Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №283/432/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Суд: Малинський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №283/432/26

Суддя: Ярмоленко В. В.

Справа № 283/432/26

провадження №1-кп/283/192/2026

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065510000014 від 11 лютого 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Хорошів Житомирського району та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 09 лютого 2026 року близько 22-ї години 30 хвилин, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_4 , в АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, на порозі літньої кухні, під час словесного конфлікту з потерпілим, та після того, як останній, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, підсковзнувшись, впав на підлогу, сів на нього та ліктьовим суглобом правої руки наніс два послідовні удари в праве око та праву надбрівну дугу, та один удар у ліву бокову ділянку шиї, ближче до вушної раковини.

Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця на обох повіках правого ока, садна над середньою частиною правої брови, синця на лівій завушній ділянці з переходом на верхню частину лівої бокової та лівої задньо-бокової поверхні шиї, які відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Своїми діями, які виразились в нанесенні ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 подали заяву, відповідно до якої обвинувачений визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і дає згоду на розгляд обвинувального акту у його відсутність.

У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту без його участі.

Потерпілий ОСОБА_4 також подав заяву, у якій не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

За вимогами частини 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, оглянувши матеріали кримінального провадження за №12026065510000014 від 12 лютого 2026 року та враховуючи, що обвинувачений свою вину визнає та не оспорює обставини встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Судом досліджено письмові докази подані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості:

протокол огляду місця події від 16 лютого 2026 року, де зафіксовано місце де обвинувачений спричинив потерпілому тілесні ушкодження;

висновком судово-медичної експертизи № 50 від 12.02.2026 встановлено характер та ступінь отриманих потерпілим тілесних ушкоджень;

даними протоколів слідчого експерименту від 24.02.2026 з участю свідка ОСОБА_6 та висновком судово-медичної експертизи № 65 від 25.02. 2026 щодо відповідності показань свідка механізму заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень;

даними протоколів слідчого експерименту від 26.02.2026 з участю підозрюваного ОСОБА_3 .

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що його обтяжують його покарання судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини його вчинення та особу винного, який є не судимим в силу ст. 89 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, однак не працює, та відповідно, не має доходу, а тому позбавлений можливості виконати покарання у виді штрафу, суд вважає що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових проступків, можливе при призначенні покарання у виді громадських робіт в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України.

Цивільний позов не пред`являвся. Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 373, 374, 381, 382, 394 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.

Речові докази: DVD-R диски з записами слідчих експериментів з свідком ОСОБА_6 , підозрюваним, залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua