Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №534/2792/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/2792/25

Провадження №2/534/1146/25

РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2026 року м. Горішні Плавні

Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. ТОВ «Споживчий центр» (надалі також - позивач) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) заборгованість за кредитним договором №27.01.2025-100002302 від 27.01.2025 у розмірі 7 470,00 грн та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.01.2025 між сторонами укладено кредитний договір №27.01.2025-100002302. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 3 000,00 грн строком на 217 днів із процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку надання кредиту. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість у сумі 7470,00 грн, з яких, 3 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2790,00 грн – заборгованість по процентах, 270,00 грн – комісія, 1 410,00 грн – неустойка.

2. Відповідачка не скористалася правом відзиву на позовну заяву, про наслідки повідомлена ухвалою про відкриття провадження у справі.

Процесуальні дії у справі.

3. 11.11.2025 Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою відкрите провадження у справі, ураховуючи, що у відповідності до вимог частини 6 статті 19 ЦПК України ця справа належить до категорії малозначних, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено строки подання заяв про суті справи.

4. У відповідності до вимог частини 5, 6 статті 272 ЦПК України ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано сторонам, зокрема, відповідачеві за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

5. Поштове повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою адресат (відповідачка) відсутній. Відмітку про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання проставлено 28.11.2025.

6. Тож, відповідачка вважається такою, що отримала ухвалу про відкриття провадження у справі (пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України), є обізнаною про судовий розгляд цієї справи, але відзив на позовну заяву не подала.

7. Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності її учасників, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

8. Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені Судом.

9. Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що 27.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №27.01.2025-100002302, шляхом направлення позивачем пропозиції (оферти) про укладення кредитного договору, яка підписана обома сторонами в електронній формі у спосіб накладення електронного підпису, зокрема зі сторони позичальника - одноразовим ідентифікатором Е648.

10. Згідно з умовами пропозиції у п.1.1-1.3, ця пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» (в подальшому – Кредитодавець) укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні статті 633 Цивільного кодексу України. Набрання чинності пропозицією (офертою) - 27.01.2025.

11. Згідно з п. 2.1 пропозиції укладення кредитного договору (оферта) здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

12. Пунктом 2.2 пропозиції визначено, що електронний кредитний договір складається з електронних документів, які містять всі його істотні умови, зокрема, пропозиція про укладення кредитного договору (оферта); заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

13. Відповідно до пункту 2.3 пропозиції, технологія (порядок) укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору такий: «2.3.1. Кредитодавець розміщує на власному вебсайті пропозицію укласти електронний договір (оферту). Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті Кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний Позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті. Позичальник в особистому кабінеті на вебсайті Кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір. У випадку погодження Кредитодавця на обрані Позичальником умови Кредитодавець у особистому кабінеті на вебсайті Кредитодавця направляє Позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання Позичальником. Також для підписання Позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор у смс-повідомленні на номер телефону, вказаний Позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті. Позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку. Примірник договору споживача підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу».

14. Згідно з пунктом 3.1 пропозиції, за цим договором Кредитодавець зобов`язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

15. Відповідно до пункту 3.2, кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

16. Пунктом 3.3 визначено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит на наступних умовах:

дата надання/видачі кредиту та сума кредиту встановлюються в заявці, яка є невід`ємною частиною оферти.

17. Відповідно до умов заявки, електронний кредитний договір укладається в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився 27.01.2025 за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-okompanii, згідно зі ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію».

18. Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів Позичальнику за договором: 4441-11XX-XXXX-3455.

19. Відповідно до умов кредитного договору №27.01.2025-100002302 від 27.01.2025 Позичальнику надається кредит на таких умовах:

19.1. Дата надання/видачі кредиту – 27.01.2025.

19.2. Сума кредиту: 3 000,00 грн.

19.3. Строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання.

19.4. Дата повернення (виплати) кредиту – 31.08.2025.

19.5. Процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за (один) день користування кредитом.

20. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі– «Комісія за надання», «Комісія»; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 270,00 грн.

21. Відповідно до інформації, наданої ТОВ «Універсальні платіжні рішення», 27.01.2025 18:06:32 на банківську карту № НОМЕР_1 було успішно перераховано кошти у сумі 3 000,00 грн, номер ID платежу 636143603, призначення платежу: видача за договором кредиту №27.01.2025-100002302.

22. Згідно з довідкою-розрахунком, заборгованість за договором №27.01.2025-100002302 складає 7 470,00 грн, з яких: 3 000,00 грн – заборгованості за кредитом, 2790,00 грн – заборгованість за відсотками, 270,00 грн – сума заборгованості за комісією, 1410, 00 грн – неустойка.

23. Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачкою платежів на повернення кредиту.

Норми права, які застосовані Судом. Оцінка Суду.

24. Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов таких висновків.

25. Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі кредитного договору, що врегульовано статтею 1054 ЦК України.

26. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (стаття 1054 ЦК України).

27. Так згідно з вимогами статті 1 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит – вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 11 частини 1 статті 1).

Кредитодавець - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати споживчі кредити;

Споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит;

Споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункти 7, 9-11 ЗУ «Про споживче кредитування»).

28. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти Згідно з вимогами (стаття 1054 ЦК України).

29. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

30. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

31. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина 1 статті 1046 ЦК України).

32. Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

33. Реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії. При визначенні реального договору суд посилається на позицію ОП КЦС ВС у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.

34. У відповідності до норм статті 1054 ЦК України істотними умовами кредитного договору є: сторони договору (банк або інша фінансова установа); предмет: грошові кошти; розмір та умови надання кредиту; умови повернення кредиту; сплата процентів.

35. Судом встановлено, що позивач та відповідач уклали між собою електронний кредитний договір №27.01.2025-100002302. Договір укладено зі сторони позичальника шляхом його безпосереднього підписання позичальником – відповідачем електронним підписом (див пункт 9 цього рішення).

36. Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

37. У своїх висновках стосовно укладення кредитного договору в електронній формі суд покликається на правові позиції Верховного Суду в постановах від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

38. Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

39. Судом встановлено, що між сторонами спору досягнуто домовленості стосовно істотних умов кредитування згідно з кредитним договором, на виконання умов якого позивач передав відповідачеві грошові коштів, що є предметом кредитного договору.

40. При вирішенні питання щодо реальності боргу суд враховує, що належними доказами, які можуть підтвердити наявність кредитної заборгованості та її розмір, можуть бути виключно первинні документи, оформлені згідно з нормами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

41. У пункті 51 «Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, зазначено, що первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі реквізити:

1)назву документа (форми);

2)дату складання;

3)найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи , який/яка склав/склала документ/від імені якої складений документ;

4)зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиниці її виміру;

5)посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення;

6)особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу – ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)).

Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть біти підставою для бухгалтерського обліку (пункт 52 Положення).

42. Надання позивачем відповідачеві кредитних коштів у вигляді кредиту підтверджено квитанцією ID платежу №636143603, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором (див пункт 21 цього рішення).

43. Суд зазначає, що заборгованість по процентах за користування кредитом пред`явлена позивачем до стягнення та розрахована останнім у відповідності до умов кредитного договору та в межах строку його дії.

44. Обов`язковість договору, виконання належним чином взятих на себе зобов`язань, наслідки невиконання зобов`язань передбачені статтями 525, 526, 530, 610, 611 ЦК України.

45. Натомість у правовідносинах, з приводу яких позивачем порушено цей спір, у порушення означених вимог ЦК України, Закону про електронну комерцію, відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.

46. Суд при вирішенні питання про сплату комісії за обслуговування кредиту, покликаючись на правові позиції Верховного Суду, які має застосовувати, доходить таких висновків.

46.1. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13 липня 2022 у справі №496/3134/19 дійшла таких висновків:

«10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1 і 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту».

47. Умовами договору укладеного між сторонами, зокрема в пункті 8 (див пункт 20 цього рішення), визначено, що позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісію за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 270,00 грн. Підписанням договору без будь-яких застережень відповідачка підтвердила, що обізнана та погодилася з усіма умовами договору.

48. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

49. Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

50. Суд наголошує, що відповідачкою зі своєї сторони та у встановленому цивільним процесуальним законом порядку (статті 81, 83 ЦПК України) не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею кредитних зобов`язань або спростовували суму заборгованості перед позивачем або позовні вимоги взагалі.

51. Тож, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №27.01.2025-100002302 у загальній сумі 6 060,00 грн, з яких, 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2790,00 грн – заборгованість по процентах за користування кредитом, 270,00 грн – комісія.

52. Поряд із цим, суд доходить висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення заборгованості у вигляді неустойки в сумі 1 410,00 грн, оскільки зазначена вимога, суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

53. Згідно з вимогами означеної норми у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування нормами ЦК України позичальник в імперативному порядку звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

54. Тож у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 1410,00 грн також слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

55. У відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

56. Ураховуючи часткове задоволення позову, суд покладає на відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 965,16 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку (6 060,00 грн (розмір задоволеного позову) х 2 422,40 грн (сума сплаченого судового збору) : 7 470,00 грн (сума пред`явленого позову)).

57. Керуючись ст ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалила:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №27.01.2025-100002302 від 27.01.2025 у сумі 6 060 (шість тисяч шістдесят) грн.

3. В іншій частині позовних вимог, – відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 965 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 16 (шістнадцять) коп.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, 133-А.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Марина МАЛЮК