Вирок від 05 лютого 2026 р. у справі №359/6388/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6388/25

Провадження № 1-кп/359/272/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 лютого 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника – адвоката ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_10 , його законного представника ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду, з використанням системи дистанційного зв`язку ВКЗ, кримінальне провадження №12025111100000703, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.04.2025 року, що найшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ровеньки Луганської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, працюючого охоронником в КО «Муніципальна охорона», розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, за наступних обставин.

12.04.2025, о 15 год. 00 хв., водій ОСОБА_8 , у світлий період доби, знаходився в технічно-справному автомобілі марки «NISSAN LEAF», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух в районі нерегульованого перехрестя доріг вул. Гідності, навпроти будинку № 19-а в с. Вишеньки, Бориспільського району, рухався другорядною дорогою, зі сторони вул. Ялтинська у напрямку вул. Ковпака в с. Вишеньки Бориспільського району, при цьому знаходилась в навпроти буд. 19-а вул. Гідності в с. Вишеньки.

О 15 год. 00 хв. 12.04.2025 водій ОСОБА_8 , в умовах достатньої видимості та оглядовості, перебуваючи на зазначеному вище перехресті доріг, почав здійснювати маневр повороту в ліво за напрямком свого руху, тобто виїзду на головну дорогу вул. Гідності, навпроти будинку № 19-а в с. Вишеньки Бориспільського району.

У цей час, головною дорогою вул. Гідності, зі сторони вул. Ковпака у напрямку вул. Ялтинська в с. Вишеньки Бориспільського району, рухався мотоцикл марки «GEON X-RIDE 190», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (15 років).

Здійснюючи маневр виїзду на головну дорогу вул. Гідності о 15 год. 00 хв. 25.07.2024, водій ОСОБА_8 , проявляючи кримінально протиправну самовпевненість, не врахував дорожню обстановку щодо можливості виконання безпечного маневру виїзду з другорядної дороги на головну дорогу в даній дорожній обстановці, грубо порушив вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила), згідно яких: п. 16.11. ПДР України - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху; Дорожній знак 2.1 ПДР України - «Дати дорогу», допустив зіткнення з мотоциклом марки «GEON X-RIDE 190», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (15 років), який рухався головною дорогою вул. Гідності, зі сторони вул. Ковпака у напрямку вул. Ялтинська в с. Вишеньки Бориспільського району, тобто з ліва на право по ходу руху автомобіля, та в`їхав у передню частину автомобіля останнього.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження а саме: рани правого колінного суглобу, рана потиличної ділянки з ліва, закритий перелом нижньої третини лівої променевої кістки, закритий перелом нижньої третини лівої променевої кістки, які в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Своїми діями, водій ОСОБА_8 , порушуючи вищезазначені вимоги Правил, передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, у вигляді можливості зіткнення з іншим транспортним засобом, оскільки дорожня обстановка, дорожні умови, обрана водієм швидкість руху та оглядова спроможність проїжджої частини дороги, дозволяла своєчасно виявити інший транспортний засіб, який рухався в попутному напрямку позаду, але легковажно розраховував на їх відвернення, допустив тим самим кримінально протиправну самовпевненість.

Порушення водієм ОСОБА_8 вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та пункту 16.11 Правил знаходиться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та заподіянням ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

З урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора та потерпілої сторони, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому криміналшьного правопорушення, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу його скоєння, порушення правил дорожнього руху, які допустив обвинувачений, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого, наявність причинного зв`язку між неумисними діями обвинуваченого та наслідками у вигляді тілесних ушкоджень у потерпілого, тощо).

В судовому засіданні, з цього приводу, ОСОБА_8 свою вину у скоєнні зазначеного кримінального павопорушення визнав повністю, розкаявся та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому. Також просив врахувати його щире каяття, надати йому можливість виправитись та не позбавляти права керування.

Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 повідомив, що дійсно 25.07.2024 о 15 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «NISSAN LEAF», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснюючи маневр виїзду на головну дорогу вул. Гідності в с. Вишеньки Бориспільського району, не врахував дорожню обстановку щодо можливості виконання безпечного маневру виїзду з другорядної дороги на головну дорогу, порушив вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та пункту 16.11 Правил дорожнього руху Українита, у звязку з чим допустив зіткнення з мотоциклом марки «GEON X-RIDE 190», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався головною дорогою. В результаті ДТП останній отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У цьому зв`язку у суду не виникало сумніву в істинності та правдивості показів обвинуваченого, а тому суд має можливість прийняти рішення про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні даного кримінального правопорушення з урахуванням показів останнього.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази у кримінальному провадженні та процесуальні витрати.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію сторін кримінального провадження.

Зміни обвинувачення, визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_8 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за указаним кримінальним законом.

Кримінальне правопорушення вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті. Доказів зворотному в суді не здобуто.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення ОСОБА_8 під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Тяжкість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень також не оспорювалась.

У цьому зв`язку, кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 286 КК України, суд вважає правильною.

Так, об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, включає такі обов`язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатаціїтранспорту, яке може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у вчиненні дій, які заборонені правилами, невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_8 повинен бути засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання, на думку суду, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, не встановлено.

Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 вказує на те, що він раніше не судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання, де характеризуються лише з позитивної сторони, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває.

Окрім того, обвинувачений офіційно працевлаштований в КО «Муніципальна охорона» та в судовому засіданні зазначив, що його трудова діяльність пов`язана з необхідністю керування транспортним засобом, що фактично є його єдиним способом заробітку.

Ці обставини позитивно характеризують особу обвинуваченого та потребують додаткового врахування при призначенні покарання останньому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є діючим військовослужбовцем.

