Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №466/1192/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа №466/1192/26

Провадження №2-а/466/55/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова в складі: головуючої-судді Федорів О.П., з участю секретаря судового засідання Васинчик М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

Суть позовної заяви

1.16 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 (Косик Д.В., позивач) адвокат Яцишин Андрій Володимирович подав до Шевченківського районного суду м.Львова позовну заяву до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

2.Позовна заява обґрунтована тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 08 лютого 2026 року серії ЕНА №6634277 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

3.Представник позивача вважав постанову такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства України та такою, що містить неправдиві відомості, оскільки жодних Правил дорожнього руху 08 лютого 2026 року позивач не порушував, позивач не користувався будь-якими засобами зв`язку під час руху транспортного засобу. Зазначив, що до постанови не долучено жодного доказу, який би вказував на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не зазначено про те, що під час розгляду адміністративної справи позивач заперечував щодо порушення ним Правил дорожнього руху, мотивів таких заперечень. Вважав, що розгляд справи відбувся формально, без дотримання встановлено порядку розгляду справи та з порушенням і не забезпеченням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

4.Просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 08 лютого 2026 року серії ЕНА №6634277 відносно ОСОБА_1 та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 800 грн.

Процесуальні рішення та позиції сторін

5.17 лютого 2026 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, призначено розгляд справи на 27 лютого 2026 року та повідомлено сторін про дату, час та місце розгляду справи. Цією ж ухвалою витребувано з Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області матеріали по справі про адміністративне правопорушення за постановою серії ЕНА №6634277 від 08 лютого 2026 року.

6.24 лютого 2026 року представник відповідача – Департаменту патрульної поліції подала через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву. Звернула увагу на те, що подія, зазначена в оскаржуваній постанові, мала місце 08 лютого 2026 року, що припадало на неділю, тобто вихідний день. Водночас відповідно до рішення Львівської міської ради , прийнятого з метою забезпечення збереження історичної центральної частини міста та впорядкування руху транспорту, в`їзд транспортних засобів до центральної частини міста є обмеженим та здійснюється з урахуванням установлених правил і режиму доступу. Отже, рух транспортних засобів у центральній частині міста не є вільним, а підпорядковується спеціальному регулюванню, про що водії зобов`язані знати та дотримуватися відповідних вимог, у тому числі вимог дорожніх знаків, що визначають режим доступу до пішохідних зон. При цьому позивач фактично не заперечує самого факту в`їзду транспортного засобу до центральної частини міста та в зону дії відповідного дорожнього знаку, що прямо підтверджує наявність події, яка стала підставою для винесення постанови, а спір зводиться не до встановлення факту руху транспортного засобу в обмеженій зоні, а виключно до намагання позивача надати цьому факту інше правове тлумачення або поставити під сумнів порядок оформлення матеріалів справи. Також звертає увагу на очевидну колізію у правовому обґрунтуванні позову. Позивач оскаржує постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, однак у позовній заяві наводить зміст ч. 1 ст. 126 КУпАП, помилково зазначаючи, що саме цією нормою передбачена відповідальність за відповідні порушення правил дорожнього руху. Таким чином, позивач фактично обґрунтовує свої доводи нормою, яка не застосовувалася при винесенні оскаржуваної постанови та регулює інші правовідносини. Це свідчить про неправильне розуміння позивачем правової природи інкримінованого правопорушення та підстав притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, зміст позовної заяви містить твердження, які не мають жодного відношення до предмета спору. Зокрема, позивач зазначає, що не користувався засобами зв`язку під час руху транспортного засобу, хоча оскаржуваною постановою йому інкримінується порушення вимог дорожнього знаку 5.36 «Пішохідна зона», а не порушення правил користування засобами зв`язку під час керування транспортним засобом. Наведене свідчить про відсутність належного зв`язку між фактичними обставинами, викладеними у постанові, та доводами позовної заяви.

