Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №161/11651/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11651/25

Провадження № 1-кп/161/9/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 25 лютого 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

потерпілої - ОСОБА_4

представника потерпілої - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження №12025030580001219 від 13.04.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гуменці, Любомльського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

-за ст.291 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13 квітня 2025 року близько

12 години 20 хвилин велосипедист ОСОБА_6 , керуючи велосипедом, який згідно п. 1.9 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі – Правил) є транспортним засобом, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому та згідно п. 6.7 цих Правил, повенен виконувати вимоги інших пунктів Правил, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам розділу 6 Правил дорожнього руху. Розділ 2.3(б) Правил не був уважним , не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, відволікся від керування та перетнув пішохідний перехід на червоний сигнал світлофору по проспекту Соборності в напрямку до вулиці Карпенка-Карого в м. Луцьку Волинської області, внаслідок чого скоїв наїзд передньою частиною керованого ним велосипеду на пішохода ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 яка рухалась по пішохідному переходу з права на ліво відносно його руху, внаслідок чого остання , впала на проїжджу частину дороги, та отримала тілесні ушкодження.

Внаслідок вищевказаних грубих порушень чинних на транспорті правил, що убезпечують рух велосипедист ОСОБА_6 , своїми необережними протиправними діями, які знаходяться в прямому причинному зв`язку спричинив потерпілій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 331від 19.05.2025, тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми тім`яної ділянки справа та зліва, гострої субдуральної гематоми зліва, забою лобної долі головного мозку зліва, травматичний субарахноїдальний крововилив, перелом тім`яної кістки справа, які за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.

Таким чином, у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди наслідками, що настали, перебувають грубі порушення велосипедистом ОСОБА_6 , вимог п.п.2.3(б)6.7.,18.1.,8.7.3.(е) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від.10 жовтня 2001, а саме: п.2.3 (б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бети уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; -п.6.7 Велосипедисти повинні виконувати вимоги цих Правил, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам 6 розділу; Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначене в обвинувальному акті кримінальне правопорушення. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди обвинувачений ОСОБА_6 визнав частково, цивільний позов КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» обвинувачений ОСОБА_6 визнав повністю. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_6 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, зокрема:

- показами даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_4 , яка підтвердила факт наїзду на неї велосипедом під керуванням обвинуваченого ОСОБА_7 .. Після чого її було госпіталізовано до медичного закладу для подальшого надання медичної допомоги. Потерпіла вказала, що внаслідок отриманих травм їй було проведено оперативне втручання, що завдало значної матеріальної та моральної шкоди. Потерпіла в своїх показах також зазначила, що обвинувачений кілька разів намагався встановити контакт з нею, обіцяв провідати її в лікувальному закладі та оплатити лікування, але так і не з`явився. Також в своїх показах ОСОБА_4 зазначила, що після лікування і по теперішній час має моральну травму, страх транспортних засобів, проходить курс лікування з психологом, втратила можливість працювати, і в подальшому проходить лікування від отриманих травм. Обставини, що зазначені в обвинувальному акті підтримує. Поданий неї цивільний позов просить задовольнити в повному обсязі. Щодо міри покарання потерпіла ОСОБА_4 просила суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 своїми необережними протиправними діями, які виразились у порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив злочин, передбачений ст. 291 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд відносить щире каяття.

Обставиною, що обтяжує його покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , судом враховується те, що останній раніше не судимий, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, зобов`язався відшкодовувати завдані збитки потерпілій ОСОБА_4 , разом з тим ОСОБА_6 має постійне місце проживання, зобов`язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, однак збитки потерпілій не відшкодував, не усунув заподіяну шкоду, хоча міг це зробити, також судом враховується поведінка обвинуваченого, за таких обставин суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання йому слід призначити в межах санкції ст.291 КК України у виді обмеження волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Цивільний позов директора КП «Медичне об`єднання Луцької територіальної громади» до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_4 – задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 в користь КП «Медичне об`єднання Луцької територіальної громади» витрати, пов`язані з лікуванням потерпілої ОСОБА_4 в розмірі 64 321,30 (шістдесят чотири тисячі триста двадцять одна гривня тридцять копійок) гривень.

Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги – задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 в користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 29 293,66 (двадцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто три гривні шістдесят шість копійок ) гривень, моральну шкоду в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч ) гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Арешт, що накладений на велосипед, типу гірський, фіолетового кольору, який належить ОСОБА_6 з забороною відчуження, розпорядження та користування – скасувати.

Речовий доказ – велосипед, типу гірський, фіолетового кольору, що належить ОСОБА_6 – повернути останньому за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: