Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №638/5897/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/5897/25

Провадження № 2/638/1271/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря Лєбєдєвої А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Сенс банк» звернулось до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 25.11.2020 між АТ «Альфа банк» та відповідачем укладено договір про надання кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит. 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» перейменовано на АТ «Сенс банк». Банком виконано взяті на себе зобов`язання, проте відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, не повернув грошові кошти, відсотки. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 305545,58 грн заборгованості, яка складається з 200610,93 грн прострочене тіло кредиту, 53244,29 грн відсотки за користування кредитом, 48350,85 грн тіло кредиту 3339,51 грн овердрафт, судовий збір 3666,55 грн, витрати на професійну правничу допомогу 24585,33 грн.

Ухвалою суду від 12.05.2025 по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19.01.2026 закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду повернувся конверт з поштовим повідомленням «адресат відсутній за вказаною адресою», відзиву або клопотань з процесуальних питань суду не надходило. Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач повідомлений про час та місце слухання справи своєчасно та належним чином, представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Приписами ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

12.08.2022 загальними зборами АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.11.2020 ОСОБА_1 підписав оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, номер угоди 631518214, відповідно до якої позичальник пропонує АТ «Альфа-Банк» відкрити йому поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні і випустити міжнародну платіжну картку MasterCard DEBIT WORLD строком дії 5 років з моменту виписку. Відповідно до вказаної оферти максимальна сума кредиту (кредитної лінії) складає 200 000,00 грн, сума доступного кредиту (кредитної лінії) на момент складання цієї оферти 20 000,00 грн, процентна ставка 26% річних, фіксована. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

Відповідно до п. 6 Оферти підписанням цієї оферти позичальник беззаперечно підтверджує, що перед укладанням угоди ознайомлений, в тому числі у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з нормами закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ.

24 листопада 2020 року відповідач підписав заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа Банк», якою підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між ним та АТ «Альфа Банк».

Також, 24.11.2020 Пільгуй Т. М. підписав заяву (акцепт) №248.631518214 про прийняття пропозиції укласти договір страхування.

З виписки по рахунку за договором № 631518214 за період з 25.11.2020 по 17.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, частково погашав заборгованість, поточна сума заборгованості на кінцеву дату виписки складає 309 411,22 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору від 25.11.2020 у ОСОБА_1 станом на 17.04.2024 утворилась заборгованість у розмірі 305 545,58 грн, з яких: за тілом кредиту 48 350,85 грн; - заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 200 610,93 грн; за відсотками за користування кредитом 53 244,29 грн; за овердрафтом (несанкціонованою заборгованістю) 3339,51 грн, що підтверджується розрахунком банку. З вказаного розрахунку також вбачається, що у рахунок комісії за розрахунково-касове обслуговування сплачено 124 220,97 грн.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, 25 листопада 2020 року між АТ «Альфа Банк», який змінив назву на АТ «Сенс Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631518214. В наданих представником банку документах, підписаних відповідачем, визначені істотні умови кредитного договору, визначений розмір процентної ставки за користування кредитом та інші платежі, а тому суд вважає, що сторони погодили умови договору кредиту.

З наданої позивачем виписки з карткового рахунку вбачається, що банк виконав свої зобов`язання, відкрив ОСОБА_1 рахунок та видав кредитну картку, якою останній активно користувався, здійснюючи відповідні платежі і частково погашаючи заборгованість, що підтверджує факт укладення кредитного договору. Однак відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Банком на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 надано розрахунок заборгованості та виписку по рахунку боржника, яка є первинним документом та підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 07 червня 2023 року у справі № 234/3840/15-ц (провадження № 61-3014св22) зазначив, що встановивши факт існування між сторонами кредитних зобов`язань, суди попередніх інстанцій не врахували, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин 1-2, 5, 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

З матеріалів справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Із розрахунку та виписки по рахунку відповідача вбачається, що станом на 17 квітня 2024 року банком неправомірно нараховано позичальнику комісію за розрахунково-касове обслуговування на загальну суму 124 220,97 грн, яка підлягає вирахуванню із загального розміру заборгованості.

Таким чином, вимоги представника частково обґрунтовані, зокрема, в частині наявності заборгованості, яка без врахування нарахованої та списаної з рахунку відповідача комісії за обслуговування кредиту становить 181324,61 грн (305 545,58 – 124 220,97).

Статтею 141 ч. 8 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 137 передбачає також, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до висловленої Верховним Судом у постанові від 09.07.2019 року по справі № 923/726/18 позиції від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

28 січня 2025 року між АТ «Сенс Банк» та адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» укладено договір про надання послуг №1006. За умовами договору замовник замовляє, а виконавець зобов`язується надати послуги, які полягають у здійсненні від імені та в інтересах замовника юридичних та фактичних дій щодо стягнення заборгованості з боржників замовника, які виникли внаслідок невиконання/неналежного виконання такими боржниками кредитних договорів, договорів позики, інших угод, які не забезпечені заставою та/або спонуканню їх до погашення такої заборгованості, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. За надання послуг, що полягають у вчиненні виконавцем дій, передбачених п. 1.1.1 та п.1.1.2 цього договору, замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн; за отримання рішення суду -225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 слідує, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі».

Також в питанні надання доказів правомірності надання правової допомоги, враховується позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20 від 20.07.2021, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтам тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Представник позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надав лише договір від 28.01.2025 року № 1006.

Будь-яких документів на підтвердження виконаних робіт про надання правової допомоги та їх обсяг до суду не надано.

Таким чином, враховуючи відсутність документів на підтвердження виконаних робіт адвоката, їх обсягу, враховуючи позицію Верховного суду у справі №922/2604/20 від 20.07.2021 про необхідність їх документального підтвердження, суд відмовляє у стягненні витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3666,55 грн, позовні вимоги задоволено частково, а відтак з урахуванням розміру задоволених вимог відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягають судові витрати за подачу позову в сумі 2175 грн 90 коп.

Керуючись ст. 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 615, 625, 634, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 141, 263-265, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» (м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість у розмірі 181324 (сто вісімдесят одна тисяча триста двадцять чотири) грн 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 2175 (дві тисячі сто сімдесят одна) грн 90 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий Є.В.Невеніцин