Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №463/1378/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/1378/26

Провадження №3/463/529/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Львів

Суддя Личаківського районного суду м. Львова – Стрепко Н.Л., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Оліярника Г.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 8 лютого 2026 року о 22 год. 48 хв. у м. Львові на вул. Павела Йозифа Шафарика, 2, керував належним йому транспортним засобом «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, що зафіксовано нагрудними камерами 474218, 287032, 471398, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

26 лютого 2026 року захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав до суду через систему «Електронний суд» заперечення на протокол, в якому просить закрити провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

Стверджує, що наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають дійсності, а дії працівників поліції по складанню протоколу є неправомірними. Вважає, що в матеріалах адміністративного провадження відсутні будь-які докази про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема вказує, що 8 лютого 2026 року близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_1 перебував у власних справах за адресою: м. Львів, вул. Шафарика, 2 та знаходився в автомобілі «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_3 . У вказаний час до нього підійшли працівники Управління патрульної поліції у Львівській області та висунули вимогу надати посвідчення водія і реєстраційні документи на транспортний засіб, на яку він повідомив, що не керував транспортним засобом. При вказує, що у матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт керування ним автомобілем. Вказує, що після цього працівники поліції повідомили про наявність у них підозри щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння та про намір скласти протокол про адміністративне правопорушення. Надалі ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, однак працівниками Управління патрульної поліції у Львівській області не було складено направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також не було складено акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Вважає, що відсутність таких свідчить про істотне порушення встановленої процедури проведення огляду на стан сп`яніння, що ставить під сумнів законність вимог працівників поліції та допустимість отриманих доказів у справі.

Також вказує, що з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що фіксація події є переривчастою та не відображає повного перебігу спілкування між працівниками поліції та ОСОБА_1 , що не дає можливості об`єктивно дослідити всі обставини події та ставить під сумнів повноту фіксації доказів.

Також повідомляє, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та напередодні повернувся із зони бойових дій, на момент події перебував у складному емоційному стані, що могло вплинути на його реакцію та здатність чітко і послідовно надавати пояснення працівникам поліції.

Відтак вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586504 від 8 лютого 2026 року складений із грубими порушеннями норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, ЗУ «Про національну поліцію», Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і засобів відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ України та МВС України №1452/735 від 9 листопада 2015 року.

В судовому засіданні 27 лютого 2026 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та вказав, що він не керував транспортним засобом. Пояснив, що того дня він зібрався з товаришами, щоб відпочити, один з них не вживав алкогольних напоїв та в подальшому керував автомобілем, коли вони поїхали на вул. Шафарика, можливо такий порушував ПДР під час руху, оскільки давно не кермував. На запитання суду вказав, що на момент приїзду поліції він вийшов з автомобіля з водійського місця, машина стояла з ввімкненими аварійними сигналами. Стверджує, що сидів до того на пасажирському місці, однак товариш, який керував автомобілем, вийшов по справах, і попросив щоб перед тим, як їхати далі, він підлаштував йому сидіння. Коли приїхала поліція на їх вимогу показав документи та техпаспорт автомобіля, однак був випившим, тому був неадекватному стані. Підтвердив, що працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці, так і в медичному закладі. При цьому стверджує, що не кликав іншого товариша, який з його слів керував транспортним засобом, оскільки не хотів такому проблем. Вказав, що докази того, що це не він керував транспортним засобом у нього відсутні.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Оліярник Г.І. в судовому засіданні підтримав подане заперечення, пояснення надав аналогічні викладеним у такому, просив закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року за № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

При цьому згідно з пунктами 6, 7 розділу І такої огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктами 1, 3, 6, 8 -10 розділу II Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Згідно з пунктами 3-5 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

У разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння).

Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так пунктом 6 розділу X вказаної вище Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

При цьому частиною 2 ст. 266 КУпАП також визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до вимог п. 2 розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395 протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Так протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586504 від 8 лютого 2026 року, яким ОСОБА_1 вміняється порушення пункту 2.5. ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній підписав, в графі пояснень зазначено, що такі викладено на окремому аркуші. Свідки до складення протоколу не залучались, оскільки запис здійснювався на нагрудні відеореєстратори №474218, №471398, №287032.

Матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_1 від 8 лютого 2026 року, повний точний зміст яких неможливо встановити у зв`язку з нечитабельністю, однак в таких посилається зокрема на те, що біля 22:40 год. його зупинили без відео доказу, забрали права з рук.

При цьому інспектор взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП у Львівській обл. ДПП сержант поліції Шмитко М. в своєму рапорті від 8 лютого 2025 року вказує, що 8 лютого 2026 року патрулюючи в складі екіпажу «Омега-153» на службовий планшет було отримано завдання «Порушення ПДР». Слідуючи за вказаною у такому адресою було виявлено транспортний засіб, на який вказав заявник - «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_3 , за адресою: м. Львів, вул. Шафарика, 2, о 22 год. 48 хв. Встановлено, що транспортним засобом керував ОСОБА_1 , під час спілкування з яким виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, однак ОСОБА_1 пройти огляд відмовився. Подія фіксувалась на нагрудні відеореєстратори №474218, №471398, №287032. Водієві було неодноразово повідомлено про заборону керувати транспортними засобами та відсторонено такого від керування.

При цьому з оглянутих судом долучених записів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських №474218, №471398, №287032 вбачається, що 8 лютого 2026 року близько 22 год. 48 хв. працівники патрульної поліції виявили з адресою: м. Львів, вул. Шафарика, 2, транспортний засіб «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_3 , щодо якого був виклик на лінію «102» про те, що водій такого перебуває у стані алкогольного сп`яніння та агресивно керує. На момент початку запису вказаний транспортний засіб вже зупинився, однак такий знаходися на проїзній частині дороги та до шин автомобіля вели свіжі сліди, що свідчить про те, що такий рухався та здійснив зупинку безпосередньо перед початком запису. Біля автомобіля, а саме біля водійської дверки такого знаходився ОСОБА_1 , будь-яких інших осіб ні біля автомобіля, ні в такому, не було. Після роз`яснення працівниками поліції причин зупинки на їх вимогу ОСОБА_1 надав на перевірку свої документи, зокрема документи на автомобіль та своє посвідчення на право керування транспортним засобом. При цьому в спілкуванні з працівниками поліції факту керування транспортним засобом не заперечував та визнавав, що вжив алкоголь, зазначав, що автомобіль на проїзній частині дороги тому, що нема де припаркувати, зазначав, що живе поруч, вказував, що їздив купити собі води, також визнавав, що працівники поліції зупиняли його за допомогою проблискових маячків від Метро та що в той час саме він керував вказаним автомобілем. Зазначав лише, що керував обережно, просив не складати на нього протокол та повернути йому права, посилався на те, що є військовослужбовцем. Працівниками поліції було роз`яснено причину зупинки, зокрема на його вимогу продемонстровано на службовому планшеті виклик щодо його автомобіля. Працівником поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, та і в медичному закладі, однак ОСОБА_1 від проходження таких відмовився, йому було роз`яснено, що у такому випадку щодо нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вилучено права та видано тимчасове посвідчення на право керування. Через деякий час на місце зупинки підійшли члени родини ОСОБА_1 , в чому числі жінка, яка почала стверджувати, що це вона керувала транспортним засобом. Надалі працівниками поліції було складено відповідний протоколи за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , та ознайомлено йогозі змістом такого.

Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586504 від 8 лютого 2026 року, відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів №474218, №471398, №287032, рапортом інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП у Львівській обл. ДПП сержант поліції Шмитко М. від 8 лютого 2025 року.

При цьому слід зауважити, що в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Верховний Суд зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Саме по собі перебування особи біля автомобіля не є підставою для перевірки її на стан сп`яніння та складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.

Водночас, хоч на відеозаписі не відображено безпосередньо руху транспортного засобу, як зазначалось судом вище, з такого вбачається що такий здійснював рух та здійснив зупинку безпосередньо перед початком відеозапису, біля водійського місця такого був саме ОСОБА_1 та будь які інші особи біля транспортного засобу були відсутні, ОСОБА_1 на відеозаписі при спілкуванні з працівниками визнавав, що саме він керував вказаним транспортним засобом перед зупинкою, відтак останній безпосередньо виконував функцію водія транспортного засобу «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_3 , шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця.

У зв`язку з наведеним суд розцінює посилання ОСОБА_1 на те, що транспортний засіб не рухався та він не керував ним як такі, що спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності.

Також суд звертає увагу на те, що оглянутий відеозапис є безперервним та повністю відображає спілкування ОСОБА_1 з працівниками патрульної поліції. Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП на долученому до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписі має бути відображена процедура огляду водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, в даному випадку – відмови від проходження такого огляду. При цьому на долучених відеозаписах з портативних відеореєстраторів поліцейських №474218, №471398, №287032 відображена неодноразова пропозиція працівника поліції ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та зафіксовано відмову останнього від проходження такого, а відтак зазначені відеозаписи є належними доказами.

При цьому зауваження захисника щодо того, що матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду та відсутній акт огляду на стан сп`яніння не беруться судом до уваги, оскільки вказані вище Інструкції не містять вимог щодо складення таких у разі відмови водія від проходження огляду в цілому, визначено, що у такому випадку поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що й було вчинено у даному випадку.

Відтак вивчивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,у зв`язку з чим клопотання захисника про закриття провадження у справі за відсутністю в діях останнього складу такого не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, тяжкість скоєного, до нього слід застосувати єдине визначене безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Окрім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 посилався на те, що є військовослужбовцем, при цьому п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Водночас, в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 Велика Палата Верховного Суду вказала що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.

При цьому в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі №567/79/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із часу прийняття нею 9 жовтня 2019 року постанови у справі №9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Так розгляд справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності не стосується захисту прав такої особи відповідно до положень статтей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому при розгляді такої на позивача не поширюються пільги, визначені п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 130, 268, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі, тобто становитиме 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.

Суддя: Стрепко Н.Л.