Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №381/385/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

3/381/182/26

381/385/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року місто Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Питель-Тьолушкіна В.Л., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Дубчака Ю.Є., прокурора - Рудика Р.Ю., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , є фізичною особою підприємцем - ФОП « ОСОБА_2 », РНОКПП НОМЕР_1 ,

за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи депутатом Фастівської міської ради Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VІІ, в порушення вимог ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила міську раду про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між її приватним інтересом та представницькими повноваженнями, які виникли перед підготовкою, розглядом та прийняттям рішення з питання №41 порядку денного 68 позачергової сесії міської ради «Земельні питання», чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1727 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом Фастівської міської ради Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700-УІІ, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 і ч. 2 ст. 351 Закону №1700-УІІ та ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме 11.02.2025 взяла участь у підготовці, розгляді та прийняті рішення з питання розділу 10 блоку питань №41 порядку денного «Земельні питання» 68 позачергової сесії Фастівської міської ради, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаних правопорушень заперечила та пояснила, що перебуває у шлюбі із ОСОБА_3 , який до 19 травня 2024 орендував нежитлове приміщення для здійснення своєї підприємницької діяльності у ОСОБА_4 . Заперечила наявність у неї приватного інтересу та конфлікту інтересів, оскільки особисто не здійснювала підприємницьку діяльності у даному приміщенні та пояснила, що у її чоловіка та у неї будь-яких конфліктів з приводу розірвання договору оренди приміщення із ОСОБА_4 не було, розійшлись мирно, тому мотив помсти у неї відсутній. На засіданні Фастівської міської ради 11.02.2025 з приводу питання розд. 10 щодо передачі у суборенду земельної ділянки пропонувала зняти на його на доопрацювання, оскільки були певні недоліки і його недоцільно було виносити на голосування сесії. Зняття на доопрацювання не означає, що питання не може бути проголосовано після доопрацювання. Рішення приймалось усіма депутатами, а не не лише мною. Шкоди господарській діяльності завдано не було.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Дубчак Ю.Є. просив справу відносно своєї підзахисної закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, про що подав до суду відповідне клопотання. Захисник Дубчак Ю.Є. у своєму клопотанні зазначає, що у даній адміністративній справі ОСОБА_1 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності у зв`язку із порушеннями особою яка їх склала норм матеріального та процесуального права. Неповідомлення про конфлікт інтересів які виникли під час підготовки, розгляду та прийняття рішення з питання № 41 порядку денного 68 позачергової сесії міської ради «Земельні питання». Таке голосування сесії відбулося 11.02.2025. Отже, за вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, повинен бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема, як було зазначено вище, інкриміноване за ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_1 діяння було вчинене 15.01.25, а в подальшому виявлено та підтверджено відповідним доказом - 27 травня 2025 року, коли проведено відповідну перевірку зібраних матеріалів та після направлення 23.05.26 в прокуратуру Київської області погоджено заступником керівника прокуратури Київської області, про що свідчить супровідний лист прокуратур Київської області доданий до клопотання адвоката. При цьому протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено значно пізніше - 15 січня 2026 року, що в свою чергу тягне за собою його недопустимість, оскільки він був оформлений з порушення порядку, встановленого цим Кодексом. Крім того, при складенні протоколів вимога щодо належного дотримання права ОСОБА_1 на правничу допомогу працівниками поліції під час збирання матеріалів адміністративної справи та складання протоколів про адміністративні правопорушення дотримане не було. Так, в матеріалах адміністративного провадження під час їх збирання був долучений договір про надання правничої допомоги адвокатом Дубчаком Ю.Є. ОСОБА_1 , до договору доданий ордер адвоката та копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльності, однак працівник поліції 15.01.2026 вручив ОСОБА_1 копії адміністративних протоколів без її захисника (заздалегідь знаючи що він залучений), чим істотне порушив її право користуватися правничою допомогою, адже при проведенні цієї дії у неї крім обов`язків виникало певне коло прав якими вона належним чином ефективно скористуватися не змогла.

