Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №283/1959/25 — Малинський районний суд Житомирської області

Суд: Малинський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №283/1959/25

Суддя: Хомич В. М.

Справа № 283/1959/25

Провадження №1-кп/283/106/2026

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 15.07.2025 за № 42025062350000052, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Малинського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про загальну мобілізацію, оголошену Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», та дію на території України воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який було неодноразово продовжено Указами Президента України, затвердженими Законами України, у зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, перебуваючи на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ), 13 березня 2025 року відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 від № 402 14.08.2008, пройшов медичний огляд та згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 2025-1303-1705 від 13.03.2025, визнаний придатним до військової служби.

26.06.2025 ОСОБА_4 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , доведено вимоги законодавства України з питань оборони, в тому числі і щодо кримінальної відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації за ст. 336 КК України, озвучено зміст повістки про призов для проходження військової служби на 06 годину 27.06.2025, яку він відмовився підписувати та отримувати в присутності свідків, про що складено акт.

З метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, діючи умисно, усвідомлюючи свої протиправні дії, не маючи права на відстрочку, будучи визнаним придатним до військової служби, без поважних причин, будучи належно повідомленим про час та місце прибуття, ОСОБА_4 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , на 06 годину 27.06.2025, таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав частково: підтвердив факт проходження ВЛК, однак заперечує факт отримання повістки про призов на військову службу.

ОСОБА_4 у судовому засіданні надав показання про те, що влітку по дорозі до вокзалу, на вул. Миру, його зупинили працівники ТЦК та попросили документи для перевірки, потім запросили до ТЦК. Він погодився та поїхав з ними. В ТЦК йому дали повістку, все це знімали на відео. Він взяв ту повістку. Працівники ТЦК повезли його для проходження ВЛК, після якої він віддав висновок у ТЦК і пішов додому, бо ніхто нічого не пояснював. На початку осені біля будинку його знову забрали працівники ТЦК. В приміщенні ТЦК знову вручали повістку, знімали на відео. Він написав відмову від військової служби і пішов додому. В ТЦК йому сказали з`явитись у м. Коростень на 6 ранку наступного дня, розказували про якийсь штраф у розмірі 17000 грн. Обвинувачений зауважив, що ВЛК він пройшов не у березні 2025 року, а в кінці літа. В той же час не заперечує, що довідка ВЛК, яка надана на дослідження суду стороною обвинувачення належить йому, в ній його власноручний підпис.

Судом було досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення, а саме:

-витяг з ЄРДР;

-повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про вчинення злочину;

-ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 24.07.2025 про дозвіл на тимчасовий доступ до документів щодо ОСОБА_4 , які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 та протокол тимчасового доступу до речей і документів від 25.07.2025 з описом;

-картку обстеження та медичного огляду КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 13.03.2025 та довідку військово-лікарської комісії №2025-1303-1705 від 13.03.2025 про придатність ОСОБА_4 до військової служби, з власноручним підписом ОСОБА_4 про ознайомлення з постановою ВЛК;

-аркуш доведення вимог законодавства України з питань оборони військовозобов`язаному ОСОБА_4 , зокрема, змісту ст. 65 Конституції України, ст.17 Закону «Про оборону України», ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 335, 336, 337 Кримінального кодексу України, від 26.06.2025;

-повістку № 2806 на ім`я ОСОБА_4 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , на 06 годину 27.06.2025 для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження служби;

-акт відмови від отримання повістки від 26.06.2025, згідно з яким ОСОБА_4 під час оповіщення, відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з небажанням проходити військову службу; текст повістки про явку на 06 годину 27.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 було доведено (озвучено) ОСОБА_4 о 16 годині 15 хвилин 26.06.2025 та відеозапис вказаної події;

-постанову про визнання предметів речовими доказами від 29.07.2025;

-лист ІНФОРМАЦІЯ_3 № 3/666/2972 від 30.07.2025, згідно з яким ОСОБА_4 не звертався до відділу із заявою про оскарження рішення на визначення стану придатності до військової служби, дані про таке оскарження в судовому порядку відсутні.

Свідок ОСОБА_5 надав показання про те, що є оператором рекрутингу ІНФОРМАЦІЯ_3 , безпосередньо допомагає начальнику мобілізаційного відділу. 26.06.2025 ОСОБА_4 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками поліції, оскільки перебував у розшуку через неявку по повістці. Від отримання бойової повістки ОСОБА_4 відмовився. Свідок це бачив особисто. Вручення повістки фіксувалось на відеозапис. ОСОБА_4 повідомив, що не бажає проходити військову службу. ВЛК він проходив раніше та був визнаний придатним до військової служби.

Свідок ОСОБА_6 надав показання про те, що працює у ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 пройшов ВЛК та був визнаний придатним до військової служби. 26.06.2025 ОСОБА_4 вручали бойову повістку, від отримання якої він відмовився, сказав, що не бажає служити.

Свідок ОСОБА_7 надав показання про те, що є начальником мобілізаційного відділу – заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 неодноразово доставлявся працівниками поліції до відділу ТЦК, як особа, що перебуває у розшуку через неявку за повісткою, яка направлялася йому через ІНФОРМАЦІЯ_6 . Перший раз відмовився від проходження ВЛК, дали повістку – не з`явився. Перебував у розшуку, був доставлений поліцією, пройшов ВЛК та був визнаний придатним до військової служби. Потім під час вручення йому бойової повістки, ОСОБА_4 відмовився від її отримання. Все було зафіксовано, оформлено та направлено до поліції для порушення кримінального провадження. Свідок також пояснив, що підстав для відстрочки від мобілізації чи бронювання у обвинуваченого не було. Відмову від військової служби ОСОБА_4 пояснив простим небажання.

Позиція обвинуваченого щодо заперечень фактичних обставин обвинувачення в частині часу проходження ВЛК, а також того, що йому не вручали ніяких повісток, спростовується сукупністю доказів, досліджених судом під час судового розгляду, належність та допустимість яких не поставлено під сумнів обвинуваченим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 336 КК України.

Судом у судовому засіданні було досліджено характеризуючі матеріали на обвинуваченого, а саме:

-копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

-вимога про судимості, згідно з якою ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався;

-медичний висновок про те, що на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

-характеристика з місця проживання, згідно з якою зарекомендував себе посередньо.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення – нетяжкого злочину, його суспільну небезпеку, дані, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень, враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжуючих покарання, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, суд не вбачає, оскільки ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони та призводить до незабезпечення обороноздатності України, зокрема сил оборони, на які відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Дія воєнного стану у державі продовжується, обвинувачений є придатним до служби та особою, яка підлягає призову на військову службу, відстрочок від призову не має, але свідоме небажання нести тягар військової служби, дає підстави суду вважати, що без застосування реального покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння не зміниться, у чому суд переконався під час судового провадження з поведінки обвинуваченого. Відтак з метою досягнення дієвості покарання та запобігання враження безкарності, як у обвинуваченого, так і в суспільства в цілому, ОСОБА_4 слід призначити реальне покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Доля речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відраховувати з дня звернення вироку до виконання – з дня його затримання після вступу вироку в законну силу.

Речові докази: картку обстеження та медичного огляду від 13.03.2025, довідку ВЛК № 2025-1303-1705 від 13.03.2025, повістку № 2806 від 26.06.2025, акт відмови від отримання повістки від 26.06.2025, аркуш доведення вимог законодавства, копію журналу відвідувачів, DVD-R диск з відеозаписом вручення повістки ОСОБА_4 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його оголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua