Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №504/2503/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/2503/25

Провадження №2/504/1295/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря – Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, сщ. Доброслав, в порядау спрощеного провадження, позовну заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ: 44276926) до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості, стягнення судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за договорам кредиту, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.12.2020 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір № 454343 (договір) кредиту.

За умовами даного договору сума кредиту становить 31250,00 грн.

Строк кредиту 365 днів, тобто до 22.12.2021 року.

Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від періоду її встановлення та становить:

За перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних), а за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту – 85 % річних.

Мета кредиту – споживчий кредит.

Орієнтовна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 126,84 % річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 47317,94 грн.

Договір підписаний електронним цифровим підписом відповідача та одноразовим ідентифікатором А572.

Таким чином, умовами вказаного договору визначені всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

26.11.2021 року було укладено договір № 26-11/2021/13, відповідно до якого ТОВ «СЛОН Кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 454343.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до змісту якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 454343.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» отримало право вимоги за кредитним договором № 454343.

Заборгованість за договором відповідачем не погашена, проценти за користування кредитними коштами не сплачені, у відповідача виникла прострочена заборгованість, яка складає: 37674,76 грн. з яких 25573,88 грн. тіло кредиту, 11219,40 грн. нараховані та не виплачені відсотки за користування кредитними коштами, нараховані платежі в порядку статті 625 ЦК України, 746,96 грн. інфляційні збитки, 134,52 грн. три відсотки річних.

Окрім того, 30.03.2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір № 2108636772022 (договір) кредиту.

За умовами даного договору сума кредиту становить 4400,00 грн.

Кредит надається на строк, який визначений у анкеті – заяві та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.

У анкеті – заяві сторони передбачили строк кредиту протягом 365 днів з правом повернення достроково суми кредиту.

Орієнтовний строк кредиту 16 днів.

Процентна ставка за користування кредитом розраховується від суми кредиту за кожен день користування кредитом протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи від першого дня перерахування кредитних коштів у наступному розмірі:

2 відсотки за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахуваних процентів за користування кредитом на пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту (п. 1.4 а. Договору).

Починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком кредиту процентна ставка за користування кредитом збільшується на 1,64 відсотки порівняно з процентною ставкою, яка визначена у п. 1.4 а договору (п. 1.4.б договору).

Починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 відсотки порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4. б договору (п. 1.4 в договору).

Починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 відсотки порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 в. договору (п. 1.4. г договору).

Процентна ставка – фіксована.

Мета кредиту – без конкретної споживчої мети.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 1408,00 грн. (сума відсотків за договором) +616,00 грн. комісія, тобто за весь строк користування кредитом загальна вартість кредиту становить 4400,00 грн. тіло кредиту, 1408,00 грн. відсотки за користування кредитом, +616,00 грн. комісія.

У разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства (п.1.5).

Згідно з п.1.6 договору датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових), а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені ЗУ «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Згідно з п.1.9 договору граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.

Згідно з п.4.1 договору невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті: www.bistrozaim.uа.

У п.4.3 договору визначено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Згідно з п.4.15 договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, умовами вказаного договору визначені всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

01.12.2021 року було укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2108636772022.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до змісту якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 454343.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» отримало право вимоги за кредитним договором № 2108636772022.

Заборгованість за договором відповідачем не погашена, проценти за користування кредитними коштами не сплачені, у відповідача виникла прострочена заборгованість, яка складає: 76328,12 грн. з яких 4400,00 грн. тіло кредиту, 71928,12 грн. нараховані та не виплачені відсотки за користування кредитними коштами.

Проте, позивач, виходячи з критеріїв розумності, добровільно зменшив суму заборгованості за відсотками до 52691,76 грн.

Рух справи в суді першої інстанції.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у свою відсутність, просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засіданні відповідач не з`явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини.

Судом встановлено, що 22.12.2020 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір № 454343 (договір) кредиту.

За умовами даного договору сума кредиту становить 31250,00 грн.

За розрахунком заборгованості (згідно реєстру боржників від.10.01.2023 року) сума виданого кредиту становить 25000,00 грн.

Строк кредиту 365 днів, тобто до 22.12.2021 року.

Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від періоду її встановлення та становить:

За перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних), а за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту – 85 % річних.

Мета кредиту – споживчий кредит.

Орієнтовна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 126,84 % річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 47317,94 грн.

Договір підписаний електронним цифровим підписом відповідача та одноразовим ідентифікатором А572.

Таким чином, умовами вказаного договору визначені всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

26.11.2021 року було укладено договір № 26-11/2021/13, відповідно до якого ТОВ «СЛОН Кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 454343.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до змісту якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 454343.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» отримало право вимоги за кредитним договором № 454343.

Заборгованість за договором відповідачем не погашена, проценти за користування кредитними коштами не сплачені, у відповідача виникла прострочена заборгованість, яка складає: 37674,76 грн. з яких 25573,88 грн. тіло кредиту, 11219,40 грн. нараховані та не виплачені відсотки за користування кредитними коштами, нараховані платежі в порядку статті 625 ЦК України, 746,96 грн. інфляційні збитки, 134,52 грн. три відсотки річних.

Окрім того, 30.03.2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір № 2108636772022 (договір) кредиту.

За умовами даного договору сума кредиту становить 4400,00 грн.

Кредит надається на строк, який визначений у анкеті – заяві та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.

У анкеті – заяві сторони передбачили строк кредиту протягом 365 днів з правом повернення достроково суми кредиту.

Орієнтовний строк кредиту 16 днів.

Процентна ставка за користування кредитом розраховується від суми кредиту за кожен день користування кредитом протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи від першого дня перерахування кредитних коштів у наступному розмірі:

2 відсотки за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахуваних процентів за користування кредитом на пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту (п. 1.4 а. Договору).

Починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком кредиту процентна ставка за користування кредитом збільшується на 1,64 відсотки порівняно з процентною ставкою, яка визначена у п. 1.4 а договору (п. 1.4.б договору).

Починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 відсотки порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4. б договору (п. 1.4 в договору).

Починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 відсотки порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 в. договору (п. 1.4. г договору).

Процентна ставка – фіксована.

Мета кредиту – без конкретної споживчої мети.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 1408,00 грн. (сума відсотків за договором) +616,00 грн. комісія, тобто за весь строк користування кредитом загальна вартість кредиту становить 4400,00 грн. тіло кредиту, 1408,00 грн. відсотки за користування кредитом, +616,00 грн. комісія.

У разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства (п.1.5).

Згідно з п.1.6 договору датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових), а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені ЗУ «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Згідно з п.1.9 договору граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.

Згідно з п.4.1 договору невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті: www.bistrozaim.uа.

У п.4.3 договору визначено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Згідно з п.4.15 договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Договір підписаний електронним цифровим підписом відповідача та одноразовим ідентифікатором G3.

Таким чином, умовами вказаного договору визначені всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

01.12.2021 року було укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2108636772022.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до змісту якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 454343.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» отримало право вимоги за кредитним договором № 2108636772022.

Заборгованість за договором відповідачем не погашена, проценти за користування кредитними коштами не сплачені, у відповідача виникла прострочена заборгованість, яка складає: 76328,12 грн. з яких 4400,00 грн. тіло кредиту, 71928,12 грн. нараховані та не виплачені відсотки за користування кредитними коштами.

Проте, позивач, виходячи з критеріїв розумності, добровільно зменшив суму заборгованості за відсотками до 52691,76 грн.

Релевантні джерела права та висновки суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610,611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами цивільного процесуального законодавства передбачено, що суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У свою чергу учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має це усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків.

За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, а також встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач не погасив тіло кредитів, і тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 25573,88 грн. на відшкодування тіла кредиту за договором № 454343 від 22.12.2020 року, та 4400,00 грн. за договором № 2108636772022 від 30.03.2021 року.

Щодо нарахованих відсотків за договором № 454343 від 22.12.2020.

Суд приймає до уваги, що первинний строк кредиту за договором № 454343 від 22.12.2020 року становив до 22.12.2021 року.

За вказаний період користування коштами сторони визначили загальний розмір відсотків в сумі 16067,94 грн., яка чітко визначена сторонами у графіку платежу, а її розмір визначений умовами кредитного договору.

Пролонгації договору сторони не передбачили.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору, який було надано ТОВ «СЛОН Кредит» станом на 22.12.2021 року (строк дії кредиту), заборгованість за відсотками на цю дату становила 9888,06 грн.

Тому, нарахування платежів (сум відсотків за користування коштами) за межами передбаченого сторонами строку дії кредитного договору, є неправомірним.

Так, відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики просив, у тому числі, крім тіла позики (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований частиною 1 статті 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований частиною 2 статті 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2статті 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного суду викладеною у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Отже, у цій справі нарахування відсотків за користування кредитом за межами строку кредитування погодженого сторонами (22.12.2021 року) є неправомірним.

Тому суд за цим договором стягує 9888,06 грн. відсотків за користування кредитними коштами.

