Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №383/1063/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2026 року м. Кропивницький

справа № 383/1063/25

провадження № 22-ц/4809/356/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Єгорової С.М.,

при секретарі – Зайченко В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2025 року (суддя Бондаренко В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 24.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 979441930, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 10 000 грн шляхом зарахування на банківську картку, на умовах повернення та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання утворилась заборгованість в розмірі 37 355 грн, яка складається з: 10 000 грн – заборгованість по кредиту; 27 355 грн – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

Право грошової вимоги за вказаним кредитним договором переходило тричі на підставі договорів факторингу: від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс»; від ТОВ «Таліон Плюс до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача - ТОВ «Юніт Капітал». Так, згідно останнього договору факторингу від 06.03.2024 року №060325-У, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 37 355 грн. відповідно до реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути зазначену суму боргу з відповідача на його користь.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Юніт Капітал» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором , а за реєстрами, які є додатками до нього. Відповідно до Реєстру Боржників та Акту прийому- передачі Реєстру Боржників до Скаржника перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 37 355 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.02.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №979441930 (далі кредитний договір), за умовами п.1.1 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 10000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначеному у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» (а.с.14-16).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 979441930 відповідач станом на момент подання позовної заяви має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10000,00 грн, за відсотками у розмірі 27 355 грн.

28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно із п.1.3, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно із п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно із п.8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

05.08.2020 ТОВ «Таліон плюс» уклав договір факторингу № 05/08/20-01 із ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», відповідно до якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги , зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

04.06.2025 року ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю з позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» предметом якого є зобов`язання клієнта відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити обумовлені грошові кошти.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини за кредитним договором № 979441930 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли 24.02.2021 року, тобто значно пізніше, ніж було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі N 906/1174/18 (провадження N 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

З цього слідує, що майбутня вимога може бути предметом договору факторингу лише в тому разі, коли існує зобов`язання, визначене певним договором, але строк платежу за яким ще не настав.

В справі, що розглядається, на момент укладення договору факторингу (2018 р.), на який посилається позивач, і який на його думку дає йому право вимоги, зобов`язань ОСОБА_1 перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не існувало, оскільки кредитний договір між ними був укладений лише 24.02.2021.

Отже, право вимоги за зобов`язаннями, що виникли в 2021 році, не можуть бути предметом договору факторингу від 2018 року.

Встановивши, що передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, суд правильно та обґрунтовано констатував, що позовні вимоги до ОСОБА_1 є безпідставними.

З огляду на вказане, суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив обґрунтовано.

Аргументи відповідача щодо можливості укладення договорів факторингу щодо переходу права грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) не мають значення для зміни чи скасування рішення суду, оскільки випливають з помилкового трактування чинного законодавства.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» залишити без задоволення.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2025року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський С.М. Єгорова