Суд: Київський районний суд м. Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 16 лютого 2026 р.
Справа: №953/10432/25
Суддя: Зуб Г. А.
Справа№ 953/10432/25
н/п 3/953/82/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши адміністративний матеріал направлений з УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463768 від 24.09.2025, 24.09.2025 о 12-11 годині м. Харків, вул. Нескорених, 2г, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SUBARU LEGACY д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння: різка зміна позбавлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя та неприродна блідість. Від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.
Представник ОСОБА_1 – адвокат Чепенко О.І., в судовому засіданні просив закрити адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності складу та події адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що його підзахисний від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся, наполягав на проходженні такого огляду, однак в подальшому працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення саме за відмову від проходження такого огляду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника ОСОБА_1 – адвоката Чепенка О.І., дослідивши докази, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в зазначеній справі з наступних підстав.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об`єктивно з`ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР передбачена ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015р. (далі -Інструкція),огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота): порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Відповідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Судовим розглядом встановлено, що 24.09.2025 о 12-11 годині, за адресою м. Харків, вул. Нескорених, 2г, відносно ОСОБА_1 складено протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, тобто за порушення п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена статтею 130 КУпАП.
На підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння до адміністративного матеріалу долучено відповідні відеозаписи.
Так, з відеозапису вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб SUBARU LEGACY д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Підставою зупинки транспортного засобу працівниками поліції було повідомлено про перевищення швидкості руху, за що було складено відносно ОСОБА_1 протокол за ст.. 122 КупАП.
В подальшому працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що він перебуває у розшуку, як порушник військового обліку, та складено протокол адміністративного затримання.
Так, ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції, що у розшуку, як порушник військового обліку, він не перебуває, та відмовляється проти складання відносно нього відповідного протоколу про адміністративне затримання.
При цьому, з відеозапису вбачається, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, наполягав на проходженні такого огляду.
Отже, на оглянутих відеозаписах, наданих до суду в якості доказів, відсутні відомості про факт відмови ОСОБА_1 саме від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому, суд вважає, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП, хоча вищезазначена справа і стосується адміністративної відповідальності в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, проте в п. п. 4 і 4.1. Конституційний Суд України визнав, що презумпція невинуватості поширюється не тільки на кримінальні справи, але і на справи про адміністративні правопорушення.
А це означає, що підхід до доведення вини у цих справах, по суті справи, повинен бути таким же, як і у кримінальних провадженнях.
Винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена з вичерпною повнотою поряд з конституційним положенням про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки протилежне не буде доведене і зафіксовано в установленому законом порядку.
Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини у п. 77 Рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain) від 06 грудня 1988 року звернув увагу, що зміст принципу презумпції невинуватості, який закріплено п. 2 ст. 6 Конвенції, вимагає щоб тягар доведення покладався на сторону обвинувачення і будь-який сумнів тлумачився на користь обвинуваченого.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення судам необхідно дотримуватися принципів диспозитивності, свободи в поданні учасниками справи суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на захист, верховенства права, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, спрямованої на додержання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої стандарти та вимоги кримінального провадження поширюються на провадження у справах про адміністративні правопорушення ( справа "Надточій проти України" рішення від 15.05.2008 року, справа Озтюрк проти Німеччини " рішення від 21.02.1984 року, Маліге проти Франції рішення від 23.09.1998 року, Гурепко проти України від 08.04.2010 року).
Конституційний суд України в абзаці 2 п. 4 Рішення від 26.02.2019 р. № 1-р/2019 також вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «IN DUBIO PRO REO», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є достатнім та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 130 ч.1, 245, 247 ч. 1 п. 1, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
п о с т а н о в и в:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів, апеляція на яку подається через районний суд.
Суддя Г.А. Зуб
Оригінал: reyestr.court.gov.ua