Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №357/592/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №357/592/26

Суддя: Гавенко О. Л.

Справа № 357/592/26

3/357/864/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні адмінінстартивного правопоршення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №550688 про накладення адміністративного стягнення від 25.12.2025, 25.12.2025 о 22 год. 47 хв. в м.Біла Церква бул.Олександрійський 113 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка що не відповідає обстановці, неприродня блідість, розширені зіниці що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, водій категорично відмовився, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. З метою недопущення затягування розгляду справи судом було прийнято рішення провести розгляд за відсутності правопорушника. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголошує, що сторони судового процесу повинні з розумними інтервалами часу вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.Вказаним рішенням закріплено принцип, відповідно до якого публічний інтерес має пріоритет над приватним, а також підкреслено обов`язок сторін добросовісно користуватись наданими процесуальними правами.Відповідно до постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №0870/8014/12, сторона, залучена до судового розгляду, зобов`язана самостійно цікавитися станом провадження, добросовісно користуватись своїми правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року зазначено, що відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на судові органи держави.Розумність тривалості судового провадження оцінюється з урахуванням складності справи, поведінки сторін, предмету спору та інших обставин. Нездатність суду ефективно протидіяти штучно створюваним сторонами перепонам для розгляду справи визнається порушенням ч.1 ст.6 Конвенції. Враховуючи наведене, а також керуючись ст.268 КУпАП та пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд дійшов висновку, що можливо та доцільно розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме без ОСОБА_1 .

Правопорушника ОСОБА_1 представляє адвокат Бойчук В.М. який просив закрити протокол щодо його підзахисного у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Клопотання долучене до матеріалів справи.

Заслухавши думку адвоката Бойчука В.М. та дослідивши матеріали адмінінстративної справи, а саме протокол серії ЕПР1 №550688, відповідь на запит КНП БМР №2»Білоцерківської міської лікарні №2», відповідь на запит КНП БМР №2»Білоцерківської міської лікарні №4», направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан наркотичного сп`яніня з використанням спеціальних технічних засобів, розписку ОСОБА_2 , рапорт поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в м.Біла Церква УПП у Київській області ДПП капрала поліції Максима Макарчук, рапорт поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в м.Біла Церква УПП у Київській області ДПП капрала поліції Максима Макарчук та відеозаписи від 25.12.2025, вважає, що справа підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання належних доказів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, лише законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них. Органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Наведене вказує на необхідність застосування при розгляді справи принципів кримінального судочинства. При оцінці доказів та вирішенні питань про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд застосовує відповідні положення кримінального процесуального законодавства, оскільки адміністративне правопорушення за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

Ч.1ст.130 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку. Суб`єктом правопорушення є водій транспортного засобу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, власність, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, що визначають його як правопорушення і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 1.1 розд. 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 № 1306 (далі - ПДР України), ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти щодо дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритих територіях тощо) повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення водія або тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР).

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або у відмові водія від проходження огляду у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд для встановлення стану сп`яніння. Пунктом 2.9а ПДР заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає лише за одночасне доведення двох обставин: керування транспортним засобом та відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Разом з тим, під час судового розгляду та дослідження матеріалів справи, у тому числі відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, судом встановлено істотні порушення вимог законодавства під час документування події.

Щодо зупинки транспортного засобу.

В матеріалах справи наявні відеозаписи з відереєстратора та з нагрудної камери поліцейського як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на яких зафіксовано момент зупинки транспортного засобу, обговорення причини зупинки та оголошення причини зупинки. Відповідно до ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. При цьому на відеозапису Clip-0 зафіксовано, як після зупинки транспортного засобу поліцейські підходять до автомобіля, в якому за кермом знаходиться ОСОБА_1 , та починають розмову з ним з того, що у останнього не оновлені дані в РТЦК. Тобто, поліцейськими не було проінформовано водія про конкретну причину зупинки. Так, на відеозапису Clip-1 о 23:08:41 зафіксовано розмову поліцейський між собою в автомобілі в процесі складання адміністративних матеріалів: «-за номера будем писать? Я думаю що треба. За що ж ми його зупинили? За номера? – по 122. – ти думаєш в суді проканає? Вони скажуть: причина зупинки? – Так є причина. Треба щоб все було бумажно оформлено.». Таким чином, поліцейські вирішили, що причиною зупинки будуть грязні номера, і що це в суді «проканає». На відеозапису Clip-3 о 23:35:04 зафіксовано, як поліцейські зачитують протокол ОСОБА_1 та оголошують: «вас було зупинено за те, що у вас грязні номера, їх фактично не було видно». При цьому на відеозапису Clip-8 з відеореєстратора автомобіля поліцейських зафіксовано зупинку автомобіля «Honda Aссord» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . На відеозаписі чітко проглядаються номерні знаки автомобіля і вони є абсолютно чистими. Таким чином, всупереч вимогам законодавства, поліцейськими не було проінформовано ОСОБА_1 про конкретну причину зупинки з детальним описом підстав зупинки. Далі відбувається розмова про те, що ОСОБА_1 світиться в активному розшуку, поліцейські пропонують йому їхати в ТЦК, а вони за ним. Водій відмовляється їхати в ТЦК, говорячи що в нього вдома дружина з маленькою дитиною і він зараз нікуди не поїде, а оновить дані в ТЦК завтра. Поліцейські говорять, що огородять автомобіль фішками і будуть стояти. Надалі один з поліцейських відходить в сторону, телефонує комусь і відбувається розмова по телефону, яка зафіксована на відеозапису Clip-0 о 22:52:30: «стрельнули ухилянта по Оберігу. Він в машині, не їду каже. Рапорт чи що якийсь? Як це все?» Далі ще одна телефонна розмова (Clip-0 о 22:55:41): «Женя не бере трубку, треба щось робить чи щось не робить… ну нєт і всьо… не віре… людина в розшуку, не віре… я думав… в мене його посвідчення водія в руках… знаходиться в розшуку по Оберігу да, а він тут рєзко – я нікуди не поїду, я в це не вірю, він зараз в своїй машині сидить. Питання номер один чи це якось списується рапортом?, питання номер два – в мене його посвідчення водія в руках і ОСОБА_3 каже поведінка підозріла, понімаєш, да?... нічого страшного, правильно?... єслі нєт, то відповідно… і нормально все буде?... наслідки іменно… все, будем складать». Тобто, виявивши особу, яка, зі слів поліцейських, перебуває в активному розшуку ТЦК, працівники поліції не оголошують підстави розшуку, а саме номер постанови ТЦК, дату, не надають для огляду документ або результати перевірки через офіційні бази. Тобто, нічим не підтверджують того, що ОСОБА_1 дійсно перебуває в розшуку. Не вживають ніяких заходів, передбачених чинним законодавством, для затримання такої особи (здійснення адміністративного затримання та складання протоколу про адміністративне затримання згідно ст. 261 КУпАП) та для примусового перевезення особи до найближчого ТЦК та СП для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Наразі, при відмові ОСОБА_1 проїхати з ними в Білоцерківський РТЦК, поліцейські комусь телефонують, радяться і вирішують пошукати в особи ознаки наркотичного сп`яніння та скласти матеріали по ст. 130 КУпАП.

