Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №609/11/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/11/26

1-кп/609/50/2026

02 березня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілої сторони Шумської міської ради ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211010000495 від 11 грудня 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Шумськ Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, не депутата, з середньою - спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, на утриманні має неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , 2008 р.н. та ОСОБА_7 , 2009 р.н., а також з 2015 року має на утриманні та є опікуном недієздатної особи з інвалідністю 1 групи ОСОБА_8 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1.Встановлені судом обставини кримінального правопорушення.

В період з 10 год 00 хв по 11 год 00 хв 10.12.2025 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , який перебував за місцем свого проживання, виник злочинний умисел на незаконну порубку дерев породи «Граб» з метою подальшого використання у власних цілях, які знаходились в лісовому масиві квартал 108 виділ 1, неподалік с. Ходаки, Шумської ТГ Кременецького району Тернопільської області, що є землями природо-заповідного фонду України лісового заказника загальнодержавного значення «Суразька дача».

Реалізуючи свій злочинний умисел, в період з 10 год 00 хв по 11 год 00 хв 10.12.2025 ОСОБА_4 , не маючи на це спеціального дозволу, що посвідчується відповідним документом – лісорубним квитком, порядок видачі якого передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», заздалегідь приготувавши та взявши з собою приладдя для порубки дерев, а саме бензопилу марки «Stihl» модель «МІ 180/с», металеву лопату чорного кольору з оранжевою ручкою та сокиру, прийшов до лісового масиву у квартал 108, виділ 1, що знаходиться неподалік с. Ходаки Шумської ТГ Кременецького району Тернопільської області та відноситься до земель природно-заповідного фонду України лісового заказника загальнодержавного значення «Суразька дача».

Далі, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання відповідних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи на території вищевказаного об`єкту природно-заповідного фонду, 10.12.2025 в період з 10 год 00 хв по 11 год 00 хв, порушуючи вимоги ст. 69 Лісового Кодексу України, не маючи лісорубного квитка, тобто спеціального дозволу, шляхом повалення (викорчовування) сухостійних дерев, здійснив незаконну порубку (викорчовування) чотирьох сухостійних дерев породи «Граб», діаметром першого дерева в корі біля шийки кореня 26 см, діаметром другого дерева в корі біля шийки кореня 18 см, та діаметрами третього і четвертого дерев біля шийки кореня по 14 см кожне, чим завдав навколишньому природному середовищу шкоду в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

В подальшому чотири сухостійних дерева породи «Граб» діаметром першого дерева в корі біля шийки кореня 26 см, діаметром другого дерева в корі біля шийки кореня 18 см, та діаметрами третього і четвертого дерев в корі біля шийки кореня по 14 см кожне, завантажив на гужову підводу та вивіз з вказаної ділянки лісу, де був виявлений майстром лісу Суразького лісництва ОСОБА_9 .

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 завдав навколишньому природному середовищу шкоду на загальну суму 30872,80 грн, а також в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

ОСОБА_4 обвинувачується у незаконній порубці дерев, вчиненій на території природно-заповідного фонду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.

2.Висловлена обвинуваченим ОСОБА_4 безпосередньо у судовому засіданні процесуальна позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, визнав та під час свого допиту суду пояснив наступне. 10 грудня 2025 року в період часу з 10 год 00 хв до 11 год 00 хв, взяв власні сокиру та лопату, а також бензопилу та гужову підводу, що належать синові ОСОБА_10 та поїхав до лісу, неподалік свого дому, що відноситься до «Суразької дачі» Суразького лісництва, де попередньо бачив повалені сухостійні дерева породи «Граб», вирішив їх привести додому для опалення. Приїхавши на місце, він виявив, що два дерева породи «Граб» лежали на землі повалені, а інші два дерева породи «Граб», які теж були сухостійними, йому довелося викорчувати. Після цього він погрузив вказані дерева на гужову підводу і вирушив до свого господарства, проте був помічений лісником ОСОБА_11 . Про те, що дана територія лісу, де він заготовив та викорчував вказаних 4 дерева, належить до заповідника і дерева без відповідного дозволу брати заборонено, він не знав, хоча йому було відомо, що ця лісова ділянка належить до Суразького лісництва, ліс є державним. Також пояснив, що раніше купував дрова для власної потреби в господарстві, а цього разу вирішив взяти ці дерева, оскільки вони були сухостійними та лежали посеред лісу. Просив його суворо не карати, оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей та особу з інвалідністю 1 групи, якими опікується та утримує.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

3.Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України, у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КК України. Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного кримінального провадження, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК, щодо всіх обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ст. ч. 3 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев, вчинена на території природно-заповідного фонду.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

4.Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав обвинувачення в повному обсязі за ч. 3 ст.246 КК України, звернув увагу, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в повному обсязі, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 246 КК України, кваліфікація є вірною і обґрунтованою, а винність обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами. При призначенні покарання просив врахувати як пом`якшуючу обставину те, що ОСОБА_4 визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, на утриманні має двох неповнолітніх дітей та є опікуном недієздатної особи з інвалідністю 1 групи; відсутність обтяжуючих вину обставин. А відтак вважає, що слід призначити йому покарання, яке передбачене санкцією статті обвинувачення у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн.

5.Позиція потерпілої сторони.

Від представника потерпілої сторони Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_12 надійшло клопотання про розгляд кримінального провадження у відсутності представника Інспекції.

Представник потерпілої сторони Шумської міської ради ОСОБА_5 погодився з думкою прокурора стосовно запропонованого покарання.

6.Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 246 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Згідно із абз. 2 п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 (далі постанова Пленуму ВСУ), призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є уродженцем смт. Шумськ та жителем с. Ходаки, Кременецького району Тернопільської області, українцем, громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, не працюючий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2008 та 2009 років народження, а також має на утриманні та опікується особою з інвалідністю 1 групи, раніше не судимий, на амбулаторному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, правила військового обліку не порушував, на військову службу не призивався, за зареєстрованою адресою проживання в АДРЕСА_1 характеризується виключно позитивно. Так, з характеристики, наданої старостою Суразького старостинського округу Шумської міської ради Тернопільської області вбачається, що за час проживання на території Суразького старостинського округу ОСОБА_4 характеризується лише позитивно, громадський порядок в селі не порушував, на постійній основі долучається до волонтерської діяльності щодо підтримки ЗСУ, працьовитий, товариський і ввічливий, в побуті доброзичливий, чуйний, ніде не працює, депутатом до місцевих рад не обирався.

У судових дебатах прокурор просив призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 246 КК України у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн.

У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, визнав, що вчинив порушення, просив суд суворо його не карати, запевнив, що більше такого не вчинить.

У судових дебатах представник потерпілої сторони Шумської міської ради ОСОБА_5 погодився з думкою прокурора, не наполягав на суворому покаранні.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого, вислухавши думку представника потерпілої сторони стосовно призначення покарання, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, яке на підставі ст. 370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у незаконній порубці дерев, вчиненій на території природно-заповідного фонду доведено, і дії обвинуваченого вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ч. 3 ст. 246 КК України.

Вирішуючи питання відносно покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 , суд виходить з того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останньою кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень частин другої статті 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості (ч.3 ст.246 КК України), особу винного, його вік, наявність пом`якшуючих покарання обставин.

Обставинами, які пом`якшують покарання, згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, яка б обтяжувала покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України - не встановлено.

При цьому суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме: за ч.3 ст.246 КК України у виді штрафу.

При цьому підстав для застосування положень статті 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов за яких, норми, передбачені даною статтею можуть бути застосовані.

Із урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, обставин даного кримінального провадження, особи винного, який раніше не судимий, щиро розкаявся, що свідчить про усвідомлення ним протиправності свого вчинку, беручи до уваги наявність цієї пом`якшуючої покарання обставини та враховуючи відсутність обтяжуючої покарання обставини, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому саме штраф, який на думку суду буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

7.Вирішення інших питань.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, клопотань щодо його обрання до суду не надходило, а тому беручи до уваги відсутність підстав для вирішення питань, пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого, оскільки відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав, - суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу.

Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням становить 30872,80 грн, проте цивільний позов у даному кримінальному провадженні не було заявлено.

Процесуальні витрати - відсутні.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, після набрання вироком законної сили, слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 12.12.2025 у справі №601/3814/25 на: гужову підводу; сухостійну деревину породи «Граб» в кількості вісім одиниць різної довжини та діаметрів, які дозволено зберігати на території Суразького лісництва, що є частиною Кременецького надлісництва філії Подільського лісового офісу ДП «Ліси України», розташованого по вул. Молодіжна, 21, с. Сураж, Шумської ТГ, Кременецького району Тернопільської області; бензопилу марки «Stihl» модель «МІ 180/1»; металеву лопату чорного кольору з оранжевою ручкою, які дозволено зберігати у камері зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою вул. Драгоманова, 5, м. Кременець, Тернопільської області.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме:

?гужову підводу, яка зберігається на території Суразького лісництва, що є частиною Кременецького надлісництва філії Подільського лісового офісу ДП «Ліси України» розташованого по вул. Молодіжна, 21, с. Сураж, Шумської ТГ, Кременецького району Тернопільської області та бензопилу марки «Stihl» модель «МІ 180/1», яка зберігається у камері зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою вул. Драгоманова, 5, м. Кременець, Тернопільської області – після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_10 ;

? сухостійну деревину породи «Граб» в кількості вісім одиниць різної довжини та діаметрів, яка зберігається на території Суразького лісництва, що є частиною Кременецького надлісництва філії Подільського лісового офісу ДП «Ліси України», розташованого по вул. Молодіжна, 21, с. Сураж, Шумської ТГ, Кременецького району Тернопільської області – після набрання вироком законної сили повернути у власність лісництва.

Також суд вважає, що на підставі ч. 1 ст. 96-1, ч. 1 ст. 96-2 КК України до металевої лопати чорного кольору з оранжевою ручкою та сокири, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що знаходиться за адресою: м. Кременець, вул. Драгоманова, 5, Тернопільської області, слід застосувати заходи кримінально - правового характеру у виді спеціальної конфіскації, оскільки вилучені металева лопата чорного кольору з оранжевою ручкою та сокира були безпосередніми предметами даного кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 100, 182, 349, 369, 370, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66, 68, 74, 75, 76, ч.3 ст.246 КК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень в дохід держави.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, після набрання вироком законної сили, скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 12.12.2025 у справі №601/3814/25 на: гужову підводу; сухостійну деревину породи «Граб» в кількості вісім одиниць різної довжини та діаметрів, які дозволено зберігати на території Суразького лісництва, що є частиною Кременецького надлісництва філії Подільського лісового офісу ДП «Ліси України» розташованого по вул. Молодіжна, 21, с. Сураж, Шумської ТГ, Кременецького району Тернопільської області; бензопилу марки «Stihl» модель «МІ 180/1»; металеву лопату чорного кольору з оранжевою ручкою, які дозволено зберігати у камері зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою вул. Драгоманова, 5, м. Кременець, Тернопільської області.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме:

?гужову підводу, яка зберігається на території Суразького лісництва, що є частиною Кременецького надлісництва філії Подільського лісового офісу ДП «Ліси України», розташованого по вул. Молодіжна, 21, с. Сураж, Шумської ТГ, Кременецького району Тернопільської області та бензопилу марки «Stihl» модель «МІ 180/1», яка зберігається у камері зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою вул. Драгоманова, 5, м. Кременець, Тернопільської області – після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_10 ;

? сухостійну деревину породи «Граб» в кількості вісім одиниць різної довжини та діаметрів, яка зберігається на території Суразького лісництва, що є частиною Кременецького надлісництва філії Подільського лісового офісу ДП «Ліси України», розташованого по вул. Молодіжна, 21, с. Сураж, Шумської ТГ, Кременецького району Тернопільської області – після набрання вироком законної сили повернути у власність Суразьковго лісництва.

На підставі ч. 1 ст. 96-1, ч. 1 ст. 96-2 КК України до металевої лопати чорного кольору з оранжевою ручкою та сокири, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що знаходиться за адресою: м. Кременець, вул. Драгоманова, 5, Тернопільської області, слід застосувати заходи кримінально - правового характеру у виді спеціальної конфіскації, оскільки вилучені металева лопата чорного кольору з оранжевою ручкою та сокира були безпосередніми предметами даного кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням лише резолютивної частини вироку.

Суддя: ОСОБА_1