Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №679/1621/25 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №679/1621/25

Суддя: Спірідонова Т. В.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 679/1621/25

Провадження № 22-ц/820/769/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

розглянув у порядку частини 2 статті 369 ЦПК України цивільну справу № 679/1621/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Волковим Сергієм Вікторовичем, на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року про зупинення провадження у справі, у складі судді Сопронюк О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом та просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 кошти на утримання (аліменти) сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно до повноліття дитини, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та стягувати їх починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитини повноліття та на її утримання в розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 08 червня 2023 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження. При визначенні розміру аліментів вважає, що необхідно взяти наступні обставини: позивачка не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за сином до досягнення ним трирічного віку, отримує допомогу у розмірі 860 грн, а відповідач є військовослужбовцем, отримує заробітну плату, інших осіб на утриманні не має і має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини та позивачки. Відповідач ухиляється від належного виконання своїх обов`язків, відмовляється добровільно надавати кошти на її утримання та утримання сина.

Короткий зміст заяви про зупинення провадження у справі

У грудні 2025 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього на користь позивачки аліментів на дружину до досягнення дитиною трьох років та заявив клопотання про зупинення провадження у цивільній справі №679/1621/25 на період перебування його на військовій службі у складі Національної гвардії України, що переведена на воєнний стан.

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження вказав, що з 27 березня 2020 року по даний час він проходить військову службу за контрактом, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 11.12.2025 № 3085. Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Враховуючи той факт, що він перебуває на військовій службі у складі Національної гвардії України, що переведена на воєнний стан та забезпечує стримування збройної агресії російської федерації проти України і, відповідно, не має змоги брати участь у судових засіданнях, відповідач вважає, що існують обставини, що унеможливлюють об`єктивний розгляд даної справи, наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі до припинення перебування його у складі Національної гвардії України, що переведена на воєнний стан.

13.01.2026 представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Волков С.В. подав до суду заяву про відмову позивачки від позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років закрито в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року зупинено провадження у цивільній справі №679/1621/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років – до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Ухвала мотивована тим, що п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України визначено обов`язок, а не право суду зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Враховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник – адвокат Волков С.В.,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнення доводів апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі не врахував, що відповідач отримав копію позовної заяви та доданих до неї документів, ознайомився з їх змістом та висловив свою позицію щодо предмета спору шляхом подання відзиву на позовну заяву. Крім того, суд не звернув увагу на те, що відповідач користується правничою допомогою адвоката Коваленко М.В., через якого має можливість в подальшому висловлювати власну позицію та реалізовувати інші процесуальні права у справі. Тому, апелянт вважає, що зупинення провадження у справі суперечить принципам цивільного судочинства і принципам самого інституту зупинення провадження та фактично перетворює вказану норму на перешкоду позивачці в доступі до правосуддя, що стане наслідком невиправданого затягування судового процесу та порушення права особи на своєчасний судовий розгляд, фактично позбавляє позивачку можливості отримати від відповідача аліменти, які станом на сьогодні є єдиним засобом для її існування.

Процесуальні дії апеляційного суду

Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 09 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду.

Згідно із п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Тому, згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводиться без повідомлення сторін.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Встановлені фактичні обставини справи

Встановлено, що ухвалою Нетішинського районного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року відкрито провадження у справі №679/1621/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

18 грудня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 11 грудня 2025 року №3085, виданої старшому солдату ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , він дійсно з 27.03.2020 по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року зупинено провадження у цивільній справі №679/1621/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років – до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.

Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.

У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України.

Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі №513/475/24 зазначено:

«1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Ураховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року такою, що відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 11.12.2025 №3085 ОСОБА_2 дійсно з 27 березня 2020 року по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідач перебуває на військовій службі, що підтверджується відповідними копіями документів, долученими до матеріалів справи, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зупинення провадження у справі, оскільки відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки відповідач подав відзив та висловив свою позицію у справі, а також має представника, який може представляти його інтереси під час розгляду справи, суд вважає необґрунтованими, так як за відсутності беззастережної волі сторони у справі, яка служить у лавах ЗСУ, законодавець зобов`язує суд зупинити провадження у справі.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язуєсуди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року про зупинення провадження у справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 березня 2026 року.

Судді: Т. В. Спірідонова

Р. С. Гринчук

А. М. Костенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua