Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №296/11245/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11245/25

2/296/846/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Цимбалюк А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1. 06.10.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сьомко В.Т. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із позовом до Житомирської міської ради про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в три місяці, який починається з дня набрання рішенням законної сили.

2. Позов обґрунтовувався тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . 03.10.2025 позивач звернулась до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Клименюк Н.Б. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2 , однак нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із тим, що заява про прийняття спадщини до шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 позивачем подана не була, а отже спадщину у встановлений законом строк остання не прийняла.

3. Посилаючись на те, що позивач є спадкоємцем майна ОСОБА_2 за заповітом, про наявність якого вона дізналась випадково, у зв`язку із чим не мала можливості вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а також на те, що наявність заповіту є фундаментальним принципом спадкового права, яке засвідчує волевиявлення померлого, представник позивача просив визначити позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

4. 24.10.2025 ухвалою суду відкрито провадження у даній справі №296/11245/25, яку вирішено розглядати у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання.

5. 02.12.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

6. 03.12.2025 представник Житомирської міської ради - Сищук Н.М. через підсистему «Електронний Суд» подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу у відсутність представника міської ради.

7. 19.02.2026 представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

8. За життя ОСОБА_2 набув право власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру від 15.01.2007 (а.с.124).

9. 10.08.2020 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Клименюк Н.Б. зареєстрований за №775 від 10.08.2020, в якому все належне йому на день смерті майно заповідав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.114).

10. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.02.2025 (а.с.112).

11. В квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої був ОСОБА_2 , на день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований ОСОБА_2 , що стверджується довідкою ОСББ «Бориса Тена 104» від 03.10.2025 (а.с.118).

12. За заявою ОСОБА_1 на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Клименюк Н.Б. заведено спадкову справу №46/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

13. 03.10.2025 постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Клименюк Н.Б. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті заповідача ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, що стверджується копією постанови нотаріуса №184/02-31 від 03.10.2025 (а.с.95).

ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

14. Згідно зі статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України (ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

15. Статтями 1233 та 1236 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

16. Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

17. За змістом частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок, зокрема, смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

18. Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

19. Згідно із частиною 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

20. Відповідно до положення статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частині 1). За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина 3).

V. МОТИВИ СУДУ

21. З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер вітчим заявника ОСОБА_2 , якому належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 та який у складеному за життя заповіті заповідав все належне йому на день смерті майно позивачу у справі – ОСОБА_1 , яка03.10.2025 звернулась до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Клименюк Н.Б. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , однак приватним нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану квартиру, після смерті заповідача ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

22. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

23. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

24. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

25. Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому останній день визначеного законом строку прийняття спадщини є 05.08.2025. До нотаріуса позивач звернулася 03.10.2025, тобто позивач пропустила строку для подання заяви про прийняття спадщини.

26. Мотивуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилалася на те, що їй не було відомо про складання за життя ОСОБА_2 заповіту, а також те, що остання дізналась про існування заповіту випадковою «наводячи лад у квартирі померлого вітчима, у папці з його документами».

27. Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

28. У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) викладено висновок, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Суд у цій справі виходив з того, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту, складеного на його користь, дізнався поза межами строку для прийняття спадщини. Такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. У цій справі встановлені обставини спадкування позивача після смерті його двоюрідного брата, отже, спадкування спадкоємцем п`ятої черги за законом.

29. Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 671/308/20 (провадження № 61-16392св20) викладено висновок, що незалежно від обізнаності про існування заповіту позивач могла реалізувати своє волевиявлення на прийняття спадщини після смерті батька як спадкоємиця першої черги за законом шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса у встановлений законом строк. Проте, така заява позивачем вчасно подана не була, а необізнаність про існування заповіту не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

30. У справі, яка розглядається, правовідносини виникли у зв`язку із спадкуванням позивачем, яка не є спадкоємицею за законом після смерті вітчима ОСОБА_2 , у зв`язку з чим суд вважає, що правовідносини у даній справі є подібними до правовідносин у справи №565/1145/17.

31. Ураховуючи, що позивач не є спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини не проживала із спадкодавцем і не мала підстав звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, аж доки б не дізналась про існування заповіту, складеного на її користь, про який дізналась поза межами встановленого строку для прийняття спадщини, а також те, що спадкова справа після смерті спадкодавця до звернення позивача не заводилася, а строк, який позивач пропустила для подання заяви про прийняття спадщини становить менше двох місяців, суд дійшов висновку про поважність причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці.

32. Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 19, 76-80, 89, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 , задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_3

РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач:

Житомирська міська рада,

зареєстроване місцезнаходження за адресою:

10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 4/2

код ЄДРПОУ 13576954

Повне рішення суду складене 27 лютого 2026 року.

Головуючий суддя Олена РОЖКОВА