Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №473/6730/25 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/6730/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

"02" березня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Кашарайло А.А., особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Ліпатова С.В., потерпілого ОСОБА_2 , його захисника адвоката Мальченко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює в управлінні соціального захисту Вознесенської райдержадміністрації водієм бухгалтерського відділу, проживає за адресою АДРЕСА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №544148 від 18.12.2025 року поліцейським, який склав цей протокол зазначено, що: «28.07.2025 року о 07 год. 35 хв. м.Вознесенськ по вул.Матросова водій ОСОБА_1 керував а/м ВАЗ 2107 н/з НОМЕР_2 , під час здійснення маневру повороту ліворуч з вул.Матросова на пров.Радищева проявив неуважність, не переконався в тому, що даний маневр буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з а/м SKODA OKTAVIA н/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку та здійснював маневр обгіну на перехресті вул.Матросова та пров.Радищева автомобіля ВАЗ 2107 н/з НОМЕР_2 , знаходячись вже на зустрічній смузі руху. В результаті ДТП ніхто з учасників дорожнього руху тілесних ушкоджень не отримали, ТЗ зазнали механічних пошкоджень».

Дії ОСОБА_1 поліцейським, який склав протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані як порушення п.2.3 в), п.10.1 Правил дорожнього руху України та за ст.124 КУпАП.

ОСОБА_1 вину за складеним стосовно нього протоколом не визнав та пояснив, що через чотири місяці після подій його знайшли поліцейські по телефону і склали протокол без виїзду на місце ДТП. Поліцейські йому пояснили, що оскільки стосовно ОСОБА_2 постанова Вознесенського міськрайонного суду, якою його було визнано винним за ст.124 КУпАП, - Миколаївським апеляційним судом скасована, то має бути складено протокол відносно нього.

ОСОБА_1 пояснив, що того дня він виїхав з гаражу із центру міста, рухався на авто в бік с.Бузьке по вул.80 штурмової. Рухався повільно, доїхав до перехрестя з провулком Радищева. Швидкість його авто була близько 30 км/год. Де пров.Радищева повертав наліво з головної на другорядну. Не бачив аби хтось хотів обігнати його авто. В ліве дзеркало авто ОСОБА_3 не було видно, як повертав, то почув, що позаду на зустрічній смузі гальма запищали. Того дня було сонячно та сухо. Швидкість авто потерпілого, на його думку, була більше 60 км/год. Автомобіль потерпілого вдарив його авто в переднє ліве крило і дверку, де водійське місце. Він відразу викликав поліцію. На нього поліцейські протокол не складали, він продув алкотест. Свідок ОСОБА_4 прийшов до поліцейської машини та давав покази, а свідок ОСОБА_5 виносив сміття і теж надав покази поліції.

Пояснень ОСОБА_3 , наданих поліції, він не знає та їх не чув. З приводу відшкодування шкоди ОСОБА_3 до нього не звертався. Вказав, що після ДТП його тз розвернуло та вивернуло так як зображено на фото і те зупинилося там, де вказано на схемі. На схемі місце зіткнення немає та воно поліцією не позначено. Але місце зіткнення було на зустрічній смузі, де є сліди гальмування.

ОСОБА_2 пояснив, що їхав на своєму авто по вул.Матросова в бік с.Бузьке. Їхав зі швидкістю 50 км/год. Бачив, що справа стоїть машина. Попереду його авто рухався мопед, за кермом був свідок ОСОБА_4 , він випередив мопед. Десь за метрів 17 автомобіль Ваз почав розвертатися. ВАЗ стояв притиснутий до узбіччя до бордюра на проїзній частині. Він зреагував, гальмував і на їх смузі сталося зіткнення. Вказав, що рухався із швидкістю 50 км/год., повернув від 4 школи і бачив що авто стоїть на дорозі ближче до узбіччя на проїзній частині. Їхав прямо і ОСОБА_6 перед ним почав розворот і хотів їхати до центру міста, перетнув суцільну лінію. ОСОБА_3 вказав, що він гальмував, зіткнення сталося в смузі руху тз.

ОСОБА_1 просив закрити провадження, вказавши, що він не вважає себе винним та в його діях відсутній склад правопорушення.

Поліцейський, який складав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , допитаний за клопотання адвоката Ліпатова С.В., пояснив, що при оформленні матеріалів ДТП він присутній не був. Керівництво дало йому матеріали після скасування апеляційним судом постанови стосовно ОСОБА_8 . Надані копії пояснень та схеми – то копії із матеріалів стосовно ОСОБА_8 . Зазначив, що пункт В ПДР він написав в протоколі механічно, оскільки на місці події не був та не бачив чи був водій не пристебнутий паском безпеки. Зазначив, що складав протокол, бо має хтось бути винуватим. Складав протокол зі слів ОСОБА_6 . Матеріали дало керівництво для складання протоколу, а саме ОСОБА_9 і сказала скласти протокол відносно ОСОБА_6 . Вирішили що так треба після рішення апеляції. Вказав, що з наданої копії схеми ДТП він не бачить складу правопорушення в діях ОСОБА_6 . Складав протокол, тому що ОСОБА_10 надала йому такі вказівки, проте з цього приводу були суперечки, він сам не вважає необхідним складання протоколу за таких обставин. Про осип, уламки на місці ДТП він нічого не знає.

Поліцейський, який складав схему місця ДТП при складанні матеріалів стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , допитаний за клопотання адвоката Ліпатова С.В., пояснив, що був на місці ДТП, події фіксувалися на бодікамеру, проте відео до матеріалів не долучали. Не знає чи зберіглося відео. Зазначив, що складена ним схема відповідає поясненням учасників та події ДТП. Зазначив, що на схемі місце зіткнення не вказав. Але зіткнення було. Зазначив, що так як він пам`ятає, то за обставинами справи на перехресті Ваз був припаркований і хотів виїхати, а водій на шкоді пішов по зустрічній смузі і на перехресті відбулося зіткнення.

На місці події Ваз розташовувався передньою частиною в бік Бузького. Шкода теж передньою частиною в бік Бузького. Між авто був інтервал. Шкода Октавія знаходилася попереду ВАЗу. На місцв ДТП між водіями все нормально було. Страховки не пам`ятає чи мали авто, скоріш за все вони були, так як не винесено постанов через їх відсутність. Зазначив, що на його думку обоє водії винуваті.

Захисник Ліпатов С.В. просив закрити провадження через відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, зазначив, що його клієнт жодних вимого ПДР не порушував, а протокол взагалі складено незаконно та зазначені в ньому пункт ПДР ОСОБА_1 не порушував.

Захисник Мальченко І.О. вказав, що вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченийст.124 КУпАП, Так як ОСОБА_3 рухався в своїй смузі руху та бачив, що авто ОСОБА_1 стоїть нерухомо, свідки вказують, що Кожухар Д. об`їздив авто ОСОБА_1 як перешкоду. Авто ОСОБА_1 без повороту почало рух вліво, мабуть для здійснення розвороту, його клієнт натиснув гальма згідно п.12.3 ПДР і сталося зіткнення від якого авто ОСОБА_3 в загальмованому стані виїхало на зустрічну смугу руху. Зіткнення було на смузі руху тз.

Захисник ОСОБА_12 надав фотознімки з місця події, з яких видно, що автомобіль ВАЗ НОМЕР_2 перебуває в межах своєї смуги руху, розташований трохи боком до центру дороги, в напрямку с.Бузьке та має ушкодження в лівій частині. На фото на аркуші справи 39 видно фото слідів гальмування авто на зустрічній смузі руху, які фотографує як пояснив він сам - ОСОБА_8 .

Захисник ОСОБА_13 теж надав фото з місця ДТП, з яких вбачається, що а/м SKODA OKTAVIA н/з НОМЕР_3 знаходиться попереду авто ВАЗ НОМЕР_2 в межах своєї смуги руху. Ваз теж перебуває в межах своєї смуги руху. SKODA OKTAVIA має пошкодження в правій передній частині.

На запит адвоката Мальченко І.О. Вознесенським РУП надано відповідь від 09 лютого 2026 року про те, що відеозапис процедури фіксації правопорушення відсутній через закінчення строків його зберігання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в межах обвинувачення, яке викладено в протоколі серія ЕПР1 №544148 від 18.12.2025 року, не підтверджено сукупністю досліджених судом доказів.

Так ОСОБА_1 вину за складеним стосовно нього протоколом не визнав, вказавши, що відразу після події поліція протокол на нього не складала та в його діях порушень ПДР не встановила.

Пояснення ж ОСОБА_2 зводилися до того, що він вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні ДТП, оскільки сам ОСОБА_2 не був притягнений до відповідальності згідно із постановою Миколаївського апеляційного суду.

До протоколу про адміністративне правопорушення, що складений стосовно ОСОБА_1 , надано копію постанови Миколаївського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року у справі №473/3908/25, з якої вбачається, що постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст.124 КУпАП скасовано та закрито провадження через відсутність складу правопорушення.

У вказаній постанові нічого не вказано про вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Натомість в постанові апеляційного суду вказано таке:

«Апеляційний суд звертає увагу на те, що справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП розглядається в межах висунутого обвинувачення, яке сформульовано в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Разом із тим, оцінивши зібрані у справі докази як окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Так згідно пояснень ОСОБА_2 як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, з висновком протоколу щодо порушення ним вимог обгону він категорично не згоден.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучені письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , пояснення свідків ДТП – ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , що були відібрані працівниками поліції під час складання адмінматеріалів.

Згідно пояснень ОСОБА_2 , наданих працівникам поліції під час складання адміністративних матеріалів, він рухався на автомобілі «Skoda Octavia Tour» НОМЕР_3 та здійснив об`їзд транспортного засобу «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 , який без (ввімкнутих) поворотів почав рух з узбіччя. Не встигнувши зреагувати, він здійснив зіткнення з даним транспортним засобом (а.с. 6).

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , наданих працівникам поліції під час складання адміністративних матеріалів, він рухався на автомобілі «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. 80-ї Штурмової дивізії, при повороті наліво в провулок Радіщева відбулося зіткнення з автомобілем, який вдарив його автомобіль в ліву сторону при здійсненні обгону (а.с. 8).

Свідок ОСОБА_14 надав працівникам поліції пояснення, що автомобіль «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 почав робити маневр ліворуч рух без розпізнавальних знаків, внаслідок чого автомобіль «Skoda Octavia Tour», НОМЕР_3 почав гальмувати, приймаючи ліворуч та здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 5).

Свідок ОСОБА_15 у письмових поясненнях, наданих працівникам поліції, зазначав, що, вийшовши на двір бачив, як автомобіль «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 здійснював маневр повороту ліворуч, з увімкненим покажчиком повороту, повертаючи в провулок Радищева, а автомобіль, що знаходився позаду - «Skoda Octavia Tour» НОМЕР_3 на швидкості здійснив зіткнення з даним авто, що повертав ліворуч (а.с. 7).

Постановляючи рішення про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції вважав доведеним, що зіткнення транспортних засобів під керуванням правопорушника та потерпілого відбулося внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог пунктів 12.1 14.6 «а» Правил дорожнього руху України та знаходиться з ними у причино-наслідковому зв`язку.

При цьому суд вважав встановленим, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Skoda Octavia Tour», НОМЕР_3 , здійснював обгін транспортного засобу «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 на перехресті, а той факт, чи був ввімкнений покажчик лівого повороту водієм транспортного засобу «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 перед початком здійснення ним повороту ліворуч – не є вирішальною обставиною у даній справі.

Між тим, з оскаржуваної постанови вбачається, що висновок про доведеність того факту, що ОСОБА_2 здійснював обгін, сформовано судом лише на поясненнях потерпілого ОСОБА_1 . При цьому судом першої інстанції не надано належної ніякої оцінки тому, що ОСОБА_2 такий факт заперечував, та стверджував, що водій транспортного засобу «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 не їхав, а стояв на правому узбіччі дороги, та ОСОБА_2 почав здійснював об`їзд перешкоди – автомобіля «ВАЗ – 2107», тоді як останній почав здійснювати розворот без увімкнення покажчика повороту.

Такі пояснення ОСОБА_2 є послідовними, оскільки про здійснення ним маневру саме об`їзду, а не обгону, він зазначав як при складанні матеріалів на місці ДТП, так і в подальшому, надаючи пояснення в судових засіданнях.

Зазначені ОСОБА_2 обставини узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні в суді першої інстанції пояснив, що він рухався на скутері за автомобілем «Skoda Octavia Tour», водій транспортного засобу «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 повертав ліворуч за перехрестям без покажчика повороту, через суцільну лінію, а до цього його автомобіль стояв припаркований на узбіччі.

Не спростовують таких обставин і пояснення свідка ОСОБА_15 , який бачив, що автомобіль «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 здійснював маневр ліворуч з увімкненим покажчиком повороту ліворуч, оскільки вказаний свідок не надавав пояснень про те, що до початку вказаного маневру транспортний засіб «ВАЗ – 2107» рухався, а не стояв на узбіччі.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що схема місця ДТП не містить даних про місце зіткнення транспортних засобів, проте зазначено про місце пошкодження транспортних засобів, яке знаходиться за межами перехрестя (відстань від перехрестя не зазначена), позначений гальмівний шлях автомобіля «Skoda Octavia Tour» НОМЕР_3 , який становить 10,9 м, починається з початку повороту ліворуч на пров.Радищева та закінчується на межі перехрестя, що виключає зіткнення транспортних засобів саме на перехресті за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, згідно розташування на вказаній схемі транспортного засобу «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП, вказаний автомобіль знаходиться за перехрестям (відстань не зазначена), поряд із суцільною лінією горизонтальної дорожньої розмітки, праві задні колеса автомобіля «ВАЗ – 2107» знаходяться на відстані 1,2 м від правого узбіччя дороги, слідів юзу транспортного засобу «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 схема не містить.

Отже зафіксована на схемі ДТП дорожня ситуація не відповідає викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення обставинам автомобілем щодо здійснення автомобілем «ВАЗ – 2107» під керуванням водія ОСОБА_1 повороту ліворуч в провулок Радищева, під час якого відбулось зіткнення автомобілів.

За викладених обставин апеляційний суд приходить до висновку, що сукупність досліджених у справі доказів не підтверджує, що ОСОБА_2 порушив п.12.1, 14.6. «а», 14.6 «ґ» ПДР України і такі дії знаходяться у причинному зв`язку із настанням ДТП».

Хоча згідно із вимогами чинного КУпАП та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (де ч.2 ст.13 Закону України від 2червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України) –проте висновки, викладені в постанові апеляційного суду не мають преюдиційного значення, проте надана у справі стосовно ОСОБА_3 оцінка доказів, що потім були використані як докази у справі стосовно ОСОБА_1 (судом встановлено, що це ксерокопії пояснень тих самих учасників події та свідків, схема ДТП, що використані у справі стосовно ОСОБА_2 , так як про це вказали допитані в судовому засідання поліцейські, які склали протокол та схему ДТП), - не свідчать про вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП.

Так сам ОСОБА_1 і свідки в письмових поясненнях вказують, що він здійснював поворот ліворуч, про це вказано також і в протоколі серія ЕПР1 №544148 від 18.12.2025 року, де зазначено, що: «28.07.2025 року о 07 год. 35 хв. м.Вознесенськ по вул.Матросова водій ОСОБА_1 керував а/м ВАЗ 2107 н/з НОМЕР_2 , під час здійснення маневру повороту ліворуч з вул.Матросова на пров.Радищева».

Тому неспроможними є посилання ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_1 перед ним почав розворот і хотів їхати до центра міста, перетнув суцільну лінію.

Надані фотознімки також свідчать про те, що авто ОСОБА_1 після ДТП передньою частиною розташоване в бік с.Бузьке, а не в бік центру міста, воно перебуває в межах смуги свого руху.

У справі є письмові пояснення учасників ДТП та свідків, які залишилися незмінними як в справі стосовно ОСОБА_1 , так і в справі стосовно ОСОБА_2 , з якої вони і були отримані.

Проте ці пояснення не вказують про порушення ОСОБА_1 вимог ПДР, які зазначені в протоколі, що складено відносно ОСОБА_1 .

