Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №489/5437/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/5437/25

Провадження № 2/489/276/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Романової І.Д.,

відповідача ОСОБА_2 , її представника ОСОБА_3 ,

допитавши свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 ,

встановив:

В липні 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Романову І.Д. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 11.06.2024, однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 2014 року по сьогоднішній день.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 2014 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 до часу його зникнення. В процесі спільного проживання ними велось спільне господарство, вони мали один бюджет, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, спільно купували транспортні засоби, мали намір придбати житло. 11.06.2024 ОСОБА_9 зник безвісти в районі н.п. Новоолександрівка Покровського району Донецької області під час проходження військової служби, про що ІНФОРМАЦІЯ_3 було повідомлено його мати ОСОБА_2 - відповідача по справі. Після зникнення безвісти ОСОБА_9 у позивача виникла необхідність набуття статусу члена його ім`ї, оскільки такий статус надасть їй право на пільги, передбачені ЗУ «Про соціальний захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Посилаючись на вищевикладені обставини, ОСОБА_1 звернулась із даним позовом до суду.

Також у поданій позовній заяві ОСОБА_1 просила суд викликати для допиту в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11

17.07.2025 на адресу суду від представника Військової частини НОМЕР_2 надійшло повідомлення про те, що вказана військова частина не має стосунку до учасників справи та спірних правовідносин, вважала, що ЄДРПОУ та адреса вказаної військової частини зазначена в позові помилково (замість відомостей про Військову частину НОМЕР_1 ).

21.07.2025 від представника третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшли письмові пояснення по справі, згідно яких останній заперечує проти задоволенні позовних вимог оскільки вважає, що позивачем не надано належних та достатніх доказів проживання однією сім`єю з ОСОБА_9 .

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 04.09.2025 закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до судового розгляду по суті.

07.10.2025 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Романової І.Д. надійшло клопотання про витребування доказів. А саме просила суд витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_5 завірену копію акту службового розслідування за фактом можливої загибелі під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_9 № 200 від 18.06.2024.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 01.12.2025 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено; витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином завірену копію акту службового розслідування за фактом можливої загибелі під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_9 № 200 від 18.06.2024; витребувано у ПН ММНО Машкової С.М. копію спадкової справи № 18/2025, заведену після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Романова І.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити. Позивач наполягала на спільному проживанні із сином відповідача в період з березня 2014 року по день загибелі. На доводи відповідача пояснила, що і в період війни отримувала від ОСОБА_12 гроші, зокрема 05.06.2022 у розмірі 20 000,00 грн., про що є квитанція з додатку ПриватБанк, яку лише пред`явила суду у телефоні, також наполягала, що ОСОБА_13 оплачував навчання її сина у Миколаївському юридичному коледжі. Також наполягала, що отримувала допомогу у Чехії і вони разом із ОСОБА_14 збирали кошти для придбання спільного житла, тому не було необхідності у постійному перерахуванні коштів ним на її картку. Не заперечувала періоди спільного не проживання із ОСОБА_9 лише протягом року з 11.03.2022 по 11.03.2023 в період її перебування у Чехії через збройну агресію рф, проте наполягала, що між нею та ОСОБА_12 зберігалися сімейні відносини, про що свідчить їх переписка в цей період.

Відповідач ОСОБА_15 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що її син до мобілізації проживав з нею за адресою: АДРЕСА_1 , допомагав їй, оскільки вона є інвалідом 3 групи, має онкологічне захворювання. Позивач іноді приходила до них у гості, але вона не вважає їх відносини сімейними. Також пояснила, що її син загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , похований після проведення генетичної експертизи 28.05.2025, є свідоцтво про його смерть на даний час, яке буде долучено нею до матеріалів справи.

Представники третіх осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином.

Свідок ОСОБА_7 , який був кумом, другом та однокласником ОСОБА_9 , у суді пояснив, що знав ОСОБА_12 як однокласника з 2000 року, коли вони разом навчались у школі № 28, потім разом навчалися у ПТУ № 25, потім разом служили у ВЧ НОМЕР_3 у ІНФОРМАЦІЯ_11 . 11 років тому вони разом хрестили сина брата ОСОБА_9 - ОСОБА_17 , тому є кумами. Він знав ОСОБА_19 як цивільну дружину ОСОБА_9 . Пояснив, що спочатку вони зустрічалися, а з 2015 року вони разом почали жити в квартирі його матері - тьоті ОСОБА_18 (відповідача по справі) за адресою: АДРЕСА_1 , потім винаймали ще якусь квартиру, адресу якої не пам`ятає. Перед війною вони разом жили за адресою: АДРЕСА_2 , орендуючи квартиру. Вони зі свідком постійно зустрічалися, товаришували сім`ями. ОСОБА_9 з ОСОБА_19 у 2018 році були у свідка на весіллі, разом проводили свята, він неодноразово бачив сина ОСОБА_19 - ОСОБА_20 і у квартирі в матері і в квартирі, що вони орендували, бачив його разом із відповідачем - матір`ю ОСОБА_12 , на вечері. У зв`язку із повномасштабним вторгненням рф ОСОБА_9 з березня 2022 року було мобілізовано, він спочатку служив в ВСП, потім прийшов список про направлення на навчання на кордон з Білоруссю , куди потрапив і ОСОБА_12 , звідти він потрапив на Донецький напрямок та не повернувся з першого бойового завдання. Весь цей час під час служби обох вони з ОСОБА_12 підтримували тісний зв`язок, зустрічались у м. Миколаєві, коли позивач разом із сином від першого шлюбу ОСОБА_20 виїхала до Чехії, звідки повернулись в Україну у 2023 році знову жила в квартирі матері ОСОБА_9 . Коли ОСОБА_12 поїхав служити поза межами м. Миколаєва, він постійно просив допомагати ОСОБА_19 на першу її потребу. Зокрема, ОСОБА_7 допомагав їй переїхати та перевезти речі до придбаного ОСОБА_9 будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Весь час вважав їх чоловіком та дружиною, оскільки вони разом жили, святкували свята, відпочивали на морі, робили ремонт у придбаному будинку. ОСОБА_9 пояснював ОСОБА_7 на його питання щодо можливого весілля, що вони обидва не бажали оформити фактичні шлюбні відносини, їх обох це влаштовувало.

Свідок ОСОБА_11 , пояснила, що її чоловік ОСОБА_23 навчався з ОСОБА_9 в училищі № 21, з того часу вони товаришують. Сама ОСОБА_11 познайомилася з ОСОБА_12 у 2012 році, з ОСОБА_19, як його цивільною дружиною у 2015 році, коли сама свідок була вагітна. Позивач разом із ОСОБА_12 приїжджали до них з чоловіком у гості майже кожні вихідні, вони разом подорожували, їздили на природу, у 2016 році позивач разом із ОСОБА_9 стали хрещеними їх сина. ЇЇ куму ОСОБА_12 називав «кохана», «сонечко», ставився до неї як до дружини, вони сім`єю неодноразово були у них вдома по АДРЕСА_4 , де свідок неодноразово бачила його маму ОСОБА_24 , потім вони з чоловіком були у двох винайманих квартира в районі ПТЗ, привозили їм продукти з села, там позивач із ОСОБА_12 жили самостійно без мами ОСОБА_12 . Повернувшись із Чехії у війну позивач продовжила проживати у квартирі матері ОСОБА_12 біля « Юності ». Вважає, що позивач із ОСОБА_12 були сім`єю, він ставився до ОСОБА_19 як до дружини, так її називав саму та називав «мамою» та «татом» батьків ОСОБА_19 . Одного разу ОСОБА_11 разом із чоловіком попросили у ОСОБА_12 у борг 200 дол. США, на що він сказав, що порадиться увечері із ОСОБА_19, а на наступний день, порадившись, надав їм ці кошти у борг. Чоловік свідка ОСОБА_26 допомагав ОСОБА_12 та ОСОБА_19 робити ремонт у будинку за адресою: АДРЕСА_3 у Широкій Балці . Улітку 2024 разом із ОСОБА_19 допомагав придбати та привезти будівельні матеріали для ремонту.

Свідок ОСОБА_5 , яка є подругою відповідача та познайомилась із нею у 2016 році у кінотеатрі та стала товаришувати. Пояснила, що приходила раз на тиждень у суботу до 2022 року до квартири відповідача у гості, де бачила сина ОСОБА_12 , і лише 2 рази ОСОБА_19, яку їй ніхто не представив. З 2022 до травня 2023 року свідок перебувала у Молдові та нічого за цей період сказати щодо проживання сторін та ОСОБА_12 не може.

Свідок ОСОБА_4 , який є братом загиблого ОСОБА_9 , пояснив, що ОСОБА_9 за життя завжди проживав з матір`ю. З позивачем брат його познайомив в кінці 2015 року, представив її як свою дівчину. З того часу він бачив її лише декілька разів. Декілька разів на вулиці, декілька разів вони з баром ОСОБА_12 приїжджали до нього додому. При цьому, промовчав та не зміг пояснити, що за події зображені на фото, долучених позивачем до матеріалів справи, де зображені він з сім`єю та друзями, позивач, відповідач та брат ОСОБА_9 , при тому, що позивач пояснила, що це день народження свідка ОСОБА_4 та його дружини у кафе та його квартирі відповідно. Також сам свідок пояснив, що з серпня 2016 по листопад 2018 року він проходив службу в зоні АТО та у Миколаєві не перебував, тому не міг точно бачити хто з ким проживає. Також підтвердив, що знає, що позивач разом із сином виїжджала за кордон на початку війни і повернулась у 2023 році. При цьому, в кінці 2023 року перед направленням брата ОСОБА_12 на кордон, а потім на Донецький напрямок він періодично брав у нього ключі від причалу та жив там. Наполягав, що його брат ОСОБА_9 не збирався одружуватися з позивачем та для самої неї «штамп у паспорті нічого не значить». Також пояснив, що напередодні загибелі його брата, позивач, яка мала ключі від квартири його матері, самовільно перевезла свої речі та речі його брата до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який придбав за особисті кошти його брат у 2023 році. Ремонт після купівлі будинку почав робити його брат, він йому іноді допомагав, але брат не встиг закінчити ремонт через службу в іншому місті та загибель. Зараз у будинку жилий стан, там проживає позивач із сином та його донька (донька самого свідка ОСОБА_4 ), іноді і він туди приїздить, іноді там живе його матір - відповідач по справі.

Свідок ОСОБА_6 , яка є сусідкою відповідача та проживає в кв. АДРЕСА_5 , пояснила що приблизно з 2018 року стала бачити ОСОБА_19 у під`їзді. Вона вважає, що ОСОБА_19 приходила до відповідача в квартиру, коли ОСОБА_18 не було вдома. Лише тоді, вона вважає, ОСОБА_19 приходила до ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_8 , який знав ОСОБА_9 приблизно 20 років, оскільки жив з ним у одному дворі у будинку по АДРЕСА_6 до 2013 року, та одночасно є чоловіком сестри позивача, пояснив, що познайомився з ОСОБА_19 та її сестрою - майбутньою дружиною у 2013 році, коли прийшов з рейсу (колишній моряк). У 2013 році він з сестрою позивача, ОСОБА_9 та ОСОБА_19 часто проводили час разом, ходили парами та з друзями у кафе. ОСОБА_12 та ОСОБА_19 були у 2014 році у свідка з дружиною на весіллі, що підтвердив на фотознімку, долученому позивачем до матеріалів справи. До березня 2015 року ОСОБА_19 лише зустрічалась з ОСОБА_12 , а жила разом із свідком, його дружиною - сестрою позивача, їх сином, батьками позивача та його дружини в квартирі, де позивач зареєстрована по АДРЕСА_7 . Проте у березні 2015 року у квартирі батьків позивача та дружини свідка ОСОБА_8 вирішив робити ремонт, у зв`язку з чим для зручності ОСОБА_29 переїхала жити до квартири відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , де жила разом із нею та ОСОБА_9 , а іноді і з сином від першого шлюбу ОСОБА_20 . Після завершення ремонту у квартирі батьків позивача ОСОБА_29 продовжила жити разом із ОСОБА_9 та його матір`ю у цій квартирі та більше до квартири батьків жити не поверталася. Зокрема сам ОСОБА_9 в розмові зі свідком сказав йому після ремонту: «Ви що думаєте, що я вам її повертати буду?». Також свідку відомо, що через деякі суперечки позивача та відповідача в ході сумісного проживання позивач з ОСОБА_9 деякий час жили на зйомних квартирах, але після повернення з Чехії позивач знову жила в квартирі відповідача. За 2 тижні до зникнення ОСОБА_9 позивач переїхала зі своїми речами та речами ОСОБА_12 до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де живе і зараз. Також свідок неодноразово бачив, як позивач із ОСОБА_9 , святкували разом сімейні свята, ОСОБА_12 називав ОСОБА_19 « Киця », «ОСОБА_19», «Зая», ставився до неї як до дружини, називав батьків ОСОБА_19 «тато» та «мама». Також свідку відомо, що ОСОБА_12 за життя, не знаходячись у м. Миколаєві контролював ремонт у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в ремонті якого брав учать його тесть.

Вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 2014 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 . В процесі спільного проживання ними велось спільне господарство, вони мали один бюджет, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, спільно купували транспортні засоби, мали намір придбати житло.

26.06.2019 між ОСОБА_31 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендатор приймає у тимчасове користування 2-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_8 . Строк оренди - з 26.09.2019 по 26.09.2020 (а.с. 13).

До позовної заяви ОСОБА_1 долучено гарантійний талон та квитанцію на придбання перфоратора від 13.08.2023. а також на придбання смартфону - від 23.05.2019 (а.с. 14-16).

Згідно договору завдатку від 31.05.2023 ОСОБА_1 передала ОСОБА_32 грошову суму в розмірі 400 дол. США - в рахунок вартості продажу в майбутньому буд. АДРЕСА_9 (а.с. 23-26).

20.07.2023 ОСОБА_1 , яка діяла на підставі доручення ОСОБА_9 , придбала транспортний засіб марки Chery Tiggo, 2008 р.в. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складала 150 000,00 грн. Вказане підтверджується копією договору купівлі-продажу № 4841/2023/39474116 (а.с. 19).

22.09.2023 між ОСОБА_33 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір про наміри укласти договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець та покупець висловили спільний намір та взяли на себе зобов`язання в строк до 15.10.2023 укласти договір купівлі-продажу об`єкту нерухомості - кв. АДРЕСА_10 . За спільною згодою сторін вартість об`єкта нерухомості була визначена в розмірі 16 000,00 доларів США (а.с. 17-18).

У відповідності до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4843/2023/4131542 від 31.10.2023 ОСОБА_1 купила автомобіль Mazda 6, 2006 р.в., вартістю 80 000,00 грн. (а.с. 20).

До матеріалів справи позивачем долучено копії фотознімків, на яких зображені ОСОБА_1 та ОСОБА_9 - в різний період, за обставин спільного відпочинку та святкування (а.с. 29-34).

ОСОБА_9 проходив військову службу у складі Збройних Сил України за мобілізацією в період з 07.03.2022 по день загибелі.

Згідно сповіщення сім`ї № 223/2024, складеного ІНФОРМАЦІЯ_3 22.11.2024, ОСОБА_2 було повідомлено, що її син солдат ОСОБА_9 зник безвісти 11.06.2024 в районі н.п. Новоолександрівка Покровського району Донецької області, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність (а.с. 12).

В подальшому, при розгляді справи в суді, було встановлено, що ОСОБА_9 загинув.

У відповідності до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.05.2025 ОСОБА_2 було повідомлено, що її син, який перебував в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_4 , колишній командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_8 , під час виконання службових обов`язків загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 в районі н.п. Новоолександрівка Покровського району Донецької області (а.с. 77).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 29.05.2025 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 78).

Розглядаючи дану справу, суд виходить з наступного правового регулювання.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283 цс 18).

Факт спільного проживання сторін протягом тривалого часу, спільного відпочинку, спільна присутність на святах, наявність спільних друзів та знайомих, факт ведення спільного господарства і наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, свідчить про те, що між позивачем ОСОБА_34 та ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Згідно частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку про доведення позивачем факту її проживання із ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки вони разом проживали, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Окрім викладеного, при розгляді справи судом було встановлено, що навіть після смерті ОСОБА_9 позивач продовжувала проживати разом з членами його родини (племінниці) у придбаному ним за життя буд. АДРЕСА_3 ( Широка Балка ). Вказана обставина підтверджена відповідачем та свідком ОСОБА_4 .

Встановлення вказаного факту є необхідним для ОСОБА_1 для набуття статусу члена його сім`ї, оскільки такий статус надасть їй право на пільги, передбачені ЗУ «Про соціальний захист військовослужбовців і членів їх сімей».

При цьому, оскільки позивачем не було точно визначено, з якого часу (дати) та до якого часу (дати) вона просить визначити факт спільного проживання з померлим, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. А саме, необхідно встановити факт спільного проживання однією сім`єю як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , починаючи з березня 2014 року до дня смерті ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2 проти позову, оскільки її аргументи спростовуються матеріалами справи в сукупності та показами свідків. На переконання суду, її заперечення проти позову ґрунтуються на намаганні захистити свої майнові інтереси від позивача. З аналогічних підстав суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_4 , який є рідним сином відповідача та може бути заінтересованим у результаті розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 при розгляді справи не просила суд здійснювати розподіл понесених нею судових витрат, просила залишити їх за собою, в зв`язку з чим з рахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства підстави для стягнення судового збору з відповідача - відсутні.

Керуючись статтями 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , починаючи з березня 2014 року до дня смерті ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_11 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_12

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ;

третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_13 ;

третя особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ та місцезнаходження невідоме.

Повний текст рішення складено 02.03.2026.

Суддя Г.А. Микульшина