Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №594/118/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/118/26

Провадження №2/594/279/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Чир П.В.

з участю секретаря Козій Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягувати з останнього аліменти у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, однак, не менше як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття. Вказала, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 01.02.2024 було розірвано. Фактично ще до розірвання шлюбу та після розірвання вона намагалася самостійно утримувати неповнолітнього сина, жодного разу не зверталася до відповідача з проханням про надання допомоги на утримання дитини, однак в теперішній час така допомога їй потрібна. Її матеріальний стан та дитини не відповідає нормальному забезпеченню. Дитина росте, відповідно збільшились витрати на її утримання. Всього потрібно близько 12000 грн в місяць. Відповідач не приймає участі в утриманні дитини, маючи таку можливість, оскільки є працездатним, фізично здоровим, на даний час мобілізований та отримує доходи, інших дітей та осіб непрацездатного віку, в нього не має, а тому просить стягувати з відповідача аліменти в її користь на утримання сина в розмірі частини від його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в зал судового засідання не прибула, у поданій заяві просить справу слухати у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в зал судового засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не подав.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечує.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 01 лютого 2024 року рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області (справа №594/1692/23) було розірвано.

За даними свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно довідки Борщівської міської ради №06-14-10/44 від 26 січня 2026 року проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні.

Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або натуральній) формі.

Судом встановлено, що домовленості щодо участі у витратах на утримання дитини між сторонами не досягнуто.

За відсутністю домовленості між батьками щодо участі в утриманні дитини той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів (ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Законом України "Пpo Державний бюджет на 2023 рік" з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років –3512 грн.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ст. 183 СК України).

Законодавством визначено, що у безспірному порядку, на утримання однієї дитини розмір аліментів повинен становити не менше 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Позивачка, як одержувач аліментів, заявила вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (ст. 13 ч.1 ЦПК України).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Отже, враховуючи, що дитина проживає разом з матір`ю та потребує матеріальної допомоги, а відповідач, як батько, зобов`язаний утримувати дитину, а також з урахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, виходячи з засад рівності обов`язків батьків щодо утримання дітей, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити і розмір аліментів визначити в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, однак, не менше як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно Закону України «Про судовий збір” позивачка звільнена від сплати судового збору, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 180, 182, 184 СК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, однак, не менше як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 02 березня 2026 року.

Головуючий Чир П. В.