Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №533/60/26 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа №533/60/26

Провадження №2/533/164/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

02 березня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді – Оксенюк М. М.,

за участі: секретаря судового засідання – Шуліки Л.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив

22 лютого 2026 року позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №182635 у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав кошти шляхом зарахування на платіжну картку відповідача, що в свою чергу, свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора та зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у порядку, передбаченому кредитним договором.

ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання надати грошові кошти за кредитним договором виконав в повному обсязі. Натомість відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

16.04.2025 первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу №16042025 згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №182635.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №6 від 03.09.2025 до Договору Факторингу №16042025 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог №6 від 03.09.2025 до Договору факторингу №16042025, до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Оскільки відповідач не виконав свого обов`язку за кредитним договором, у зв`язку з чим, на момент подання позовної заяви, виникла заборгованість за Кредитним договором у розмірі 32798,59 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 30589,00 грн, заборгованості по відсотків 8,59 грн, заборгованість по комісії - 401,00 грн, заборгованість по штрафам/пені – 1800,00 грн.

Однак позивач прохає стягнути з відповідача тільки тіло кредиту, відсотки та комісію в загальному розмірі 30998,59 грн та понесені судові витрати по справі.

Згідно ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 02.02.2026, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься заява позивача з проханням слухати справу без участі представника, позов підтримує.

В разі неявки відповідача прохає постановити заочне рішення (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, але направила заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає. Кредит не погашала, оскільки потрапила в складні життєві обставини. Кошти на погашення кредиту відсутні.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов позивача підлягає до задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 09.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) №182635 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого Товариством надано грошові кошти (кредит) в сумі 30589,00 грн на умовах передбачених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування ним, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, передбачені Договором (а.с. 10-13).

Відповідно до п.2.2.1 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 30589,00 грн і надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 25998,96 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №165081 від 24.12.2024 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 1,69 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 4588,35 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.5 індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 4588,35 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п.2.6 індивідуальної частини загальний строк кредитування за цим Договором складає 365 днів з 09.05.2025 р. (дата надання кредиту) по 09.05.2026 р.

Пунктом 2.3 індивідуальної частини передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем

отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п.2.6 індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривню. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено (п.2.4 індивідуальної частини Договору).

Строк на який надається кредити встановлюється Графіком платежів, який є додатком до цього Договору, та який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Приймаючи пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору, позичальник підтвердив, що він ознайомлений та погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами цього Договору якими є Правила, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів (п. 5.3 Договору).

До договору додано Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту із зазначенням інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

Факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та позичальником ОСОБА_1 в електронній формі знайшов своє підтвердження.

На виконання умов укладеного договору ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку/рахунок позичальника у розмірі 1,69 гривень (а.с. 35).

Факт отримання грошових коштів підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк», наданою на виконання ухвали суду, де зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано карту № НОМЕР_3 та додатково надано виписку по рахунку № НОМЕР_4 де було зарахування коштів на суму 1,69 грн від 09.05.2025 (а.с.87-88).

16 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №182635 від 09.05.2025 року (а.с. 43-47, 50-51).

Відповідно до п.2.1 Договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п.4.1 Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру по формі, встановленій у відповідному додатку.

На виконання Договору факторингу №16042025 від 16 квітня 2025 року між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» складено Акт приймання-передачі Реєстру боржників №6 (а.с. 50).

Відповідно до Витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу №16042025 від 16 квітня 2025 року (Реєстру прав вимоги №6), до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №182635 від 09.05.2025 року на загальну суму 32798,59 грн (а.с.48).

Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, заборгованість не погашає, в зв`язку з чим станом на 01.11.2025 року загальна сума заборгованості перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором №182635 від 09.05.2025 року становить 32798,59 грн, яка складається із: 30589,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8,59 грн прострочена заборгованість за процентами; 401,00 грн прострочена заборгованість за комісією; 1800,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача за період 03.09.2025 по 01.11.2025 та карткою обліку виконання договору (а.с. 54, 52-53).

Суд звертає увагу на те, що позивачем у позовній заяві не ставиться питання про стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов`язання є його невиконанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстро- ченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст.625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 ..

Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, при цьому позивач на підставі договору факторингу набув право грошової вимоги до боржника, тому з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №182635 від 09.05.2025 у розмірі 30589,00 гривень.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та з врахуванням ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: копію договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»; копію додаткової угоди №25771372382 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025; копію акта прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) №10/09/25-02 від 10.09.2025, відповідно до якого надано послуги на загальну суму – 7000,00 грн; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №7073/10 на ім`я Соломко О.В. (а.с.55-59).

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством

права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333), заборгованість станом на 01.11.2025 за договором про споживчий кредит №182635 від 09.05.2025 у загальному розмірі 30998,59 грн (тридцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 59 копійок), яка складається з: 30589,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 8,59 грн - заборгованості за відсотками; 401,00 грн – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Оксенюк