Також зазначив, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів слід безпосередньо встановити наступні обставини: чи наявний приватний інтерес; чи суперечить він службовим або представницьким повноваженням; чи така суперечність реально впливає на об`єктивність неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Для встановлення ж наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, в тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Слід акцентувати увагу на тому, що у обох протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що приватний інтерес ОСОБА_1 у цих випадках полягав у бажанні помститись підприємцю ОСОБА_4 та зашкодити господарській діяльності підприємця ОСОБА_5 .

Разом з тим, до вказаних протоколів про адміністративні правопорушення не додано жодних доказів, які б свідчили про існування у ОСОБА_1 бажання помститись підприємцю ОСОБА_4 та зашкодити господарській діяльності підприємця ОСОБА_5 . Вказані обставини, наведені в обґрунтування наявності приватного інтересу, ОСОБА_1 категорично заперечує. Пояснення громадянина ОСОБА_4 , які долучені до протоколів, містять наступні формулювання: «...як мені стало відомо, ОСОБА_2 , будучи депутатом міської ради, заблокувала вирішення цього питання (надання дозволу на передачу земельної ділянки в оренду), оскільки, на мою думку, образилась на мене, оскільки я не продовжив договір оренди з її чоловіком...».

Таким чином, саме припущення ОСОБА_4 щодо можливого існування образи на нього з боку ОСОБА_1 , покладене в основу звинувачення останньої в існуванні у неї приватного інтересу, що зіткнувся з її представницькими повноваженнями, як депутата ради, при цьому ці припущення не підтверджуються іншими доказами, доданими до протоколів про адміністративні правопорушення. Абсурдними є також твердження ОСОБА_4 , які він вказав у письмових поясненнях, про те, що депутат Фастівської міської ради ОСОБА_1 на сесії ради заблокувала вирішення питання щодо надання дозволу на передачу йому земельної ділянки в оренду, оскільки прийняття рішення органом місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду чи про відмову у такій передачі вирішується на пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, а кожний окремий депутат місцевої ради користується правом лише ухвального голосу, який в будь-якому випадку не може «заблокувати» прийняття будь-якого рішення (ч. 1 ст.19, ч. 2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, депутат Фастівської міської ради ОСОБА_1 не наділена повноваженнями одноособового прийняття рішень з питань земельних відносин, а обставин того, що її голос при прийнятті рішень Фастівської міської ради, ані у протоколах про адміністративні правопорушення, ані у будь-яких інших документах, не наведено.

Наведене свідчить про те, що наявність факту приватного інтересу ОСОБА_1 жодними належними та допустимими доказами не підтверджений, тобто і не доведено обов`язкового елементу для встановлення наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, в тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому слід врахувати, що протоколи про адміністративні правопорушення не містять записи про наявність свідків адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та не мають викладу обставин, які б свідчили як про фактичні дії ОСОБА_1 , їх суть і характер, що полягали у бажанні зашкодити господарській діяльності підприємця ОСОБА_5 .

Разом з тим, будь-яких звернень до правоохоронних органів від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на неправомірні дії ОСОБА_1 , які виразились у перешкоджанні господарській діяльності останніх, матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію прокурора, захисника, суддя дійшла такого висновку.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числітими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП підтверджується:

- протоколами № 4273 від 15.01.2026; № 4272 від 15.01.2026;

- повідомленням (зверненням) ГО «Антикорупційний штаб» № 2497/04 від 24.04.2025, яке адресоване Голові Національної поліцій України Вигівському І.М. , в якому голова правління вказаної громадської організації просить перевірити факти та обставини, наведені у цьому зверненні та за наявності підстав скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП та вжити заходів з метою притягнення до адміністративної відповідальності депутата Фастівської міської ради Київської області ОСОБА_1 ;

