Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №367/14879/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 367/14879/25

Провадження № 3/369/3246/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25.02.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права, передбачені ст. 268 КУпАП особі у судовому засіданні роз`яснені.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 528640 від 01.12.2025 року – 01.12.2025 близько 11:00 на автомобільній дорозі Т1001 на перехресті з вул. Рідна в с. Забуччя, Бучанського р-ну, Київської обл., водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Mazda державний номерний знак НОМЕР_1 , при повороті ліворуч не переконалась, що це буде безпечним та не створить небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого скоїла зіткнення з автомобілем Renault державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушила п.10.1ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. За що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, будучи обізнаною про дату, місце, час розгляду справи.

Захисник – адвокат Савченко Анатолій Миколайович просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Посилаючись на відсутність в матеріалах справи доказів про порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, вважаю, необхідним справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП провадженням закрити, з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Працівниками поліції особі відносно якої складено протокол інкримінується порушення пункту 10.1 діючих Правил Дорожнього руху (далі ПДР) України, яке полягало в тому, що повертаючи ліворуч водій не переконалась у безпечності та створила небезпеку іншим учасникам дорожнього руху.

Так, в якості доказу винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №528640 від 01.12.2025 року; схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.12.2025 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 01.12.2025 року; письмові пояснення ОСОБА_2 від 01.12.2025 року; фотоматеріали.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог статті 245 КУпАП є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 283КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

При дослідженні матеріалів справи, викликають сумнів обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, щодо порушення водієм діючих правил дорожнього руху та причинно-наслідкового зв`язку дій водія автомобілю Mazda державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 з подією дорожньо-транспортної пригоди. Так, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 та схеми місця ДТП, які не протирічать один одному, ДТП сталося на перехресті під час виконання водієм ОСОБА_1 маневру повороту ліворуч. В своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що перед здійсненням повороту увімкнула лівий покажчик повороту, подивилась чи немає зустрічних транспортних засобів, подивилась у бокове ліве дзеркало та переконавшись у безпеці почала повертати вліво та в цей час відчула сильний удар в ліву сторону автомобіля, яким керувала, в результаті зіткнення т.з. Mazda протягло прямо по дорозі,що ставить під сумнів суть обставин справи викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, а отже і наявність складу в діях ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог п.1.4 ПДР - кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п. 10.1 ПДР - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до схеми місця ДТП долученої до матеріалів справи, дорога має по одній смузі протилежних напрямків, які розділені суцільною горизонтальною лінією дорожньої розмітки 1.1, місце зіткнення відбулось на зустрічній смузі руху для обох водіїв.

Лінію 1.1 перетинати забороняється відповідно до вимог п. 34 ПДР України.

Отже, за обставин встановлених при розгляді справи, водій автомобіля Mazda державний номерний знак НОМЕР_1 під час здійснення маневру повороту ліворуч мала право розраховувати на відсутність інших транспортних засобів, які б здійснювали виїзд на зустрічну смугу руху перетинаючи суцільну лінію дорожньої розмітки.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

В свою чергу, положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Так, беззаперечних доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у скоєнні порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду не надано.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Салабіаку проти Франції" від 07.10.88 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Отже, враховуючи, що сумніви які виникли щодо винуватості ОСОБА_1 суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на його користь, та приходить до висновку щодо недоведеності (поза розумним сумнівом) події та складу адміністративного правопорушення в діях останнього.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає за необхідне закрити провадження у справі у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Михайло КУЦЕНКО