Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №641/7245/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/600/2026 Справа № 641/7245/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Музиченко В.О.

за участю секретаря – Микитюк В.П.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Юлія Сергіївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить суд: визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 строком два місяці після набрання рішенням суду законної сили.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , за життя він заповітів не складав, інші спадкоємці після його смерті відсутні, так як мати померла раніше. За життя батькові належала частина квартири АДРЕСА_1 . Інша частина вказаної квартири належить їй на праві власності. Після смерті батька вона знаходилась у дуже пригніченому стані, в зв`язку з початком війни, вона з дітьми була вимушена виїхати з Харкова на захід України. В кінці серпня 2025 року вона повернулась до Харкова з метою звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак 01.09.2025 року захворів її син та потребував її нагляду та догляду. Одразу після збору усіх необхідних документів, вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову, скільки пропустила строк такого звернення. Вважає, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 01.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 року закрито підготовче провадження.

Позивач надала заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, справу просила розглядати за її відсутності.

Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на позов не надав.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Юлія Сергіївна в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, дійшов наступного.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_3 є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 23.08.2017 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прокопенко А.В.

18.09.2025 року постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Ю.С. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки останньою пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду для його поновлення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, згідно з ч.3 ст.1223 ЦК України.

Відповідно до положень ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

За положеннями пункту 2.1. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Згідно із ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На підтвердження поважності причин пропуску строку позивачем надано довідку ТОВ «МЗ Харківська» про те, що син позивача, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 хворів з 01.09.2025 року по 12.09.2025 року, діагноз – ентеровірусна інфекція, герпангіна.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що позивач об`єктивно не могла звернутися до нотаріуса, через хворобу сина та пропуск строку звернення до нотаріуса складає лише десять днів, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємицею поважними та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном у два місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1220, 1222, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 терміном два місяці з дати набранням рішення законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Харківська міська рада, адреса: м. Харків м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243.

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коляда Юлія Сергіївна, адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя В.О.Музиченко