Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №208/445/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/445/26

провадження № 3/208/423/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , працючого керівником ТОВ «Реверс» ( ЄДРПОУ 24224738), юридична адреса : м. Кам`янське, вул. Портова, буд. 2Г, кв. 1,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення №667/04-36-04-14-11/24224738 від 07.01.2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2026року в провадження Заводського районного суду міста Кам`янського з Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії №667/04-36-04-14-11/24224738 від 07.01.2026 року слідує, що ОСОБА_1 , будучи кервіником ТОВ «Реверс», несвоєчасно подав платіжне доручення до установи банку на перерахування належної до сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по орендній платі по Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2024 рік № 9023536829 від 12.02.2024 року у сумі 28 118,87 грн, терміном сплати 30.12.2024 року, фактично сплачено 31.10.2025 року. 13.11.2025 року, 17.11.2025 року, 05.12.2025 року, 08.12.2025 року, про що складено акт камеральної перевірки від 09.12.2025 року № 66166/04-36-04-14-11/24224738, чим порушив п. 287,3, ст. 287 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).,тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про день, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку «Укрпошта» на адресу його проживання, зазначену в протоколі.

Однак, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи до суду не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

Згідно із ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. 14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно до ч.2 ст.268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, тому суд вважає за можливе розглядати справу за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, вважаю, що провадження по даній справі підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Частина 2 статті 38 КУпАП передбачає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Отже, статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. У цих випадках, згідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, тобто зазначений строк ніким продовжений бути не може, будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припиненими.

За правилами ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.

Таким чином, для більшості правопорушень точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення.

При тривалому правопорушенні початок перебігу строку давності визначається по-іншому, точкою відліку тут є момент виявлення проступку.

Із доктринального тлумачення норм ст. ст. 9, 38 КПК України випливає, що триваюче правопорушення вчинюється протягом біль-менш тривалого часу і характеризується безперервним здійсненням єдиного діяння, в тому числі, тривалим безперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою. Вважається, що триваючі правопорушення припиняються у разі виявлення факту цих правопорушень компетентним органом при проведенні перевірок, в тому числі, при виявленні таких проступків, як відсутність обліку доходів та витрат щодо яких встановлена обов`язкова форма обліку, бухгалтерського обліку об`єктів оподаткування, ведення його із порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інші правопорушення, встановити які можливо лише під час проведення документальної перевірки на підставі первинних документів.

До адміністративних правопорушень, які мають разовий характер і не є триваючими, відносяться такі проступки, як несвоєчасна подача декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджету та державних цільових фондів тощо. Днем вчинення таких правопорушень є дата порушення граничного строку подачі декларації, про доходи до фіскального органу, порушення граничного строку подачі до закладу банків платіжних документів про оплату податків, зборів тощо.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 667/04-36-04-14-11/24224738 від 07.01.2026 року ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), яке виразилося у несвоєчасному поданні платіжного доручення до установи банку на перерахування належної до сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по орендній платі по Податковій декларації з плати за землю на 2024 рік № 9023536829 від 12.02.2024 року в сумі 28 118,87 грн, терміном сплати 30.12.2024 року.

Відповідно до акту про результати камеральної перевірки ТОВ «Реверс» вказаний у протоколі факт несвоєчасного подання платіжного доручення на перерахування грошового зобов`язання з перерахування належної до сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по орендній платі по Податковій декларації з плати за землю на 2024 рік, термін сплати 30.12.2024 року, виявлені податковим органом 09.12.2025 року, тобто вже після фактичної сплати суми зобов`язання по Податковій декларації з плати за землю.

Отже, ураховуючи вищенаведені норми та положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, їх доктринальне тлумачення, інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення не є триваючим, оскільки останньому інкримінується несвоєчасне подання платіжного доручення на перерахування грошового зобов`язання з перерахування належної до сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по орендній платі по Податковій декларації з плати за землю на 2024 рік, термін сплати 30.12.2024 року, що не є безперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, яке було припинено шляхом виявлення цього факту компетентним органом при проведенні відповідної перевірки, а відтак, точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення, є день його вчинення, а саме дата порушення граничного строку подання платіжного доручення – 30.12.2024 року.

Протокол про адміністративне правопорушення № 667/04-36-04-14-11/24224738 від 07.01.2026 року відносно ОСОБА_1 був складений уже після закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП, та надійшов на розгляд суду 12.01.2026 року.

Таким чином, на час розгляду вказаної справи, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення сплили, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

При цьому, пункт 7 частини 1 статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, не встановлюється, так як провадження по вказаній справі підлягає закриттю.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини та вимоги закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 7, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України закрити, у зв`язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Кам`янчського.

Суддя В.Г. Гречана