Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №686/27249/24 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/27249/24

Провадження № 2/686/106/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Кучерук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить зокрема двокімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Так, за життя його батько вступив у члени ЖБК №32 та сплатив усі пайові внески на придбання квартири АДРЕСА_1 . Також останньому був виданий ордер на вселення разом з членами його сім`ї на заселення до вказаної квартири. Спадщину після смерті батька прийняв вона та ОСОБА_2 (дружина померлого) Оскільки за життя батько своє право власності на спірну квартиру не зареєстрував, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на вказану квартиру в порядку спадкування. За таких обставин просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 .

Відзив на позов відповідачем не поданий.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представником позивача подано клопотання, в якому останній просив розглянути справу за його відсутності. Позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідач подав письмову заяву, в якій позов визнав, не заперечував проти його задоволення. Просив розглядати справу за його відсутності.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити у справі рішення, на підставі наявних матеріалів.

Фактичні обставини встановлені судом.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

10.03.1973 року виконавчим комітетом Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина та Другою Хмельницькою державною нотаріальною конторою була заведена відповідна спадкова справа № 165/2023 року.

Відповідно до довідки №С-0337517 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – дата реєстрації 06.06.1977 рік(помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована з 06.06.1977 року та ОСОБА_1 , зареєстрований з 05.04.1978 року.

Згідно довідки державного нотаріуса Другої Хмельницької державної нотаріальної контори Пруняк Н. спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_1 .

Відповідно до архівного витягу з протоколу засідань Хмельницького міськвиконкому Хмельницької області від 20.02.1975 року №4 рішенням №50-Д від 20.02.1975 року затверджено організований при міськжитлоуправлінні кооператив №32 з робітників та службовців Хмельницького радіотехнічного заводу в складі 72 членів-пайовиків по Львівському шосе, 45/2, а також затверджені списки громадян, бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу №32.

Відповідно до архівного витягу із списку житлово-будівельного кооперативу №32 (до рішення Хмельницького міськвиконкому від 21.01.1977 року №55) за порядковим номером №54 зазначений ОСОБА_4 , як член його сім`ї зазначена дружина ОСОБА_6 , № кватири – 35, кількість кімнат – 2.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №66 від 21.01.1977 року вирішено видати ордера членам житлово-будівельного кооперативу №32 для заселення в будинку АДРЕСА_3 , згідно списку членів кооперативу, затвердженого рішенням міськвиконкому №50/Д від 20.02.1975 року.

Постановами державного нотаріуса Другої Хмельницької державної нотаріальної контори №561/02-31 та №562/02-31 від 21.11.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку із ненаданням документа, який посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на вказане нерухоме майно.

Згідно відповіді архівного відділу Хмельницької міської ради №28/01-21 від 02.09.2024 року повідомлено про неможливість надати інформацію про сплату ОСОБА_2 пайових внесків на квартиру АДРЕСА_1 оскільки платіжний документ про перерахування грошових коштів на рахунок кооперативу або квитанції до прибуткового касового ордеру до архівного відділу не надходили.

Згідно відповіді ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» №357 від 30.08.2024 року зазначено, що у вказаному товаристві відсутня інформація щодо сплати ОСОБА_2 пайових внесків як члена ЖБК АДРЕСА_4 за квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно представлених з архівного відділу Хмельницької міської ради матеріалів у справі №58 Львівське шосе №29 встановлено, що ОСОБА_2 зазначений у списках членів ЖБК №32 та сплачував пайові внески за квартиру АДРЕСА_1 .

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Щодо набуття права власності на спірну квартиру.

Статтею 15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991, який діяв на момент спірних правовідносин, передбачалося, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

На підставі ст.19-1 Закону України від 10 липня 2003 року № 1087-IV "Про кооперацію" член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Згідно ч.2 ст.384 ЦК України член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу – і розпорядження квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він її не викупив.

Частиною третьою статті 384 ЦК України передбачено, що у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником. При цьому, враховуючи положення Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 року №186 з наступними змінами, щодо обов`язку члена кооперативу внести пайовий внесок, повне внесення пайового внеску членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу слід кваліфікувати як викуп квартири, що породжує відповідне право власності.

Відповідно до частини першої статті 22 КпШС України (в редакції 1969 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

У постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-138цс13 Верховний Суд України виклав правову позицію, в якій в тому числі зазначив, що згідно зі статтею 15 Закону України "Про власність" член ЖБК, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, з 01 липня 1990 року набуває право власності на цю квартиру, тому, у разі його смерті після зазначеної дати спадщина відкривається на квартиру. За змістом частини першої статті 17 Закону України "Про власність" кооперативна квартира набуває статусу спільної сумісної власності лише за умови внесення паю в ЖБК за рахунок спільних коштів члена ЖБК та членів його сім`ї, яким ця квартира надана. Інші особи права власності на пай та квартиру не набувають і можуть претендувати лише на відшкодування членом кооперативу коштів, наданих йому для внесення паю.

Як встановлено із матеріалів справи ОСОБА_2 , під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , був прийнятий у члени ЖБК №32 та виплатив у повному обсязі пайові внески (вартість) за придбання кватири №35 у буд. АДРЕСА_3 , що слід кваліфікувати як викуп спірної квартири, у зв`язку із чим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , як подружжя, набули у спільну власність вказану квартиру.

Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на спірну квартиру в порядку спадкування.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Так, відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України слідує, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено із матеріалів справи кватира АДРЕСА_1 , була набута ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у спільну сумісну власністю як подружжям. Після сплати пайових внесків за вказану квартиру ОСОБА_2 , та його дружині ОСОБА_2 був виданий ордер на право вселення до вказаної квартири, останні з 06.06.1977 року зареєстровані і проживали у вказаній квартирі.

ОСОБА_7 та ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після померлого ОСОБА_2 (є сином та дружиною останнього відповідно), та прийняли спадщину після померлого у встановленому законом порядку.

Оформити право власності на спірне майно квартиру АДРЕСА_1 у нотаріальному порядку позивач не має можливості, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спірну квартиру, який би посвідчував право власності на це майно за спадкодавцем.

Разом з цим суд звертає свою увагу, що дослідженими матеріалами справи було встановлено набуття ОСОБА_2 права власності на спірне майно у встановленому законом порядку.

Водночас суд звертає свою увагу на те, що пайовий внесок на спірну квартиру був внесений ОСОБА_2 під час перебування останнього у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 за рахунок коштів подружжя у повному обсязі. Доказів протилежного матеріали справи не містять і сторонами суду не представлені. За таких обставин, виходячи із рівності часток подружжя у спільному майні, слід констатувати, що після викупу (внесення повної вартості пайових внесків) спірна квартира перейшла у спільну власність подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_2 та останній належить частка цієї квартири.

Відповідно до частини 1 ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Зважаючи на те, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняли ОСОБА_1 (син померлого) та ОСОБА_2 (дружина померлого), як спадкоємці за законом першої черги, виходячи з рівності часток у спадщині та враховуючи частку у праві власності на спірну квартиру, яка належала за життя померлому ОСОБА_2 , поданий ОСОБА_7 позов слід задовольнити частково та визнати за ним право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .

При цьому подану заяву відповідачем ОСОБА_2 про визнання позову суд не приймає, оскільки така заява суперечить вимогам закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1296, 1297, 1268, 1299 ЦК України, та ст.ст. 212-215, 256 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/4 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 27.02.2026 року.

Суддя: