Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №539/324/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/324/26

Провадження № 3/539/129/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Рудалєва Л.В. розглянувши матеріали Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОККП НОМЕР_1 , учня 11 класу учня 11 класу Опорного закладу «Вовчицький ліцей імені В.Ф. Мицика»,

за статтею 122-4, частиною першою статті 130, частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИЛА:

28 січня 2026 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі – суд) надійшли матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130, частиною другою статті 126 та статею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення за наступних обставин.

20 вересня 2025 року близько 21.15 неповнолітній ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ОСОБА_1 ), будучи у стані сп`яніння, не маючи посвідчення водія, при цьому керуючи мотоциклом RF150С, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині вулиці Перемоги в селі Суха Солониця Лубенського району Полтавської області в бік виїзду із села, де проїжджаючи в районі будинку №1 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , 1987 року народження (далі – потерпілий ОСОБА_2 ) який у цей час перебував на проїжджій частині. Попередньо рухався у попутному напрямку. В результаті пригоди потерпілого ОСОБА_2 доставлено до КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.

За заявою про кримінальне правопорушення відповідні відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 вересня 2025 року за №12025170570000590 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - за частиною другою статті 286-1 Кримінального кодексу України.

14 січня 2026 року Старшим слідчим СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області В.Стрільцем було винесено постанову про закриття кримінального правопорушення, відповідно до якої, серед іншого:

1. Кримінальне правопорушення, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 вересня 2025 року за №12025170570000590, за онаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286-1 Кримінального кодексу України, закрити у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. В матеріалах кримінального провадження міститься інформація про те, що потерпілий ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, алкотест – 1,52 промілє, а ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ( ОСОБА_2 ) екстреним гальмуванням при вибраній ним швидкості рівній 50 км/год.

2. Направити копії матеріалів кримінального провадження до Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності дія ОСОБА_1

28 січня 2026 року до суду на розгляд надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності, серед іншого, протоколи, складені 21 січня 2026 року поліцейським Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, старшим лейтенантом поліції Бричкою Романом Івановичем, а саме, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №572158; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №572116; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №572141, у яких відображене таке.

20 вересня 2025 року о 21 год. 55 хв. в селі Суха Солониця Лубенського району Полтавської області по вулиці Перемоги ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RF150С, державний номерний знак НОМЕР_2 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме: здійснивши наїзд на пішохода ОСОБА_2 , залишив місце пригоди, чим порушив вимоги пункту 2.10А Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), за що передбачена відповідальність за статтею 122-4 Кодексу України по адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Крім того, 20 вересня 2025 року о 21 год. 55 хв. в селі Суха Солониця Лубенського району Полтавської області по вулиці Перемоги ОСОБА_1 керував транспортним засобом RF150С, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога у встановленому законом порядку, результат алкотесту становить 0,27 проміле у видихуваному повітрі. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом евакуації транспортного засобу.

Цими діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України по адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Також, 20 вересня 2025 року о 21 год. 55 хв. в селі Суха Солониця Лубенського району Полтавської області по вулиці Перемоги ОСОБА_1 керував транспортним засобом RF150С, державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги пункту 2.1а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 126 КУпАП.

Матеріали щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , були призначені до розгляду судом на 12 лютого 2026 року; у зв`язку з неявкою в судове засідання особи, що притягується до адміністративної відповідальності, розгляд справи було відкладено на 26 лютого 2026 року.

Неповнолітній ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою, у якій просили справу розглядати без їх участі, свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4, частиною першою статті 130, частиною другою статті 126 КУпАП ОСОБА_1 визнав повністю, просив об`єднати матеріали в одне провадження та обмежитись стосовно нього заходом адміністративного впливу у виді попередження.

Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Постановою суду від 26 лютого 2026 року справи № 539/324/26 (провадження №3/539/129/2026), № 539/323/26 (провадження № 3/539/128/2026), № 539/325/26 (провадження № 3/539/130/2026) стосовно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4, частиною першою статті 130, частиною другою статті 126 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, серед іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом «а» пункту 2.10 Правил дорожнього руху визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статею настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статтею 130 КУпАП заборонено керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підпунктом «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до частини другої статті 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4, частиною першою статті 130, частиною другою статті 126 КУпАП підтверджується:

- постановою старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області В.С. Стрільця від 14 січня 2026 року про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення;

- схемою місця пригоди від 20 вересня 2025 року, на якій зафіксовано місце події;

- висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 21 вересня 2025 року, відповідно до якого результат алкотесту становить 0,27 проміле у видихуваному ним повітрі;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21 січня 2026 року;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22 жовтня 2025 року;

- протоколом огляду місця події від 20 вересня 2025 року;

- протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_4 від 26 вересня 2025 року.

Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у пункті 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на пункт 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4, частиною першою статті 130, частиною другою статті 126 КУпАП.

З огляду на викладені вище обставини, суддя робить висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4, частиною першою статті 130, частиною другою статті 126 КУпАП є повністю доведеною, кваліфікація його дій правильна.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є неповнолітньою особою.

Статтею 13 КУпАП визначено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

З огляду на вищевказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_5 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4 КУпАП, частиною першою статті 130 КУпАП, частиною другою статті 126 КУпАП. При цьому, вважає, що ураховуючи обставини вчинення вказаних адміністративних правопорушень, а саме те, що ОСОБА_1 щиро розкаюється у вчиненому, обіцяє більше такого не вчиняти, має позитивну характеристику із навчального закладу, проживає у багатодітній родині, до нього суд застосовує захід адміністративного впливу, передбачений статею 24-1 КУпАП, у виді попередження.

Попередження є одним із передбачених КУпАП заходів впливу, а тому судовий збір стягненню із ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись статтями 13, 24-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4, частиною першою статті 130, частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В.Рудалєва