Стосовно ознак наркотичного сп`яніння.В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №550688 від 25.12.2025 року зазначені такі виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродня блідність, розширені зіниці. На відеозаписі Clip-4 о 22:55:23 зафіксовано, як поліцейський говорить «ваша поведінка максимально підозріла». Та він говорить про це з приводу відмови ОСОБА_1 проїхати до РТЦК. «Неприродня блідність», про яку зазначено в протоколі, не була оцінена працівниками поліції та не озвучена ОСОБА_1 . Надалі поліцейський проводить огляд зіниць ОСОБА_1 , заявляє що вони не реагують на світло та говорить про необхідність проїхати до лікаря-нарколога в Ставище. Зі змісту відеозаписів з місця події не вбачається, що поведінка ОСОБА_1 не відповідає обстановці.Він спокійний, врівноважений, чітко висловлює свої думки та відповідно реагує на ситуацію. Щодо зіниць, то потрібно зазначити, що події відбуваються в темну пору доби, він їхав за кермом, очі засліплювали зустрічні автомобілі, очі були перенапружені. Неприродну блідність в темну пору доби взагалі неможливо оцінити. Все це свідчить про надуманість ознак наркотичного сп`яніння, так як розмова про наявність ознак сп`яніння у ОСОБА_1 почалася відразу після того, як він відмовився проїхати з поліцейськими до Білоцерківського РТЦК. Також прослідковується упереджене ставлення поліцейських до водія. На відеозапису Clip-4 о 22:55:53 ОСОБА_1 говорить «я шість років не вживаю, не п`ю, не курю навіть. Пробили мене по базі? Це моє минуле. У мене зараз все добре». В розмові поліцейських між собою (Clip-1 о 23:13:40) звучить фраза: «там в нього прошле якесь є». Таким чином, з вище викладеного вбачається, що ознаки наркотичного сп`яніння судом не встановлені та не підтверджені.

Стосовно наявних в матеріалах справи процесуальних документів.

В матеріалах справи міститься також документ невідомого процесуального походження під назвою «Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕПР1 №550688 від 25.12.2025 року», згідно якого щодо водія ОСОБА_1 працівниками поліції було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Водночас, відповідно до ст. ст. 221, 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП віднесено до компетенції суду, тобто незрозуміло, яким чином працівниками поліції була винесена відповідна постанова, яка є недопустимим доказом.

Щодо проходження огляду на стан сп`яніння не до найближчого закладу охорони здоров`я.

Судом встановлено, що після складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу та пройшов медичний огляд, за результатами якого ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння у нього не виявлено. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду встановлено, що ОСОБА_1 на момент проведення огляду у стані наркотичного сп`яніння не перебував, що також підтверджується результатами лабораторних досліджень. Суд також звертає увагу на те, що відповідно до вимог Стаття 266 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння, поліцейський направляє його до найближчого закладу охорони здоров`я, уповноваженого проводити такі огляди.Разом з тим, як встановлено судом, ОСОБА_1 направляли для проходження медичного огляду до КНП «Рокитнянська багатопрофільна лікарня», що не є найближчим медичним закладом до місця зупинки транспортного засобу у місті Біла Церква, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення.

З огляду на встановлені судом порушення: незаконність зупинки транспортного засобу; відсутність підтверджених ознак сп`яніння; відсутність фактичної відмови від огляду; порушення процедури відсторонення; неналежне оформлення матеріалів справи, суд приходить до висновку, що належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надано.

Стаття 62 Конституції України та практика ЄСПЛ (“Кобець проти України”, “Коробов проти України”) вимагають, щоб вина була доведена поза розумним сумнівом. Сумніви тлумачиться на користь особи.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу інакше як на підставі закону.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є лише ті дані, що отримані належним чином. Стаття 247 КУпАП прямо передбачає закриття провадження у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постановах (наприклад, від 24.01.2019 у справі №127/18803/17, від 15.04.2021 у справі №522/1168/20) наголошує, що відсутність безперервної відеофіксації та непроведення медичного огляду унеможливлює встановлення факту перебування водія у стані сп`яніння, а отже, не може бути підставою для притягнення до відповідальності.?Гарантії справедливого розгляду.

ЄСПЛ у справі “Нечипорук і Йонкало проти України” вказав, що право на справедливий розгляд включає вимогу відсутності упередженості та свавілля з боку правоохоронних органів.

Суд, звертає увагу на те, що обовязок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Державні органи не мають права перекладати обовязок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини, дослідивши надані матеріали, враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме недоведеність факту правопорушення; неналежне оформлення адміністративного протоколу та враховуючи практику ЄСПЛ щодо необхідності об`єктивного та справедливого розгляду справи, а також враховуючи положення ст.62 Конституції України про тлумачення сумнівів на користь особи, яка притягується до відповідальності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 27, 38, 40-1, 130 ч.1, 213, 247,251,283, 284 ч.1 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП .

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя:О.Л. ГАВЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua