Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №183/10440/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/10440/25

№ 2/183/6193/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» суми заборгованості за Договором кредиту № 8841697 в розмірі 19 757,40 грн, з якої: 5 100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 457,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 10 200,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою,

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (надалі - позивач, Кредитодавець) звернулося до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 лютого 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, відповідач) укладено Договір про надання коштів у кредит № 8841697 (надалі - Договір кредиту, Кредитний договір, Договір), умовами якого встановлено, що Кредитодавець/Позивач надає Позичальнику кредит в розмірі 5 100,00 грн, строком на 360 днів (з 21 лютого 2025 року по 15 лютого 2026 року), з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 879,75 грн). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 255,00 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 376022, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2), у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Позивач на виконання умов Договору кредиту виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачеві у власність грошові кошти в розмірі 5 100,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту № 8841697 від 21 лютого 2025 року та додаткової угоди, та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 1 812,41 грн, заборгованість відповідача за Договором кредиту складає 19 757,40 грн, з якої: 5 100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 457,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 10 200,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Таким чином, у зв`язку з порушень взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 19 757,40 грн.

Постановленою суддею ухвалою від 15 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив про розгляд справи у відсутність представника, задовольнити позовні вимоги, не заперечував проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно, причини неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв та клопотань, відзиву на позов від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за відсутності заперечень позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 21 лютого 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (надійний) № 8841697, умовами якого встановлено, що Кредитодавець/Позивач надає Позичальнику кредит в розмірі 5 100,00 грн, строком на 360 днів (з 21 лютого 2025 року до 15 лютого 2026 року), з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 879,75 грн). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 255,00 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 376022, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2), у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі «Реквізити сторін» /а.с.13-20/.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало свої зобов`язання за вищевказаним Договором, перерахувавши 21 лютого 2025 року грошові кошти в сумі 5 100,00 грн на рахунок відповідача, номер якого зазначений в Договорі /а.с.7, 21/.

З наданого суду розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 8841697 від 21 лютого 2025 року вбачається, що станом на 22 серпня 2025 року заборгованість відповідача складає 19 757,40 грн, з якої: 5 100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 457,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 10 200,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою /а.с.11 зворот-12/.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як установлено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що Договір кредиту укладений сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені в ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

На час розгляду справи судом сторонами не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості відповідачем в повному обсязі за Договором, причини несвоєчасного погашення заборгованості.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19 наголошено, що доказом переходу прав за зобов`язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов`язанні […], а не документи, що засвідчують права, які передаються. За таких обставин, у ТОВ «ФК«ЄАПБ», як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Також, відповідно до Правової позиції, яка висловлена Верховним судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 - Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, суд висновує, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведений факт невиконання відповідачем прийнятих на себе, відповідно до положень умов указаного Договору, зобов`язань перед позивачем, внаслідок чого наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за основною сумою боргу та несплаченим відсоткам.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 200,00 грн штрафних санкцій, суд ураховує таке.

Пунктом 2.2. Договору кредиту передбачена сплата Позичальником (відповідачем) неустойки в розмірі 255,00 грн в день.

При цьому, нарахування неустойки за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В той же час, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування уразі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Беручи до уваги, що заборгованість у виді неустойки в сумі 10 200,00 грн за Договором нарахована відповідачеві в період дії в Україні воєнного стану (з 22 квітня 2025 року до 31 травня 2025 року), тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та відповідно позов e частині стягнення з відповідача на користь позивача 10 200,00 грн неустойки за вищевказаним Договором задоволенню не підлягає.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 9 557,40 грн, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5 100,00 грн та за відсотками у розмірі 4 457,40 грн. У решті позову належить відмовити.

Також у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн, на підтвердження яких позивачем надано суду: Договір № 20-08/25 про надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 /а.с.22 зворот-25/, витяг з Акту № 1-МК від 08 вересня 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20 серпня 2025 року відносно боржника ОСОБА_1 на суму 4 500,00 грн, що включає вивчення наявних документів на суму 500,00 грн, судовий супровід в суді першої інстанції на суму 4 000,00 грн /а.с.26 зворот/, платіжну інструкцію від 18 вересня 2025 року № 89f60f про перерахування коштів у сумі 247 500,00 грн з призначенням платежу «оплата правничої допомоги, згідно з Договором № 20-08/2025 від 20 серпня 2025 року, та згідно з актом приймання-передачі № 1-МК від 08 вересня 2025 року» /а.с.28/.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частин 1-6 статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.

Суд вважає, що позивач належними доказами довів понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката, сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката співмірна зі складністю справи, кваліфікацією і досвідом адвоката. Сам факт надання правової допомоги адвокатом, отримання її клієнтом на суму 4 500,00 грн підтверджується наданими суду вищезазначеними доказами.

При цьому, суд ураховує, що позов задоволено на суму 9 557,40 грн з заявлених до стягнення 19 757,40 грн, що складає 48,37% від ціни позову. Відтак, пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2 176,65 грн витрат на правову допомогу.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд виснував про задоволення позовних вимог на 48,37%, судовий збір сплачено в розмірі 2 422,40 грн, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 171,71 грн. У решті судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» суму заборгованості за Договором кредитної лінії № 8841697 від 21 лютого 2025 року, яка утворилась станом на 22 серпня 2025 року у загальному розмірі 9 557 (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 40 копійок, з яких: 5 100,00 грн - заборгованість за основним боргом; 4 457,40 грн - заборгованість за відсотками.

У решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» судові витрати у загальному розмірі 3348 (три тисячі триста сорок вісім) гривень 36 копійок, з яких: 1 171,71 грн витрат по сплаті судового збору та 2 176,65 грн витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 27 лютого 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код в ЄДРПОУ 39861924; місцезнаходження за адресою: м. Київ, пл. Арсенальна, буд. 15; рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Універсал Банк»;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов