Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №511/2530/23 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2530/23

Номер провадження: 2/511/83/26

25 лютого 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача-адвоката- Магери Р.Ю.,

представника відповідача- ОСОБА_2 (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Роздільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та стягнення аліментів,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 04.12.2017 року органом 5141, ІПН НОМЕР_2 , уродженця с.Піонерське Роздільнянського району Одеської області, батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису №162 від 03.08.2023 року складеного Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про народження ОСОБА_4 , а саме: в графі «Батько» виключити запис « ОСОБА_5 », зазначивши батьком дитини « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 04.12.2017 року органом 5141, ІПН: НОМЕР_2 , уродженця с.Піонерське Роздільнянського району Одеської області», прізвище, ім`я та по батькові дитини залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позовна заява мотивована тим, що з 08.03.2020 року по 09.11.2023 року позивач проживала однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син ОСОБА_4 . На момент народження дитини ОСОБА_3 призваний до ВСУ, що не дало можливості разом звернутися до територіального відділу РАЦС з спільною заявою про визнання батьківства в порядку ст.126 СК України. Оскільки вона з ОСОБА_3 не перебували в зареєстрованому шлюбі, відомості про батька хлопчика у свідоцтві про його народження внесені на підставі ст.135 ч.1 СК України зі слів матері. З народження та до теперішнього часу син проживає з нею та заходиться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку не надає їй коштів для утримання малолітнього сина ОСОБА_4 . Вона не може самостійно його утримувати, тому вимушена звернутись до суду з даною позовною заявою. У зв`язку з цим, просила її позовні вимоги задовольнити, визнати ОСОБА_3 батьком дитини і внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини та стягнути аліменти на утримання дитини.

У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії.

Заочним рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.03.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Роздільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та стягнення аліментів,- задоволено. ( а.с.143-146 том 1 ).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.05.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Сльозка А.Ф. повернуто особі, яка її подала. ( а.с.164-165 том 1)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.07.2025 року заочне рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.03.2025 року, ухваленому у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Роздільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та стягнення аліментів, - скасовано і призначено справу в загальному порядку. ( а.с.198-200)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.09.2025 року по поданій справі призначена судово-генетична експертиза.. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.Проведення експертизи доручено експертам КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» ( м. Одеса, пров. Валіховський,4.) ( а.с.227-228, том 1)

02.12.2025 року вище зазначена цивільна справа повернулася до суду з Висновком експерта № 1214 від 02.10.2025 року з КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Одеської обласної державної адміністрації Департамент охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України» (а.с.1-8, том 2).

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03.12.2025 року відновлено провадження по справі. ( а.с. 10 том 2).

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.12.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. ( а.с.26 том 2)

Позиції сторін у судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, суду пояснила, що ОСОБА_3 є біологічним батьком сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент народження дитини ОСОБА_3 призваний до ВСУ, що не дало можливості разом звернутися до територіального відділу РАЦС з спільною заявою про визнання батьківства в порядку ст.126 СК України. Оскільки вона з ОСОБА_3 не перебували в зареєстрованому шлюбі, відомості про батька хлопчика у свідоцтві про його народження внесені на підставі ст.135 ч.1 СК України зі слів матері. З народження та до теперішнього часу син проживає з нею та заходиться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку не надає їй коштів для утримання малолітнього сина ОСОБА_4 . Вона не може самостійно його утримувати, тому вимушена звернутись до суду з даною позовною заявою. Та просить суд визнати ОСОБА_3 батьком дитини і внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини та стягнути аліменти на утримання дитини.

Представник позивача-адвокат Магера Р.Ю., який діяв на підставі ордера серії ВН №13227444 від 21.0.2024 року в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Сльозка А.Ф., який діяв на підставі ордера серії СВ № 1132110 від 17.06.2025 року в судовому засіданні, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково в частині аліментів, зазначив, що у відповідачавід іншого шлюбу є син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який знаходиться на його утриманні, тому просив суд стягнути аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходів), до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття.

Представник третьої особи - Роздільнянський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явився, надали заяву в якій заперечень не мають та просили справу розглядати без участі представника відділу, відповідно до чинного законодавства. ( а.с.38 том 2)

Судом по справі встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 , виданого Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеського області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) від 03.08.2023 року на підставі актового запису №162, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , в графі мати зазначено - ОСОБА_1 , в графі батько- ОСОБА_5 . (а.с.6, том 1)

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька № витягу 00040810977 від 03.08.2023 року, встановлено, що в актовому записі №162 від 03.08.2023 року, складеного Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеського області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відомості про батька про народження ОСОБА_4 , 26.07.2023 року внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України за вказівкою матері. ( а.с.7, том.1).

Згідно свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , виданого повторно 01.03.2024 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) на підставі актового запису № 3, в графі батько зазначено- ОСОБА_8 . ( а.с.101, том 1)

Відповідно до висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи №1214 від 02.10.2025 року, проведеної на підставі ухвали суду, між відповідачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ймовірністю 99,9999%, таким чином, батьківство практично доведене. ( а.с.1-7, том2)

Мотиви суду та застосовані норми права.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Судом у справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі не перебували.

У статті 125 СК України передбачено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Так згідно актового запису про народження №162 від 03.08.2023 року відомості про батька у актовому запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України за вказівкою матері.

Позивач просить суд встановити, що відповідач є біологічним батьком її дитини та внести зміни у вказаний актовий запис.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

У рішенні від 19 березня 2019 року Європейський суд з прав людини у справі M. T. v. UKRAINE, № 950/17, § 23 - 24, ЄСПЛ вказав, що усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення. Стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини. Суд встановлював порушення статті 8 Конвенції, коли національні органи влади відмовляли у розгляді позову ймовірного біологічного батька про встановлення його батьківства, лише пославшись на визнання батьківства іншим чоловіком та не розглянувши при цьому фактичні обставини справи. На противагу, стаття 8 Конвенції не була порушена у випадках, коли національні органи влади відмовляли у розгляді такого позову після ретельного вивчення інтересів зацікавлених осіб, приділивши особливу увагу інтересам дитини та не проігнорували при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Суд вважає, що позивачем у справі доведено, що ОСОБА_3 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яку вона народила, з якою вона проживала в фактичних шлюбних відносинах. Згідно висновку судово-генетичної експертизи його біологічне батьківство щодо дитини фактично підтверджено.

Оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 є рідним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , то є всі підстави для внесення відповідних змін до актового запису про її народження щодо відомостей про нього, як про батька.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18 (провадження № 61-759св21).

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Підпунктом 2.13.1 п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду (п. 2.16.4 Правил).

У відповідності до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Зважаючи на те, що батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , було записано ОСОБА_5 на підставі зі ст. 135 СК України, а також враховуючи доведеність біологічного батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , суд вважає необхідним внести зміни до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою (ч.3 ст.51 Конституції України ).

Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

У відповідності зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 року № 3, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Суд вважає за необхідне визначити щомісячний розмір аліментів, який відповідач зобов`язаний сплачувати на утримання дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України, обоє батьків зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 182 ч.1 СК України передбачено, що при визначені розміру аліментів, суд враховує: - стан здоров`я та матеріальне становище дитини; - стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; - наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; - наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; - доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; - інші обставини, що мають істотне значення.

Також, ч.2 ст.182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду з дня подачі позовної заяви.

Будь-яких відповідних та належних доказів, що підтверджують надання матеріальної допомоги дружині відповідачем суду не надано.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача суд враховує наступне.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Посилання представника позивача на те, що від іншого шлюбу відповідач має ще сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до уваги не приймаються, оскільки наявність у відповідача іншої сім`ї, які знаходиться на його утриманні, не звільняє його від обов`язку на належному рівні утримувати сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з матір`ю.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач, будучи молодою особою, маючи задовільний стан здоров`я, оскільки не довів протилежне, цілком може надавати своєму сину матеріальну допомогу.

При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менш ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви, тобто з 18.08.2023 року та до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд роз`яснює, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України також підлягає стягненню на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 1211,20грн.

На підставі статей 125,126,128,135,180-183,191 СК України, керуючись статтями 4,18,19,48,76- 81,95,211,223,258-259, 263, 265, 273, 354,355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Роздільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та стягнення аліментів, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 04.12.2017 року органом 5141, ІПН: НОМЕР_2 , уродженця с.Піонерське Роздільнянського району Одеської області, батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису №162 від 03.08.2023 року складеного Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про народження ОСОБА_4 , а саме: в графі «Батько» виключити запис « ОСОБА_5 », зазначивши батьком дитини « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 04.12.2017 року органом 5141, ІПН: НОМЕР_2 , уродженця с.Піонерське Роздільнянського району Одеської області», прізвище, ім`я та по батькові дитини залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менш ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви, тобто з 18.08.2023 року та до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

У відповідності до ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 02 березня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

Третя особа: Роздільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: вул. Муніціпальна,17, м. Роздільна Одеської області, 67400.

Суддя С. І. Гринчак