Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №946/8225/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 18 лютого 2026 р.

Справа: №946/8225/25

Суддя: Бальжик О. І.

Справа № 946/8225/25

Провадження № 2/946/1702/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 лютого 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді: Бальжик О.І.

за участю секретаря: Шарова Є.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ізмаїл позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування понесених витрат,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування понесених витрат у загальній сумі 25 827 гривень 48 копійок та судового збору в сумі 1 211 гривень 20 копійок.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 (по 1/3 частині кожному). Відповідачі є співвласниками квартири і відповідно до закону зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послугиу строки, встановлені договором або законом. Так, ним були понесені витрати зі сплати наданих послуг на квартиру, а саме: послуг з утримання будинку у розмірі 9 921 гривень 74 копійок, з технічного обслуговування внутрішньо-будинкової системи мереж опалення в розмірі 102 гривня 43 копійки, послуг з постачання теплової енергії в розмірі 26 677 гривень 72 копійки, з технічного обслуговування КП ІВУВКГ у розмірі 1 120 гривень 32 копійок, а всього на суму 38 741 гривень 21 копійка. У зв`язку з чим, позивач вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як співвласники квартири зобов`язані відшкодувати понесені ним витрати пропорційно до їх частки, зокрема кожна по 12 913 гривень 74 копійки.

Ухвалою судді від 28.10.2025 року справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ст.274 ЦПК України (а.с.24).

Про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні відповідачі повідомлені належним чином.

Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Представник позивача звернувся із заявою про підтримання позову та розгляд справи у його відсутність; проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідачі причини неявки не повідомили, відзив на позовну заву не надіслали.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року вирішено розглядати справу на підставі наявних у ній даних і доказів (в заочному порядку).

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов такого висновку.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 (1/1 частка) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.10.2012 року за №1094, форма власності – приватна спільна сумісна (а.с.4).

У частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).

З наведених норм права вбачається, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги регрес).

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).

Оскільки сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 з 23.10.2012 року, вони, у відповідності до закону, зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно листа КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» № 77-К від 10.09.2025 року, по абоненту за особовим рахунком № НОМЕР_1 у квартирі АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2022 року по 01.08.2025 року нараховано та сплачено за послугу з постачання теплової енергії 26 677 гривень 72 копійки, за послуги з обслуговування внутрішньо-будинкових мереж системи опалення нараховано 1 029 гривень 35 копійок та сплачено 1 021 гривня 43 копійки, а також за абонентське обслуговування нараховано 1 382 гривні 54 копійки та сплачено 1 340 гривень 02 копійки (7-14).

Відповідно до даних КП ІВУВКГ м. Ізмаїл по абоненту особового рахунку № НОМЕР_2 станом на 12.09.2025 року по технічному обслуговуванню абонента ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , за період з 01.10.2022 року до 01.09.2025 року нараховано та сплачено 1 120 гривень 32 копійки (а.с.15).

Як вбачається з листа КП «Житсервіс» № 931 від 09.09.2025 року та виписки з особового рахунку № НОМЕР_3 за послуги з управління будинком з 01.01.2022 року до 01.09.2025 року нараховано та сплачено 2 612 гривень 08 копійок (а.с.5-6).

Таким чином, виходячи із принципу солідарного обов`язку співвласників майна щодо сплати необхідних витрат на його утримання, позивач та відповідачки повинні були сплатити по 10?923 гривні 86 копійок (32?771,57 / 3) кожен.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що доказів проти наданого позивачем розрахунку за надання послуг суду відповідачами не надано, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме в загальній сумі 21?847 гривень 72 копійок, що становить 10?923 гривні 86 копійок з кожного відповідача.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Також, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1 024 гривні 55 копійок (84,59 % * 1 211,20).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ) про відшкодування понесених витрат, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати комунальних послуг у розмірі 10?923 (десять тисяч дев`ятсот двадцять три) гривні 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати комунальних послуг у розмірі 10?923 (десять тисяч дев`ятсот двадцять три) гривні 86 копійок.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 024 гривні 55 копійок.

Копії рішення надіслати для відома сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.І.Бальжик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua