Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №613/2083/25 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/2083/25 Провадження №-1-кп/613/87/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню №12025226010000164 від 04 вересня 2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільшани, Дергачівського району Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, працюючого на посаді укладальника – пакувальника ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

23 листопада 2016 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки;

23 вересня 2024 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 286 КК України до 2 років обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2024 року у кримінальній справі №-613/568/24 (№-1-кп/613/119/24) - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального Кодексу України, тобто, у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбуття основного покарання з випробуванням строком на 2 роки.

23 вересня 2024 року ОСОБА_4 отримав копію вироку Богодухівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2024 року.

08 листопада 2024 року Богодухівським районним відділом № 1 філії Державна установа «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання, а також попереджено, що у разі ухилення від відбування покарання останнього буде притягнуто до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК України, про що ОСОБА_4 надав відповідну розписку.

Однак, будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування основного та додаткового покарання, наслідками порушення умов відбування покарання за вказаним вироком, попереджений про настання кримінальної відповідальності у разі ухилення від відбування додаткового покарання, ОСОБА_4 умисно ухилився від виконання вимог додаткового покарання у вигляді позбавлення права займатися певною діяльністю, а саме позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від відбування додаткового покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, будучи особою засудженою до цього виду покарання, належним чином ознайомленим з умовами відбування зазначеного виду покарання, без наявності поважних причин, 17 червня 2025 року,близько 06.55 год., знаходячись в селищі Максимівна на вул. Харківській, неподалік будинку № 2, був зупинений на стаціонарному блок-посту співробітниками Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, якими було встановлено, що останній без посвідчення водія керував транспортним засобом «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_1 , у зв`язку з чим останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, не заперечував обставини зазначені в обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно після ухвалення Богодухівським районним судом Харківської області вироку від 23 вересня 2024 року, йому в службі пробації було роз`яснено порядок і умови відбування призначеного покарання, проте в червні 2025 року, йому зателефонувала невістка та попрохала про допомогу, оскільки, у неї зламалась машина. Щоб допомогти останній, він сів за кермо автомобіля ВАЗ «2107», на якому його в селиші Максимівка, Богодухівського району Харківської області, на блок-посту, зупинили працівники поліції. У вчиненому щиро розкаявся.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Суд дійшов висновку про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_4 , в межах пред`явленого обвинувачення, в ухиленні від відбування покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 389 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, те, що скоєне кримінальне правопорушення, згідно з положенням ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, характеристику особистості обвинуваченого, обумовлену тим, що він раніше судимий, вчинив правопорушення в період відбуття іспитового строку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває,за місцем проживання характеризується посередньо, працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, враховуючи особу обвинуваченого, разом з конкретними обставинами справи, суд вважає, що справедливим покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових злочинів, є покарання у виді обмеження волі.

Оскільки ОСОБА_4 вчинив нове кримінальне правопорушення, після постановлення вироку, тому до призначеного покарання за новим вироком необхідно повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2024 року, згідно із ст. 71 КК України.

Враховуючи, що за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2024 року , ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки повністю не відбув і невідбута частина становить 7 місяців 23 дні, остаточне покарання слід призначити на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, і до основного покарання, призначеного за цим вироком, згідно з ч. 3 ст. 71 КК України також приєднати невідбуту частину додаткового покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2024 року. Таке застосування закону України про кримінальну відповідальність узгоджується з висновками, наведеними Верховним Судом у постанові від 21.01.2025 у справі № 502/2200/23.

Щодо обчислення строку додаткового покарання суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Отже, строк призначеного за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2024 року, щодо ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами як додаткового до основного покарання, обчислюється з моменту набрання ним 23 жовтня 2024 року законної сили.

За цим вироком суд приєднує до основного покарання у виді обмеження волі невідбуту частину додаткового покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю, а саме керування транспортними засобами, що станом на 02 березня 2026 року становить 7 місяців 23 дні.

Запобіжний захід не обирався і підстав для його обрання з урахування призначеного судом покарання суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 /ОДИН/ рік.

На підставі ч.ч. 1, 3 ст. 71 КК України, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків - до покарання, призначеного йому за даним вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2024 року та невідбуту частину додаткового покарання, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк 3/ТРИ/ роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 місяців 23 дні.

Строк відбуття основного покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: копію розписки про отримання ОСОБА_4 копії вироку суду від 23 вересня 2024 року, копію підписки ОСОБА_4 про ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання, копію пояснень ОСОБА_4 від 08 листопада 2024 року та 16 липня 2025 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

СУДДЯ