Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №725/437/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Справа № 725/437/26

Номер провадження 2-а/725/11/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026 року Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову вказував, що 10 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 оператором групи бронювання відповідача відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення № 72 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Не погоджуючись із даним протоколом він подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заперечення на даний про, які при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови не були враховані.

В подальшому, 25 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто матеріали справи відносно нього та винесено постанову № 72 , якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП з накладанням штрафу в розмірі 17000 грн.

Як убачається зі змісту вищевказаної постанови, він будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року й відповідно своїми діями порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період й відповідно вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Разом з тим вважає, що вказана постанова є протиправною, порушує його законні права та обов`язки і підлягає скасуванню, оскільки була винесена у його відсутності та в подальшому його не було повідомлено у визначеному законом порядку про дану постанову, а також не повідомлено про обов`язок сплатити штраф та не роз`яснено право оскарження вищевказаної постанови.

Крім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП відповідач мав право самостійного доступу до Єдиного державного реєстру призовників й відповідно міг г отримати будь-яку інформацію щодо нього шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. А тому положення статей 210, 210-1 КУпАП у даному випадку не могли бути застосовані.

Також вказував, що він постійно проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та дані щодо його місця проживання наявні у Єдиному державному демографічному реєстрі та з 10 червня 2023 року вони не змінювалися.

Вказані обставини свідчать про незаконність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому просив визнати протиправною і скасувати постанову № 72 від 25 березня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн. і провадження у справі закрити.

Ухвалою судді Чернівецького районного суду міста Чернівців від 23 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.

11 лютого 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, вказуючи на їх безпідставність та правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також правомірність дій працівників Чернівецького МТЦК.

При цьому, вказував, що відповідно до абз.3 п.10-1 Додатку 2 до Порядку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Отже, ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року), чим своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) порушив положення пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ, Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані. З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що постанова про адміністративне правопорушення № 72 від 25 березня 2025 року винесена з дотриманням усіх необхідних норм, процедур та у встановленому законодавством порядку, а вимоги ОСОБА_1 стосовно її оскарження є безпідставними та задоволенню не підлягають.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від його представника Галета П. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності та про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України судове засідання проводилося без технічної фіксації.

Суд, дослідивши матеріали справи, повністю і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Так, згідно з ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, з матеріалів справи убачається, що 10 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 оператором групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 72 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

При цьому, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений 10 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 25 березня 2025 року о 17 годину 00 хвили в приміщенні ТЦК та СП ( АДРЕСА_2 ), кабінет № 25 та наявний підпис позивача. Будь-які заперечення до протоколу позивачем не внесені ( а.с. 7-8).

Крім того, як убачається з копії протоколу, у ньому наявні дані, зокрема підпис ОСОБА_1 про ознайомлення із правами, визначеними ст.268 КУпАП та про отримання другого примірника.

До того ж, 25 березня 2025 року ОСОБА_1 було подано на адресу відповідача письмові заперечення на протокол.

В подальшому, постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 72 від 25 березня 2025 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Зокрема, з описової частини вказаної постанови вбачається, що 10 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 оператором групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 72, відповідно до якого ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним та перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг, у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року).

Таким чином, у постанові зафіксовано, що ОСОБА_1 своїми протиправними діями порушив вимоги ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним законодавства про оборону , мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період й відповідно вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Так, відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 210-1 КУпАП України є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Зокрема, правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» , Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ №1487 від 30.12.2022.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період -це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24.02.2024 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку наказано провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

При цьому, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Частиною третьою статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту,за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Враховуючи вимоги абз.7 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих, що відносяться до абз.2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Частиною 10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»(в редакції Закону №3633-IX від 11.04.2024 року , який набув чинності 18.05.2024 року) визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Відповідно до ч.11 ст.38 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також п.23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно зі ст.42 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Абзацом 4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Таким чином, значені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно, а саме: через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Зокрема, з наданого витягу «Резерв+» убачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов`язаний та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону користається відстрочкою до 3 лютого 2026 року. Крім того, рішенням ВЛК від 10 березня 2025 року визнаний придатним до військової служби, а також наявні дані про те, що ОСОБА_1 військово-облікові дані були оновлені 12 березня 2025 року ( а.с. 18).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач уточнив свої персональні дані лише 12 березня 2025 року, про що свідчать відомості з застосунку "Резерв +", тоді як мав своїм обов`язком уточнити дані в період з 18.05.2024 року до 16.07.2024 року.

При цьому, позивач не був позбавлений права оновити персональні дані дистанційно, через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, проте відповідних доказів в матеріалах справи не міститься.

Отже, позивач з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року мав обов`язок уточнити свої облікові дані (зокрема, адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження, однак у встановлені законом строки та способи свої військо-облікові дані не уточнив й відповідно належних доказів на спростування вказаного суду не наддав, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Щодо посилання позивача на примітку до ст.210,210-1 КУпАП та можливості відповідачем самостійного отримання даних позивача, суд зазначає наступне.

Так, приміткою у ст.210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексуне застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

В свою чергу, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів - ІНФОРМАЦІЯ_4 може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, проте обов`язок такого уточнення покладається саме на військовозобов`язаного, яким є позивач, тобто дані реєстру формуються на підставі наданих військовозобов`язаним даних.

Таким чином, ця примітка не може бути застосована в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач.

Як встановлено в ході розгляду справи та не спростовано позивачем, ОСОБА_1 проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно із зазначеними правовими норами, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних у встановлений період не скористався, чим порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу.

Будь-які докази того, що ОСОБА_1 мав поважні причини для того, щоб не виконати обов`язок з уточнення облікових даних, суду не надані. При цьому судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Щодо доводів позивача, викладених у запереченнях на протокол, які були подані до ТЦК 25 березня 2025 року, зокрема в частині неможливості накладення адміністративного стягнення за межами строків притягнення до відповідальності, суд зазначає наступне.

Так, положеннями ч.1 ст.38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП становить три місяці з дня його виявлення.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що правопорушення вчинено - 17.07.2024 року , відповідачу стало відомо про порушення позивачем вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію 10 березня 2025 року по прибуттю останнього до ТЦК та Сп.

Отже, з вищевказаного можна дійти висновку, що відповідачу стало відомо про порушення позивачем вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію після його прибуття до ТЦК та СП 10 березня 2025 року.

Таким чином, оскаржувана постанова від 25 березня 2025 року прийнята відповідачем в межах строків, встановлених ч. 7 ст. 38 КУпАП, враховуючи, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, є триваючим.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення, а вимоги до змісту постанови, які визначені чинним законодавством, відповідачем дотримані.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 , залишивши рішення суб`єкта владних повноважень без змін.

У разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.72-77,79,139,205,217,219-220,242,255,286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 02.03.2026 року.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.