Згідно пояснень ОСОБА_2 , наданих працівникам поліції під час складання адміністративних матеріалів, він рухався на автомобілі «Skoda Octavia Tour» НОМЕР_3 та здійснив об`їзд транспортного засобу «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 , який без (ввімкнутих) поворотів почав рух з узбіччя. Не встигнувши зреагувати, він здійснив зіткнення з даним транспортним засобом.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , наданих працівникам поліції під час складання адміністративних матеріалів, він рухався на автомобілі «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. 80-ї Штурмової дивізії, при повороті наліво в провулок Радіщева відбулося зіткнення з автомобілем, який вдарив його автомобіль в ліву сторону при здійсненні обгону.

Свідок ОСОБА_14 надав працівникам поліції пояснення, що автомобіль «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 почав робити маневр ліворуч рух без розпізнавальних знаків, внаслідок чого автомобіль «Skoda Octavia Tour», НОМЕР_3 почав гальмувати, приймаючи ліворуч та здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 .

Свідок ОСОБА_15 у письмових поясненнях, наданих працівникам поліції, зазначав, що, вийшовши на двір бачив, як автомобіль «ВАЗ – 2107» д.н.з. НОМЕР_2 здійснював маневр повороту ліворуч, з увімкненим покажчиком повороту, повертаючи в провулок Радищева, а автомобіль, що знаходився позаду «Skoda Octavia Tour» НОМЕР_3 на швидкості здійснив зіткнення з даним авто, що повертав ліворуч.

Також у справі є копія схеми ДТП (отримана із справи стосовно ОСОБА_3 ), згідно із якою вона складена 28 липня 2025 року о 07.35 год. м.Вознесенськ, вул.80 штурмової бригади, 64 (Матросова).

Позначки

1 - «Skoda Octavia Tour» НОМЕР_3 ,

2 - ВАЗ – 2107 д.н.з. НОМЕР_2 .

3. – місце пошкодження на тз №1, №2.

4. – гальмівний шлях тз №1.

5. – напрямок руху тз №2.

Також поліцією у схемі ДТП зазначено, що автомобіль ВАЗ 2107 н/з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 отримав пошкодження лівої частини Т/З (передня), а автомобіль SKODA OKTAVIA н/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 отримав пошкодження передньої правої частини Т/З.

Розташування ушкоджень на авто вказує на те, що версія ОСОБА_1 про обставини події відповідає дійсним обставинам справи, а саме, що він здійснював поворот ліворуч. Так при здійсненні ним маневру повороту ліворуч на провулок Радищева авто, яке об`їздить його ззаду (авто ОСОБА_2 ) відповідно може контактувати з лівою частиною авто ОСОБА_16 своєю правою частиною авто (що відповідає даним про ушкодження на схемі на авто Шкода), це відповідно спростовує версію ОСОБА_2 , що авто ОСОБА_1 здійснювало розворот та рухалося йому назустріч, оскільки б тоді ушкодження були б на правих частинах авто при русі обох авто назустріч один одному.

На схемі позначкою 4 позначено гальмівний шлях авто Skoda Octavia НОМЕР_3 та згідно із схемою він має місце на зустрічній для обох авто смузі руху, що також відповідає фото, що надано адвокатом Ліпатовим С. на аркуші справи 39.

Також жодним чином не підтверджено порушення ОСОБА_1 тих вимог ПДР, які зазначені в протоколі, що складений стосовно нього.

Так в протоколі поліцейський вказав, що ОСОБА_1 допустив порушення п.2.3 в), п.10.1 Правил дорожнього руху України.

П.п.2.3 в), 10.1 ПДР України визначено, що водій:

«2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів;

п.10.1 ПДР - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

В даному випадку п.2.3 В ПДР не стосується обставин, що викладені поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення та порушення цієї норми ПДР з боку водія ОСОБА_1 судом не встановлено.

Щодо порушень п.10.1 ПДР, про яке вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, то їх з боку водія ОСОБА_1 не підтверджено, оскільки авто ОСОБА_2 рухалося позаду та на більшій швидкості, ніж авто ОСОБА_1 .

Так в суді ОСОБА_1 вказав, що швидкість його авто була близько 30 км/год., а ОСОБА_2 вказав, що швидкість його авто була близько 50 км/год. Згідно із поясненнями учасників ДТП та наданими фото авто ОСОБА_3 , що рухалося із більшою швидкістю, об`їздило авто ОСОБА_17 .

Крім того відсутні докази того, що ОСОБА_1 перед подією ДТП, рухаючись попереду авто, яким керував ОСОБА_3 , починав рух, перестроювання та будь-яку зміну напрямку руху, що б створювало перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху.

Крім того в протоколі ЕПР1 №544148 від 18.12.2025 року поліцейським, який склав цей протокол зазначено, що: «28.07.2025 року о 07 год. 35 хв. а/м SKODA OKTAVIA н/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку та здійснював маневр обгіну на перехресті вул.Матросова та пров.Радищева автомобіля ВАЗ 2107 н/з НОМЕР_2 , знаходячись вже на зустрічній смузі руху».

Натомість як постанова апеляційного суду виключила дії ОСОБА_3 щодо здійснення обгону, вказано, що це був обїзд. Проте протокол відносно ОСОБА_1 сформовано таким чином, що в ньому ця обставина лишилася незмінною та чітко вказано, що авто ОСОБА_3 було вже на зустрічній смузі руху.

Стаття 9 Кодексу про адміністративні правопорушення наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Згідно ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зібрані поліцією докази поза розумним сумнівом не можна покласти в основу пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ст124 КУпАП.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. При цьому, у відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Частина 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Barbera, Messeguand, Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Тоді як винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст.368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

До критеріїв оцінки доказів судом ч.1 ст.94 КПК України відносить оцінку сукупності доказів з точки зору їх достатності.

Достатність доказів - це можливість суду чи органу кримінального переслідування покласти їхню сукупність або один із них в основу процесуальною рішення. Ця ознака доказів застосовується тільки щодо певної їх сукупності (ч.1 ст.94 КПК).

Згідно із Постановою Верховного Суду від 4 липня 2018 року справа №688/788/15-к провадження № 51-597км1:

«21. При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають:

«2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

22. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

23. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

24. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

25. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

26. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У цій справі поза розумним сумнівом не доведено того, що причиною пошкодження автомобіля ОСОБА_2 були дії з порушення вимог п.2.3 в та 10.1 ПДР, які вказані поліцією в протоколі, складеному стосовно ОСОБА_1 .

Так надані копії матеріалів, а саме пояснення свідків, учасників ДТП та схема ДТП були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції у справі стосовно ОСОБА_8 .

Проте встановлення судом апеляційної інстанції відсутності в діях ОСОБА_3 складу правопорушення не означає того, що іншій учасник події є її винуватцем.

Так всі матеріали зібрано в

справі стосовно ОСОБА_3 та за поясненнями поліцейського Малюкіна О. він складав протокол за вказівкою керівництва з огляду на постанову апеляційного суду. На місці події він не був. Копії пояснень та схему йому надало керівництво. Він при складанні протоколу покладався на пояснення ОСОБА_17 .

Згідно із складеним протоколом поліцейський Малюкін О. встановив та заначив в протоколі таке: «28.07.2025 року о 07 год. 35 хв. м.Вознесенськ по вул.Матросова водій ОСОБА_1 керував а/м ВАЗ 2107 н/з НОМЕР_2 , під час здійснення маневру повороту ліворуч з вул.Матросова на пров.Радищева порушив ПДР».

За обставинами справи та поясненнями учасників ДТП, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , швидкість руху авто ВАЗ, яким керував ОСОБА_1 , була нижча десь на 20 км/год., ніж швидкість авто Шкода Октавія, яким керував ОСОБА_8 . Про це також свідчить розташування авто на наданих учасниками фотознімками. Тому при більш низькій швидкості руху авто ВАЗ та того факту, що автомобіль рухався попереду авто Шкода Октавія, а не стояв як вказує ОСОБА_3 , що відповідно не підтверджує порушення ним вимог п.10.1 ПДР.

Згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП, доказів цього, що б поза розумним сумнівом свідчили про порушенням ОСОБА_1 вимог ПДР суду надано не було - провадження слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.9, 124, 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за ст.124 КУпАП - закрити у зв`язку із відсутністю складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя Н.Б.Зубар