Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №161/2690/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2690/26

Провадження № 3/161/1206/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

- за ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

І.Опис обставин, установлених під час розгляду справи

01.02.2026, 18:45, АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 порушив вимоги термінового заборонного припису серії ЕТ №103175 (постраждала особа ОСОБА_2 ), винесеного стосовно нього 01.02.2026 строком на 10 (десять) діб, а саме: з`явився за місцем проживання постраждалої особи.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Крім того, 01.02.2026, 18:45, АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 порушив вимоги термінового заборонного припису серії ЕТ №103176 (постраждала особа ОСОБА_3 ), винесеного стосовно нього 01.02.2026 строком на 10 (десять) діб, а саме: з`явився за місцем проживання постраждалої особи.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

ІІ.Пояснення учасників справи

Згідно з даними протоколів ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, про судове засідання ОСОБА_1 був повідомлений смс-сповіщенням, сформованим у АСДС Луцького міськрайонного суду Волинської області (електронною судовою повісткою), яке було отримане ним 05.02.2026.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, не є обов`язковою.

Отже, справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ІІІ.Застосоване судом законодавство

Відповідно до статті 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до ч. 2 ст. 173-8 КУпАП невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

ІV.Висновок суду

Протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою особою та відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, підтверджується:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №662104 від 01.02.2026 та серії ВАД №662105 від 01.02.2026;

- заявою ОСОБА_2 від 01.02.2026, в якій вона просила притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який порушив тимчасовий заборонний припис;

- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 01.02.2026, в якому вона вказала, що її чоловік ОСОБА_1 порушив вимоги термінового заборонного припису, згідно якого йому було заборонено з`являтися за місцем її проживання;

- рапортом від 01.02.2026.

При цьому, суд враховує також те, що ОСОБА_1 не надав доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.

V.Накладення адміністративного стягнення

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи, що порушник вчинив 2 (два) адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, то суд застосовує до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн., і за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

VІ.Судові витрати

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, ст. ст. 33-35, 40-1, 268, 283-285, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП, накласти на нього остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн., 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу в цей строк постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби і з правопорушника буде стягуватися подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін