Суд: Летичівський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 01 березня 2026 р.
Справа: №678/81/26
Суддя: Цибульський Д. В.
Справа №678/81/26
Провадження №2-а-678-2/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Цибульського Д.В.,
при секретарі судового засідання Повх А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Летичів за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1738 від 21.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
15.01.2026 року на адресу суду надійшла вищевказана позовна позивача ОСОБА_1 від 12.01.2026 року, в якій позивач просить: скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №1738 від 21.12.2025 року про притягнення його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., а провадження у справі закрити; стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати по справі.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 21.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову №1738 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн. Постанова винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 . З даною постановою він не згідний, оскільки вона є незаконною. Згідно з постановою його звинувачують у тому, що він нібито порушив вимоги військового обліку, визначені додатком 2 до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, а саме не пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК) у строки, встановлені Законом України №4235-IX від 12.02.2025 року. Водночас у постанові зазначено, що він з 29.08.2025 року перебуває в розшуку по базі даних «Оберіг», хоча матеріали справи не містять доказів направлення чи вручення йому повістки про виклик на ВЛК. 20.12.2025 року його працівниками поліції було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення військово-облікових даних. Під час цього візиту жодних зауважень щодо неактуальності даних чи необхідності проходження ВЛК не було висунуто до винесення постанови. Постанову винесено без його участі у розгляді справи. Повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження ВЛК він не отримував ані особисто, ані засобами поштового зв`язку, ані в будь-який інший спосіб, передбачений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року. Відсутність доказів вручення повістки (особистий підпис, відеозапис, підтвердження від поштового оператора тощо, як вимагає п.41 Порядку №560) робить висновок про його нібито неявку необґрунтованим. Більше того, постанова містить суперечності: в описовій частині йдеться про не проходження ВЛК (що може підпадати під ст.210 КУпАП – порушення правил військового обліку), а в резолютивній – про порушення законодавства про оборону та мобілізацію (ст.210-1 КУпАП), без чіткого розкриття складу правопорушення. Окрім того, не вказано коли саме було направлено йому повістку чи виявлено правопорушення, що є суттєвим, оскільки це впливає безпосередньо на строки притягнення до відповідальності. Також, відповідальність за не проходження ВЛК настає лише за наявності направлення на комісію, а не з власної ініціативи. Про такі докази в постанові не вказано, а тому вважає постанову незаконною та необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
16.01.2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було відкрито провадження у даній справі, з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням та викликом сторін.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, 02.03.2026 року від нього до суду надійшла письмова заява від 02.03.2026 року про проведення розгляду справи за його відсутності, без проведення звукозапису, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи неодноразово, своєчасно та належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, причини неприбуття в судове засідання не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Розгляд справи проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч.4 ст.229 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Ст.9 КУпАП, визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що постановою №1738 від 21.12.2025 року винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 17000 грн., а саме за те, що військовозобов`язаного ОСОБА_1 20.12.2025 року було доставлено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення військово-облікових даних. Під час розгляду всіх необхідних документів з`ясувалось, що громадянин ОСОБА_1 з 29.08.2025 року знаходиться у розшуку по базі «ОБЕРІГ», у зв`язку з тим, що порушив вимоги військового обліку, визначені додатком 2 до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, а саме: не пройшов військово-лікарську комісію у строки, встановлені Законом України №4235-ІХ від 12.02.2025 року, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.210КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
Положеннями ч.3 ст.210 КУпАП, встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Ч. 1ст.210-1 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Ч. 3 ст.210-1 КУпАП, встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Зазначені норми ч.3 ст.210 та ч.3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетними, при їх застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку, мобілізаційної підготовки та запровадження в Україні особливого періоду.
Нормами абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вбачається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Згідно з п.п.4 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Окрім того, відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», громадяни зобов`язані, серед іншого, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Положеннями ст.1 Закону України «Про оборонуУкраїни» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відтак, відмова від проходження медичного огляду під час дії особливого періоду може охоплюватися диспозицією ч.3 ст.210 або ч.3 ст.210-1 КУпАП, залежно від того порушено правила військового обліку або вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення (ст.283 КУпАП).
Суд зауважує, що відповідно до п.3.1. глави 3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року. Відтак, підставою проходження медичного огляду військовозобов`язаних є рішення керівника ТЦК та СП у формі відповідного направлення.
Також, відповідно до роздруківки (витягу) військово-облікового документу з додатку «Резерв+» від 30.12.2025 року встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , солдат, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , ВОС 790037, має відстрочку на підставі п.3 ч.1 ст.23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на термін до завершення мобілізації, дані уточнені вчасно 23.11.2024 року, дата ВЛК 29.12.2025 року.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи неодноразово, своєчасно та належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, відзиву на позов та доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові №1738 від 21.12.2025 року до суду не надав.
П.1 ч.1 ст.247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням наведеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1738 від 21.12.2025 року.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі та слід скасувати оскаржувану постанову, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з приписів ст.139 КАС України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн.
Виходячи з наведеного, на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позову в розмірі 532,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.7, 9, 210-1, 247, 251, 280, 293, КУпАП, ст.ст.5, 6, 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 94, 139, 229, 241-246, 272, 286, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №1738 від 21.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору в розмірі - 532,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду безпосередньо, або через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження АДРЕСА_2 , емейл: ІНФОРМАЦІЯ_6
Повний текст судового рішення складено 02 березня 2026 року.
Суддя: Д.В.Цибульський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua