Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №607/20819/25 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 607/20819/25

Провадження №2/603/20/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Лучкович Н.В.,

за участі:

представника позивача - Іваницьких Ю.В. (в режимі відеоконференції),

відповідача Підгірної Т.А. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Мєшнік К. І., який діє на підставі довіреності від 08.01.2024 № 22-ЮД1 в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16.12.2021 року у розмірі 31 744,55 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив про те, що 16 грудня 2021 року ОСОБА_1 встановила мобільний додаток «monobank», який є сервісом АТ «Універсал Банк», що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон мобільного додатку. Після цього, ОСОБА_1 пройшла реєстрацію, надала пакет документів та підписала Анкету-заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», застосувавши цифровий власноручний підпис, у відповідності до якої така разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank/Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши дану Анкету-заяву клієнт ознайомилась та погодилась з тим, що невід`ємною частиною такої є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого 16.12.2021 в мобільному додатку Договір набуває чинність. Також в п. 1 Запевнення відповідач підтвердила: отримання примірнику Договору в Мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговувння її рахунків, розміщення вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладення Договору; зобов`язання виконувати умови Договору тощо. На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 27 500, 00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , пільговий період до 62 днів, пільгова відсоткова ставка - 0,00001 % річних, розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами - 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості), базова відсоткова ставка - 3,1 % на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості), збільшена відсоткова ставка - 6,2 % на місяць, яка нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості. Зазначеними діями АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, в свою чергу у відповідача станом на 27.10.2024 прострочене зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 27.10.2024 банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не вийшла та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим кредит 26.11.2024 став у формі «на вимогу» та станом на 09.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» становить 31 744,55 грн.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2025 року позовна заява АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнята до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

25 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якій зазначила про те, що з позовом вона не погоджується та вважає заявлені вимоги необґрунтованими через недоведеність позивачем фактів укладення кредитного договору, її згоди з істотними умовами, отримання нею кредитних коштів, а також через ненадання позивачем доказів - виписки по рахунку, розрахунку заборгованості. Звертає увагу на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить розшифровок по днях, не підтверджений виплатами та рухом коштів, а також такий включає суми штрафів/процентів, нарахованих після прострочення, що суперечить ст. 1048, 1050 ЦПК України. Посилається на те, що нарахування банком штрафів в період дії воєнного стану є незаконним. Покликається на порушення банком добросовісності в частині бездіяльності та накопичення санкцій. На підставі наведеного просила відмовити АТ «Універсал Банк» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, застосувати позовну давність у відповідності до ст. 267 ЦК України, штрафи та пеню визнати такими, що не підлягають стягненню, а у разі часткового задоволення - зменшити розмір неустойки як явно неспівмірної.

14 січня 2026 року Монастириський районний суд Тернопільської області частково задовольнив клопотання відповідача та витребував у АТ «Універсал Банк» інформацію про те, чи повідомляла ОСОБА_1 АТ «Універсал Банк» про втрату (викрадення) банківських карт та чи здійснювалось їх блокування за її вимогою, якщо так то коли саме та чи повідомляло АТ «Універсал Банк» ОСОБА_1 про блокування банківських карток після її повідомлення про їх втрату (викрадення).

На виконання вимог ухвали суду від 14 січня 2026 року АТ «Універсал Банк» надало інформацію про те, що 12.06.2025 о 16:03 відбувся перший дзвінок, коли ОСОБА_1 звернулась до банку та повідомила про те, що не знає про борг у Монобанку, та три роки тому у неї були викрадені всі документи, мобільний телефон та банківські карти. У дзвінку клієнт також зазначила про те, що цей номер з якого вона телефонує, а саме НОМЕР_2 не її номер, їй дали його на кілька днів щоб вирішити питання з банком. Цей номер фіксується у банку як фінансовий номер телефону клієнта ще з 10.02.2024. Блокування картки відбулось, після того як нібито третя особа повідомила оператору банку про те, що клієнт ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у Французькій Республіці. На підтвердження зазначеного надали записи розмов від 12.06.2025 та 18.06.2025. В судовому засіданні представник позивача зазначила про те, що додаток до заяви під назвою «запис дзвінка 18.06.2025» зазначено з опискою, оскільки запис стосується подій 18.06.2024.

Окрім того, у поданих додаткових поясненнях щодо обставин справи представник позивача зазначила про те, що матеріалами справи доведений факт згоди відповідача з істотними умовами договору та отримання нею кредитних коштів. Щодо строку позовної давності зазначила те, що відповідно до п.9.3. п.9 розділу 1 Умов, термін позовної давності щодо вимог Банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, стягнення процентів нарахованих на прострочену заборгованість, стягнення процентів як відповідальність за порушення грошового зобов`язання за несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, неустойки, витрат банку складає 30 років. З аналізу виписок про рух коштів видно те, що відповідач активно користувалась карткою з 24.10.2023 по 05.03.2024. Зокрема, здійснювались такі операції: перекази на картку; поповнення картки; витрати за категоріями «продукти та супермаркети», «кафе та ресторани» та ін. В свою чергу банк здійснював списання відсотків за користування кредитом, при цьому відповідач одночасно здійснювала поповнення картки, що частково погашало заборгованість. Зазначене свідчить про визнання відповідачем своїх зобов`язань за договором. Окрім того, в розмовах з представниками банку, відповідач посилалась на нібито шахрайські дії, однак виписка по рахунку свідчить про регулярні, дрібні витрати, що характерні для звичайного користування коштами, а не для шахрайських операцій. Спілкуючись з представниками банку відповідач повідомляла, що не визнає операції своїми, що були проведені в період з 10.12.2023 по 19.12.2023, що підтверджується розмовою відповідача з оператором банку від 18.07.2025. Водночас у зазначений період зафіксовано входи до мобільного додатку з фінансового номера відповідача НОМЕР_3 , який використовувався нею з 16.12.2021 по 10.02.2024, а також з мобільного телефону Redmi НОМЕР_4 , який використовувався для входу до додатку з 27.09.2023 по 20.12.2023. Усі входи до додатку здійснювалися шляхом авторизації за ПІН-кодом. Система безпеки банку не зафіксувала жодних спроб підбору ПІН-коду або інших дій, які могли б свідчити про стороннє втручання чи несанкціонований доступ третіх осіб до облікового запису відповідача. Також відповідач зазначала у розмовах з оператором банку, що у неї були викрадена сумка з документами, однак жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин не надала. Зокрема, відсутні відомості про відкриття кримінального провадження або звернення відповідача до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Представник зазначила про те, що 12.06.2025 відповідач здійснила телефонний дзвінок до банку. Під час розмови (на 2 хвилині 50 секунді запису) вона повідомила, що не бажає поповнювати рахунок мобільного оператора «Київстар» для зв`язку з банком, а також зазначила, що протягом багатьох років не проживає на території України. Разом з тим, з технічних даних щодо входів у мобільний додаток банку видно те, що у період, за який відповідач не визнає операції (з 10.12.2023 по 19.12.2023), авторизація в додатку здійснювалася з номеру мобільного оператора «Київстар», що використовувався відповідачем, а саме: входи 10.12.2023 здійснювалися з території України через мережу «Київстар»; входи 15.12.2023, 16.12.2023 та 19.12.2023 здійснювалися з території Франції, також із використанням номера «Київстар», закріпленого за відповідачем. У записі телефонної розмови від 18.06.2025 нібито третя особа повідомила банку, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у Франції. Водночас після цієї дати банк неодноразово фіксував подальші звернення та комунікацію з відповідачем від її імені. Так, у телефонній розмові від 18.06.2025 було повідомлено, що ОСОБА_1 нібито померла у Франції, що фактично підтверджує її перебування на території Франції у відповідний період. Разом з тим, з території Франції здійснювалися входи до мобільного додатку та фінансові операції у період, за який відповідач заперечує свою участь. Таким чином, відомості про її перебування у Франції узгоджуються з даними про геолокацію входів у додаток і свідчать про те, що операції здійснювалися саме нею особисто, а не сторонніми особами. Зазначене підтверджує відсутність ознак шахрайства. Представник вважає, що використання одного й того ж фінансового номера відповідача, входи в додаток за ПІН-кодом, відсутність ознак стороннього втручання, а також подальше спілкування відповідача з банком свідчать про те, що операції були здійснені саме відповідачем.

Ухвалою суду від 06 лютого 2026 року задоволене клопотання про забезпечення її участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Відповідач не приєдналася до відеоконференції, перед початком судового засідання в телефонному режимі повідомила про технічні несправності в роботі її пристрою відеоконференцзв`язку.

Судові засідання у цій справі неодноразово відкладались за клопотанням ОСОБА_1 , в тому числі через нестійкий зв`язок з нею, а саме 21.11.2025 - слухання справи відкладене через неявку відповідача, 08.12.2025 - судове засідання відповідач просила відкласти з метою ознайомлення з матеріалами справи; 23.12.2025 - судове засідання відкладене через нестабільний зв`язок з відповідачем; 14.01.2026 - відповідач не з`явилась; 28.01.2026 - відповідач на відеоконференцзв`язок не вийшла, хоча була обізнана про дату та час судового засідання, скільки завчасно звернулась із клопотання про забезпечення її участі в даному судовому засіданні в такому режимі.

06 лютого 2026 року суд здійснив судовий розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_1 , оскільки остання була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи та в судове засідання не з`явилася, та перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Ухвалою від 09 лютого 2026 року Монастириський районний суд Тернопільської області постановив поновити судовий розгляд на підставі ч.2 ст.244 ЦПК України, зважаючи на необхідність встановлення обставин отримання відповідачкою кредитних коштів.

09 лютого 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала заперечення на письмові пояснення позивача, в яких заперечила щодо тверджень позивача про входи в мобільний додаток в період 01.12.2023 по 31.12.2023. Окрім того, вона зазначила про те, що у липні 2023 року у неї були викрадені банківські картки та мобільний телефон, за фактом чого 27 липня 2023 року вона звернулась до правоохоронних органів, а у день викрадення або не пізніше наступного дня вона також повідомила банк та звернулась із проханням заблокувати усі картки та доступ до рахунків, однак позивач належних заходів безпеки не вжив. Також ОСОБА_1 зазначила те, що позивач помилково трактує поповнення рахунку відповідачем як безумовне визнання боргу, оскільки кошти на рахунок вносились нею виключно за вказівкою працівників банку, які повідомляли про необхідність погашення заборгованості. Фактично банк вперше вийшов на контакт з нею лише у квітні 2025 року, причому не особисто з нею, а з її родичкою. З огляду на зазначене просила долучити заперечення до матеріалів справи, а пояснення позивача оцінити критично з урахуванням наданих нею доказів, врахувати зазначені нею факти. Також долучила ряд копій документів, складених іноземною мовою без перекладу на семи аркушах.

Також, 09.02.2026 відповідач звернулась із клопотанням про надання строку для подання додаткових доказів у якому просила надати їй додатковий строк для звернення до АТ КБ «ПриватБанк» та ПрАТ «Київстар» з метою отримання та подання суду доказів, що підтверджують звернення щодо крадіжки банківських карток та мобільного телефону. Окрім того, ОСОБА_1 просила визнати стан здоров`я та перенесені нею оперативні втручання поважними причинами несвоєчасного подання частини доказів. У судовому засідання 10.02.2026 суд надав можливість відповідачці подати усі можливі у вказаній справі докази з врахуванням вимог ЦПК України на подання доказів та для цього оголосив перерву у судовому засіданні до 25.02.2026.

17 лютого 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала клопотання в якому просила долучити до матеріалів справи аудіозаписи телефонних розмов між нею та операторами АТ «Універсал Банк» та врахувати їх під час оцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи.

Окрім того, 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 подала також клопотання про долучення до матеріалів справи перекладу протоколу крадіжки автомобіля (7871F) від 27.07.2023, складеного Префектурою поліції Парижу Головного управління національної поліції Французької Республіки.

23 лютого 2026 року представник позивача подала заяву суду, в якій просила залишити без розгляду заперечення відповідача на письмові пояснення позивача від 08.02.2026 разом з додатками з підстав того, що додані до даного документа додатки не супроводжуються офіційним перекладом українською мовою та не засвідчені в установленому законом порядку, у зв`язку з чим не можуть бути прийняті та враховані судом при ухвалені судового рішення. Окрім того, представник заперечила щодо надання відповідачу додаткового строку для подання додаткових доказів, оскільки вважає, що дії ОСОБА_1 свідчать про зловживання процесуальними правами та спрямовані виключно на затягування судового розгляду справи. Також звернула увагу на те, що у даному відзиві відповідач взагалі не посилалась на будь-які обставини можливого шахрайства, а така версія відповідача свідчить про спосіб уникнення відповідальності та створення підстав для затягування розгляду справи. Окремо представник позивача просила залишити без розгляду клопотання про долучення письмового доказу - протоколу крадіжки автомобіля (7871F) від 27.07.2023 з підстав того, що відповідач не зазначила поважності причин, з яких не був вчасно поданий даний доказ.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» - Іваницьких Ю.В., будучи присутньою в судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовну заяву підтримала в повному обсязі з підстав наведених у ній та у додаткових поясненнях та просила її задовольнити. Додатково в судовому засіданні підтримала заперечення з приводу долучених Підгірною Т.А. доказів. Також просила врахувати те, що подана стороною позивача виписка по рахунку відповідача є первинним бухгалтерським документом, який свідчить про заборгованість останньої, а позиція ОСОБА_1 з приводу заволодіння її банківською карткою та подальше використання третіми особами не свідчить про шахрайські дії, а навпаки вказують на побутову природу використання коштів.

Відповідач ОСОБА_1 будучи присутньою в судовому засіданні визнала укладення договору з позивачем, внаслідок чого на її ім`я в банку відкритий рахунок на який встановлений кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн, також зазначила про те, що зазначеними коштами вона користувалась в період з моменту відкриття рахунку до лютого 2022 року. Всі операції по рахунку, які відбувались в період з грудня 2023 року вона не визнає, оскільки 27 липня 2023 року під час перебування у Франції у неї були викрадені особисті речі, в тому числі телефон, який на момент викрадення не був захищений паролями для входу та на якому був встановлений мобільний додаток Monobank. В даному телефоні в нотатках був записаний пароль входу до зазначеного мобільного додатку. Окрім того, серед викрадених речей були також банківські картки, в тому числі АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «Приват Банк» та інші особисті речі. Про викрадення зазначених речей вона повідомила в місцеву поліцію про що свідчать докази, які вона надала суду. Окрім того, протягом декількох годин після крадіжки вона зателефонувала в АТ «Універсал Банк» та повідомила про викрадення її банківської карточки Monobank та просила її заблокувати. Вона була впевнена в тому, що її рахунок був заблокований. В подальшому вона не входила з нового телефону в мобільний додаток Monobank, оскільки для того щоб зайти в додаток банку їй необхідно було мати номер українського мобільного оператора, а після викрадення особистих речей у неї такий був відсутній. Щодо подання доказів, які підтверджують викрадення її речей у липні 2023 року пояснила, що такі документи знаходились у неї вдома в Україні, а з листопада 2025 року вона разом з усіма своїми родичами проживають у Великій Британії, інших родичів, які б змогли їй передати зазначені документи у неї немає. Щодо не зазначення у відзиві на позовну заяву про існування таких документів ОСОБА_1 повідомила, що про існування таких вона повідомляла раніше в судових засіданнях. Також ОСОБА_1 повідомила суд про те, що з 28.07.2024 вона користується мобільним номером українського оператора «Київстар» НОМЕР_2 . З приводу поповнення банківського рахунку 24.10.2023, 08.11.2023, 15.11.2023, 04.12.2023, 31.01.2024 та 05.03.2024 не заперечила та зазначила про те, що такі кошти вона вносила за вказівкою оператора банку, не звертаючи уваги на те чи дійсно існує заборгованість. Про існування заборгованості в розмірі 31 744,55 грн їй стало відомо літом 2025 року.

Представник відповідача заперечила аргументи відповідача ОСОБА_1 про повідомлення нею позивача з приводу викрадення банківської картки в липні 2023 року.

Суд протокольною ухвалою від 25 лютого 2026 року постановив заперечення на письмові пояснення подані ОСОБА_1 09.02.2026 долучити до матеріалів справи та надати їм оцінку, а подані додатки до заперечення суд залишив без розгляду, оскільки такі подані іноземною мовою, що позбавляє суд будь-яким чином оцінити їх.

З приводу протоколу крадіжки автомобіля (7871F) від 27.07.2023, складеного Префектурою поліції Парижу Головного управління національної поліції Французької Республікита його перекладу, суд протокольною ухвалою поновив строк на подання цього доказу та долучив його до матеріалів справи.

Також протокольною ухвалою суд відмовив у долученні звукозаписів наданих відповідачем керуючись ч. 8 ст. 83 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із такого.

16 грудня 2021 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/ Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, складають Договір про надання банківських послуг.

Підписанням цієї Анкети-заяви вона просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я НОМЕР_5 та встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку.

Також підписанням цієї Анкети-заяви вона погодилась на те, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1 % в місяць з першого дня користування кредитом.

Згідно з п. 3 Анкети-заяви підписанням цього договору ОСОБА_1 підтвердила те, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надане нею інформація є правдивою.

У п. 4 Анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також визнала те, що УЕП є аналогом власноручного підпису ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту , а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта.

Також ОСОБА_1 погодилась з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в мобільному додатку Договір набуває чинність (п. 5 Анкети-заяви).

ОСОБА_1 підписала Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, підписанням якого підтвердила: отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування її рахунків, розміщення нею вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладення нею Договору; зобов`язалась виконувати умови Договору.

Також у п. 3 Запевнення відповідач беззастережно погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Відповідно до п. 5.11 Розділу ІІ Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank|Universal Bank» (далі Умови і правила), примірник яких долучено до позовної заяви, клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку.

Згідно з п. 5.16 Розділу ІІ Умов і правил у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань).

У випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у п. 5.18 (до 210 календарних днів), кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій (п. 5.19 Розділу ІІ Умов і правил).

У відповідності до п. 9.3 Розділу І Умов та правил строк позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, стягнення процентів нарахованих на прострочену заборгованість, стягнення процентів як відповідальність за порушення грошового зобов`язання за несанкціоноване користування чужими коштами, неустойки, витрат банку складає 30 років.

У наданій позивачем довідці про етапи реєстрації ОСОБА_1 є інформація про порядок реєстрації відповідача у мобільному застосунку банку, ідентифікацію та верифікацію ОСОБА_1 , а також інформація про порядок укладення договору.

Наявність відкритого рахунку на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» відтверджується довідкою про наявність рахунку від 11.07.2025 у відповідностідо якої в банку на ім`я клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 відкритий рахунок НОМЕР_7 , НОМЕР_5 , тип рахунку - картка Чорна, валюта рахунку - UAH, статус картки - активна до 08/30.

Відповідно до довідки про розмір встановленого ліміту АТ «Універсал Банк» цією довідкою повідомило про те, що розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16.12.2021 за карткою НОМЕР_8 , а саме: 16.12.2021 - 30 000,00 грн; 26.02.2022 - 10 000,00 грн; 04.12.2023 - 30 000,00 грн та 08.03.2024 - 27 500,00 грн.

З наданого АТ «Універсал Банк» руху коштів по картці від 11.07.2025 клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 по картці НОМЕР_8 , рахунок НОМЕР_5 за період з 16.12.2021 по 11.07.2025 видно те, що кредитний ліміт за зазначеним рахунком станом на 11.07.2025 становить 27 500,00 грн та станом на зазначену дату за даним рахунком заборгованість становить - 31 744,55 грн. Також із зазначеного руху коштів видно те, що рахунок активно використовувався, шляхом здійснення платежів з призначенням: продукти, супермаркет, кафе, ресторани, подорожі, одяг та взуття тощо. Окрім того, даний рахунок поповнювався.

З наданого АТ «Універсал Банк» пояснення до виписки про рух коштів на рахунку видно те, що кредитний ліміт відповідача складає 27 500,00 грн, баланс на рахунку складає мінус 4 244,55 грн, відповідно загальна сума заборгованості за рахунком становить 31 744 ,55 грн, з яких 27 500,00 грн - повністю використаний боржником кредитний ліміт та 4 244,55 грн - сума овердрафту, яка виникла внаслідок нестачі власних коштів для оплати заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 09.07.2025 розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором б/н від 16.12.2021 становить 31 744,55 грн. Також з даного розрахунку видно те, що АТ «Універсал Банк» здійснювало нарахування відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом, а саме: 30.11.2023 у сумі 343,72 грн, 31.12.2023 на суму 624,52 грн, 31.01.2024 в сумі 961,31 грн, 29.02.2024 в сумі 892,04 грн, 31.03.2024 у сумі 877,51 грн, 30.04.2024 у сумі 856,80 грн, 31.05.2024 у сумі 912,33 грн, 30.06.2024 у сумі 910,50 грн, 31.07.2024 у сумі 969,68 грн.