- інформацією Державної міграційної служби України про особу - ОСОБА_1 ;

- повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису № 00136201479 про шлюб укладений 22.08.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- копією рішення Фастівської міської ради № 1-І-VIII від 24.11.2020 «Про результати виборів міського голови та депутатів міської ради»;

- копією постанови Фастівської міської територіальної виборчої комісії Фастісвського району Київської області № 92 від 24.11.2020, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 , було визнано обраним депутатом Фастівської міської ради Київської області;

- копією протоколу засідання LXVIII-ої (68-ої) позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання від 11.02.2025;

- даними, що містить бюлетень для поіменного голосування на засіданні LXVIII-ої (68-ої) позачергової сесії Фастівської міської ради VIII скликання від 11.02.2025 (земельні питання), з змісту якого вбачається, що результатом голосування депутата ОСОБА_1 щодо питання розділу 10 було - «утрималась»;

- переліком питань, поданих відділом з питань раціонального використання земель на засіданні сесії Фастівської міської ради 11.02.2025, згідно якого, у розділі 10 міститься питання за зверненням ФОП ОСОБА_4 щодо надання згоди на передання орендованої земельної ділянки у суборенду ФОП ОСОБА_5 ;

- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_4 є власником приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , а земельна ділянка (кадастровий номер 3211200000:09:008:0137 за вказаною адресою, була надана в оренду;

- рішенням Фастівської міської ради Київської області №64/14-ІХ-VIII від 15.06.2021, яким було вирішено дати дозвіл ФОП ОСОБА_4 на поновлення договору оренди землі № 321120004000290 від 31.05.2012 щодо користування земельною ділянкою площею 0,0052 га (кадастровий номер 3211200000:09:008:0137) для будівництва індивідуальних гаражів в АДРЕСА_3 ;

- договором № 05/2022 від 01.07.2022, який було укладено між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 про надання в оренду останньому нежитлового приміщення загальною площею 78,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , яке згідно акту прийому - передачі в оренду нежитлового приміщення від 01.07.2022 було передано орендару - ФОП ОСОБА_3

- додатковими угодами № 1 від 01.04.2023, № 2 від 01.06.2023, до договору договором № 05/2022 від 01.07.2022, укладено у зв`язку зі збільшенням орендної плати;

- договором № 01/2024 від 01.01.2024, який було укладено між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 про надання в оренду останньому нежитлового приміщення загальною площею 78,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , яке згідно акту прийому - передачі в оренду нежитлового приміщення від 01.01.2024 було передано орендару - ФОП ОСОБА_3

- додатковою угодою № 1 до договору № 01/2024 оренди нежитлового приміщення від 01.01.2024, згідно якого вказаний договір оренди діє до 19.05.2024;

- актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 19.05.2024, згідно змісту якого орендар ФОП ОСОБА_3 передав орендодавцю ФОП ОСОБА_4 об`єкт оренди загальною площею загальною площею 78,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ;

- договором № 02/2024 від 20.05.2024, який було укладено між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 про надання в оренду останньому нежитлового приміщення загальною площею 117,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , яке згідно акту прийому - передачі в оренду нежитлового приміщення від 20.05.2024 було передано орендару - ФОП ОСОБА_5 . При цьому, відповідно до умов договору встановлено більший розмір орендної плати.

- додатковою угодою № 1 від 01.01.2025, № 2 від 01.06.2023, до договору № 02/2024 від 01.01.2025, укладеної у зв`язку зі зміною умов договору;

При цьому ФОП ОСОБА_5 просив дозволу у ФОП ОСОБА_4 на проведення ремонту у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 та просив зарахувати вартість ремонтних робіт у вартість орендної плати.

Як вбачаться з письмових пояснень ОСОБА_4 від 12.05.2025, останній пояснював, що володіє нежитловим приміщенням, розташованим в АДРЕСА_3 , поряд з яким знаходиться земельна ділянка, яку він орендує у Фастівської міської ради. Приблизно з 2015 року зазначене приміщення у нього орендував підприємець ОСОБА_3 , котрий використовував його як приміщення кав`ярні, а також використовував прилеглу до кав`ярні земельну ділянку поряд, як літній майданчик. Завчасно, до завершення дії договору оренди цього приміщення, ОСОБА_4 попередив ОСОБА_1 , дружину ОСОБА_3 , про те, що якщо вона має намір продовжити договір оренди цього приміщення, то має пристати на нові умови, а саме зробити ремонт у приміщені та збільшити орендну плату. Ці умови продовження оренди обговорювались зі ОСОБА_1 по причині того, що фактично вона здійснює підприємницьку діяльність, а на її чоловіка ОСОБА_3 ця діяльність зареєстрована (оформлена). На нові умови продовження договору ОСОБА_1 не погодилась. У подальшому після завершення строку дії договору оренди з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 укладено новий договір оренди з підприємцем ОСОБА_5 , який і почав користуватись зазначеним приміщенням та земельною ділянкою, розташованою поруч з ним. Проте через деякий час працівники земельного відділу Фастівської міської ради ОСОБА_4 зробили зауваження щодо порушення правил використання земельної ділянки, розташованої біля йому приміщення, а саме те, що земельна ділянка передавалась в оренду ОСОБА_4 , а використовує її підприємець ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_4 звернувся до голови земельної комісії Фастівської міської ради депутата ОСОБА_11, котрий для вирішення зазначеного питання порадив йому звернутись до Фастівської міської ради з проханням надати дозвіл на передачу орендованої земельної ділянки в суборенду підприємцю ОСОБА_5. ОСОБА_4 , скориставшись порадою ОСОБА_11 , так і зробив, але як потім йому стало відомо, депутат Фастівської міської ради ОСОБА_1 на сесії ради заблокувала вирішення цього питання, оскільки має образу по причині того, що ОСОБА_4 не продовжив з нею договір оренди на її умовах. Крім того, коли належною йому будівлею та земельною ділянкою користувався підприємець ОСОБА_3 , то ні в кого не виникало ніяких зауважень щодо використання цієї земельної ділянки.

Таким чином, судом встановлено, що згідно з рішенням Фастівської міської ради Київської області від 24.11.2020 № 1-І-VІІІ «Про результати виборів міського голови та депутатів міської ради» за громадянкою ОСОБА_1 визнано повноваження депутата зазначеної ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. Депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VІІ народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 , будучи депутатом Фастівської міської ради Київської області, є суб 'єктом, на якого поширюється дія Закону №1700- VII та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Статтею 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутати місцевих рад зобов`язані додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень. Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відповідно до закону вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VІІ особи, зазначені у пунктах 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VІІ, це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VІІ, приватний інтерес - будь- який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

11.02.2025 на 68 позачерговій сесії Фастівської міської ради Київської області VIII скликання були присутні міський голова та 27 депутатів, у тому числі й ОСОБА_1 .

До порядку денного сесії включено блок питань №41 «Земельні питання», серед яких питання розділу 10 «Про згоду на передачу в суборенду земельної ділянки».

Вирішення зазначеного питання, полягало в наданні згоди підприємцю ОСОБА_4 передати орендовану ним у Фастівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3211200000:09:008:0137 в суборенду підприємцю ОСОБА_5 на строк дії договору оренди.

Доповідач - начальник відділу раціонального використання земель виконкому міської ради ОСОБА_12 запропонувала розглянути земельні питання відповідно до переліку питань, поданих на сесію відділом раціонального використання земель виконавчого апарату Фастівської міської ради.

На запитання міського голови ОСОБА_13 щодо проблемних питань голова постійної комісії з питань земельних відносин та містобудування, депутат ОСОБА_11 підтвердив, що крім питання розділу 11, проблемних питань немає.

Міський голова ОСОБА_13 поставив на голосування пропозицію депутата міської ради ОСОБА_14 зняти з розгляду п. 7 розділу 6.

Голосували: За - 28, Проти - 0, Утрималось - 0, Пропозицію враховано.

Міський голова поставив на голосування пропозицію депутата міської ради ОСОБА_1 зняти з розгляду питання розділу 10 на доопрацювання.

Голосували: За - 17, Проти - 0, Утримались - 11. Пропозицію не враховано.

Міський голова запропонував взяти проекти рішень всіх розділів, крім п. 7 розділу 6, розділу 10 і розділу 11 за основу і проголосувати в цілому.

Голосували поіменно: За-28, Проти-0, Утримались-0. Рішення прийняті.

Міський голова запропонував взяти проект рішення розділу 10 за основу і проголосувати в цілому.

Голосували поіменно: за основу і в цілому - За-11, Проти-0, Утримались-17. Рішення не прийнято

Відповідно до бюлетеню поіменного голосування на 68 позачерговій сесії Фастівської міської ради VIII скликання 11.02.2025 (ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ), депутат ОСОБА_1 з питання розділу 10 прийняла участь у голосуванні, проголосувавши «утрималась».

Відповідно до п. 21.5. Регламенту Фастівської міської ради, рішення міської ради приймаються відкритим поіменним або таємним голосуванням із дотриманням вимог Закону. При застосуванні процедури поіменного голосування за рішення «в цілому» кожному голосуванню присвоюється порядковий номер. Лічильна комісія заносить у таблицю під кожним номером голосування результати голосування кожного депутата: «За», «Проти», «Утримався» чи не участь у голосуванні, або його відсутність на засіданні. Ця таблиця долучається до протоколу сесії і є невід`ємною його частиною.

ОСОБА_1 брала участь у підготовці, розгляді та прийняті рішення щодо розділу 10 питання № 41 порядку денного 68 позачергової сесії Фастівської міської ради «Земельні питання».

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-УІІ «близькі особи» - це особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у ч. 1 ст. З цього Закону № 1700 (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 14.05.2025 № 00051206708 щодо актового запису про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 22.08.2017 укладено шлюб.

Слід зазначити, що родинні/сімейні відносини завжди створюють для особи, на яку поширюються положення Закону №1700-УІІ, передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені природнім прагненням піклуватись про близьку особу.

У даному випадку приватний інтерес ОСОБА_1 - це немайновий інтерес, зумовлений бажанням перешкоджати господарській діяльності підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , і бажанні помститись ОСОБА_4 , оскільки він не продовжив договір оренди нежитлового приміщення з її чоловіком - ФОП ОСОБА_3 . Зазначене приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та поряд з ним знаходиться зазначена земельна ділянка.

Попередньо підприємець ОСОБА_3 , який орендував вказане приміщення (кав`ярня) та користувався цією земельною ділянкою (літній майданчик), тривалий час здійснював свою господарську діяльність, спрямовану на отримання прибутку. Оскільки ОСОБА_3 із ОСОБА_1 є близькими особами (чоловік і дружина), то зазначене свідчить про наявність у ОСОБА_3 , і як наслідок у ОСОБА_1 , що ОСОБА_4 позаслужбових стосунків.

Наявність у ОСОБА_1 представницьких повноважень обумовлена тим, що вона, будучи депутатом ради, наділена повноваженнями на прийняття рішень у складі колегіального органу.

Наявність суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями обумовлено тим, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес,приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів (п. 2.4 методичних рекомендацій НАЗК від 02.04.2021 № 5 «Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями»).

Таким чином, реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 в силу сімейних обставин у зв`язку із незгодою щодо обставин припинення договору оренди нежитлового приміщення між її чоловіком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (помстою)та бажанні перешкодити в організацію господарської діяльності підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зіткнувся з її представницькими повноваженнями, як депутата цієї ради, що впливає на об`єктивність або неупередженість у прийнятті рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання своїх представницьких повноважень, а саме - під час голосування зазначеного рішення.

Тобто депутат ОСОБА_1 , наділена правом голосу в раді та будучи зацікавленою у сприянні особистим інтересам, маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішення, реалізувала таке повноваження шляхом участі у підготовці, обговоренні та прийнятті цього рішення (голосуванні за це питання).

Наявність у ОСОБА_1 дискреційних повноважень обумовлена тим, що будучи депутатом, вона мала право вибору одного з правомірних рішень - брати участь у голосуванні чи ні, які вона мала можливість вчинити на власний розсуд.

У даному випадку ОСОБА_1 повинна була повідомити раду про наявність у неї реального конфлікту інтересів при вирішені цього питання та утриматися від участі в голосуванні взагалі ( не брати у ньому участь). Тобто, ОСОБА_1 була зобов`язана ужити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, що нею здійснено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді,підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.

Згідно з ч. 2 ст. 351 Закону №1700-VІІ, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Отже депутат Фастівської міської ради Київської області ОСОБА_15 не повідомивши раду про наявність у неї реального конфлікту інтересів при вирішенні питання та взявши 11.02.2025 участь у підготовці, розгляді та прийнятті рішення по винесеному на голосування питанню,що стосувалось вирішення земельного питання, ініційованого підприємцем ОСОБА_4 , порушила вимоги Закону, вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів,. чим порушила вимоги п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VІІ та ч. 1 ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 3ч. 1 ст. 28 та ч. 2 ст. 351 Закону №1700-VІІ.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.

Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону №1700-УІІ, у тому числі вимог його статті 28 та 351.

Судом при розгляді справи, як і уповноваженою посадовою особою Національної поліції України під час збору доказів не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 повідомити колегіальний орган (депутатів ради) про наявність у неї реального конфлікту інтересів та не брати участі у голосуванні (не вчиняти дію в умовах реального конфлікту інтересів).

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата проведення 68 позачергової сесії Фастівської міської ради Київської області VIII скликання, тобто 11.02.2025.

Місцем вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є місце проведення 68 позачергової сесії Фастівської міської ради Київської області VIII скликання, а саме сесійна зала міської ради, що розташована за адресою: Київська область, м. Фастів, площа Соборна, 1.

Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторона, суб`єкт, суб`єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із роз`ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, визначений ст. 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того як у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність у діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу, а моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, в тому числі щодо надання пояснень.

Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення є день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.

Зазначена позиція щодо строків виявлення правопорушення кореспондується з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України стосовно дати виявлення правопорушення: висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних і суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією(листи від 09.04.2021 №1089/0/2-21 та від 21.09.2021 №701/0/158-21).

Таким чином, посилання захисника на порушення процесуальних норм щодо часу складення протоколу відносно ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Вручення протоколів ОСОБА_1 без участі захисника не свідчить про недопустимість усіх зібраних доказів у справі, та не свідчить про те, що її право на захист було порушено, оскільки особа не була позбавлена права прибути для отримання протоколу разом із обраним захисником чи наполягати на отриманні документів виключно у його присутності.

Водночас, подані до суду протоколи містять лише підписи ОСОБА_1 та вказівку на те, що із протоколами вона не згодна. Будь-які твердження про те, що вона наполягала на участі захисника при врученні протоколів у протоколі нею не зафіксовано.

До того ж під час розгляду протоколів судом у справі брав участь обраний ОСОБА_1 захисник, тобто право на захист особою реалізовано.

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин, що могли бути враховані при обранні адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, суспільну небезпеку та характер вчинених правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, особу правопорушника, приходжу до висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в мінімальній межі санкції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-7, 221, 248, 249 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15-ти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати штрафу в вказаний термін, підлягає стягненню з порушника подвійний розмір штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Л. Питель-Тьолушкіна