З цих підстав та з урахуванням положень загальних засад кримінального закону щодо призначення покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, що на переконання суду буде необхідним для виправлення обвинуваченого, сприятиме запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України відсутні.

Окрім того, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, приймаючи до уваги твердження ОСОБА_8 , що його трудова діяльність пов`язані з необхідністю керування транспортним засобом, що фактично є його єдиним способом заробітку.

Також, суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 286 КК України, яка є менш тяжкою, ніж ч. 2 ст. 286 КК України, передбачає додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Пороте, частина друга статті 286 КК України, передбачає альтернативне покарання з/або без позбавлення права керування транспортними засобами.

Зазначені обставини, на думку суду, надають можливість суду призначати основне покарання за ч. 1 ст. 286 КК України, без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.

Саме таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_8 , особі обвинуваченого, наслідкам скоєного ним та меті покарання, виховання особи, та можливості відшкодування ним завданих збитків, дотримання балансу інтересів особистого життя, сімейного стану та тяжкості покарання останнього.

В ході розгляду кримінального провадження ОСОБА_11 , яка є законним представником потерпілого ОСОБА_10 , пред`явила до ОСОБА_8 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Просить суд стягнути з ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 31546 грн. 22 коп. та моральну шкоду у розмірі 80000 гривень 00 копійок. (а.с.53-55, 128-135).

У судовому засіданні ОСОБА_11 даний цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Обвинувачений цивільний позов пред`явлений ОСОБА_11 визнав частково, а саме: щодо розміру матеріальної шкоди не заперечував, зазначений розмір моральної шкоди вважав завищеним.

Захисник обвинуваченого щодо цивільного позову законного представника потерпілого зазначила, що обвинувачений визнає матеріальну шкоду, оскільки її розмір підтверджується доказами, проте, розмір моральної шкоди вважає завищеним, у зв`язку з чим щодо її стягнення поклалась на розсуд суду.

Прокурор просив вирішити цивільний позов у відповідності до вимог закону зважаючи на обґрунтованість вимог.

З цього приводу, заслухавши пояснення сторін, ознайомившись із матеріалами справи, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди здоров`ю потерпілому ОСОБА_10 , внаслідок чого позивач понесла вимушені матеріальні витрати на: невідкладну медичну допомогу, проведення діагностики стану здоров`я потерпілого, оперативне втручання, на курс лікування, придбання лікарських препаратів, а також на реабілітацію, на заявлену в позові суму 31 546 грн. 22 коп., що підтверджується наданими копіями квитанцій та виписок. Дані витрати понесені в період лікування потерпілого ОСОБА_10 та відповідно до медичних призначень, тобто вони направлені на відновлення стану здоров`я, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень при ДТП.

Щодо вимоги ОСОБА_11 про відшкодування обвинуваченим завданої моральної шкоди, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, у відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р. і вважає, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення.

Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Встановлено, що у зв`язку із ушкодженнями, отриманими внаслідок ДТП, потерпілий ОСОБА_10 переніс сильний біль. Через травму втратив на тривалий час можливість нормально спілкуватись і харчуватись, втратив нормальний сон та життєві стосунки. Кошти, які були використані на лікування, це особисті накопичення ОСОБА_10 . Він збирав гроші, які дарували йому на свята, день народження, однак витратити їх на власний розсуд йому не довелося. Останній дуже переживає, що травма нагадає про себе суттєвими наслідками.

У цьому зв`язку, з огляду на вимоги розумності і справедливості, а також матеріальний стан обвинуваченого, у зв`язку з отриманням потерпілим тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що викликало подальше лікування та зміну звичайного способу життя, розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати ОСОБА_11 , на думку суду, повинен становити 20000 гривень.

При цьому відшкодування моральної шкоди носить разовий характер і пов`язано саме з цими обставинами, тому цивільний позов ОСОБА_11 підлягає частковому задоволенню. У задоволенні іншої частини вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити, зважаючи на їх необґрунтованість.

З матеріалів справи не вбачається достатньо переконливих доказів заподіяння такого розміру моральної шкоди, який передбачений позовом, а також такого матеріального стану відповідача, який би свідчив про його спроможність реально задовольнити вимоги позивача у заявлених ним розмірах грошового стягнення. Відтак, зазначений вище розмір задоволених судом позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, - з іншого.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 25 202 грн. 00 коп.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. З огляду на це, арешт накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2025 року (справа №359/4315/25) підлягає скасуванню.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 124, 126, 127-129, 318, 322, 342-351, 353, 358, 363-368 КПК України, ст. 50, 65-67, ч.1 ст. 286 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_8 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Засуджений ОСОБА_8 зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100), протягом місяця з дня набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Держави України (UA858999980313030115000010103; отримувач коштів: ГУК у Київській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300, кримінальне провадження №12025111100000703, справа №359/6388/25), - процесуальні витрати в розмірі 25202 (двадцять п`ять тисяч двісті дві) грн. 00 коп., пов`язаних із залученням експертів.

Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання вироку суду законної сили, а саме: транспортний засіб – автомобіль «NISSAN LEAF», номерний знак НОМЕР_2 , переданий на відвічальне зберігання ОСОБА_8 , - залишити в користуванні власника; транспортний засіб мопед марки «GEON X-RIDE 190», номерний знак НОМЕР_3 , - повернути в користування власника.

Запроваджений згідно ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2025 року (справа №359/4315/25) арешт на транспортні засоби: автомобіль «NISSAN LEAF», номерний знак НОМЕР_2 , та мопед марки «GEON X-RIDE 190», номерний знак НОМЕР_3 , - після набрання вироку суду законної сили, - скасувати.

Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), - 31546 грн. 22 коп. завданих матеріальних збитків, спричинених лікуванням, та 20000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а всього 51546 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот сорок шість) грн. 22 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 відмовити.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області, шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку – після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його законному представнику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1