не підтверджено настання будь-яких негативних наслідків, шкоди громадським чи державним інтересам завдано не було.

До матеріалів справи долучено письмову заяву ОСОБА_3 , згідно з якою конфлікт між його дочкою — ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на даний час вичерпано, сторони примирилися, будь-яких претензій до ОСОБА_1 вони не мають.

Суд оцінює зазначену заяву як належний та допустимий доказ у розумінні статті 251 КУпАП та враховує її при визначенні характеру вчиненого правопорушення і ступеня його суспільної шкідливості.

Крім того, до суду надійшло клопотання старшого інспектора СЮП ВВзГ Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку з малозначністю правопорушення. У клопотанні зазначено, що конфлікт між сторонами вичерпано, сторони примирилися, претензій одна до одної не мають, шкода відсутня.

Суд враховує зазначене клопотання як позицію органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення, та оцінює його у сукупності з іншими доказами у справі.

Оцінюючи обставини вчиненого, суд бере до уваги, що дії ОСОБА_1 носили ситуативний характер, були зумовлені емоційною реакцією під час побутового конфлікту та не свідчать про стійке зневажливе ставлення до суспільства чи встановлених правил співжиття. Ступінь суспільної шкідливості вчиненого є незначним, оскільки правопорушення мало локальний та формальний характер і не створювало реальної загрози охоронюваним законом суспільним відносинам.

Вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності, суд враховує дані про особу правопорушниці. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, підтримує добросусідські відносини, до конфліктної поведінки не схильна.

Відповідно до статей 245 та 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом з урахуванням мети адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити особу від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

Положення зазначеної статті можуть застосовуватися і до правопорушень, передбачених статтею 173 КУпАП, що узгоджується з дискреційними повноваженнями суду щодо оцінки характеру та ступеня суспільної шкідливості діяння.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності, що застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень. З урахуванням установлених обставин справи суд приходить до висновку, що зазначена мета може бути досягнута без накладення адміністративного стягнення.

За таких обставин суд доходить висновку, що застосування адміністративного стягнення не відповідало б принципу пропорційності та було б неспівмірним тяжкості вчиненого діяння, тоді як звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення з оголошенням усного зауваження є достатнім і таким, що відповідає завданням адміністративного провадження, визначеним Кодексом України про адміністративні правопорушення, та забезпечить досягнення мети адміністративної відповідальності — виховання особи в дусі додержання законів України і запобігання вчиненню нових правопорушень без застосування адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 284 КУпАП у разі оголошення усного зауваження органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись статтями 22, 173, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оголосивши їй усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 — закрити.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду Оборонова І.В.