Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №676/8829/23 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/8829/23

Провадження № 22-ц/820/733/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 676/8829/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Кемінь Сергієм Вікторовичем, на додаткове рішення Кам`янецького-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 січня 2026 року в складі судді Вдовичинського А.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Лагода» про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати відсутнім право оренди у СФГ «Лагода» земельної ділянки площею 1,1575 га з кадастровим номеру 6822489500:06:002:0073, яка розташована на території Чабанівської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, яка їй належить та усунути їй перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою, шляхом її повернення від СФГ «Лагода»; стягнути з відповідача на користь судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн та судовий збір.

Рішенням Кам`янецького-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

12.12.2025 року представник відповідача СФГ «Лагода» - адвокат Сусла І.М. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просила ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь СФГ «Лагода» з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Додатковим рішенням Кам`янецького-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 січня 2026 року, вимоги представника відповідача задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь СФГ «Лагода» 6000 грн витрат на правничу допомогу.

ОСОБА_1 , та її представник – адвокат Кемінь С.В. подали апеляційну скаргу на додаткове судове рішення, в якій просять його скасувати, оскільки судом не прийнято до уваги, клопотання представника позивачки, в якому він вказував, що відповідачем лише 12.12.2025 року після ухвалення рішення у даній справі подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу та надано докази понесення судових витрат, які були наявні ще до закінчення судових дебатів та постановлення судового рішення по суті справи, що є порушенням вимог ст. 246 ЦПК України. Таким чином, вказує представник апелянтки, що відповідачів не подано докази до закінчення судових дебатів і не вказано поважні причини такого неподання, тому суд мав би відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Так судом встановлено, що 21 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Лагода», в якому просила визнати відсутнім право оренди у селянського фермерського господарства «Лагода» земельної ділянки, площею 1,16 га з кадастровим номером 6822489500:06:002:0073, та усунути їй перешкоди в користуванні даною земельною ділянкою шляхом повернення вказаної земельної ділянки.

У відзиві на позов керівник СФГ «Злагода», зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу, які підприємство очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції складає 15000 грн. Однак жодних доказів таких витрат на правничу допомогу в ході розгляду справи до винесення рішення по суті спору суду надано не було.

Інтереси СФГ «Злагода» в суді першої інстанції представляла адвокат Сусла С.М. на підставі ордера на надання правничої допомоги.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2025 року в позові було відмовлено.

12 грудня 2025 року представник відповідача СФГ «Лагода» адвокат Сусла І.М. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просила суд ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь СФГ «Лагода» з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Додатком до даної заяви представник відповідача додала Договір про надання правничої допомоги від 11 січня 2024 року, укладений між нею та СФГ «Лагода», за яким адвокат надає відповідачу правничу допомогу в даній цивільній справі, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та протокол узгодження вартості послуг від 11 січня 2024 року, за яким вартість послуг складає 15000 грн.

Додатковим рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 січня 2026 року заяву задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь СФГ «Лагода» 6000 грн. витрат на правничу допомогу.

У відповідності до ст 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).

Аналіз наведеного, з урахуванням принципу розумності, свідчить про те, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі ж відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21, від 22 жовтня 2025 року у справі № 753/3998/23, від 10 грудня 2025 року в справі № 756/11475/13-ц, від 16 лютого 2026 року в справі № 369/7558/21.

За змістом частини восьмої статті 141 та частини першої статті 246 ЦПК України, якщо сторона у справі до закінчення судових дебатів у справі не подала докази понесених нею судових витрат, то відповідні докази вона може подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у заяві про компенсацію судових витрат, поданій після закінчення судових дебатів, має бути обґрунтування поважності причин неподання доказів, що підтверджують розмір цих витрат, до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 і від 25 вересня 2024 року у справі № 752/3905/22).

Якщо сторони домовилися про конкретний фіксований розмір гонорару, зокрема визначили суму гонорару та момент, коли його сплатити, а можливості не вносити гонорар у разі відмови у задоволенні позову не передбачили, тому немає достатніх і обґрунтованих підстав не подати розрахунок судових витрат до закінчення судових дебатів. Погоджений сторонами строк сплати гонорару на цей висновок не впливає. Докази такої сплати у випадку фіксованого розміру гонорару не є необхідними (постанови Верховного Суду від 22 вересня 2025 року у справі № 591/9145/23 (пункт 27)).

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Сусла І.М. та СФГ «Лагода», 11 січня 2024 року уклали Договір про надання правничої допомоги і за яким адвокат надає відповідачу правничу допомогу в даній цивільній справі.

За умовами договору клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі, передбаченому розрахунком витрат що є додатком до даного договору.

Також 11 січня 2024 року адвокат Сусла І.М. та СФГ «Лагода» підписали протокол узгодження вартості послуг, що є додатком до Договору про надання правничої допомоги від 11 січня 2024 року, за яким вартість послуг адвоката за надання правничої допомоги в даній справі складає фіксовану суму 15000 грн.

Отже сторони домовилися про фіксований розмір гонорару значно раніше, а саме у протоколі узгодження вартості послуг від 11 січня 2024 року, що є додатком до Договору про надання правничої допомоги від 11 січня 2024 року. У цих угодах також визначили момент, коли відповідач має внести оплату («протягом десяти днів з моменту набрання чинності рішення суду у даній справі»). Можливості не вносити гонорар у разі відмови у задоволенні позови за змістом даних угод не вбачається.

Проте вказані докази витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі та на час ухвалення судового рішення 09 грудня 2025 року до суду першої інстанції надані не були, а були подані суду лише як додаток до заяви про ухвалення додаткового рішення 12 грудня 2025 року.

Однак згідно з датами зазначених документів – 11 січня 2024 року вони були виготовлені ще за 11 місяців до постановлення рішення судом першої інстанції, а тому не було жодних перешкод подати їх копії до суду до закінчення судових дебатів.

Таким чином, у відповідача не було достатніх і обґрунтованих підстав не подати докази надання правничої допомоги до закінчення судових дебатів, погоджений сторонами строк внесення гонорару на цей висновок не впливає, оскільки суд зобов`язаний вирішити питання про розподіл підтверджених судових витрат, як тих, які сторона вже сплатила, так і тих, які має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Докази такої сплати у випадку встановлення фіксованого розміру гонорару не є необхідними.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2025 року в справі № 756/11475/13-ц.

Водночас, зі змісту заяви про ухвалення додаткового рішення, не вбачається обґрунтування поважних причин неподання представником Суслою І.В., який діє в інтересах СФГ «Лагода», доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому дане додаткове рішення підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення відповідної заяви.

При цьому колегія суддів зауважує, що в даному випадку апеляційний суд з врахуванням норм ст. 376 ЦПК України позбавлений можливості повернути справу для розгляду до суду першої інстанції, а тому вважає за можливе ухвалити судове рішення про відмову в задоволенні заяви СФГ «Лагода» про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Кемінь Сергієм Вікторовичем, задовольнити.

Додаткове рішення Кам`янецького-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 січня 2026 року скасувати.

В задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства «Лагода» про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь Селянського (фермерського) господарства «Лагода» з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 березня 2026 року.

Суддя А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова