Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №211/14468/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №211/14468/25

Суддя: Сарат Н. О.

Справа № 211/14468/25

Провадження № 2/211/2338/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

при секретарі Зоріній С.М.

у відсутність сторін, розглянувши в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість в сумі 72055,47 грн. за кредитними договорами.

В обгрунтування позову вказано, що 23.02.2025 року між ТОВ «ФК "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 8826712, відповідач отримав 5000,00 грн. строк 360 дн., розмір першого обов`язкового платежу 2287,50 грн., період сплати відсотків 30 дн., 11 платежів, перший обов`язковий 24.03.2025 року договір підписаний ОСОБА_1 , електронним підписом індикатор 025487, внаслідок невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 19370,00 грн., з яких 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4370,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 10000,00 грн. - неустойка (штраф), 0,01 грн. - комісія.

27.03.2025 року між ТОВ «ФК "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відповідно до чинного законодавства України укладено договір факторингу № 27/03/25 у відповідності до якого ТОВ «ФК "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вимоги до боржників.

Крім того, 23.02.2025 року між ТОВ «ФК "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 51624-02/2025, відповідач отримав 6000,00 грн. строк 120 дн., кінцева дата повернення кредиту 22.06.2025 року, договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом Y451, внаслідок невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 21450,08 грн., з яких 5925,34 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4799,70 грн. - сума заборгованості за відсотками, 10725,04 грн. - неустойка (штраф).

29.07.2025 року між ТОВ «ФК "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відповідно до чинного законодавства України укладено договір факторингу № 29072025 у відповідності до якого ТОВ «ФК "ФК "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК "ФК "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» вимоги до боржників.

Крім того, 11.11.2024 року між ТОВ "ФК «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 104149731, відповідач отримав 5000,00 грн. строк 345 дн., кінцева дата повернення кредиту 22.10.2025 року, договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом, внаслідок невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 18035,38 грн., з яких 3940,38 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2823,36 грн. - сума заборгованості за відсотками, 3150,00 грн. - комісія, 8121,64 грн. - неустойка штраф.

28.07.2025 року між ТОВ «ФК "МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відповідно до чинного законодавства України укладено договір факторингу № 28072025 у відповідності до якого ТОВ «ФК "ФК "МІЛОАН» передає ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК "ФК "МІЛОАН» вимоги до боржників.

Крім того, 20.03.2025 року між ТОВ "ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 1748230, відповідач отримав 3000,00 грн. строк 345 дн., кінцева дата повернення кредиту 28.02.2026 року, договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом заявка від 20.03.2025 року, внаслідок невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 13200,00 грн., з яких 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4200,00 грн. - комісія, 6000,00 грн. - неустойка штраф.

27.08.2025 року між ТОВ «ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відповідно до чинного законодавства України укладено договір факторингу № 27082025 у відповідності до якого ТОВ «ФК "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» вимоги до боржників.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в загальному розмірі 72055,47 гривень та судові витрати в сумі 3028,00 гривень судового збору.

Ухвалою суду від 18.12.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони повторно не з`явилися.

Представник позивача відповідно до прохальної частини позову просив розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до суду надав письмові пояснення згідно яких, просить відмовити в задоволенні позову, оскільки він неналежним чином повідомлений про зміну кредитора, не отримував позов з додатками та просив зменшити розмір неустойки.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності достатті 247 частини 2 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.02.2025 року між ТОВ «ФК "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 8826712, відповідач отримав 5000,00 грн. строк 360 дн., розмір першого обов`язкового платежу 2287,50 грн., період сплати відсотків 30 дн., 11 платежів, перший обов`язковий 24.03.2025 року договір підписаний ОСОБА_1 , електронним підписом індикатор 025487, внаслідок невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 19370,00 грн., з яких 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4370,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 10000,00 грн. - неустойка (штраф), 0,01 грн. - комісія.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року № 223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів`передбачено, що одним із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби пластикові банківські картки, які емітовані у установленому законодавством порядку та використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. платіжна картка містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положеньст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1ст. 612ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1ст.624 ЦК Україниякщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно дост. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач належним чином не виконав умов укладених кредитних договорів у встановлений строк та має заборгованість перед позивачем.

Разом із цим суд не погоджується з наданим розрахунком заборгованості в частині комісії та неустойки з огляду на таке.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022року у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 2.5 та розділу 2 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити плату за видачу кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги Банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, Банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які Банком встановлена комісія за обслуговування кредиту.

За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити плату за обслуговування кредиту (комісії) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Також, суд не погоджується із вказаним розміром загальної заборгованості за кредитним договором, оскільки позивачем здійснено нарахування заборгованості по неустойці.

Н а підставі Указу Президента Украни " Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Пунктами 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, неустойка (штраф, пеня) за прострочення (невиконання, часткове виконання) грошового зобов`язання не підлягає стягненню на період дії військового стану, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати неустойки, штрафів не підлягає задоволенню.

Зважаючи на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість:

- за договором від 23.02.2025 року № 8826712, в сумі 9370,00 грн., з яких 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4370,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- за договором від 23.02.2025 року № 51624-02/2025, в сумі 10725,04 грн., з яких 5925,34 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4799,70 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- за договором від 11.11.2024 року № 104149731 в сумі 6763,74 грн., з яких 3940,38 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2823,36 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- за договором від 20.03.2025 року № 1748230, в сумі 3000,00 грн., з яких 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу.

Отже судом задоволено позов на суму 29858,78 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1254,76 грн.

Керуючись ст.16,526,527,530,1050,1054 ЦК України, ст.ст.4,10,76,133,247,259,264,265,268,273,281-282,283-289,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитними договорами:

- від 23.02.2025 року № 8826712, в сумі 9370 (дев`ять тисяч триста сімдесят) гривень 00 копійок, з яких 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4370,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- від 23.02.2025 року № 51624-02/2025, в сумі 10725 (десять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 04 копійок, з яких 5925,34 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4799,70 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- від 11.11.2024 року № 104149731 в сумі 6763 (шість тисяч сімсот шістдесят три) гривені 74 копійок, з яких 3940,38 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2823,36 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- від 20.03.2025 року № 1748230, в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, з яких 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу.

Отже, загальна сума заборгованості становить 29858 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») витрати на оплату судового збору в сумі 1254 ( одну тисячу двісіті п`ятдесят чотири) гривні 76 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.03.2026 року.

Суддя: Н. О. Сарат

Оригінал: reyestr.court.gov.ua