Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №348/2505/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 348/2505/25

Провадження № 22-ц/4808/388/26

Головуючий у 1 інстанції Матолич В. В.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А.,

суддів: Луганської В.М., Мальцевої Є.Є.,

секретаря Гудяк Х.М.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс» на рішення Надвірнянського районного суду в складі судді Матолич В.В., ухвалене 12 грудня 2025 року в м. Надвірній Івано-Франківської області, повний текст якого складено 16 грудня 2025 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс» до Акціонерного товариства «Комінбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Наталія Романівна про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

встановив :

В жовтні 2025 року представник ПрАТ «Серін-Ліс» звернувся в суд з позовом до АТ «Комінбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Н.Р. про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Позовна заява обгрунтована тим, що 09.02.2021 між АТ «Комінбанк» та ПрАТ «Серін-Ліс» укладено договір №12/21 про відкриття мультивалютної кредитної лінії, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 55 000 000,00 грн терміном до 08 лютого 2024 року. В подальшому 12.07.2021 між АТ «Комінбанк» та ПрАТ «Серін-Ліс» укладено договір №100/21 про відкриття мультивалютної кредитної лінії з кредитним лімітом 50 000 000,00 грн строком повернення до 11 липня 2024 року. На забезпечення виконання вказаних кредитних договорів між сторонами укладено іпотечний договір від 09.02.2021, зареєстрований приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцовою Н.М. в реєстрі №92 та іпотечний договір від 12.07.2021, зареєстрований приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцовою Н.М. в реєстрі за №965. Предметом іпотеки за укладеними договорами було майно, яке на праві приватної власності належить ПрАТ «Серін-Ліс», загальна вартість якого за згодою сторін становить 12 620 460,00 гривень. Об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці площею 11,0090 га, кадастровий номер 2624055900:05:001:0105 за адресою: АДРЕСА_1 , що передана в оренду ПрАТ «Серін-Ліс», відповідно до договору оренди земельної ділянки №6 від 21.09.2015.

Позивач зазначив, що 19.03.2025 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Н.Р. зареєстровано право власності на вказане майно за АТ «Комінбанк» без отримання відомостей вартості нерухомого майна, яка має бути визначена на підставі висновку незалежного експерта – суб`єкта оціночної діяльності. Крім того, позивач не отримував від АТ «Комінбанк» жодних вимог та документів щодо початку досудового врегулювання даного спору, а також щодо можливості проведення державної реєстрації права власності за АТ «Комінбанк». Вказував, що повернення листів у зв`язку із закінченням термінів зберігання, враховуючи, що в Україні діє військовий стан, не може бути належним підтвердженням ухилення ПрАТ «Серін-Ліс» від отримання вказаних вимог.

Про проведення реєстрації права власності на вказане майно підприємство дізналось 24 березня 2025 року, коли невідомі особи зайшли на територію підприємства за адресою Надвірнянський район. с. Делятин по вул. Липня, 11, заявивши, що вони є новими власниками нерухомості. За даним фактом слідчим відділенням ВП №1 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄДРСР 30 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365-2 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, фактично ПрАТ «Серін-Ліс» не було повідомлено про проведення вказаної реєстрації, вартість майна не визначена.

Позивач зазначив, що визначення актуальної вартості нерухомого майна, що є предметом іпотеки, під час проведення державної реєстрації права власності є необхідною умовою як для самого факту проведення державної реєстрації, так і запобігання безпідставного подвійного стягнення заборгованості з підприємства та позбавлення належного йому майна.

Крім того, через початок повномасштабного вторгнення рф на територію України ПрАТ «Серін-Ліс» не мав змоги вчасно погасити кредитну лінію відповідно до укладених кредитних договорів. Проте, підприємство працювало над врегулюванням питання закриття кредитної лінії із залученням закордонних інвесторів.

На думку позивача, АТ «Комінбанк» не було дотримано процедури та вимог ст.37 Закону України «Про іпотеку» та умов іпотечних договорів від 09.02.2021 та 12.07.2021, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою кабміну від 25.12.2015 №1127 та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при подачі документів про проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

За наведених обставин вважав, що проведена нотаріусом реєстрація права власності за банком є незаконною та підлягає скасуванню. Тому просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.03.2025, здійснену приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Н.Р. за АТ «Комінбанк» на нерухоме майно, що належить ПрАТ «Серін-Ліс» на підставі іпотечного договору від 09.02.2021 №92, посвідченого приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцовою Н.М.; іпотечного договору від 12.07.2021 №965, посвідченого приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Кузєцовою Н.М., та закрити розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №59083119.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 12 грудня 2025 року у задоволенні позову ПрАТ «Серін-Ліс» відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, вважаючи його незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, представник ПрАТ «Серін-Ліс» подав апеляційну скаргу.

Вказує, що суд не звернув увагу, що під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за АТ «Комінбанк» висновків про вартість майна приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Н.Р. надано не було, і цей факт підтверджено матеріалами реєстраційної справи. Відтак, нотаріусом в порушення вимог ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», п. 61 Порядку №1127, вимог п. 6.3. іпотечного договору від 09.02.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №92, п. 6.3. іпотечного договору від 12.07.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №965 19.03.2025 зареєстровано право власності за АТ «Комінбанк» на нерухоме майно, яке належить ПрАТ «Серін-Ліс» без отримання вартості нерухомого майна, яка має бути визначена на підставі висновку незалежного експерта – суб`єкта оціночної діяльності. Висновок про вартість майна щодо 16 об`єктів від 04.02.2025 та висновок про вартість майна (меблевий цех №2) від 14.02.2025 також не направлялися ПрАТ «Серін-Ліс» як власнику нерухомого майна і стороні іпотечного договору. Вказує, що посилання у судовому рішенні про наявність експертної оцінки вартості нерухомого майна, що було предметом іпотечних договорів та надання вказаних висновків приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу не означає автоматично надання вказаних відомостей нотаріусу під час проведення державної реєстрації.

Крім того, ПрАТ «Серін-Ліс» не отримував вимоги щодо необхідності погашення кредитної заборгованості і відповідні повідомлення з «Укрпошта» чи представників АТ «Комінбанк» про надсилання даних вимог та необхідності їх отримання, як наслідок дані повідомлення повернуто через закінчення терміну зберігання, а не у зв`язку з відмовою від отримання повідомлення.

Вважає, що недобросовісні дії АТ «Комінбанк» під час реєстрації права власності на нерухоме майно, що було предметом іпотечних договорів призвело до незаконного позбавлення ПрАТ «Серін-Ліс» права власності на належне йому нерухоме майно.

За наведених обставин просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Комінбанк» покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять підстав для його скасування.

Вказує, що відповідачем було двічі рекомендованими листами направлено на зареєстровану адресу позивача вимогу про усунення порушень основного зобов`язання. Натомість вказані листи повертались з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Таким чином, відповідачем виконано вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Також, 04.02.2025 року та 14.02.2025 року було проведено оцінку об`єктів нерухомого майна, про що свідчить Висновок про вартість майна щодо 16 об`єктів від 04.02.2025 року та Висновок про вартість майна від 14.02.2025 року, копії яких містяться в матеріалах справи. Зазначені Висновки/Звіти були надані приватному нотаріусу для проведення державної реєстрації за Відповідачем права власності на нерухоме майно, переданого позивачем в іпотеку разом з Довідкою № 06.1/613/БТ від 18.03.2025 року та про них було зазначено в самій Довідці. Враховуючи, що відповідачем проведено оцінку іпотечного майна, яка була чинною на момент переходу права власності, відповідачем дотримано норми щодо надання оцінки предметів іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Натомість позивач не надав доказів визнання висновку про вартість майна в судовому порядку недійсним, чи того, що вартість предмета іпотеки є більшою, ніж зазначено у висновку.

Посилається на те, що скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки, є належним способом захисту прав іпотекодавця за умови, якщо таке майно не було відчужене на користь третіх осіб. Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду майно не перебувало у власності відповідача, а перебуває у власності третьої особи, позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав.

В засіданні апеляційного суду приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що відповідно до статті 372 ЦПК України не є перешкодою розгляду справи у їх відсутності.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив, надавши відповідні пояснення.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення , або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 377 передбачено, що порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до договору №12/21 від 09.02.2021 про відкриття мультивідновлювальної кредитної лінії, відповідач надав позивачу кредит з лімітом у розмірі 55000000,00 гривень до 08.02.2024, фіксована процентна ставка 15% річних.

09.02.2021 сторони уклали іпотечний договір, зареєстрований у реєстрі за №92, відповідно до умов якого виконання зобов`язані позивача за договором від 09.02.2021 №12/21 забезпечено предметом іпотеки, а саме: нежитловими приміщеннями з реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна: 321955326240, 15181226240, 15124026240, 1210410126240, 1210342326240, 1956493526240, 2285496926240, 2285351326240, 2285366026240, 2285401026240, 2285426026240, 2285442726240, 2285465326240, 2285481426240, 100524526240, 100484926240. На момент укладення договору визначено, що вартість предмета іпотеки становить 12 620 460,00 гривень. У пункті 6.3 вказаного договору визначено право відповідача на задоволення своїх вимог, шляхом прийняття у власність предмета іпотеки у порядку визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку", при цьому суб`єкт оціночної діяльності визначається відповідачем і відповідач має безумовне право на реєстрацію права власності на предмет іпотеки незалежно від претензій позивача, який має право оскаржити таку реєстрацію у судовому порядку.

12.07.2021 сторони уклали договір №100/21 про відкриття мультивалютної кредитної лінії за програмою «доступні кредити 5-7-9 %», відповідно до умов якого відповідач надав позивачу кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії у розмірі 50 000 000,00 гривень до 11.07.2024; при дотриманні умов договору процентна ставка 3% річних; при недотриманні - 6,90%.

Для забезпечення виконання зобов`язань за договором від 12.07.2021 №100/21, 12.07.2021 сторони уклали іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за №965, предметом іпотеки за яким є об`єкти нерухомого майна за реєстраційними номерами: 321955326240, 15181226240, 15124026240, 1210410126240, 1210342326240, 1956493526240, 2285496926240, 2285351326240, 2285366026240, 2285401026240, 2285426026240, 2285442726240, 2285465326240, 2285481426240, 100524526240, 100484926240, 2326123426240. Вказані об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці площею 11,0090 га, кадастровий номер 2624055900:05:001:0105, яка надана позивачу в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки №6 від 21.09.2015 до 22.09.2030 року. На момент укладення договору визначено, що вартість предмета іпотеки становить 14 065 020,00 гривень. У пункті 6.3 вказаного договору визначено право відповідача на задоволення своїх вимог шляхом прийняття у власність предмета іпотеки у порядку визначеному ст.37 Закону України "Про іпотеку". При цьому суб`єкт оціночної діяльності визначається відповідачем, і відповідач має безумовне право на реєстрацію права власності на предмет іпотеки незалежно від претензій позивача, який має право оскаржити таку реєстрацію у судовому порядку.

Відповідно до копії висновку експерта від 05.02.2025 №СЕ-19/109-24/5148-ЕК заборгованість ПрАТ «Серін-Ліс» за договором від 09.02.2021 №12/21 складає: 4750000,00 гривень основного боргу; 1445058,29 гривень відсотків по кредиту; 2200195,84 гривень комісії за управління кредитом. Розбіжність становить 883,41 гривні. Заборгованість ПрАТ «Серін-Ліс» за договором від 12.07.2021 №100/21 складає 48291935,89 гривень основного боргу; 10663830,37 гривень відсотків по кредиту. Розбіжність становить 1411,31 гривень.

08.01.2025 АТ «Комінбанк» надіслав ПАТ «Серін-Ліс» повідомленя-вимогу про те, що у випадку невиконання вимоги про усунення порушення і несплати заборгованості банк буде вимушений розпочати процедуру позасудового врегулювання відповідно до іпотечних договорів, укладених 09.01.2021 та 12.07.2021 шляхом передачі АТ «Комінбанк» права власності на предмет іпотеки. Зазначену вимогу цього ж дня було надіслано на юридичну адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення. 27.01.2025 поштове відправлення було повернене відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

10.02.2025 АТ «Комінбанк» повторно надіслав ПАТ «Серін-Ліс» повідомлення-вимогу про те, що у випадку невиконання вимоги про усунення порушення і несплати заборгованості банк буде вимушений розпочати процедуру позасудового всрегулювання відповідно до іпотечних договорів, укладених 09.01.2021 та 12.07.2021 шляхом передачі АТ «Комінбанк» права власності на предмет іпотеки. Зазначену вимогу цього ж дня було надіслано на юридичну адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення. 27.02.2025 поштове відправлення було повернене відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до висновку про вартість майна від 04.02.2025 ринкова вартість нерухомого майна загальною площею 13304,0 кв.м, що належить ПрАТ «Серін-Ліс» за адресою: АДРЕСА_1 з ПДВ становить 40026798,00 гривень.

Відповідно до висновку про вартість майна від 14.02.2025 вартість меблевого цеху №2, загальною площею 10130,2 кв.м, що належить ПрАТ «Серін-Ліс» за адресою: АДРЕСА_1 з ПДВ становить 2503058,17 гривень.

19.03.2025 приватним нотаріусом Фріс Н.Р. на підставі: іпотечного договору №92 від 09.02.2021; іпотечного договору №965 від 12.07.2021; довідки іпотекодержателя про суму боргу за основним зобов`язанням та про вартість предмета іпотеки №06.1/61/БТ 18.03.2023; вимоги іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору №06.2/123 від 08.01.2025; документів, що підтверджують надсилання іпотекодавцю та боржнику зазначеної вимоги; вимоги іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору №06.2/677 від 10.02.2025; документів, що підтверджують надсилання іпотекодавцю та боржнику зазначеної вимоги, право вланості на предмети іпотеки було зареєстроване за відповідачем.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 712/9272/17, провадження № 14-345цс19).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20).

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, що виникають з індивідуальних, цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог.

Подібні правові висновки викладені також і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 210/5659/18 (провадження № 14-632цс19), від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20), від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/41966/21 ((провадження № 14-36цс22) та інших.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).

Тобто, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

У пункті 1 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що з 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» - спір щодо правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду, якщо таке основне зобов`язання є господарським і спір щодо нього підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12916/15 та від 23 листопада 2022 року у справі № 345/1537/21).

З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, для розгляду спорів щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, а також щодо майна, яке є предметом такого забезпечення, якщо сторонами основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Тоді як за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, та щодо майна, яке є предметом такого забезпечення, якщо хоча б однією стороною основного зобов`язання є фізична особа, яка, вступаючи у це зобов`язання, не діяла як фізична особа-підприємець. Для визначення юрисдикції суду значення має суб`єктний склад сторін основного зобов`язання, а не правочинів, укладених для забезпечення його виконання (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (пункти 5.12-5.13), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18(пункти 5.12, 5.29), від 20 листопада 2019 року у справі № 910/9362/19 (пункт 5.20)).

Отже, до юрисдикції господарського суду не належить, зокрема, спір щодо виконання договору, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, чи щодо майна, яке є предметом такого забезпечення, якщо хоча б однією стороною основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 906/277/18 (пункти 33, 45)).

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 201/5876/22 (провадження № 61-4378сво23) Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що справи щодо правочину, у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання між юридичними особами, належать до юрисдикції господарського суду, оскільки такий правочин є похідним від кредитних правовідносин господарюючих суб`єктів.

У справі, що переглядається, суди встановили, що між ПрАТ «Серін-Ліс» та АТ «Комінбанк» укладено іпотечні договори від 09.02.2021 та 12.07.2021, відповідно до умов яких ПрАТ «Серін-Ліс» як майновий поручитель забезпечив виконання зобов`язань перед відповідачем АТ «Комінбанк» за кредитними договорами від 09.02.2021 та 12.07.2021. Тобто, вказані договори укладені після 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Спір стосується оскарження позивачем звернення стягнення на предмет іпотеки за договорами, укладеним на забезпечення виконання умов кредитного договору, сторонами якого є юридичні особи ПрАТ «Серін-Ліс» та АТ «Комінбанк», тобто правовідносин, які є похідними від кредитних правовідносин господарюючих суб`єктів.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі (частина 1 статті 256 ЦПК).

Тому колегія приходить до висновку про закриття провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 255, 256, 374, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс» задовольнити частково.

Рішення Надвірнянського районного суду від 12 грудня 2025 року скасувати, а провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс» до Акціонерного товариства «Комінбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Наталія Романівна про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно закрити.

Роз`яснити Приватному акціонерному товариству «Серін-Ліс», що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Позивач вправі протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Івано-Франківського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Луганська

Є.Є. Мальцева

Повний текст постанови складено 02 березня 2026 року.