7.Представник відповідача також у відзиві зазначила, що за приписами пункту 5 розділу IV Інструкції №1395 «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Тому, такі відомості зазначаються тільки у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

8.Крім того, вказала на те, що поліцейський Ревакович М.О., маючи законні підстави вважати позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, здійснив розгляд справи, дотримуючись ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції № 1395 від 07.11.2015, представився, пояснив Позивачу обставини правопорушення, ознайомив зі статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомив Позивачу його права та обов`язки, відповідно до вимог статей 287, 289, 307, 308 КУпАП, роз`яснив строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. По завершенню розгляду справи, керуючись вимогами ст. 283 КУпАП, виніс оскаржувану постанову серії ЕНА № 6634277 від 08.02.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Так, у матеріалах справи міститься оскаржувана постанова, з якої чітко вбачається, що позивач власноруч поставив підпис у графі 8 «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено», чим підтвердив факт належного роз`яснення йому процесуальних прав та порядку оскарження постанови ( до відзиву додаємо копію оскаржуваної постанови). Крім того, у постанові наявний підпис позивача про отримання її копії, що свідчить про його ознайомлення зі змістом прийнятого рішення, його підставами та правовими наслідками. Отже, доводи позивача щодо формального розгляду справи та порушення його процесуальних прав, на думку представника відповідача, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

9.З огляду на викладені заперечення, просила відмовити у позові у зв`язку з безпідставністю.

10.Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились. Через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав.

11.Представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явилась, у відзиві на позовну заяву просила проводити розгляд справи без її участі за наявними матеріалами.

12.На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зміст оскаржуваної постанови

13.08 лютого 2026 року старший лейтенант поліції четвертого батальйону першої роти другого взводу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Ревакович Марян Олегович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6634277, якою щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

14.Згідно з цією постановою 08 лютого 2026 року о 18:50 у м.Львові на проспекті Свободи, 29, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимог дорожнього знаку 5.36 «Пішохідна зона», здійснивши в`їзд в зону дії знаку, чим порушив п.6.4.«ґ» Правил дорожнього руху.

15.У копії постанови, наданій суб`єктом владних повноважень, є відмітки – підписи особи, яка притягається до відповідальності про роз`яснення прав, передбачених статтею 268 КУпАП, та статті 289 КУпАП, а також про отримання копії постанови.

16.Відповідно до довідки від 19 лютого 2026 року №12824-2026, виданої на ухвалу суду про витребування доказів, відеозапис події, яка мала місце о 18:50 год 08 лютого 2026 року за участю ОСОБА_1 відсутній у зв`язку з розрядженням акумуляторів портативних відеореєстраторів.

Норми права, що підлягають застосуванню

17.Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (Правила дорожнього руху), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

18.Відповідно до підпункту «в» пункту 8.4. Правил дорожнього руху, дорожні знаки поділяються на групи: заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

19.До заборонних знаків віднесено знак 5.36 “Пішохідна зона”. Інформує про особливості і умови дорожнього руху, передбачені цими Правилами. Так, забороняється рух усіх транспортних засобів у разі, коли початок пішохідної зони позначено знаком 5.36, що передбачено пунктом 3.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху.

20.Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

21.Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, (частини 1, 2, 3, 5 і 6 статті 121, статті 121-1, 121-2, частини 1, 2 і 3 статті 122, частина 1 статті 123, статті 124-1 - 126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

22. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, [...] а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

23.Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

24.За змістом статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

25.Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Мотиви суду

26.Зі змісту позовної заяви та доданих представником позивача доказів вбачається, що позивач оскаржує правомірність постанови, серії ЕНА №6634277, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 340 гривень.

27.У позовній заяві вказано про накладення штрафу в розмірі 425 грн, однак суд вважає, що йде мова саме про штраф у розмірі 340 грн.

28.Представник позивача оскаржує процедуру розгляду справи про адміністративне та відсутність доданих до постанови доказів.

29.Суд враховує, що згідно з частиною 1 статті 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

30.Частиною 1 статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

31.Разом з тим, частинами 2, 4 статті 258 КУпАП встановлено, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

32.Отже, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

33.Висновки аналогічного змісту містяться у рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 по справі №1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

34.Частиною 2 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

35.Водночас, процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція).

36.За приписами пункту 5 розділу IV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

37.Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Тому, у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №536/583/17 Верховний Суд дійшов висновку, що такі відомості зазначаються у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

38.Обов`язок застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, також не передбачено Законом України «Про національну поліцію», адже пунктом 9 частини 1 статті 31цього закону передбачено можливість, а отже право застосування таких приладів.

39.Водночас показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, є доказами у справі про адміністративне правопорушення та оцінюються разом з іншими доказами.

40.Представник позивача зазначає, що мотиви складення оскаржуваної постанови позивачеві невідомі.

41.Однак представник відповідача надав суду копію оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6634277, яка зберігається у суб`єкта владних повноважень, де наявні відмітки – підписи особи, яка притягається до відповідальності, про роз`яснення прав, передбачених статтею 268 КУпАП, та статті 289 КУпАП, а також про отримання копії постанови. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 перебував на місці складення постанови про накладення адміністративного стягнення. Цього ОСОБА_1 та його представник не заперечують.

42.Особливу увагу суд звертає на те, що відповідно до частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

43.Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 760/2846/17 та від 14 лютого 2018 року по справі № 536/583/17.

44.Представник позивача у позовній заяві зазначає, що «жодних Правил дорожнього руху 08 лютого 2026 року позивач не порушував. Позивач не користувався будь-якими засобами зв`язку під час руху транспортного засобу».

45.Однак, згідно з оскаржуваною постановою 08 лютого 2026 року о 18:50 у м.Львові на проспекті Свободи, 29, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимог дорожнього знаку 5.36 «Пішохідна зона», здійснивши в`їзд в зону дії знаку, чим порушив п.6.4.«ґ» Правил дорожнього руху.

46.Суд враховує, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 16 травня 2025 року №454 затверджено Положення про порядок в`їзду транспортних засобів у пішохідну зону центральної частини м. Львова, обмеженої просп. Свободи, пл. І. Підкови, вул. Театральною, пл. ОСОБА_2 , вул. Краківською, вул. С. Гавришкевича, пл. Данила Галицького, вул. Підвальною, вул. Валовою, пл. А. Міцкевича.

47.Пунктом 1.4 цього Положення передбачено, що дія Положення поширюється на всі транспортні засоби, які перетинають межі пішохідної зони, крім легкого персонального електричного транспорту та двоколісних велосипедів.

48.В`їзд у пішохідну зону транспортним засобам, зазначеним у пункті 1.4 цього Положення, забороняється, крім випадків, регламентованих цим Положенням (п.1.9).

49.Цим Положенням передбачено порядок та підстави для отримання перепусток, які дають право на в`їзд до визначеної пішохідної зони.

50.Позивач, отримавши копію постанови на місці її складення (про що свідчить його особистий підпис), у позовній заяві не оспорює того, що він в`їхав, керуючи автомобілем, в зону дії знаку 5.36 «Пішохідна зона» 08 лютого 2026 року о 18:50 у м.Львові на проспекті Свободи, 29; позивач не надав суду доказів наявності права на в`їзд до визначеної пішохідної зони.

51.Представник позивача, оспорюючи постанову, обмежився загальними фразами. При цьому суд приймає рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52.З огляду на викладене, суд вважає, що аналіз фактичних обставин справи, установлених під час розгляду справи, у їх взаємному зв`язку та сукупності, та мотивів, покладених в основу оскаржуваного судового рішень, дає підстави для висновку про необґрунтованість позову, а тому висновує, що оскаржувану постанову слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Щодо судових витрат

53. За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із залишенням позову без задоволення, понесені судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 19, 72-77, 139, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1.Залишити постанову старшого лейтенанта поліції четвертого батальйону першої роти другого взводу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Реваковича Маряна Олеговича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 08 лютого 2026 року серії ЕНА №6634277 без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

2.Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду за наслідками розгляду справи судом першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження за адресою: м.Львів, вул.Перфецького, 19.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження за адресою: 03048, м.Київ, вул.Ф.Ернста, 3.

Рішення складено в повному обсязі 27 лютого 2026 року.

Головуюча О.П. Федорів