Відповідно до витягу із програмного комплексу Банку-OperatopDesk щодо ОСОБА_1 НОМЕР_9 фінансовим номером клієнта зазначені +380966916474, яким клієнтом зареєстрований з 10.02.2024 та +380682083972 з 16.12.2021. Також із зазначеної виписки видно те, що вхід клієнта ОСОБА_1 здійснювався за допомогою девайсів Iphone 15 Pro Max, Redmi НОМЕР_4 та Redmi НОМЕР_11. Усі входи здійснювались по пін-коду.

Відповідно до поданого ОСОБА_1 протоколу №01844/2023/013763 (переклад з французької мови на українську мову) крадіжка автомобіля (7871 F), видно те, що 27.07.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зверталась до комісаріата громадської поліції 19-го району Парижу пункту охорони громадського порядку 75 за фактом викрадення з автомобіля марки Peugeot, модель 207, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_10 у Франції таких речей: свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; свідоцтво про шлюб, яке видане 24.02.2016 на ім`я ОСОБА_1 ; паспорт, походження документа - Україна, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт, походження документа - Україна, на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; паспорт, походження документа - Україна, на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; банківська карта на ім`я ОСОБА_1 ; ноутбук марки Toshiba; мобільні телефони марок Redmi note 11 та OPPO A46; 1000 євро готівкою, банкноти номіналом 50, 100, 200 та інші незначні речі.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено матеріалами справи 16.12.2021 між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання банківських послуг на підставі якого відповідачу відкритий поточний рахунок НОМЕР_5 на який 16.12.2021 встановлений кредитний ліміт на суму 30 000,00 грн, про що свідчать Анкета-заява, Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг Monobank, що підписані відповідачем удосконаленим електронним підписом. Суд встановив те, що відповідач на момент укладення договору була ознайомлена з усіма його істотними умовами та прийняла їх. Також матеріали справи свідчать про отримання та користування ОСОБА_1 кредитними коштами, що підтверджується наданими стороною позивача випискою про рух коштів по рахунку НОМЕР_5 , з якої видно те, що ОСОБА_1 користувалась наданим їй кредитним лімітом, вела розрахунки та частково погашала заборгованість за кредитом. Окрім того, з наданої виписки по рахунку видно те, що встановлений кредитний ліміт змінювався, відповідно 26.02.2022 зменшений до 10 000,00 грн, 04.12.2023 збільшений до 30 000,00 грн та 08.03.2024 зменшений до 27 500,00 грн. Також суд встановив те, що за прострочення внесення платежів банком нарахований овердрафт в сумі 4244,55 грн, оскільки власних коштів на погашення заборгованості на рахунку відповідача не було, нарахування штрафних санкцій чи пені за рахунком не прослідковується.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за договором позики.

Сторона позивача поданими доказами довела факт укладення кредитного договору з відповідачем, виконання умов договору шляхом встановлення відповідного кредитного ліміту, існування заборгованості за кредитним договором зі сторони відповідача, а також обгрунтованість розрахунку заборгованості.

Щодо позиції відповідача суд зазначає таке.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 заперечувала обгрунтованість вимог позивача та посилалася на відсутність доказів на підтвердження заявлених вимог у позовній заяві. Під час судового розгляду відповідач визнала факт укладення кредитного договору із АТ «Універсал Банк» та користування кредитними коштами до 27.07.2023.

Заборгованість відповідача за кредитним договором виникла в період з 24.10.2023 по 01.08.2024. ОСОБА_1 стверджує, що у вказаний період кредитними коштами не користувалася взагалі. Покликається на те, що 27.07.2023 втратила доступ до кредитних коштів внаслідок крадіжки невідомими особами належного їй мобільного телефону та банківської картки АТ «Універсал Банк» та вчасно повідомила позивача про необхідність блокування кредитного рахунку. У зв`язку з цим вважає, що не несе відповідальності за виниклою заборгованістю перед позивачем.

На підтвердження своєї позиції відповідач надала протокол №01844/2023/013763 (переклад з французької мови на українську мову) про крадіжку з автомобіля (7871 F), яким підтверджує факт викрадення у неї 27.07.2023 ряду документів, банківської картки та мобільних телефонів. Оцінюючи цей доказ, суд звертає увагу на те, що цей протокол не містить точної інформації про банківську картку, окрім її належності відповідачці, що позбавляє суд оцінити вказаний доказ як належний щодо доводів відповідачки про користування її банківською карткою сторонніми особами. Водночас, суд приймає вказаний доказ на підтвердження факту крадіжки мобільного телефона Redmi Note 11, який за твердженням відповідачки належав їй, однак не вважає його достатнім, оскільки суде не надані результати розслідування зазначеного факту.

Також суд вважає, що сам факт крадіжки мобільного телефону, в якому був встановлений мобільний додаток «Monobank», є недостатньою підставою для звільнення від відповідальності ОСОБА_1 за виниклою заборгованістю за кредитним договором перед позивачем, оскільки відповідач, користуючись мобільним додатком, мала розуміти, що код доступу до такого є способом захисту від стороннього втручання та заволодіння кредитними коштами відповідача. Користуючись мобільним телефоном без встановленого пін-коду, зберігаючи у нотатках мобільного телефону код доступу до мобільного додатку «Monobank», ОСОБА_1 не могла не розуміти очевидний ризик стороннього доступу до її кредитних коштів у разі втрати мобільного телефону. За вказаних обставин справи, суд приходить до висновку, що саме ці безвідповідальні дії в першу чергу призвели до виникнення заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк».

Окрім цього у світлі заперечень відповідача проти позову, суд звертає увагу на її твердження про те, що вона 27.07.2023 повідомила АТ «Універсал Банк» про факт крадіжки банківської картки та мобільного телефона із встановленим мобільним додатком банку з метою блокування рахунку. На доведення цієї обставини відповідач доказів не надала, а тому це твердження свого підтвердження не знайшло. Також матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем про ці обставини позивача протягом всього часу збільшення заборгованості. Тому суд констатує, що відповідач втративши доступ до банківської картки та мобільного телефона із встановленим мобільним додатком «Monobank» шляхом їх крадіжки сторонніми особами, по суті створила усі необхідні умови третім особам для безперешкодного використання ними її кредитними коштами протягом тривалого часу.

Та загалом версія відповідача є сумнівною з огляду на те, що з 24.10.2023 по 05.03.2024 відповідач неодноразово вносила кошти на погашення кредитної заборгованості, хоча станом на 27.07.2023 (дата повідомлення про крадіжку) будь-якої заборгованості за кредитним договором не було. Тому суд вважає, що заперечення відповідача проти позову, що ґрунтуються на аргументах з приводу стороннього доступу до кредитних коштів відповідача є лише способом уникнення відповідальності та уваги суду не заслуговують.

З приводу позовної давності суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Суд встановив те, що у відповідності до . 9.3 Розділу І Умов та правил термін позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, стягнення процентів нарахованих на прострочену заборгованість, стягнення процентів як відповідальність за порушення грошового зобов`язання за несанкціоноване користування чужими коштами, неустойки - пені, штрафів, витрат банку складає 30 років. Із зазначеними умовами ОСОБА_1 ознайомилась та з ними погодилась, про що свідчать матеріали справи.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором виникла в період з 24.10.2023 по 01.08.2024, а тому вимоги, щодо звернення до суду з позовом в межах трирічного строку позовної давності позивач не порушив

З огляду на зазначене суд вважає про наявність підстав для задоволення позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 16.12.2021, оскільки матеріалами справи доведені обставини на які посилається позивач, а доводи відповідача не знайшли свого підтвердження, відтак права позивача на повернення позичальником кредиту порушені відповідачем, а тому вони підлягають судовому захисту.

Захист прав позивача шляхом стягнення зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.12.2021 у розмірі 31 744,55 грн є достатнім та ефективним способом захисту порушеного права.

Щодо питання про розподіл судових витрат, яке підлягає вирішенню відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України при ухваленні рішення, то у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду позивача відповідно до поданого платіжного доручення № 43169617712 від 17.09.2025 становить 3028,00 грн, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 41, 55 Конституції України, статтями 15, 16, 205, 207, 525-530, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1054-1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-84, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 281-289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16.12.2021 у розмірі 31 744 (тридцять одну тисячу сімсот сорок чотири) гривні 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Оленівська, 23, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Головуючий суддя А.З. Пасічник