Щодо відсотків за кредитним договором № 2108636772022 від 30.03.2021 року.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»), при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності спорінодному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

При цьому, суд звертає особливу увагу на те, що згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Положеннями ст.ст. 6, 627 ч.1 ЦК України, визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, вимога щодо врахування принципу розумності, як і принципу справедливості, є прямою вимогою закону до договору.

При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори.

Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004.

Суд приймає до уваги, що у пункті 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 зазначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

З огляду на вказані положення, суд першої інстанції вважає, що нарахування заборгованості за відсотками у розмірі 52691,76 грн, яке фактично більше ніж в десять разів перевищує заборгованість за кредитом, також може свідчити про несправедливі умови договору та фактично є надмірним тягарем для відповідача щодо сплати кредиту, а тому суд зменшує їх у цій частині до 4500,00 грн.

Щодо нарахованих сум в порядку статті 625 ЦК України.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (пункт 8.35).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок платежів відповідно до статті 625 ЦК України за кредитним договором № 454343 від 22.12.2020 року, зокрема, судом встановлено, що платежі розраховані до 23.02.2022 року, зокрема з 22.12.2021 року по 23.02.2022 року (64 дні) три відсотки річних на суму заборгованості 25573,88 грн. становлять 134,52 грн., а витрати від інфляції за 01.2022 року та 02.2022 року становлять 746,96 грн.

Тому за кредитним договором № 454343 від 22.12.2020 року слід стягнути витрати від інфляції в сумі 746,96 грн., та три відсотки річних в сумі 134,52 грн.

Судові витрати:

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам позову (47,7%) в розмірі 1155,48 грн. (2422,40 грн.х47,7%).

Решту судового збору слід віднести на рахунок позивача.

Витрати на правничу допомогу.

Частиною 1статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Представництво інтересів в суді як форма правничої допомоги полягає у сприянні особи у здійсненні нею права на захист, що є способом реалізації нею її прав та обов`язків, у разі неможливості з певних причин взаємодіяти із учасниками правових відносин. Одним із видів представництва є представництво за договором, тобто письмовою угодою, якою особа уповноважує іншу особу представляти її інтереси у правових право відношеннях, як із судом так і з учасниками судового процесу.

У даному випадку представництво інтересів позивача здійснювало Адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» на підставі договору про надання правової допомоги від 01.07.2024 року.

Як вбачається з заявки на надання юридичної допомоги № 234 від 01.05.2025 року до Договору про надання правої допомоги від 01.07.2024 року, загальна вартість виконаних робіт складає 25000 гривень, з яких: 4000 грн. усна консультація, 3000 грн. письмова консультація з вивченням документів, та 18000 грн. підготовка позовної заяви.

Також у справі наявний акт від 30.05.2025 року прийому – передачі виконаних робіт.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 та ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, ч. 2ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 59 Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Представництво інтересів в суді як форма правничої допомоги полягає у сприянні особи у здійсненні нею права на захист, що є способом реалізації нею її прав та обов`язків, у разі неможливості з певних причин взаємодіяти із учасниками правових відносин.

Одним із видів представництва є представництво за договором, тобто письмовою угодою, якою особа уповноважує іншу особу представляти її інтереси у правових правовідношеннях, як із судом так і з учасниками судового процесу.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата),підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.

Ці розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дорани проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 , де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з вимогами ст.ст.124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання

У даній справі позивачу професійну правничу допомогу надано; витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, підтверджені; розмір витрат на оплату послуг адвоката у своїй співмірності не відповідає визначеним частиною 4 статті 137 ЦПК України критеріям.

Таким чином, суд враховуючи категорію справи, зусилля та знання, що необхідні для складання процесуальних документів по справі, участі у справі, вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, підлягають відшкодуванню у розмірі 10000 грн, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Решта витрат на правничу допомогу, на переконання суду першої інстанції, не виглядає реальною та справедливою.

Керуючись ст. ст. 2,12,13,76,81,141,247,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, ст. ст. 525,526,612,1048,1049,1050 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ: 44276926) до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості, стягнення судового збору– задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ: 44276926) за договором № 454343 від 22.12.2020 року заборгованість в сумі 25573,88 грн. на відшкодування тіла кредиту, 9888,06 грн. відсотків за користування кредитними коштами, витрати від інфляції в сумі 746,96 грн., та три відсотки річних в сумі 134,52 грн, а всього за цим договором стягнути 36307,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ: 44276926) за договором № 2108636772022 від 30.03.2021 року заборгованість в сумі 4400,00 грн. на відшкодування тіла кредиту, 4500,00 грн., а всього за цим договором 8900,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ: 44276926) судові витрати, - судовий збір в сумі 1155,48 грн., а також витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

В решті вимог позову - відмовити.

Решту судового збору віднести на рахунок позивача.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя В. К. Барвенко