Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №357/2991/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2991/26

3/357/1542/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

23.01.2026 приблизно о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої за вказаною адресою, а саме: висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою, погрожував, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969293 від 31.01.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину визнав.

Суддя заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП. адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, подія адміністративного правопорушення мала місце 23.01.2026. Письмові пояснення у заявниці ОСОБА_2 були відібрані працівниками поліції 24.01.2026, що свідчить про встановлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, саме в цей день. Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення складено лише 31.01.2026.

Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 254 КУпАП, оскільки з моменту встановлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до моменту складання протоколу минуло більше семи діб.

Зазначене порушення є істотним, оскільки стосується порядку оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення та впливає на допустимість отриманих доказів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969293 від 31.01.2026 є недопустимим доказом у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є умисні діяння психологічного характеру, що виражаються, зокрема, у словесних образах, погрозах, переслідуванні чи інших діях, які спричиняють шкоду психічному здоров`ю постраждалої особи.

З матеріалів справи та показань особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вбачається, що 23.01.2026 між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 за місцем їх проживання виник словесний конфлікт, під час якого сторони обмінювалися образливими висловлюваннями.

Разом із тим, сам по собі факт словесної сварки або взаємного використання нецензурних висловлювань не свідчить про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки для кваліфікації дій як психологічного домашнього насильства необхідно встановити умисний характер таких дій, їх спрямованість на приниження, залякування чи інший вплив на психічний стан потерпілої та настання або реальну можливість настання шкоди її психічному здоров`ю.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували цілеспрямованість дій ОСОБА_1 , а також не містять об`єктивних даних щодо спричинення потерпілій психологічної шкоди чи реальної загрози її заподіяння.

Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, оскільки на підтвердження факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 не додано належних та допустимих доказів та враховуючи те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватись на припущеннях, тому відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 173-2, 247, 280, 283- 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